Основні сонографічні предикторні критерії передчасних пологів

Кореляція між AFS, ДШМ та ризиком ПП. Результати спостережень.

Медвєдєва О.С., Львів, Україна

Львівський національний медичний університет, кафедра акушерства та гінкології №2, Медичний центр «Інтерсоно».

Вступ. Однією з найбільш гострих проблем сучасного акушерства є проблема невиношування вагітності та перинатальних втрат. Понад 40% випадків перинатальної патології та смертності зумовлені передчасними пологами (ПП). Незважаючи на те, що кількість публікацій щодо діагностики та лікування ПП за останні роки значно зросла, частота ПП не має тенденції до зниження вже протягом останніх 50 років. Існує дві основні причини невдалих спроб зниження частоти ПП: відсутність скринінгової програми по виявленню жінок групи високого ризику та нестача ефективних методів лікування й попередження цього ускладення.

Згідно  результатів  останніх  досліджень,  найінформативнішим  предикторним  критерієм  ПП  є  зменшення довжини шийки матки (ДШМ). Прогностично несприятливим вважається вкорочення шийки матки менше 25 мм при трансвагінальному методі дослідження. Нещодавно в нуковій літературі зявився термін amniotic fluid ‘sludge’ (AFS) — наявність ехопозитивного включення біля внутрішнього вічка шийки матки.  На сьогодні вважається, що AFS є ознакою хоріонамніоніту та мікробної інвазії амніону у пацієнток із спонтанними ПП та є фактором ризику передчасного відходження навколоплодових вод.

Мета дослідження: дослідити кореляцію між AFS, ДШМ та ризиком ПП.

Метеріали та методи. Групу спостереження склали 200 жінок із одноплідною вагітністю в терміні гестації 18-32 тиж, яким було проведено трансвагінальне ультразвукове дослідження ДШМ. В групу спостереження не ввійшли паієнтки із багатоплідною вагітністю, аномаліями або затримкою розвитку плода, вагітні зі швом на матці, передлежанням плаценти, підтвердженою регулярною пологовою діяльністю. При вимірюванні ДШМ виводили її сагітальний перетин, ехогенна слизова ендоцервіксу слугувала орієнтиром для встановлення каліперів. Вимірювали лінійну відстань між трикутною ділянкою підвищеної ехогенності зовнішнього зіву та V- подібною  виємкою  в  ділянці  внутрішнього  зіву  (Рис.1).  Наявність  AFS  встановлювали  при  візуалізації ехопозитивного включення біля внутрішнього вічка шийки матки (Рис.2). Пацієнтки були розділені на 4  групи: в  І  групі  при  трансвагінальному  ультразвуковому  дослідженні  ДШМ  не  було  виявлено  її  вкорочення  та наявності AFS; в ІІ – ДШМ склала менше 25 мм, AFS не візуалізувався; в ІІІ групі – структурних змін шийки виявлено не було, біля внутрішнього вічка шийки матки визначалося ехопозитивне включення; в ІV групі – ДШМ була меншою 25 мм, виявлявся AFS.

Результати. Групи, що порівнювались були репрезентативними. Середня ДШМ у вагітних І групи склала 34 мм, ІІ – 23 мм, ІІІ – 29 мм, ІV – 16 мм.  Пологи у пацієнток І групи досліджуваних відбулися, в середньому, в 38 тиж гестації, ІІ та ІІІ груп – в 34 тиж, ІV групи  — в 32 тиж. У І групі ПП до 37 тиж спостерігались лише у 17 жінок (10,5%), з них до 34 тиж – у 6 (3,7%). Дана вагітність ускладнилась ПП до 37 тиж у 7 (36,8%) пацієнток ІІ групи, при чому у 4 (21%) з них пологи наступили до 34 тиж. вагітності. У пацієнток ІІІ групи ПП спостерігались у половини обстежуваних, у 2 пацієнток гестаційних вік на момент розродження склав не більше 34 тиж. В ІV групі ПП відбулись до 34 тиж. гестації у 8 вагітних, що склало 72,7%. Пологи розпочинались менше ніж через 14  днів після  обстеження у 6 пацієнток ІV групи,  що склало 54,5 %. Хоріонамніоніт був  підтверджений гістологічно у 4 пацієнток ІІІ групи (66,7%), та у 8 пацієнток ІV групи  (72,7%).

Висновок.  В ході дослідження ми встановили, що  основиними предикторними сонографічними критеріями ПП  у  жінок  без  клінічних  ознак  загрози  ПП  є  сонографічна  знахідка  AFS  та  зменшення  ДШМ.  Наші дослідження також показали, що, незважаючи на часту асоціацію AFS із вкороченою шийкою матки, AFS можна розглядати як незалежний фактор ризику хоріонамніоніту та передчасних пологів до 37 тиж вагітності.