Есть мнение Мысли вслух

Олексій Шуміло: Я дуже радий перемозі МОЗ…

Олексій Шуміло, голова Харківської громадської організації «ЕкоПраво-Харків», поділився думкою щодо антіазбестової кампанії МОЗ.

Я дуже радий перемозі міністерства охорони здоров’я, тому, що їм вдалося прийняти цей документ, і я сподіваюся, що на протязі шести місяців він таки вступить в силу і нові державні санітарні норми запрацюють. Щодо практики, чому це відбувається. Це відбувається тому, що люди не задоволені,  і багато хто звертався з позовами щодо того, що наносить шкоди їхньому здоров’ю. Безумовно, почалося все з того, що Франція проти Канади воювала за те, щоб Канада припинила поставки азбесту. Та в свою чергу чинила противу через всілякі торговельні організації. Саме з цього і почалися загальноєвропейські забороні азбесту. З першого січня 2005 року використання азбесту в Європейському союзі в усіх країнах повністю заборонено на рівні європейської директиви. Тобто, там азбест не використовується взагалі вже на протязі 12 років. Щодо того, куди і як утилізується той азбест, яких був використаний до заборони, паркани, дахи и т.д. Дуже цікавий досвід Польщі, який, до речі, може перейняти і Україна. Країна пропонує власникам за кошти муніципалітету знімати цей азбест і проводять захоронення в випрацьованих каменовугільних шахтах. Тобто, все проходить за рахунок держави, власник платить тільки за нові матеріали та їх установку. Але якщо взяти ті рекомендації щодо того, як поводитися з азбестовими плитами чи шифером, які пропонуються на вітчизняних сайтах (загалом це в більшості сайти близькі до «дім, сад, город» чи «очумелие ручки»), бере жах. Наприклад, пропонують подрібнити листи та викладати ними доріжки, щоб у мокру погоду було зручно ходити. Тобто, про те, що під час подрібнення виділяється ще більше шкідливих речовин автор подібних рекомендацій навіть не обізнаний. Тобто, рівень обізнаності громадян на даний час. Але наряду з цим почали вже з’являтися і судові позови щодо шкідливого впливу азбестових конструкцій. Для приклада є дві справи – одна з Запоріжжя, друга с Чернівців. В обох пересічні громадяни зверталися до суду щодо шкідливості паркану, і також в обох визначився рівень екологічної свідомості судді. Вносячи рішення, суд признав, що при установці паркану відбулося порушення, але не щодо азбесту (адже він не заборонений), а щодо його висоти, тому суд постановив не демонтуючи паркан зрізати його частину до дозволенної висоти та нарізати в ньому вентиляційні отвори, щоб не завдавати шкоди грунту. Тобто знову ж – про те, що це завдасть ще більшої шкоди навколишньому середовищу та здоров’ю оточуючих людей мова не йшла.

Тепер щодо працівників, які працюють на азбестових підприємствах. Коли ми спілкувалися з представниками цієї асоціації, то вони кажуть: «У нас за 25 років не було випадку, щоб людина, яка працює на підприємстві з азбестом, захворіла на хворобу, щоб входить  до групи ризику». Але нема розуміння того, що тяжкі наслідки наступають не одразу: спочатку людина довго хворіє на бронхіт, бронхіальну астму, потім наслідки погіршуються, а зв’язок з впливом азбесту мало хто встановлює. Тому підприємства з такою впевненістю говорять, що в них випадків немає.

Хочу додати, що Європейський суд по правам людини неодноразово встановлював зв’язок між хворобою або смертю людини та шкідливим впливом азбестовмістних матеріалів, що призвели до тяжких наслідків. Крім того, у своїх постановах суд завжди вказує, що держави, в яких дозволено використання азбесту та експортують свою продукцію, мають вказувати про шкідливий вплив цієї речовини, яких саме цей плив, тобто попереджати потенційних або існуючих покупців

Олексій Шуміло, голова Харківської громадської організації «ЕкоПраво-Харків»

Комментировать

Нажмите для комментария

Мы на Facebook