Гастроэнтерология Научные публикации Общая практика - семейная медицина Статьи

Нові підходи до проблеми НПЗП-гастропатії

Цитопротекторні впливи сірководню в умовах хронічного ураження проксимального відділу травної системи нестероїдними протизапальними препаратами.

Проблема негативного впливу нестероїдних протизапальних препаратів не втрачає своєї актуальності.

Відомими є цитотоксичні ефекти нестероїдних протизапальних препаратів (НСПЗП) у травній системі (ТС), які призводять до появи дестуктивних ерозивно-виразкових порушень, запальних пошкоджень, порушень проліферації епітеліального бар’єру, дисбіозу, моторних розладів тощо.

НПВЗастосування для запобігання побічної дії НСПЗП інгібіторів протонової помпи та Н2 інгібіторів, щоб уникнути ерозивно-виразкових ускладнень у ТС, сприяє гіпергастринемії, порушенню ентеросаліваторної рециркуляції нітритів та інших природних клітинних захисних механізмів, що сприяє онкогенезу.

Нещодавно нами показано, що у підвищенні резистентності слизової оболонки стравоходу (СОС) важлива роль належить ендогенному газотрансмітеру сірководню (гідроген сульфіду, Н2S), який легко дифундує через мембрани у клітини та змінює їхні функції через плейотропні механізми, що контролюють лейкоцитарно-ендотеліальну адгезію, запальні реакції, апоптоз, а також репарацію за рахунок зміни експресії циклооксигенази ІІ [Wallace, 2008-2015].

В останні роки було доведено важливість та обґрунтовано раціональність терапевтичного потенціалу НСПЗС для онкозахворювань ТС, тому нашою метою було порівняти вплив Н2S-споріднених НСПЗП — АТВ-346 (у дозі 14.5 мг/кг) та АТВ-340 (у дозі 17,5 мг/кг) та напроксену та аспірину (у дозах 30 мг/кг та 10 мг/кг, відповідно)  на цілісність  епітеліального бар’єру стравоходу, шлунку та дванадцятипалої кишки у білих нелінійних щурів, яким упродовж 28 днів вводили препарати. На 29-й день експерименту тваринам індукували гострий стрес (Takagi, 1964) та застосовуючи уретановий наркоз виводили з експерименту.

Ступінь пошкодження проксимального відділу оцінювали за критеріями мікроскопічного езофагіту, гастриту та дуоденіту. Отримані дані свідчать, що АТВ-346 та АТВ-340 не викликав ознак ураження cлизової проксимального відділу vs дії напроксену та аспірину, що характеризувались альтерацією, підслизовим набряком, відшаруванням та злущенням епітелію у люменальний просвіт та крововиливами у стромі.

Таким чином, Н2S виявляє ефективний цитопротекторний вплив, а споріднені з ним НСПЗП є перспективними для розробки на їх основі нових протизапальних засобів.

 

Н. С. Була, Дз.Л. Хирівська, О.М. Гаврилюк, О.С. Заячківська
Львівський національний медичний університет

 

Комментировать

Нажмите для комментария

Здравствуйте,
Выйти

Мы на Facebook