Медична спільнота є дуже різнорідною (як і будь-яка інша). Є лікарі, що досить непогано себе почувають на третинній ланці, а є дільничні терапевти, що бігають по викликах і рахують копійки. Є ті, що вважають реформи за необхідне і такі, що тих реформ побоюються.
І всі з них мають свою думку і своє відношення до того, що відбувається
Чи є в лікарів приводи для страхів?
Скажіть мені, що немає і ви мене відверто здивуєте. Треба жити в якійсь дуже віддаленій та відокремленій країні, щоб не побачити, як десятиріччями розвалювалась система охорони здоров’я в Україні. І зараз, коли в МОЗ прийшла нова команда ви хочете, щоб лікарі от так, на слово повірили, що все буде краще? Потрібні якісь конкретні позитивні зміни, щоб та довіра виникла. Ось як появляться перші покращення для лікарів…
Чи потрібно щось змінювати?
Безумовно потрібно. Бо в тому стані, в якому зараз знаходиться система, як сказав О. Ябчанка, у лікаря один вибір – або жебрак, або рекетир. І справа не лише в лікарях. З такою якістю надання медичних послу, яка в нас є зараз, нація вневдовзі просто вимре.
Як прокоментувала на нашій сторінці в ФБ одна з читачок: « Знищення медицини існує вже давно. І при збереженні теперішнього стану медицини вона самознищиться дуже скоро. У нас медсестри партіями готуються їхати працювати за кордон. Черга за лікарями. Як тільки їм відкриють двері сусідні країни, то працювати буде тут нікому. Ви все ще думаєте, що не треба нічого міняти?»
Це лише один з висловів. Лікарі чудово розуміють, що зміни потрібні. Але чи все в тих змінах їх влаштовує?
Госпітальні округи
На сьогодні ми чуємо від МОЗ, що вже в січні на нас чекають зміни.
«Маємо конкретний план на січень на виконання рішень, які вже ухвалені Урядом. В січні КМУ повинен прийняти два дуже важливих документи, що стосуються реформ. По-перше, затвердження плану заходів щодо реалізації концепції реформування фінансування системи охорони здоров’я. По-друге, постанову Уряду, яка затвердить межі і склад госпітальних округів», — зазначив Павло Ковтонюк.
https://medprosvita.com.ua/poryadok_gosp_okrug/
Але детальної інформації про те, як саме будуть створюватись та в подальшому функціонувати ті округи, лікарі не мають. Яким буде склад округів? Скільки спеціалістів буде задіяно в новостворених округах? Чи не призведе створення округів до скорочення спеціалістів? Чи буде подальше насильне «перенавчання» на сімейників? Поки ми не маємо відповідей на ті питання.
Е-система
Мабуть найменше запитань виникає з приводу створення електронної системи. Вона потрібна, вона зручна і сучасна. Лікарі розуміють, що працювати з пацієнтом буде на порядок легше, якщо вся інформація про нього буде зібрана в одному місці, а не накопичуватиметься у вигляді тисяч аркушів паперу. Вони розуміють, що у разі введення електронного документообігу їх робота полегшиться. Але вони не розуміють одного – де візьмуться комп’ютери або навіть планшети в кожного лікаря, щоб працювати з тією електронною системою. Іх буду закупати за бюджетний кошт? Чи на це повинна виділити кошти місцева влада? Чи лікарям знов прийдеться вирішувати це питання самостійно? Знову таки, поки що чіткої і конкретної відповіді, з цифрами та термінами немає.
Контракти
Уляна Супрун зазначила, що вже до липня 2017 року пацієнти повинні визначитись з вибором лікаря і підписати контракти. А де ті контракти? Ми будем користуватись документами, що були підготовані ще за часи Богатирьової, чи буде щось нове? Цей документ буде мати юридичну вагу чи лише деклоративну? Що робити лікарю, якщо з ним захоче підписати контракт пацієнт з іншого району, чи може він відмовити? Начебто це і непогано, але як на виклик діставатись? В яких взагалі випадках лікар може відмовити пацієнту у підписанні контракту і чи буде в нього таке право? І це тільки невеличкий перелік запитань. Де відповіді?
Гроші за пацієнтом
Тут взагалі безліч незрозумілих запитань. Якщо лікар є найманим працівником, то гроші за пацієнта (ті самі 210 грн) отримує лікарня, а лікар отримує зарплатню? А якщо лікар у формі ФОП співпрацює з лікарнею (орендує кабінет і таке інше), то він може отримати ті 210 грн за кожного пацієнта сам. Але з них він буде платити за оренду, за комуналку, за послуги медсестрі та ін. Так? Хотілось би подробиць.
Вторинну ланку поки не чіпаємо – до неї черга дойде пізніше. Але там запитань дуже багато.
А ще автономізація. А ще реімбурсація (а ми ще пам’ятаємо ті гулі на лобі від «граблів» минулої спроби реімбурсації).
Чому У. Супрун досі в.о.?
Начебто, незначне питання. Сама Супрун відповідала на нього, що то є суто формальність – міністр вона чи в.о., і що статус не заважає їй ефективно працювати, бо вона користується всіма повноваженнями міністра. Може Супрун і команді той статус і не потрібен. Але лікарів те питання дуже хвилює. І воно також потребує відповіді. Якщо не від МОЗ, то від КМУ. Це питання стосується на «буковок» і «назвочок». Це важливо для розуміння того, чи на довго в нас та команда?
Бо, нагадаю, тільки за минулий рік нам довелося попрацювати з трьома персонами на посаді Міністра (або в.о). Може вже вистачить?
Чи буде Медпросвіта «біленькою та пухнастою»?
Декого дуже чіпляє, що на сторінках Медпросвіти ми оприлюднюємо думки лікарів, що критикують кроки влади в сфері реформування медицини. Часом це дуже різкі і доволі неприємні висловлювання. Чи завжди Медпросвіта поділяє думку авторів? Ні, не завжди. Але така думка існує. І з цим потрібно рахуватись. І на запитання потрібно відповідати, навіть якщо вони складні і неприємні.
Саме таким шляхом і іде редакція Медпросвіти – на кожне запитання від лікарів ми намагаємось отримати відповідь (пояснення або хоч би коментар) від МОЗ, фахівців, експертів. Якщо ми будемо робити вигляд, що критики реформ не існує, то ситуація на краще від того не поміняється. Країна вже досить довго йшла шляхом загального «одобрямс».
Істина народжується саме в суперечках.
P.S.
Що стосуються моєї особистої думки, то я вірю в нову команду МОЗ. Мені подобається їх рішучість і дуже імпонує їх відкритість. Але запитань від цього не стає менше.
З повагою,
Ваш редактор
Наталя Усенко
Комментировать