Проект закону «Про лікарське самоврядування»

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ПОДАННЯ

Відповідно до статті 93 Конституції України, статті 89 Регламенту Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи вноситься на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про лікарське самоврядування».

Доповідати проект на пленарному засіданні Верховної Ради України буде народний депутат України Мусій Олег Степанович.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про лікарське самоврядування»

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Європейські прагнення України щодо зміцнення системи охорони здоров’я України та її потенціалу, підвищення рівня її безпеки та захисту здоров’я людини як передумови сталого розвитку та економічного зростання, розбудови розвинутої й сталої демократії та ринкової економіки визначені положеннями глави 22 «Громадське здоров’я» Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Глава 22 «Громадське здоров’я» має Статтю 427, в якій зазначено основні напрямки співробітництва між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, що охоплює, в першу чергу, «зміцнення системи охорони здоров’я України та її потенціалу, зокрема шляхом впровадження реформ, подальшого розвитку первинної медико-санітарної допомоги та навчання персоналу; попередження та контроль за неінфекційними хворобами шляхом обміну інформацією та найкращими практиками, пропагування здорового способу життя, визначення основних детермінант здоров’я та проблем в галузі охорони здоров’я».

Згідно Резолюції 27-ої Всесвітньої Медичної Асамблеї (Мюнхен, 1973 р.) з доповненнями Резолюцією 35-ї Всесвітньої Медичної Асамблеї (Венеція, 1983 р) умови роботи медичних працівників повинні визначатися позиціями органів лікарського самоврядування, лікарям має бути гарантовані моральна, економічна та професійна незалежність, а лікарське співтовариство повинно бути адекватно представлене в усіх державних інститутах.

Цей законопроект пропонує розв’язання вказаних питань в українських умовах, а саме передбачає механізми залучення лікарської спільноти до регулювання аспектів належної лікарської практики.

2. Цілі та завдання проекту

Метою прийняття Закону України є демонополізація та децентралізація управління системи охорони здоров’я шляхом запровадження самоврядування професії лікаря та покладання на органи лікарського самоврядування повноважень і відповідальності стосовно врегулювання організаційних, кваліфікаційних та етичних аспектів належної лікарської практики.

Цілями законопроекту є наближення законодавства України до правового регулювання діяльності лікарської спільноти у практиках країн Європейського Союзу та інших країн світової спільноти з метою створення повного комплексу умов захисту права пацієнта на безпечне і якісне медичне обслуговування допомогу через врегулювання питань захисту права лікарів на належну лікарську практику та їх відповідальності за дотримання лікарем вимог лікарської спільноти щодо компетентності і морально-етичних якостей.

Законопроект дає можливість через створення в Україні організації лікарського самоврядування – Українського Лікарського Товариства та шляхом передачі їй певних повноважень від держави збалансувати та збільшити відкритість, публічність системи управління в галузі охорони здоров’я, що надасть сталості і прогнозованості розвитку і функціонування охорони здоров’я, сприятиме процесу євроінтеграції України.

Крім цього, прийняття законопроекту є необхідним заходом щодо нівелювання соціально-політичних ризиків, які можуть виникнути у ході реформування національної системи охорони здоров’я.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту Закону

Положеннями законопроекту передбачено створення правових передумов для самоврядування лікарської професії в Україні, які передбачають баланс повноважень і відповідальності.

Законопроект включає спеціалізований глосарій, необхідний для правового регулювання здійснення лікарського професійного самоврядування, зокрема такі як: «лікарське самоврядування»; «лікарська практика», «право на здійснення лікарської практики» та «свідоцтво про право на здійснення лікарської практики»; «лікар-наставник»; «конфлікт інтересів»; «Етичний кодекс лікаря»; «єдиний реєстр лікарів України»; «безперервний професійний розвиток» та «система безперервного професійного розвитку лікарів» тощо.

Чітко окреслені засади лікарського самоврядування, які, відповідно резолюцій Всесвітньої Медичної Асамблеї орієнтуються на пріоритет інтересів і прав пацієнта, права лікаря на належні умови здійснення лікарської практики та корпоративний захист цього права, а також корпоративну відповідальність за належну діяльність органів лікарського самоврядування.

Визначені також принципи лікарського самоврядування, які полягають у законності, соціальній відповідальності, прозорості та публічності, підзвітності, наступництві та об’єктивності при здійсненні практики лікарського самоврядування.

Сформульовані завдання лікарського самоврядування, що, зокрема полягають у наданні, зупиненні та припиненні права на здійснення лікарської практики; веденні обліку і контролю безперервного професійного розвитку лікарів; участі у розвитку системи охорони здоров’я України та формуванні кадрової політки, захисті права лікарів на безперервний професійний розвиток та лікаря від втручання у здійснення лікарської практики і захисті лікарської честі, участі у розробці і впровадженні медичних стандартів та нагляді за їх дотриманням, представництві лікарського самоврядування в Україні та за її межами, а також представлене детальне правове регулювання здійснення вказаних завдань.

У законопроекті окреслено порядок формування та функціонування органів лікарського самоврядування.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання.

На сьогодні відносини, що належать до предмету правового регулювання проекту частково врегульовані нормами, що містяться у Конституції України, «Основах законодавства України про охорону здоров’я», «Кодексі законів про працю України» та інших законодавчих та нормативно – правових актах України.

Перший в Україні повноцінний прецедент надання права організовувати свою діяльність на засадах професійного самоврядування отримали адвокати шляхом прийняття Верховною Радою України 05.07.2012 року Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076. Конструкція цього закону покладена в основу проекту закону «Про лікарське самоврядування».

5. Фінансово-економічне обґрунтування проекту Закону

Реалізація проекту Закону не потребує додаткових фінансових та матеріальних витрат.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проектів Закону

Ухвалення законопроекту «Про лікарське самоврядування» сприятиме трансформації системи управління сферою охорони здоров’я збільшить публічність та відкритість в управлінні сферою охорони здоров’я, сприятиме захисту прав і безпеки пацієнтів через захист права лікарів на належні умови лікарської практики, наблизить відповідну сферу правового регулювання до кращої світової практики. Здійснення лікарського самоврядування на підставі цього закону дозволить підвищити престиж лікарської професії та соціальний статус лікаря, що сприятиме покращенню ситуації з забезпеченням потреб галузі у кваліфікованих лікарських кадрах і відповідно підвищенню доступності і якості медичного обслуговування для громадян.

Проект

від 28.12.2016 р. реєстраційний № 5617

ЗАКОН УКРАЇНИ

ПРО ЛІКАРСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ

Ґрунтуючись на світовому досвіді здійснення лікарської діяльності, з метою забезпечення прав людини у сфері охорони здоров’я та прагнучи утвердити престиж професії лікаря, цей Закон, визначає основи формування, гарантії, засади здійснення, порядок функціонування системи лікарського самоврядування та лікарської практики як одного із важливих елементів охорони здоров’я України спрямованого на захист прав пацієнтів і професійних прав лікарів.

Розділ I.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення основних понять

У цьому Законі поняття вживаються у такому значенні:

акредитація суб’єктів надання послуг у сфері безперервного професійного розвитку лікарів – добровільна процедура оцінки якості послуг, що надаються лікарям у процесі безперервного професійного розвитку, який здійснюється органами лікарського самоврядування на замовлення суб’єкту надання таких послуг;

безперервний професійний розвиток – процес підтримання та постійного підвищення рівня професійних знань і навиків, який здійснюється безперервно упродовж усієї професійної діяльності лікаря, з метою досягнення найвищого рівня компетентності;

Етичний кодекс лікаря – зведення етичних норм і правил поведінки лікаря у взаємодії з пацієнтами, колегами, представниками інших медичних і фармацевтичних професій та корпоративних груп у процесі професійної діяльності;

єдиний реєстр лікарів України (далі – Реєстр лікарів) – це база даних, яка містить відомості про всіх лікарів, що мають право на здійснення лікарської практики на території України;

конфлікт інтересів — суперечність між особистими інтересами лікаря чи корпоративної групи лікарів і їх професійними правами та обов’язками, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання лікарем його професійних обов’язків, або при прийнятті рішень органами лікарського самоврядування у межах їх повноважень;

лікарське самоврядування — гарантоване державою право лікарів самостійно вирішувати питання організації та діяльності Українського Лікарського Товариства в порядку, встановленому цим Законом;

лікар – фізична особа, яка здійснює лікарську практику на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом та іншими законодавчими актами;

лікар-наставник – лікар, уповноважений Українським Лікарським Товариством на здійснення нагляду і опіки за проходженням інтернатури лікарем-інтерном або резидентури лікарем резидентом та дає рекомендацію щодо допуску лікаря-інтерна або лікаря-резидента до складання кваліфікаційного іспиту;

лікар–інтерн – особа, яка має повну вищу медичну освіту, та продовжує освіту за формою післядипломної підготовки встановленою відповідними нормативними актами для отримання дозволу до складання кваліфікаційного іспиту за однією з лікарських спеціальностей;

лікар-резидент — особа, яка має свідоцтво на право здійснення лікарської практики за однією з лікарських спеціальностей, та продовжує освіту за формою післядипломної підготовки встановленою відповідними нормативними актами для отримання дозволу до складання кваліфікаційного іспиту за однією з лікарських субспеціальностей;

лікарська практика – вид професійної діяльності у сфері охорони здоров’я, що здійснюється лікарями, які отримали свідоцтво про право на здійснення лікарської практики, у порядку встановленому цим Законом та іншими законодавчими актами;

право на здійснення лікарської практики – визнання права особи, яка має завершену медичну освіту і внесена до Реєстру лікарів, проводити лікарську практику у визначений законодавством спосіб;

свідоцтво про право на здійснення лікарської практики – документ, який надає лікареві право провадити лікарську практику;

сертифікація освітніх заходів у системі безперервного професійного розвитку лікарів – добровільна процедура оцінки якості освітніх заходів безперервного професійного розвитку лікарів, яка здійснюється органами лікарського самоврядування на замовлення суб’єкту надання таких заходів;

система безперервного професійного розвитку лікарів – комплекс структур і заходів організаційного, освітнього та наукового характеру, який забезпечує підтримання та постійне підвищення рівня професійних знань і навиків лікарів, упродовж усієї їх професійної діяльності з метою досягнення найвищого рівня їх професійної компетентності за для забезпечення потреб населення у якісному медичному обслуговуванні.

Стаття 2. Українське Лікарське Товариство

1. Українське Лікарське Товариство (далі УЛТ) — недержавний самоврядний інститут, що забезпечує професійну незалежність лікарів у здійсненні лікарської практики та самостійно вирішує питання організації і діяльності товариства в порядку, встановленому цим Законом.

2. УЛТ складають всі лікарі України, які мають право здійснювати лікарську практику відповідно до цього Закону.

3. З метою забезпечення належного здійснення лікарської практики, дотримання гарантій лікарської практики, захисту професійних прав лікарів, забезпечення високого професійного рівня лікарів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності лікарів в Україні діє лікарське самоврядування.

Стаття 3. Законодавство України про лікарське самоврядування

1. Законодавство України про лікарське самоврядування складається з Конституції України, цього Закону та інших законів та підзаконних актів.

2. Дія цього Закону поширюється на діяльність центральних і регіональних органів УЛТ.

3. Сфера дії цього Закону не поширюється на діяльність громадських об’єднань, професійних спілок, організацій роботодавців, створених відповідно до іншого законодавства.

Стаття 4. Основні засади лікарського самоврядування

Лікарське самоврядування в Україні здійснюється на засадах:

пріоритету інтересів пацієнтів – який полягає у праві лікаря призначати пацієнтові методи обстеження та лікування виходячи виключно з їх адекватності з точки зору актуальних/сучасних медичних стандартів, незалежно від будь яких зовнішніх впливів;

права лікаря відмовитись від роботи на неприйнятних для нього умовах та корпоративної підтримки дотримання такого права;

корпоративної етичності та дисципліни, що означає можливість накладення дисциплінарних стягнень на членів товариства аж до зупинення або припинення права на здійснення лікарської практики за дисциплінарні порушення;

корпоративної відповідальності, яка передбачає можливість притягнення до відповідальності обраних у встановленому цим Законом порядку посадових осіб УЛТ за неналежне виконання обов’язків та повноважень покладених на них цим Законом;

рівноправності — що означає рівні права для усіх лікарів обирати і бути обраним до керівних органів УЛТ, та відсутність дискримінації щодо отримання підтримки від УЛТ в межах його повноважень;

міжнародного співробітництва, що передбачає право УЛТ представляти лікарів України у діяльності міжнародних лікарських та інших організацій і обов’язок УЛТ та його членів дотримуватись взятих на себе зобов’язань у процесі міжнародного співробітництва;

незалежності, правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами.

Стаття 5. Принципи здійснення лікарського самоврядування

Лікарське самоврядування в Україні здійснюється на принципах:

законності – відповідності діяльності та прийнятих рішень Конституції і законам України;

соціальної відповідальності – врахування суспільних інтересів при здійсненні діяльності УЛТ;

прозорості та публічності – через вільний доступ лікарів і громадян до інформації щодо діяльності організації лікарського самоврядування та її органів, яка не є конфіденційною і не є лікарською таємницею відповідно до закону про інформацію;

підзвітності – публічного звітування керівних органів УЛТ перед своїми членами і суспільством про прийняті рішення та результати їх виконання, а також врахування думки членів організації для оцінювання та коригування рішень;

наступництва – збереження і використання досвіду українських лікарських товариств, дотримання послідовності та безперервності рішень керівних органів УЛТ з врахуванням і збереженням позитивних надбань попереднього розвитку і ротаційного принципу оновлення керівництва;

об’єктивності – розроблення політики організації, регуляції професійної діяльності лікарів та внесення пропозицій щодо формування державної політики охорони здоров’я на основі доказових даних і контрольованих показників.

Стаття 6. Завдання лікарського самоврядування

Завданнями лікарського самоврядування є:

здійснення нагляду і опіки за лікарями-інтернами, лікарями-резидентами при проходженні ними інтернатури, резидентури;

надання, зупинення та припинення права на здійснення лікарської практики, ведення обліку лікарів, що отримали таке право, а також лікарів-інтернів та лікарів-резидентів;

ведення обліку і контролю безперервного професійного розвитку лікарів;

сертифікація навчальних заходів безперервного професійного розвитку;

участь у розвитку системи охорони здоров’я України, ініціювання необхідних змін на основі доказових даних і кращого досвіду;

участь у формуванні кадрової політки в охороні здоров’я та визначенні потреби у лікарських кадрах, формуванні держзамовлення на додипломну освіту, участь в управлінні якістю додипломної освіти;

захист права лікарів на безперервний професійний розвиток, та створення умов для цього;

забезпечення лікарів інформацією щодо можливостей працевлаштування;

захист лікаря від втручання у здійснення лікарської практики і лікарської честі;

участь у розробці та впровадженні медичних стандартів і протоколів та нагляді за їх дотриманням,

організація страхування професійної відповідальності лікарів;

піклування про лікарів, що досягли пенсійного віку або втратили працездатність і потребують опіки та догляду за станом здоров’я чи фінансовим станом, чи за інших обставин;

представництво лікарського самоврядування в Україні та за її межами.

Стаття 7. Українське Лікарське Товариство і держава

1. УЛТ є незалежним від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб.

2. Держава створює належні умови для діяльності УЛТ та забезпечує дотримання гарантій лікарської практики.

Розділ II

НАБУТТЯ ПРАВА НА ЗДІЙСНЕННЯ ЛІКАРСЬКОЇ ПРАКТИКИ, ЙОГО ЗУПИНЕННЯ ТА ПРИПИНЕННЯ

Стаття 8. Лікар

1. Лікарем може бути фізична особа, яка має вищу медичну освіту, володіє державною мовою, склала Клятву лікаря України, склала державний іспит на підтвердження кваліфікації лікаря-спеціаліста, та отримала свідоцтво про право на здійснення лікарської практики за певною лікарською спеціальністю або субспеціальністю або має відповідне свідоцтво на право лікарської практики, видане органами лікарського самоврядування чи органами державної влади інших країн, визнане у порядку встановленому законом та органом лікарського самоврядування України.

2. Не може бути лікарем особа:

2.1. яка має непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі;

2.2. яка визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною;

2.3. право якої на здійснення лікарської практики припинене за порушення Клятви лікаря України, вчинення корупційного правопорушення, та інших вчинків, що підпадають під юрисдикцію суду лікарської честі.

3. Для цілей цієї статті:

3.1. вища медична освіта — вища медична освіта, здобута в Україні, а також вища медична освіта, здобута в іноземних державах та визнана в Україні в установленому законом порядку;

3.2. інтернатура – здобуття компетенцій, необхідних для здійснення лікарської практики за певною спеціальністю шляхом проходження під опікою лікаря-наставника післядипломної теоретичної і практичної підготовки у закладі післядипломної освіти та безпосередньо у закладах охорони здоров’я, які отримали право на проведення інтернатури у встановленому законодавством порядку;

3.3. резидентура — здобуття компетенцій, необхідних для здійснення лікарської практики за певною субспеціальністю шляхом проходження під опікою лікаря-наставника післядипломної теоретичної і практичної підготовки у закладі післядипломної освіти та безпосередньо у закладах охорони здоров’я, які отримали право на проведення резидентури у встановленому законодавством порядку.

Стаття 9. Наставництво. Лікар-наставник

1. Наставництво полягає у:

консультуванні уповноваженим представником УЛТ лікарів-інтернів, лікарів-резидентів, а також студентів, що здобувають професію «лікар» чи «стоматолог» впродовж останніх 2-х років навчання, допомозі та спостереженні за процесом проходження вказаними особами інтернатури, резидентури або навчання у закладі додипломної освіти на здобуття професії «лікар» чи «стоматолог»;

наданні рекомендації щодо надання права на здійснення лікарської практики за певною спеціальністю та/або субспеціальністю;

2. Порядок здійснення наставництва затверджується УЛТ спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я.

3. Видатки, пов’язані зі здійсненням наставництва несе УЛТ.

4. Лікар-наставник має право:

отримати інформацію про лікаря-інтерна, лікаря-резидента чи студента, що хоче здобути його наставництво, за формою встановленою законодавством;

бути наставником для не більше як 3-х лікарів-інтернів та/або лікарів-резидентів та/або студентів, що здобувають професію «лікар» чи «стоматолог» одночасно;

відмовити у наставництві лікарю-інтерну, лікарю-резиденту, студенту, що здобуває професію «лікар» чи «стоматолог» у випадках і у порядку, передбачених законодавством;

відмовитись від виконання функцій наставника;

на винагороду за виконання функції лікаря-наставника;

на відшкодування видатків, пов’язаних з виконанням обов’язків наставника;

брати участь у врегулюванні процесу підготовки лікаря-інтерна, лікаря-резидента, студента, що здобуває професію «лікар» чи «стоматолог» у порядку затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я.

5. Лікар-наставник зобов’язаний:

у термін не пізніше ніж через 5 днів після закінчення інтернатури або резидентури або отримання диплому про вищу освіту надати лікарю-інтерну або лікарю-резиденту або студенту який отримав диплом про вищу освіту і здобув професію «лікар» чи «стоматолог» рекомендаційний лист для пред’явлення до УЛТ;

брати участь у розгляді персональної справи лікаря, органами УЛТ у порядку, встановленому УЛТ.

6. Лікар-інтерни, лікар-резидент, студент, що здобуває професію «лікар» чи «стоматолог» має право:

отримати від регіонального відділення УЛТ інформацію за формою, затвердженою УЛТ, про усіх лікарів з яких вони можуть вибрати лікаря-наставника;

вибрати та змінити лікаря-наставника у порядку, затвердженому УЛТ.

7. УЛТ зобов’язане відшкодувати лікарю-наставнику видатки, пов’язані з виконанням функції наставництва у порядку встановленому УЛТ.

Стаття 10. Клятва лікаря України

1. Особа, яка склала державний іспит після завершення додипломної підготовки і здобула професію «лікар» чи «стоматолог» складає Клятву лікаря, затверджену Указом Президента України та органом лікарського самоврядування.

2. Текст Клятви лікаря України, підписаний лікарем, вищий медичний навчальний заклад передає до регіонального відділення УЛТ, а його копію надає лікарю.

3. Організація складання клятви лікаря покладається на вищий медичний навчальний заклад, до участі у процедурі складання клятви лікаря запрошуються члени комісії з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ, а також лікарі-наставники випускників вищого медичного навчального закладу.

Стаття 11. Свідоцтво про право на здійснення лікарської практики

1. Свідоцтво на право на здійснення лікарської практики видається регіональним відділенням УЛТ особі яка надала:

документи про закінчення інтернатури або резидентури, або диплом про вищу освіту зі здобуттям професії «лікар» чи «стоматолог»;

рекомендаційний лист від лікаря-наставника.

2. Свідоцтво про право на здійснення лікарської практики дійсне увесь період здійснення лікарської практики за спеціальністю або субспеціальністю та протягом до 5 років після припинення лікарської практики за цією спеціальністю або субспеціальністю.

Зразки свідоцтва про право на здійснення лікарської практики затверджуються УЛТ.

Стаття 12. Єдиний реєстр лікарів України

1. УЛТ забезпечує ведення Єдиного реєстру лікарів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про лікарів України та лікарів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на здійснення лікарської практики в Україні, а також про лікарів-інтернів, лікарів-резидентів та лікарів-наставників щодо їх:

чисельності;

персонального складу;

працевлаштування,

спеціалізації за спеціальностями та субспеціальностями;

професійного розвитку та/або кваліфікації;

належність лікарів України до одного з регіональних відділень УЛТ,

відомостей про заохочення та стягнення на лікарів накладені УЛТ відповідно до цього Закону та Статуту УЛТ,

відомості щодо наставництва.

Внесення відомостей до Реєстру лікарів здійснюється регіональними відділеннями УЛТ.

2. До Реєстру лікарів вносяться такі відомості:

прізвище, ім’я та по батькові лікаря;

дату народження;

серія і номер паспорта, індивідуальний податковий номер, громадянство;

серія, номер і дата видачі диплома про вищу медичну освіту;

номер і дата видачі диплома про вчений ступінь, звання;

номер і дата видачі свідоцтва про право на здійснення лікарської практики за спеціальністю та субспеціальністю, номер і дата прийняття рішення про включення лікаря, громадянина іноземної держави до Реєстру лікарів;

номер і дата видачі свідоцтва про походження спеціалізації відповідно до переліку спеціалізацій, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я;

місце постійної роботи та/або з неповною зайнятістю;

дата працевлаштування на посаду, звільнення з посади або отримання ліцензії на здійснення господарської діяльності з медичної практики, спеціалізація за якою здійснюється медична практика, дата припинення господарської діяльності з медичної практики;

адреса робочого місця лікаря, номери засобів зв’язку;

інформація про зупинення або припинення права на здійснення лікарської практики;

інші відомості, передбачені цим Законом, відповідними рішеннями органів УЛТ.

Адресою робочого місця лікаря є місцезнаходження закладу охорони здоров’я, у якому лікар працевлаштований, або адреса здійснення лікарем господарської діяльності з медичної практики. У разі наявності декількох адрес робочих місць лікаря до Реєстру лікарів вноситься лише одна адреса робочого місця лікаря.

3. Лікар протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Реєстру лікарів, письмово або шляхом надання інформації електронними засобами зв’язку у порядку, встановленому УЛТ, повідомляє про такі зміни регіональну відділення УЛТ, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення комісії з належної лікарської практики або комісії з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ.

4. Інформація, внесена до Реєстру лікарів, є відкритою на офіційному веб-сайті УЛТ, крім персональних даних. Рада УЛТ і відповідні регіональні ради УЛТ надають витяги з Реєстру лікарів за зверненням лікаря або іншої особи.

5. Відомості, що підлягають внесенню до Реєстру лікарів, включаються до нього не пізніше дня, наступного за днем отримання регіональною радою лікарів відповідної інформації, крім випадків, установлених цим Законом.

6. Порядок ведення Реєстру лікарів затверджується УЛТ.

7. З метою ведення Реєстру лікарів дозволяється обробка персональних даних фізичних осіб відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних.

Стаття 13. Об’єднання лікарів

1. Лікарі мають право створювати в установленому законом порядку місцеві, всеукраїнські і міжнародні об’єднання.

2. Лікарі, їх об’єднання можуть бути членами міжнародних організацій лікарів, медичних працівників та науковців у сфері охорони здоров’я.

Розділ III

ВИДИ ЛІКАРСЬКОЇ ПРАКТИКИ. ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ ЛІКАРЯ. ГАРАНТІЇ ЛІКАРСЬКОЇ ПРАКТИКИ

Стаття 14. Види лікарської практики

1. Видами лікарської практики є:

1.1. робота у закладах охорони здоров’я будь якої форми власності відповідно до укладеного контракту;

1.2. приватна лікарська практика – господарська діяльність з медичної практики відповідно до отриманої ліцензії у т.ч. надання послуг громадянам та/або закладам охорони здоров’я будь якої форми власності відповідно до договору цивільно-правових відносин.

Стаття 15. Професійні права лікаря

1. Лікар має право на перше місце роботи після закінчення інтернатури.

2. Лікар має право відмовитись від працевлаштування у закладі охорони здоров’я відповідно до отриманого направлення чи попередньо укладеного контракту якщо:

роботодавець не створив умов, або обмежив можливості для реалізації компетенцій лікаря та/або умов для дотримання вимог медико-технологічних документів;

власник закладу охорони здоров’я, куди лікар отримав направлення для здійснення лікарської практики, інтернатури, резидентури чи прибув на роботу за попереднім контрактом не забезпечив умови для проживання лікаря і його сім’ї.

Розгляд справи щодо відмови лікаря від працевлаштування відповідно до отриманого направлення чи попереднього контракту здійснює регіональне відділення УЛТ на підставі відповідного подання від лікаря, яке може бути подане не пізніше 5 робочих днів після дня, коли лікар повинен був приступити до роботи.

Регіональне відділення УЛТ організовує комісійний розгляд фактів, що спричинили відмову від працевлаштування, наведених у поданні лікаря у термін не пізніше 20 днів після отримання подання від лікаря.

У разі, якщо факти, що спричинили відмову від працевлаштування, наведені у поданні лікаря не знайшли підтвердження у ході комісійного розгляду, регіональне відділення УЛТ, повідомляє про це лікаря, який зобов’язаний працевлаштуватися у закладі охорони здоров’я відповідно до направлення чи попереднього контракту.

У разі підтвердження фактів, що спричинили відмову від працевлаштування, регіональне відділення УЛТ проводить переговори з власником закладу охорони здоров’я, куди лікар отримав направлення чи мав підписаний попередній контракт та приймає рішення щодо необхідності зміни направлення чи розірвання попереднього контракту, або надання права на вільне працевлаштування. Переговори мають бути проведені у термін не пізніше 5 робочих днів після завершення комісійного розгляду справи. Час і місце проведення переговорів пропонує регіональне відділення УЛТ, про що повідомляє власника закладу охорони здоров’я.

У разі відмови власника закладу охорони здоров’я, куди лікар отримав направлення чи підписав попередній контракт від переговорів, або неявки представника власника закладу охорони здоров’я на переговори, висновок щодо необхідності зміни направлення чи розірвання попереднього контракту, або надання права на вільне працевлаштування лікаря, регіональне відділення УЛТ приймає відповідне рішення самостійно.

У разі підтвердження фактів, що спричинили відмову від працевлаштування, та з’ясування у ході переговорів неможливості їх усунення або за умови неявки представника роботодавця на переговори, у термін до 30 днів, з дня проведення переговорів регіональне відділення УЛТ може прийняти рішення щодо необхідності скасування направлення лікаря чи розірвання попереднього контракту, та повідомляє про таке рішення лікаря, власника закладу охорони здоров’я, куди лікар отримав направлення чи підписав попередній контракт, а також структурні підрозділи з питань охорони здоров’я АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Структурні підрозділи з питань охорони здоров’я АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій зобов’язані запропонувати лікарю інший варіант працевлаштування у термін до 10 календарних днів, або засвідчити право лікаря на вільне працевлаштування листом до лікаря та регіонального відділення УЛТ.

Рішення, щодо задоволення або відмови у задоволенні вимоги лікаря щодо зміни працевлаштування чи розірвання попереднього контракту може бути оскаржене у суді.

3. Під час здійснення лікарської практики лікар має право вчиняти будь-які професійні дії, не заборонені законом, Етичним кодексом лікаря України, Правилами належної лікарської практики, зокрема:

3.1. запитувати інформацію щодо пацієнта, необхідну для якісного надання йому медичної допомоги;

3.2. призначати пацієнту профілактичні заходи, обстеження та лікування відповідно до медико-технологічних документів, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я та/або результатів доказових досліджень крім випадків передбачених законодавством щодо клінічних досліджень;

3.3. направляти пацієнта до лікарів та/або закладів охорони здоров’я відповідно до власного вибору на основі врахування якості медичного обслуговування, яку забезпечує лікар та/або заклад до якого скеровується пацієнт;

3.4. відмовитись при обслуговуванні пацієнтів від застосування методів діагностики та лікування, медикаментів, наявних у закладі охорони здоров’я у разі, якщо це несе загрозу здоров’ю та життю пацієнта та рекомендувати пацієнту та/або його офіційним представникам звернутися до іншого закладу охорони здоров’я для отримання необхідних послуг та/або самостійно придбати необхідні медикаменти та/або вироби медичного призначення;

3.5. відмовити пацієнту у його обслуговуванні у разі якщо пацієнт не дотримується наданих йому рекомендацій щодо збереження та зміцнення здоров’я, профілактики захворювань та зменшення дії факторів ризику, виконання призначених діагностичних та лікувальних заходів, за виключенням випадків, коли пацієнт потребує медичної допомоги за невідкладними показаннями;

3.6. запитувати на підприємствах, в установах і організаціях інформацію щодо умов у яких працюють його пацієнти та факторів, що можуть впливати на їх здоров’я;

3.7. надавати рекомендації роботодавцю пацієнта щодо покращення умов праці у зв’язку із виробничими ризиками для здоров’я пацієнта;

3.8. свідчити у суді у випадках порушень права громадянина на здоров’я з боку третіх осіб.

Стаття 16. Професійні обов’язки лікаря

1. Лікар зобов’язаний:

дотримуватися Клятви лікаря України та Етичного кодексу лікаря України;

зберігати лікарську таємницю, крім випадків передбачених законодавством, або якщо стан здоров’я пацієнта несе загрозу здоров’ю і життю інших людей;

на вимогу пацієнта надавати вичерпні пояснення стосовно стану його здоров’я, ризиків для здоров’я та/або захворювання, методів діагностики та лікування;

отримувати згоду пацієнта на застосування лікувально-діагностичних методів передбачених медико-технологічними документами, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я та/або ефективність яких підтверджена даними доказових досліджень;

отримувати згоду пацієнта на участь застосування методів лікування, ефективність яких вивчається у ході досліджень, що здійснюються за методологією доказової медицини;

надати допомогу пацієнту, що знаходиться у стані, що загрожує його життю, незалежно від часу та місця знаходження пацієнта;

підвищувати рівень професійних знань і навиків;

виконувати рішення органів лікарського самоврядування;

виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством.

2. Лікарю забороняється:

використовувати свої права всупереч правам і інтересам пацієнта;

обговорювати з пацієнтом дії або призначення іншого лікаря та/або виносити їм оцінку;

без згоди пацієнта розголошувати відомості, що становлять лікарську таємницю, крім випадків передбачених законодавством, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;

відмовляти пацієнтам у наданні медичної допомоги, крім випадків, передбачених цим Законом;

покинути пацієнта, що знаходиться у критичному стані до прибуття екстреної медичної допомоги або інших підрозділів, що забезпечують рятувальні заходи, крім випадків, коли це загрожує здоров’ю та/або життю лікаря.

3. Лікар забезпечує захист персональних даних про фізичну особу, якими він володіє, відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних.

Стаття 17. Збереження лікарської таємниці

1. Лікарською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома лікарю, лікарю-інтерну, лікарю-резиденту про пацієнта, а також відомості внесені до персоніфікованої медичної документації, що зберігається на паперових та/або електронних носіях.

2. Обов’язок зберігати лікарську таємницю поширюється на заклад охорони здоров’я, лікаря, лікаря-інтерна, лікаря-резидента та осіб, які перебувають у трудових відносинах з лікарем, який здійснює приватну лікарську практику, а також на особу, стосовно якої припинено або зупинено право на здійснення лікарської практики.

3. У разі пред’явлення пацієнтом вимог до лікаря у зв’язку з лікарською практикою лікар звільняється від обов’язку збереження лікарської таємниці в межах, необхідних для захисту його прав та інтересів. У такому випадку суд, орган, що здійснює дисциплінарне провадження стосовно лікаря, інші органи чи посадові особи, які розглядають вимоги пацієнта до лікаря або яким стало відомо про пред’явлення таких вимог, зобов’язані вжити заходів для унеможливлення доступу сторонніх осіб до лікарської таємниці та її розголошення.

4. Особи, винні в доступі сторонніх осіб до лікарської таємниці або її розголошенні, несуть відповідальність згідно із законом.

5. Особи, що спонукають лікаря до розголошення лікарської таємниці у випадках, що не передбачені законом, несуть відповідальність згідно із законом.

6. Не є порушенням лікарської таємниці подання лікарем інформації про пацієнта в порядку, установленому законодавством про трансплантацію органів і тканин, торгівлю людьми, насильство у сім’ї.

7. Лікар не несе професійної, дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності за подання інформації про пацієнта в порядку установленому законодавством про трансплантацію органів і тканин, торгівлю людьми, насильство у сім’ї.

Стаття 18. Гарантії професійної лікарської діяльності

1. Професійні права, честь і гідність лікаря гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема (будь-яким посадовим особам, будь-яким співробітникам правоохоронних органів, органів прокуратури та суду тощо) забороняється:

втручання у прийняття рішення лікарем щодо вибору ним методу лікування, необхідного пацієнту;

вимагати від лікаря, лікаря-інтерна, лікаря резидента, особи, яка перебуває у трудових відносинах з лікарем, що здійснює приватну лікарську практику, а також від особи, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття лікарською практикою, надання відомостей, що є лікарською таємницею. З цих питань зазначені особи не можуть бути допитані, крім випадків, передбачених законом;

проведення огляду, розголошення, витребування чи вилучення документів, що містять персоніфіковану медичну інформацію та є предметом лікарської таємниці, крім випадків, передбачених законом;

залучати лікаря до конфіденційного співробітництва під час проведення оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, якщо таке співробітництво буде пов’язане або може призвести до розкриття лікарської таємниці;

втручання у приватне спілкування лікаря з пацієнтом, роботодавець зобов’язаний створити умови конфіденційності спілкування лікаря з пацієнтом;

втручання та вплив на прийняття лікарем рішень стосовно призначень та рекомендацій лікаря пацієнту.

2. Орган або посадові особи, які затримали лікаря або застосували до нього запобіжний захід, зобов’язані негайно повідомити про це відповідний орган лікарського самоврядування.

3. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи у відносинах з лікарями зобов’язані дотримуватися вимог Конституції України та законів України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та протоколів до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, практики Європейського суду з прав людини.

Стаття 19. Лікарський запит

1. Лікарський запит — письмове звернення лікаря до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань про надання інформації необхідної лікарю для надання медичної допомоги пацієнту.

До лікарського запиту додаються копії свідоцтва про право на здійснення лікарської практики. Вимагати від лікаря подання разом з лікарським запитом інших документів забороняється.

2. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, яким направлено лікарський запит, зобов’язані не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту надати лікарю відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

У разі якщо лікарський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду лікарського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що лікарю письмово повідомляється не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання лікарського запиту.

У разі якщо задоволення лікарського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як тридцять сторінок, заклад охорони здоров’я, у якому лікар здійснює лікарську практику, зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

3. Відмова в наданні інформації на лікарський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Розділ IV

ЗУПИНЕННЯ ТА ПРИПИНЕННЯ ПРАВА НА ЛІКАРСЬКУ ПРАКТИКУ

Стаття 20. Зупинення права на здійснення лікарської практики

1. Право на здійснення лікарської практики зупиняється у разі:

1.1. подання лікарем заяви про зупинення лікарської практики;

1.2. набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно лікаря за вчинення злочину, крім випадку, передбаченого пунктом 1.6. частини 1 статті 21 цього Закону (набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно лікаря за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі);

1.3. накладення на лікаря дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на здійснення лікарської практики;

1.4. визнання лікаря за рішенням суду недієздатним або обмежено дієздатним;

1.5. неналежне проведення лікарем безперервного професійного розвитку;

1.6. відсутність у реєстрі лікарів інформації про здійснення лікарем лікарської практики безперервно протягом не менше 1-го року впродовж будь якого періоду у 5 років.

2. Накладення на лікаря дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на здійснення лікарської практики може застосовуватися виключно у разі:

2.1. повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку;

2.2. систематичного або грубого одноразового порушення Етичного кодексу лікаря України чи Правил належної лікарської практики.

3. Право на здійснення лікарської практики зупиняється:

3.1. з підстави, передбаченої пунктом 1.1. частини 1 цієї статті, — з дня подання регіональному відділенню УЛТ за адресою робочого місця лікаря відповідної заяви лікаря;

3.2. з підстав, передбачених пунктами 1.2. і 1.4. частини 1 цієї статті, — з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду;

3.3. з підстави, передбаченої пунктом 1.3., 1.5. і 1.6. частини 1 цієї статті, — з дня прийняття комісією з належної лікарської практики або комісією з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ відповідного рішення.

Копія рішення комісії з належної лікарської практики або комісії з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ, передбаченого пунктом 3 цієї частини, у триденний строк з дня його прийняття надсилається лікарю та відповідній раді регіонального відділення УЛТ. Рішення комісії з належної лікарської практики або комісії з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ про зупинення права на здійснення лікарської практики може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до відповідної Вищої комісії УЛТ або до суду. Оскарження такого рішення не зупиняє його дії.

4. Право на здійснення лікарської практики поновлюється у разі:

4.1. зупинення права з підстави, передбаченої пунктом 1.1. частини 1 цієї статті, — з дня, наступного за днем отримання радою регіонального відділення УЛТ заяви лікаря про поновлення права на здійснення лікарської практики;

4.2. зупинення права з підстави, передбаченої пунктом 1.2. частини 1 цієї статті, — з дня, наступного за днем отримання радою регіонального відділення УЛТ підтвердження про погашення або зняття в установленому законом порядку судимості;

4.3. зупинення права з підстави, передбаченої пунктом 1.3. частини 1 цієї статті, — з дня закінчення строку, на який згідно з рішенням комісії з належної лікарської практики або комісії з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ було зупинено право на здійснення лікарської практики та/або за умови надання лікарем до комісії з належної лікарської практики або комісії з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ, документів, що підтверджують виконання лікарем вимог, встановлених комісією з належної лікарської практики або комісією з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ, за яких право лікаря на здійснення лікарської практики може бути поновлене.

Вимоги до лікаря, дотримання яких може бути підставою для поновлення права лікаря здійснення лікарської практики затверджуються Радою УЛТ.

4.4. зупинення права з підстави, передбаченої пунктом 1.4. частини 1 цієї статті, — з дня, наступного за днем отримання регіональним відділенням УЛТ відповідного рішення суду.

У разі зупинення права на здійснення лікарської практики з підстави, передбаченої пунктом 1.3. частини 1 цієї статті, таке право також поновлюється з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду або з дня прийняття відповідного рішення комісією з належної лікарської практики або комісією з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ.

5. Протягом строку зупинення права на здійснення лікарської практики лікар не має права її здійснювати. Такий лікар також не може брати участь у роботі органів УЛТ.

6. Відомості про зупинення права на здійснення лікарської практики вносяться до Реєстру лікарів.

Стаття 21. Припинення права на здійснення лікарської практики

1. Право на здійснення лікарської практики припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на здійснення лікарської практики у разі:

1.1. подання лікарем заяви про припинення права на здійснення лікарської практики;

1.2. визнання лікаря безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

1.3. смерті лікаря;

1.4. накладення на лікаря дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення лікарської практики;

1.5. встановлення факту надання недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на здійснення лікарської практики та складення Клятви лікаря України;

1.6. набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно лікаря за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі;

1.7. досягнення лікарем 70 річного віку.

2. Накладення на лікаря дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення лікарської практики може застосовуватися виключно у разі:

1) порушення Клятви лікаря України;

2) розголошення лікарем відомостей, що становлять лікарську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;

3) заподіяння протиправними діями лікаря, пов’язаними із здійсненням ним лікарської практики, значної шкоди пацієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили;

4) систематичного або грубого одноразового порушення Етичного кодексу лікаря України, що підриває авторитет УЛТ.

3. Право на здійснення лікарської практики припиняється:

3.1. з підстави, передбаченої пунктом 1.1. частини 1 цієї статті, — з дня подання раді регіонального відділення УЛТ за адресою робочого місця лікаря відповідної заяви лікаря;

3.2. з підстав, передбачених пунктами 1.2. і 1.6. частини 1 цієї статті, — з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду;

3.3. з підстав, передбачених пунктами 1.4. і 1.5. частини 1 цієї статті, — з дня прийняття комісією з належної лікарської практики або комісією з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ відповідного рішення;

3.4. з підстави, передбаченої пунктом 1.7. частини 1 цієї статті, — з дня настання вказаного віку.

У разі припинення права на здійснення лікарської практики з підстав, передбачених пунктами 1.4. і 1.5. частини 1 цієї статті, копія рішення комісії з належної лікарської практики або комісії з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ у триденний строк з дня його прийняття надсилається лікарю та відповідній раді регіонального відділення УЛТ. Рішення комісії з належної лікарської практики або комісії з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ про припинення права на здійснення лікарської практики може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до регіонального відділення УЛТ або до суду. Оскарження такого рішення не зупиняє його дії.

4. Право на здійснення лікарської практики, припинене з підстав, передбачених пунктами 1.4. і 1.5. частини 1 цієї статті, поновлюється з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду або з дня прийняття відповідного рішення комісією з належної лікарської практики або комісією з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ.

5. Припинення права особи на здійснення лікарської практики має наслідком припинення такої діяльності та права особи на участь у роботі органів УЛТ.

6. Особа, стосовно якої прийнято рішення про припинення права на здійснення лікарської практики з підстав, передбачених пунктами 1.4. і 1.5. частини 1 цієї статті, може звернутися до комісії з належної лікарської практики або комісії з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту не раніше ніж через два роки з дня прийняття рішення про припинення права на здійснення лікарської практики, а з підстави, передбаченої пунктом 1.6. частини 1 цієї статті, — з дня погашення або зняття в установленому законом порядку судимості, але не раніше ніж через два роки з дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно лікаря.

7. Відомості про припинення права на здійснення лікарської практики вносяться до Реєстру лікарів протягом трьох днів з моменту його настання.

Розділ V

ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЛІКАРЯ

Стаття 22. Загальні умови дисциплінарної відповідальності лікаря

1. Лікаря може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

2. Дисциплінарне провадження — процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях лікаря ознак дисциплінарного проступку.

3. Дисциплінарне провадження стосовно лікаря організовується регіональним відділенням УЛТ за адресою робочого місця лікаря, зазначеною в Реєстрі лікарів та здійснюється залежно від характеру дисциплінарного проступку лікаря комісією з належної лікарської практики або комісією з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ.

4. Рішення про віднесення дисциплінарного впровадження відповідно до характеру проступку лікаря до компетенції комісії з належної лікарської практики або комісії з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ приймає голова регіонального відділення УЛТ.

Стаття 23. Підстави для притягнення лікаря до дисциплінарної відповідальності

1. Підставою для притягнення лікаря до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

2. Дисциплінарним проступком лікаря є:

2.1. порушення Клятви лікаря України;

2.2. порушення Етичного кодексу лікаря України;

2.3. розголошення лікарської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;

2.4. невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків чи безперервного професійного розвитку, порушення Правил належної лікарської практики;

2.5. невиконання рішень органів лікарського самоврядування;

2.6. порушення інших обов’язків лікаря, передбачених законом.

3. Не є підставою для притягнення лікаря до дисциплінарної відповідальності смерть пацієнта або лікарська помилка.

4. Для цілей цієї статті:

Лікарська помилка — дефект надання медичної допомоги, що пов’язаний з неправильними діями лікаря, який характеризується добросовісною помилкою за відсутності ознак умисного або необережного злочину.

Стаття 24. Види дисциплінарних стягнень, строк застосування дисциплінарних стягнень

1. За вчинення дисциплінарного проступку до лікаря може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:

1.1. попередження;

1.2. зупинення права на здійснення лікарської практики на строк від одного місяця до одного року зі встановленням вимог щодо відновлення права на здійснення лікарської практики;

1.3. для лікарів України – припинення права на здійснення лікарської практики з наступним виключенням з Реєстру лікарів, а для лікарів іноземних держав — виключення з Реєстру лікарів.

2. Лікар може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Стаття 25. Ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність лікаря

1. Право на звернення до регіонального відділення УЛТ із заявою (скаргою) щодо поведінки лікаря, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

2. Не допускається зловживання правом на звернення до УЛТ, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність лікаря без достатніх підстав.

Дисциплінарну справу стосовно лікаря не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку лікаря, а також за анонімною заявою (скаргою).

Стаття 26. Стадії дисциплінарного провадження

1. Дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1.1. проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок лікаря;

1.2. порушення дисциплінарної справи;

1.3. розгляд дисциплінарної справи;

1.4. прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Стаття 27. Перевірка відомостей про дисциплінарний проступок лікаря

1. Заява (скарга) щодо поведінки лікаря, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється регіональним відділенням УЛТ та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається залежно від характеру дисциплінарного проступку лікаря до комісії з належної лікарської практики або до комісії з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ.

2. Представник комісії з належної лікарської практики або комісії з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ здійснює перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до лікаря для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки представник комісії з належної лікарської практики або комісії з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, фізичні особи, яким надіслано запит представником комісії з належної лікарської практики або комісії з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ, зобов’язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

Відмова в наданні інформації на запит представника комісії з належної лікарської практики або комісії з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

За результатами перевірки відомостей представником комісії з належної лікарської практики або комісії з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

3. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок лікаря, довідка та всі матеріали перевірки подаються до відповідної комісії регіонального відділення УЛТ.

Стаття 28. Порушення дисциплінарної справи

1. За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок лікаря, довідки та матеріалів перевірки комісія з належної лікарської практики або комісія з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ більшістю голосів членів вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно лікаря.

2. Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку лікарю та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність лікаря, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається лікарю, додається довідка представника представник комісії з належної лікарської практики або комісії з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ, складена за результатами перевірки.

3. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття шляхом звернення до регіонального відділення УЛТ або до суду.

Стаття 29. Розгляд дисциплінарної справи

1. Дисциплінарна справа стосовно лікаря розглядається комісією з належної лікарської практики або етичною комісії регіонального відділення УЛТ протягом тридцяти днів з дня її порушення.

2. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи комісія з належної лікарської практики або комісія з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ заслуховує повідомлення члена комісії, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення лікаря, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність лікаря, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Лікар, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність лікаря, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні відповідної комісії регіонального відділення УЛТ лікар, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення лікаря оголошуються на засіданні відповідної комісії регіонального відділення УЛТ.

Неявка лікаря чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності лікаря, на засідання відповідної комісії регіонального відділення УЛТ без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

3. Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність лікаря є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення лікарської таємниці.

4. Під час засідання комісії з належної лікарської практики або комісії з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

Стаття 30. Прийняття рішення у дисциплінарній справі

1. За результатами розгляду дисциплінарної справи комісія з належної лікарської практики або комісія з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ приймає рішення про притягнення лікаря до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

Рішення комісії з належної лікарської практики або комісії з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на здійснення лікарської практики, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа лікаря та інші обставини.

2. Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності лікаря, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність лікаря.

Член комісії з належної лікарської практики або комісії з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок лікаря, не бере участь у голосуванні.

3. Рішення оголошується на засіданні комісії з належної лікарської практики або комісії з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ. Копія рішення надсилається або вручається під розписку лікарю та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність лікаря, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Стаття 31. Оскарження рішення у дисциплінарній справі

1. Лікар чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність лікаря, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до відповідної Вищої комісії УЛТ або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

У разі якщо рішення у дисциплінарній справі винесене комісією з питань належної лікарської практики регіонального відділення УЛТ, то розгляд оскарження такого рішення здійснюється Вищою комісією з питань належної лікарської практики УЛТ.

У разі якщо рішення у дисциплінарній справі винесене комісією з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ, то розгляд оскарження такого рішення здійснюється Вищою комісією з питань лікарської етики УЛТ.

2. Вища комісія з питань належної лікарської практики або Вища комісія з питань лікарської етики УЛТ протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної комісії регіонального відділення УЛТ та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.

Розділ VI

БЕЗПЕРЕРВНИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ЛІКАРІВ

Стаття 32. Реалізація права лікаря на безперервний професійний розвиток

1. Реалізація права на безперервний професійний розвиток здійснюється шляхом:

планування безперервного професійного розвитку лікаря,

навчання лікаря, яке здійснюється з відривом від виробництва, без відриву від виробництва, а також у вільний від роботи час.

2. Навчання лікаря може здійснюватись з ініціативи лікаря та/або з ініціативи роботодавця (керівництва закладу у якому лікар здійснює лікарську практику).

Навчання лікаря з ініціативи роботодавця (керівництва закладу у якому лікар здійснює лікарську практику) здійснюється за погодженням з лікарем і оплачується таким закладом (роботодавцем).

Забороняється примушувати лікаря до навчання чи участі у будь яких освітніх заходах без його згоди. Форма згоди лікаря на навчання, яке здійснюється з ініціативи роботодавця, затверджується Вищою радою УЛТ.

Стаття 33. Планування безперервного професійного розвитку лікаря

1. Планування безперервного професійного розвитку лікаря здійснюється шляхом:

складання лікарями індивідуальних планів безперервного професійного розвитку щорічних і на період у 5 років;

планування видатків закладів охорони здоров’я на безперервний професійний розвиток лікарів.

2. Індивідуальний план безперервного професійного розвитку може включати освітні заходи з відривом від виробництва, без відриву від виробництва та професійний розвиток у вільний від роботи час.

3. Регіональне відділення УЛТ зобов’язане надати методичну допомогу лікарю у складанні індивідуального плану безперервного професійного розвитку та забезпечити лікаря інформацією про заплановані навчальні заходи безперервного професійного розвитку, відповідно до інформації про такі заходи, наданої суб’єктами надання таких освітніх послуг у сфері безперервного професійного розвитку.

4. Зміни до індивідуального плану безперервного розвитку можуть бути внесені з ініціативи лікаря та/або з ініціативи закладу охорони здоров’я у якому лікар здійснює лікарську практику, або з яким лікарем укладено договір цивільно-правових відносин.

5. Підставою внесення змін до індивідуального плану є:

зміни у планах проведення навчальних заходів безперервного професійного розвитку;

зміни у медико-технологічних документах;

виробнича необхідність, пов’язана з неможливістю заміщення лікаря під час його навчання з відривом від виробництва, або погоджена з лікарем необхідність зміни умов його роботи, введення нових технологій медичної допомоги.

6. Лікар подає індивідуальний план безперервного професійного розвитку на погодження керівнику закладу охорони здоров’я у якому лікар здійснює лікарську практику, або з яким лікарем укладено договір цивільно-правових відносин. Погоджений план лікар надає до регіонального відділення УЛТ для узагальнення і контролю дотримання.

7. Керівник закладу охорони здоров’я може відмовити у погодженні індивідуального плану безперервного професійного розвитку лікаря, у навчальному заході з відривом від виробництва у разі, якщо знання та/або навики, які лікар може набути на одному чи більше навчальних заходів, включених до зазначеного плану, не можуть бути застосовані у закладі охорони здоров’я та/або навчальний захід не отримав сертифікації. Така відмова може бути оскаржена лікарем, шляхом подання скарги до Ради регіонального відділення УЛТ.

8. Лікар може відмовити у погодженні змін у індивідуальному плані його безперервного професійного розвитку, запропонованих керівництвом закладу охорони здоров’я у якому лікар здійснює лікарську практику, або з яким лікарем укладено договір цивільно-правових відносин. Така відмова може бути оскаржена шляхом подання скарги від керівництва закладу охорони здоров’я до Ради регіонального відділення УЛТ.

9. Розгляд скарг передбачених у пунктах 7 і 8 цієї статті здійснюється комісією з належної лікарської практики регіонального відділення УЛТ у терміни встановлені законом. У разі визнання скарги обґрунтованою, Рада регіонального відділення УЛТ зобов’язана у термін не пізніше 1 робочого тижня з дня прийняття рішення, звернутися до керівника закладу охорони здоров’я листом, з вимогою погодити участь лікаря у навчальному закладі, у чому попередньо було відмовлено або з вимогою до лікаря щодо погодження змін у його індивідуальному плані його безперервного професійного розвитку, запропонованих керівництвом закладу охорони здоров’я.

10. У разі відмови у задоволенні вимог Ради регіонального відділення УЛТ, передбачених у пункті 9 цієї статті питання може бути розглянуте у суді.

11. Видатки на безперервний професійний розвиток лікарів враховуються при формуванні вартості медичних послуг, та плануванні обсягів фінансування закладів охорони здоров’я відповідно до договорів про медичне обслуговування населення.

Стаття 34. Процес безперервного професійного розвитку лікарів

1. З відривом від виробництва навчання здійснюється шляхом участі у навчальних заходах, організація яких не передбачає можливості одночасного здійснення лікарської практики за місцем роботи або виконання умов, визначених договором цивільно-правових відносин між лікарем і замовником його послуг чи контрактом.

Лікар має право на участь навчальних заходах з відривом від виробництва загальним терміном до 40 робочих днів упродовж періоду у 5 років, але не більше 20 робочих днів упродовж 1-го року.

Для участі у навчальних заходах з відривом від виробництва лікар, який здійснює лікарську практику у закладі охорони здоров’я, має право на відшкодування видатків пов’язаних з проїздом, проживанням та добових у порядку передбаченому законодавством.

У період навчання з відривом від виробництва лікар, який здійснює лікарську практику у закладі охорони здоров’я, отримує заробітну плату у розмірі, середньому за попередні 12 місяців.

Умови фінансування видатків, пов’язаних з навчанням з відривом від виробництва, лікаря, що перебуває у цивільно-правових відносинах з замовником його послуг, визначається у договорі чи контракті.

2. Без відриву від виробництва – за рахунок виділення у робочому часі лікаря спеціального оплаченого часу для професійного розвитку.

Лікар має право на навчання без відриву від виробництва за рахунок виділення для цього спеціального часу у його робочому графіку.

Для здійснення такого навчання керівник закладу охорони здоров’я, у якому лікар здійснює лікарську практику, зобов’язаний передбачити не менше ніж 150 годин впродовж року, але не більше ніж 10 годин на тиждень.

Керівник закладу охорони здоров’я може відмовити у погодженні участі лікаря у навчальному заході без з відриву від виробництва у разі, якщо знання та/або навики, які лікар може набути не можуть бути застосовані у закладі охорони здоров’я та/або навчальний захід не отримав відповідної сертифікації. Така відмова може бути оскаржена лікарем у порядку, передбаченому у пункті 9 статті 33 цього закону.

3. Лікар може отримувати необхідні для його безперервного професійного розвитку знання та навики у позаробочий час.

Безперервний професійний розвиток у позаробочий час може здійснюватись шляхом:

участі у навчальних заходах, які здійснюють суб’єкти надання освітніх послуг;

самостійного вивчення літературних джерел відповідно до спеціалізації у позаробочий час.

Стаття 35. Контроль та облік безперервного професійного розвитку лікаря

Відповідальність за контролю та облік безперервного професійного розвитку лікарів покладена на регіональні відділення УЛТ.

Контроль та облік безперервного професійного розвитку лікарів здійснюється сектором безперервного професійного розвитку лікарів регіонального відділення УЛТ у порядку затвердженому Вищою Радою УЛТ та включає контроль факту та результатів проходження навчальних заходів, а також самостійної роботи лікаря з джерелами професійної інформації.

Інформація про безперервний професійний розвиток лікаря є публічною, регіональне відділення УЛТ зобов’язане надавати таку інформацію роботодавцям та пацієнтам за їх запитом, а також публікувати таку інформацію на офіційному сайті УЛТ.

Стаття 36. Сертифікація освітніх заходів та програм безперервного професійного розвитку лікарів

1. Сертифікація освітніх заходів та програм безперервного професійного розвитку лікарів є добровільною процедурою, яка здійснюється спеціальними підрозділами УЛТ у порядку, затвердженому Вищою Радою УЛТ.

УЛТ здійснює періодичний плановий і позаплановий контроль якості сертифікованих навчальних заходів безперервного професійного розвитку лікарів у порядку, затвердженому Вищою Радою УЛТ.

Сертифікат освітнього заходу може бути анульовано у випадках і у порядку, затвердженому Вищою Радою УЛТ.

Формування кваліфікаційного рейтингу лікаря здійснюється на підставі узагальнення освітніх балів (кредитів), отриманих у результаті участі у сертифікованих навчальних заходах. Участь у несертифікованих навчальних заходах при формуванні кваліфікаційного рейтингу лікаря не враховується.

УЛТ забезпечує ведення бази даних сертифікованих освітніх заходів і програм та вільний доступ до неї.

2. Для цілей цієї статті:

кваліфікаційний рейтинг лікаря – кількість балів (кредитів), набраних лікарем у процесі безперервного професійного розвитку за певний період часу.

Розділ VII

ЛІКАРСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ ЙОГО ОРГАНИ ТА ПОРЯДОК ФУНКЦІОНУВАННЯ

Стаття 37. Система лікарського самоврядування

1. Організаційною основою лікарського самоврядування є УЛТ – національна самоврядна організація лікарів зі спеціальним статусом, визначеним цим Законом, діяльність якої ґрунтується на засадах лікарського самоврядування і поширюється на всю територію України.

2. УЛТ діє через організаційні форми лікарського самоврядування, передбачені цим Законом.

3. УЛТ та його регіональні відділення, які є відокремленими структурними підрозділами УЛТ реєструються у встановленому законодавством України порядку.

4. Лікарське самоврядування здійснюється через діяльність таких органів УЛТ: ради регіональних відділень УЛТ, конференції регіональних відділень УЛТ, Раду УЛТ, Палати представників лікарських асоціацій і товариств, контрольні комісії регіонального відділення УЛТ, Вищої контрольної комісії УЛТ, комісії з лікарської етики регіонального відділення УЛТ, Вищої комісії з лікарської етики УЛТ, комісії з належної лікарської практики регіонального відділення УЛТ, Вищої комісії з належної лікарської практики УЛТ, З’їзду УЛТ.

5. УЛТ та його регіональні відділення мають власні штампи і печатки зі своїм найменуванням, відкривають рахунки в банках у встановленому законодавством України порядку.

6. Порядок створення, реорганізації та ліквідації регіонального відділення УЛТ регулюються Статутом УЛТ. Структура, діяльність, штати, функції, порядок витрачання коштів, права та обов’язки керівних органів, порядок їх обрання та інші питання, що стосуються їхньої діяльності регіонального відділення УЛТ регулюються типовим Статутом регіонального відділення УЛТ.

7. Статут УЛТ затверджується Установчим з’їздом лікарів України та є його установчим документом.

Стаття 38. Юридичний статус Українського Лікарського Товариства

1. На підставі цього Закону УЛТ утворюється Установчим з’їздом лікарів України.

2. УЛТ створюється на невизначений строк та не може бути реорганізоване. Ліквідація УЛТ може бути здійснена лише на підставі закону.

3. УЛТ здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону та іншого законодавства про лікарське самоврядування, Статуту УЛТ та внутрішніх організаційно-розпорядчих документів.

4. УЛТ наділена усіма правами й обов’язками юридичної особи, передбачених законодавством України.

Стаття 39. Членство в Українському Лікарському Товаристві

1. З моменту державної реєстрації УЛТ її членами стають усі практикуючі лікарі, які на цей момент отримали сертифікат лікаря-спеціаліста чи інший прирівняний до нього документ, а також особи, які отримали диплом лікаря і продовжують свою освіту для отримання сертифікату «лікаря-спеціаліста».

2. Інші особи стають членами УЛТ за однією з таких підстав:

2.1. отримали диплом про вищу освіту з присвоєнням кваліфікації «лікар», а також подали заяву про вступ до УЛТ установленого зразка;

2.2. отримали рішення про надання права на професійну діяльність в Україні у зв’язку з проходженням медичної підготовки в навчальних закладах іноземних країн, а також подали заяву про вступ до УЛТ установленого зразка;

2.3. усі члени УЛТ вносяться до Реєстру лікарів у порядку, передбаченому у статті 12 цього Закону.

3. До участі у формуванні органів УЛТ залучаються усі члени УЛТ в порядку, визначеному цим Законом та Статутом УЛТ.

4. Усі члени УЛТ отримують посвідчення УЛТ.

Стаття 40. Права членів Українського Лікарського Товариства

Члени УЛТ мають право:

брати участь в управлінні в центральних і регіональних органах УЛТ;

обирати та бути обраними до центральних та регіональних органів УЛТ, крім обмежень, визначених у цьому Законі;

вносити на розгляд УЛТ чи його регіональних відділень пропозиції з питань їхньої діяльності;

одержувати повну і достовірну інформацію про діяльність УЛТ;

одержувати необхідну допомогу при здійсненні лікарської практики, передбачені цим Законом, Статутом УЛТ та іншими внутрішніми документами УЛТ;

одержувати юридичну, економічну та іншу допомогу УЛТ і його регіональних відділень у захисті своїх професійних прав і законних інтересів;

брати участь в обговоренні будь-яких питань, що стосуються лікарської практики, подавати звернення до відповідних органів УЛТ та його регіональних відділень;

мати доступ до даних про себе в Реєстрі лікарів та інших відомостей УЛТ у встановленому порядку.

Члени УЛТ також можуть мати інші права, передбачені цим Законом, Статутом УЛТ та іншими внутрішніми документами УЛТ.

Стаття 41. Обов’язки членів Українського Лікарського Товариства

1. Члени УЛТ зобов’язані:

дотримуватись положень Конституції України, цього Закону та інших законів України, Етичного кодексу лікаря України, Правил належної лікарської практики, Статуту УЛТ та внутрішніх документів УЛТ;

здійснювати обов’язки, визначені цим Законом, Статутом УЛТ та його внутрішніми документами;

планувати свій безперервний професійний розвиток та виконувати план безперервного професійного розвитку;

виконувати рішення органів лікарського самоврядування;

своєчасно сплачувати членські внески в розмірі та порядку, встановлених Радою УЛТ;

не допускати вчинків, які дискредитують УЛТ.

Члени УЛТ мають інші обов’язки, передбачені цим Законом, іншими законодавчими актами України, Статутом УЛТ та його внутрішніми документами.

2. Рішення, які приймаються органами УЛТ з питань, віднесених до їхньої компетенції, є обов’язковими для членів УЛТ.

Стаття 42. Повноваження Українського Лікарського Товариства

1. Для виконання поставлених завдань у порядку, встановленому законодавством України, УЛТ здійснює такі повноваження:

1.1. представництво своїх членів і захист їхніх професійних прав та інтересів, в тому числі в органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, делегування представників до органів державної влади;

1.2. підготовка й ухвалення Етичного кодексу лікаря України, Правил належної лікарської практики та здійснення контролю за їх дотриманням;

1.3. ведення Реєстру лікарів;

1.4. надання, призупинення та припинення права на здійснення лікарської практики у порядку передбаченому у статтях 12, 20, 21 та 24 цього Закону;

1.5. участь у формуванні та реалізації державної і регіональної політики у сфері охорони здоров’я, у розробці та виконанні загальнодержавних і регіональних програм у сфері охорони здоров’я;

1.6. проведення професійних експертиз проектів законів та інших нормативно-правових актів у сфері охорони здоров’я, а також сприяння імплементації міжнародних і регіональних стандартів лікарської практики;

1.7. участь у роботі комісій органів влади, пов’язаних із з’ясуванням питань належного виконання лікарями професійних обов’язків шляхом проведення експертиз якості лікарської діяльності і делегування експертів для роботи в комісіях із службового розслідування роботи лікарів;

1.8. участь в розробці стандартів у сфері охорони здоров’я і здійсненні контролю за їх дотриманням, розгляд за поданням фахових медичних асоціацій, наукових або освітніх інституцій кандидатів на посади головних спеціалістів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я і подання цих кандидатур на затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я;

1.9. визначення необхідності підготовки лікарів, умов спеціалізації та безперервного професійного розвитку;

1.10. участь у забезпечені підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації лікарів шляхом узгодження освітніх програм академічних установ, акредитації неакадемічних освітніх інституцій та клінічних баз для стажування, організації власних курсів та інших навчальних програм;

1.11. облік проходження безперервного професійного розвитку осіб, які здійснюють лікарську практику, контроль за дотриманням встановлених критеріїв такої підготовки (рейтинги безперервного професійного розвитку лікарів);

1.12. участь у встановленні єдиних кваліфікаційних вимог до осіб, які займаються лікарською практикою, та здійсненні контролю за їх дотриманням;

1.13. допуск осіб, які пройшли медичну підготовку в навчальних закладах іноземних держав, до лікарської практики на території України;

1.14. участь у розробці, погодженні та здійсненні контролю за дотриманням вимог Галузевої угоди між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, Центральним комітетом професійних спілок працівників охорони здоров’я і УЛТ;

1.15. делегування представників УЛТ до складу Колегії й інших дорадчих органів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я і регіональних органів охорони здоров’я, Національної академії медичних наук України, структурних підрозділів з питань охорони здоров’я центральних органів виконавчої влади і відомств, у підпорядкуванні яких знаходяться заклади охорони здоров’я, інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань охорони здоров’я;

1.16. входження до складу акредитаційних комісій і комітетів з конкурсних торгів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я та регіональних органів охорони здоров’я, структурних підрозділів з питань охорони здоров’я центральних органів виконавчої влади і відомств, у підпорядкуванні яких знаходяться заклади охорони здоров’я, інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань охорони здоров’я;

1.17. участь в погоджені тарифів, і проведенні конкурсних торгів та укладенні договорів між органами місцевого самоврядування і закладами охорони здоров’я щодо надання медичної допомоги членам територіальних громад;

1.18. входження до складу конкурсних комісій з питань заміщення керівних посад у системі охорони здоров’я;

1.19. подання клопотань з відповідними рекомендаціями на присвоєння почесних звань та державних нагород;

1.20. участь у забезпеченні страхування професійної відповідальності лікарів;

1.21. участь у роботі системи органів загальнообов’язкового медичного страхування;

1.22. застосування заходів стягнення до лікарів у випадках, передбачених цим Законом та Статутом УЛТ.

Стаття 43. Взаємодія УЛТ та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я

1. Керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я може звернутися до З’їзду УЛТ або Ради УЛТ з пропозицією розглянути питання, які є компетенцією лікарського самоврядування.

2. Пропозиції керівника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я повинен розглянути черговий чи позачерговий З’їзд УЛТ або Рада УЛТ у місячний термін з дня їх подання.

3. Керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я може оскаржити в суді рішення органів УЛТ у разі невідповідності їх чинному законодавству України.

Розділ VIII

ОРГАНИ УКРАЇНСЬКОГО ЛІКАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА, ПОРЯДОК ЇХ ФОРМУВАННЯ І ПОВНОВАЖЕННЯ

Стаття 44. Центральні органи Українського Лікарського Товариства

Центральними органами УЛТ на загальнодержавному рівні є:

З’їзд УЛТ;

Рада УЛТ;

Палата представників лікарських асоціацій і товариств;

Вища контрольна комісія УЛТ;

Вища комісія з лікарської етики УЛТ;

Вища комісія з належної лікарської практики УЛТ.

Стаття 45. З’їзд Українського Лікарського Товариства

1. З’їзд УЛТ є вищим органом лікарського самоврядування. З’їзд УЛТ відповідно до цього Закону ухвалює обов’язкові для всіх своїх членів рішення, затверджує документи, пов’язані з функціонуванням лікарського самоврядування і виконанням, покладених на нього завдань. З’їзд УЛТ є з’їздом лікарів-членів УЛТ України через обраних делегатів.

2. До компетенції З’їзду УЛТ належить:

2.1. затвердження Статуту УЛТ, а також внесення змін і доповнень до нього;

2.2. затвердження Типового статуту регіонального відділення УЛТ, внесення змін і доповнень до нього;

2.3. затвердження Етичного кодексу лікаря України, внесення змін і доповнень до нього;

2.4. затвердження Правил належної лікарської практики, внесення змін і доповнень до них;

2.5. затвердження Типового зразка посвідчення члена УЛТ;

2.6. затвердження Положень про Вищу контрольну комісію УЛТ, Вищу комісію з лікарської етики УЛТ, Вищу комісію з належної лікарської практики УЛТ, Палату представників лікарських асоціацій і товариств, членство в УЛТ та положення про діяльність інших комісій;

2.7. обрання Президента та двох Віце-президентів УЛТ, Головного секретаря, складу Ради УЛТ; голови і членів Вищої контрольної комісії УЛТ; голови і членів Вищої комісії з лікарської етики УЛТ, Вищої комісії з належної лікарської практики, та інших комісій, органів;

2.8. заслуховування і затвердження звітів і висновків Ради УЛТ, Палати представників лікарських асоціацій і товариств, Вищої контрольної комісії УЛТ, Вищої комісії з лікарської етики УЛТ, Вищої комісії з належної лікарської практики УЛТ;

2.9. ухвалення рішень щодо лікарської практики, які є обов’язковими для усіх членів УЛТ;

2.10. затвердження Положення про Реєстр лікарів;

2.11. встановлення мінімального і максимального розміру, порядку сплати і розподілу членських внесків;

2.12. визначення розміру відрахувань від регіональних відділень до УЛТ;

2.13. затвердження бюджету УЛТ;

2.14. затвердження символіки та атрибутів УЛТ;

2.15. затвердження основних напрямів діяльності УЛТ;

2.16. ухвалення рішення про створення дорадчих та консультативних органів УЛТ на загальнодержавному рівні;

2.17. ухвалення рішення з усіх інших питань, пов’язаних із діяльністю УЛТ;

2.18. затвердження Положення про порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо лікаря;

2.19. затвердження Типових положень про Раду регіонального відділення УЛТ, Контрольну комісію регіонального відділення УЛТ, Комісію з лікарської етики регіонального відділення УЛТ, Комісію з належної лікарської практики регіонального відділення УЛТ.

3. З’їзд УЛТ формується з членів УЛТ, у якому беруть участь делегати, обрані на конференціях регіональних відділень УЛТ. Норма представництва – один делегат від чотириста членів УЛТ. Порядок та принципи обрання делегатів регламентуються Статутом УЛТ.

4. Черговий З’їзд УЛТ скликається не рідше як один раз на 2 роки. У випадках, передбачених цим Законом, може бути скликаний позачерговий З’їзд УЛТ.

5. Порядок прийняття рішення про скликання З’їзду УЛТ, регламент його роботи і формування порядку денного визначаються Статутом УЛТ.

6. Позачерговий З’їзд УЛТ повинен бути скликаний не пізніше 3 місяців з дня внесення пропозиції про його скликання і розглядає питання, з приводу яких він скликався.

7. Позачерговий З’їзд УЛТ скликається у порядку, визначеному Статутом УЛТ:

7.1. за ініціативою 2/3 членів Ради УЛТ;

7.2. за пропозицією Вищої контрольної Комісії УЛТ;

7.3. за пропозицією не менш як третини рад регіональних відділень УЛТ.

8. З’їзд УЛТ вважається повноважним, якщо в його роботі беруть участь не менше 2/3 від кількості обраних делегатів.

9. Рішення З’їзду УЛТ приймаються простою більшістю голосів делегатів, які беруть участь в його роботі, окрім питань, визначених у пунктах 2.1., 2.2., 2.3., 2.4., 2.9., 2.11., 2.12., 2.14. частини 2 цієї статті, які ухвалюються не менш як двома третинами від присутніх на З’їзді УЛТ делегатів.

Стаття 46. Рада Українського Лікарського Товариства

1. Рада УЛТ є колегіальним виконавчим органом лікарського самоврядування.

2. Рада УЛТ:

2.1. керує діяльністю УЛТ у період між з’їздами УЛТ;

2.2. скликає черговий З’їзд УЛТ та може ініціювати скликання позачергового З’їзду УЛТ;

2.3. забезпечує ведення Реєстру лікарів;

2.4. забезпечує захист професійних прав та інтересів членів УЛТ, в тому числі в органах державної влади та місцевого самоврядування;

2.5. координує і контролює діяльність рад регіональних відділень УЛТ;

2.6. розглядає звернення до Ради УЛТ, у тому числі скарги, щодо прийнятих іншими органами УЛТ рішень і ухвалює з приводу них власні рішення;

2.7. утворює та контролює діяльність, розробляє та затверджує Положення про постійні та тимчасові комісії та інші виконавчі, дорадчі та допоміжні органи УЛТ та Ради УЛТ;

2.8. обирає представників УЛТ для участі в Колегії та інших дорадчих органах центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я;

2.9. забезпечує своє представництво і діяльність з правом голосу в складі акредитаційних комісій і комітетів з конкурсних торгів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я та регіональних органів охорони здоров’я, структурних підрозділів з питань охорони здоров’я центральних органів виконавчої влади і відомств, у підпорядкуванні яких знаходяться заклади охорони здоров’я, інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань охорони здоров’я;

2.10. готує проект бюджету і розпоряджається майном УЛТ;

2.11. видає друковані органи УЛТ;

2.12. погоджує проект Статуту регіонального відділення УЛТ;

2.13. затверджує порядок сертифікації освітніх програм і заходів призначених для безперервного професійного розвитку лікарів;

2.14. здійснює інші функції, передбачені Статутом УЛТ.

3. Рада УЛТ обирається З’їздом УЛТ строком на чотири роки. До складу Ради УЛТ входять, Президент та Віце-президенти, Головний секретар, голови регіональних рад УЛТ і члени Ради. Порядок обрання, роботи і прийняття рішень Ради УЛТ регламентуються Статутом УЛТ.

4. Рада УЛТ визначає склад відповідальних представників для участі: в розробленні Галузевої угоди між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, Центральним комітетом профспілки працівників охорони здоров’я України та УЛТ, а також інших угод, які регламентують питання провадження лікарської практики та організації надання медичної допомоги населенню, у тому числі за програмами медичного страхування; у роботі відповідних структур державних і недержавних органів з питань охорони здоров’я, лікарської практики тощо.

5. Рада УЛТ збирається на чергові, а також позачергові засідання. Засідання Ради УЛТ скликаються її Головним секретарем за планом або за необхідності за дорученням Президента, а у разі його відсутності – першого Віце-президента УЛТ Чергові засідання скликаються не рідше одного разу на 3 місяці. Засідання Ради УЛТ вважаються повноважними, якщо на ньому присутні не менше двох третин членів Ради УЛТ.

6. Рішення Ради УЛТ приймаються не менше як двома третинами голосів її членів, які беруть участь у засіданні.

7. У період між черговими засіданнями Ради УЛТ її повноваження, в межах що визначаються Радою, виконує Президія Ради УЛТ. До складу Президії входять Президент та Віце-президенти, Головний секретар і члени Президії Ради УЛТ, які обираються Радою УЛТ з її складу на першому засіданні. Президія обирається Радою УЛТ строком на чотири роки.

8. У випадку невиконання Радою УЛТ вимог цього Закону та Статуту УЛТ, Рада УЛТ може бути достроково переобрана на позачерговому З’їзді УЛТ.

Стаття 47. Президент Українського Лікарського Товариства, Віце-президенти Українського Лікарського Товариства, Головний секретар

1. Президент УЛТ є Головою Ради УЛТ за посадою і найвищою посадовою особою у системі органів УЛТ. Президент УЛТ обирається З’їздом УЛТ строком на чотири роки.

2. Президент УЛТ представляє УЛТ та Раду УЛТ у відносинах з іншими юридичними та фізичними особами в Україні і за кордоном у межах, у порядку та у спосіб, визначені цим Законом та Статутом УЛТ.

3. Президент УЛТ здійснює загальне керівництво Радою УЛТ та організовує її роботу, забезпечує виконання рішень Ради УЛТ і З’їзду УЛТ, розподіляє обов’язки між своїми заступниками, розпоряджається коштами та майном Ради УЛТ за рішенням Ради УЛТ згідно з бюджетом, здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та Статутом УЛТ.

4. Віце-президенти УЛТ виконують свої обов’язки згідно з їх розподілом що визначається Радою УЛТ за пропозицією Президента УЛТ та за окремими дорученнями Президента. Перший Віце-президент виконує обов’язки Президента у період його відсутності.

5. Головний секретар організовує роботу Ради і Президії Ради УЛТ, керує роботою апарату Ради УЛТ, забезпечує виконання рішень Ради УЛТ і її Президії, доручень Президента УЛТ, розподіляє обов’язки між своїми підлеглими, розпоряджається коштами та майном Ради УЛТ за дорученням Президента і в межах визначених рішеннями Ради УЛТ, здійснює інші повноваження визначені Радою у відповідності до Статуту УЛТ.

Стаття 48. Палата представників лікарських асоціацій і товариств

1. Громадські об’єднання лікарів за спеціальностями створюють при УЛТ координаційний дорадчий орган — Палату представників лікарських асоціацій і товариств (далі — Палата представників).

2. Предметом діяльності і компетенції Палати представників є питання професійної діяльності лікарів будь-якої із спеціальностей: порядок набуття спеціальності та проходження спеціалізації, стандарти підготовки та післядипломної освіти, визначення потреби в підготовці спеціалістів, рекомендування лікарів-експертів з належної медичної практики, заслуховування і подання через Раду УЛТ до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я кандидатур на посади головних спеціалістів, підготовка і узгодження дисциплінарних та міждисциплінарних стандартів і протоколів, тестів, інші питання фахової діяльності лікаря у його конкретній спеціальності.

3. Палата представників утворюється шляхом делегування громадським об’єднанням лікарів за спеціальностями Повноважного представника.

4. Всі громадські об’єднання лікарів, що репрезентують інтереси лікарів певної спеціальності у відповідності із державним переліком лікарських спеціальностей і зареєстровані в установленому порядку як об’єднання громадян із всеукраїнським статусом та діють не менше трьох років з моменту реєстрації мають право бути представлені в Палаті представників. Кожне громадське об’єднання лікарів представляє лише один Повноважний представник з правом брати участь у прийняті рішень.

5. Якщо на національному рівні зареєстровано декілька громадських об’єднань лікарів за однією й тією ж спеціальністю, що відповідають вимогам вказаним в пункті 4 цієї статті то вони шляхом консультацій визначають свого спільного представника або входять до складу Палати представників на ротаційній основі.

6. У випадку, коли такі громадські об’єднання не можуть дійти згоди, Палата представників більшістю голосів повноважних представників може визначити представника своїм рішенням з числа поданих кандидатур.

7. Одне громадське об’єднання не може представляти декілька лікарських спеціальностей в Палаті представників, окрім випадків, коли якась лікарська спеціальність не має свого фахового громадського об’єднання.

8. Діяльність Палати представників регламентується її Положенням, яке приймається її членами і затверджується З’їздом УЛТ. Для своєї роботи Палата представників може створювати із числа своїх членів відповідні комісії та інші робочі органи. Діяльність Палати представників забезпечується апаратом Ради УЛТ.

9. Затвердження структури Палати представників, змін та доповнень до її Положення здійснюється З’їздом УЛТ або за його рішенням Радою УЛТ.

10. Прийняття рішень в Палаті представників здійснюється шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів. Прийняте рішення є обов’язковим для розгляду Радою УЛТ.

11. Голосування може відбуватися з використанням засобів зв’язку.

12. Кожен Повноважний представник може надавати пропозиції щодо своєї спеціальності на розгляд Ради УЛТ або З’їзду УЛТ поза рішенням Палати представників, однак в такому разі вони не є обов’язковими для розгляду.

13. Повноважний представник залучається УЛТ для вирішення будь-яких питань, що стосуються спеціальності за якою він делегований в Палату представників.

14. Рішення Палати представників, які стосуються діяльності державних органів або інших організацій мають бути затверджені Радою УЛТ або З’їздом УЛТ.

Стаття 49. Вища контрольна комісія Українського Лікарського Товариства

1. Для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю органів УЛТ обирається Вища контрольна комісія УЛТ.

2. Склад Вищої контрольної комісії УЛТ обирається З’їздом УЛТ строком на два роки. До складу Вищої контрольної комісії УЛТ входять її голова, заступник голови і члени комісії. Кількість членів визначається З’їздом УЛТ.

3. Повноваження, процедура формування і організація діяльності Вищої контрольної комісії УЛТ визначається Положенням про неї.

4. Вища контрольна комісія УЛТ підзвітна і підконтрольна З’їзду УЛТ.

Стаття 50. Вища комісія з лікарської етики Українського Лікарського Товариства

1. Для вироблення стратегії та розгляду питань дотримання членами УЛТ вимог Етичного кодексу лікаря України З’їздом УЛТ обирається Вища комісія з лікарської етики УЛТ.

2. Склад Вищої комісії з лікарської етики УЛТ обирається З’їздом УЛТ строком на чотири роки. До складу Вищої комісії з лікарської етики УЛТ входять голова, заступник голови і члени комісії. Кількість членів визначається З’їздом УЛТ.

3. Повноваження, процедура формування і організація діяльності Вищої комісії з лікарської етики УЛТ визначається Положенням про неї.

4. Вища комісія з лікарської етики УЛТ підзвітна і підконтрольна З’їзду УЛТ.

Стаття 51. Вища комісія з належної лікарської практики Українського Лікарського Товариства

1. Для вироблення стратегії та розгляду питань дотримання членами УЛТ вимог Правил належної лікарської практики під час виконання ними своїх професійних обов’язків, а також інших нормативних документів, які регламентують професійну лікарську практику в Україні З’їздом УЛТ обирається Вища комісія з належної лікарської практики УЛТ.

2. Склад Вищої комісії з належної лікарської практики УЛТ обирається З’їздом УЛТ строком на два роки. До складу Вищої комісії з належної лікарської практики УЛТ входять голова, заступник голови і члени комісії. Кількість членів визначається З’їздом УЛТ.

3. Повноваження, процедура формування і організація діяльності Вищої комісії з належної лікарської практики УЛТ визначається Положенням про неї.

4. Вища комісія з належної лікарської практики УЛТ підзвітна і підконтрольна З’їзду УЛТ.

Стаття 52. Умови обрання до центральних керівних органів Українського Лікарського Товариства

1. До складу Ради УЛТ, Вищої контрольної комісії УЛТ, Вищої комісії з лікарської етики УЛТ і Вищої комісії з належної лікарської практики УЛТ не можуть бути обрані особи, які перебувають на державній службі чи службі в органах місцевого самоврядування, а також особи, засуджені за вчинення злочинів, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку.

2. Одна і та ж особа може бути членом тільки одного центрального керівного органу УЛТ (не враховуючи участі у З’їзді УЛТ).

Терміни обрання (каденції) центральних керівних органів УЛТ встановлюються цим Законом або Статутом УЛТ. Статут може встановлювати коротші за вказані в цьому Закони терміни обрання для відповідних керівних органів. Обіймати одну і ту ж посаду у виборних органах УЛТ можна не більше двох строків поспіль, за винятком членів комісій з лікарської етики, належної лікарської практики головного та регіональних секретарів УЛТ.

3. Лікар, обраний до центральних керівних органів УЛТ, який здійснює свої повноваження на постійній основі, може у вільний від виконання своїх обов’язків час займатись викладацькою, науковою та творчою діяльністю, а також лікарською практикою, та не може обіймати посади керівника закладу охорони здоров’я.

Стаття 53. Відокремлені підрозділи Українського Лікарського Товариства. Регіональні і військове відділення Українського Лікарського Товариства

1. Регіональні відділення УЛТ є органами лікарського самоврядування на регіональному рівні, що утворюються в межах однієї або кількох визначених адміністративно-територіальних одиниць України і складаються із членів УЛТ, що працюють на відповідній території і внесені до Реєстру лікарів регіонального відділення УЛТ.

2. Військове відділення утворюється на національному рівні і складається із лікарів, що працюють у силових міністерствах, відомствах та службах. Військове відділення УЛТ веде окремий реєстр лікарів, який є частиною Єдиного реєстру лікарів України.

3. УЛТ, за потреби, може утворювати інші відокремлені підрозділи.

4. Регіональні відділення УЛТ, які є юридичними особами, реєструються у встановленому законодавством порядку.

Стаття 54. Органи регіональних відділень Українського Лікарського Товариства

Органами регіональних відділень УЛТ є:

Конференція регіонального відділення УЛТ;

Рада регіонального відділення УЛТ;

Контрольна комісія регіонального відділення УЛТ;

Комісія з лікарської етики регіонального відділення УЛТ;

Комісія з належної лікарської практики регіонального відділення УЛТ.

Стаття 55. Конференція регіонального відділення Українського Лікарського Товариства

1. Вищим органом лікарського самоврядування на регіональному рівні є конференція регіонального відділення УЛТ – конференція лікарів-членів УЛТ регіону, адреса робочого місця яких знаходиться в адміністративно-територіальних одиницях, що входять до даного регіонального відділення та відомості про яких включено до Реєстру лікарів.

2. Конференція регіонального відділення УЛТ формується на місцях за принципом делегування. Норма представництва (кількість членів УЛТ для обрання одного делегата), порядок, принципи і квота обрання делегатів регламентуються Статутом регіонального відділення УЛТ.

3. Конференція регіонального відділення УЛТ може бути черговою та позачерговою. Чергова конференція проводиться один раз на рік, якщо інше не передбачено Статутом УЛТ.

4. Порядок прийняття рішення про проведення конференції, регламент роботи і формування порядку денного визначаються Статутом регіонального відділення УЛТ.

5. Позачергову Конференцію регіонального відділення УЛТ скликає голова Ради регіонального відділення УЛТ:

за пропозицією Ради УЛТ;

за ініціативою Ради регіонального відділення УЛТ;

за пропозицією контрольної комісії регіонального відділення УЛТ;

за пропозицією не менш як однієї третини членів регіонального відділення УЛТ.

6. Позачергова Конференція регіонального відділення УЛТ має бути скликана протягом одного місяця з дня внесення пропозиції щодо її проведення і розглядає питання з приводу яких вона скликалася.

7. Конференція регіонального відділення УЛТ вважається повноважною, якщо на ній присутні не менш як дві третини обраних делегатів. За відсутності кворуму конференція відкладається на термін до двох тижнів. У такому випадку кворум становить більшість від обраних делегатів.

8. До компетенції Конференції регіонального відділення УЛТ належить:

8.1. затвердження Статуту регіонального відділення УЛТ;

8.2. затвердження регламенту роботи органів регіонального відділення УЛТ;

8.3. затвердження бюджету регіонального відділення УЛТ;

8.4. обрання голови і членів Ради регіонального відділення УЛТ;

8.5. обрання голови контрольної комісії регіонального відділення УЛТ та її членів;

8.6. обрання голови комісії з лікарської етики регіонального відділення УЛТ, та її членів;

8.7. обрання голови комісії з належної лікарської практики регіонального відділення УЛТ, та її членів;

8.8. обрання делегатів на З’їзд УЛТ;

8.9. заслуховування звітів про діяльність органів регіонального відділення УЛТ й ухвалення щодо них рішень;

8.10. затвердження Положень про регіональні комісії УЛТ та інші підпорядковані регіональному відділенню УЛТ структури, у тому числі дорадчі та консультативні органи регіонального відділення УЛТ;

8.11. затвердження Положення про Раду регіонального відділення конкретного регіону;

8.12. затвердження штату секретаріату регіонального відділення УЛТ за рішенням Ради регіонального відділення УЛТ;

8.13. прийняття рішення з усіх інших питань, пов’язаних із поточною діяльністю регіонального відділення УЛТ, згідно з чинним законодавством України, Статутом УЛТ і Статутом регіонального відділення УЛТ.

9. Рішення Конференції регіонального відділення УЛТ ухвалюються простою більшістю голосів делегатів, які беруть участь у її роботі, якщо інше не встановлено цим Законом, Статутом УЛТ чи Статутом регіонального відділення УЛТ. Рішення Конференції регіонального відділення УЛТ з питань, визначених у пунктах а) та є) частини 8 цієї статті, ухвалюються не менш як двома третинами від присутніх на Конференції регіонального відділення УЛТ делегатів.

10. Статут регіонального відділення УЛТ не може суперечити Статуту УЛТ та цьому Закону, розробляється на підставі Типового статуту регіонального відділення УЛТ. Положення Статуту регіонального відділення УЛТ, які суперечать Статуту УЛТ чи цьому Закону є недійсними.

11. Статут регіонального відділення УЛТ набуває чинності після його погодження з центральними органами УЛТ та реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Стаття 56. Рада регіонального відділення Українського Лікарського Товариства

1. До складу Ради регіонального відділення УЛТ входять голова, перший заступник та заступники голови, секретар і її члени. Кількість заступників голови і членів Ради регіонального відділення УЛТ визначаються Конференцією регіонального відділення УЛТ. Склад Ради регіонального відділення УЛТ обирається Конференцією регіонального відділення УЛТ строком на два роки.

2. Порядок роботи й ухвалення рішень Радою регіонального відділення УЛТ, повноваження голови, першого заступника голови, заступників голови і секретаря Ради регіонального відділення УЛТ визначаються Положенням про Раду регіонального відділення УЛТ.

3. Рада регіонального відділення УЛТ:

3.1. керує роботою регіонального відділення УЛТ відповідно до рішень конференцій і Статуту регіонального відділення УЛТ;

3.2. скликає Конференцію регіонального відділення УЛТ та може ініціювати скликання позачергової Конференції регіонального відділення УЛТ;

3.3. забезпечує ведення Реєстру лікарів;

3.4. вносить у Реєстр лікарів дані про накладені відповідно до законодавства України стягнення щодо членів УЛТ;

3.5. утворює та контролює діяльність своїх робочих органів;

3.6. готує проект бюджету і розпоряджається майном регіонального відділення УЛТ;

3.7. забезпечує захист професійних прав та інтересів своїх членів, у тому числі в органах державної влади та місцевого самоврядування;

3.8. обирає представників регіонального відділення УЛТ для участі в колегіях органу у сфері охорони здоров’я АР Крим, обласних і прирівняних до них управліннях охорони здоров’я, міських управліннях охорони здоров’я та інших дорадчих регіональних органах виконавчої влади та місцевого самоврядування;

3.9. забезпечує своє представництво й діяльність з правом голосу в акредитаційних комісіях і комітетах з конкурсних торгів органу охорони здоров’я АР Крим, обласних та прирівняних до них управліннях охорони здоров’я, міських управліннях охорони здоров’я;

3.10. розглядає звернення до Ради регіонального відділення УЛТ, у тому числі скарги, щодо ухвалених іншими органами регіональних відділень УЛТ рішень і ухвалює з приводу них власні рішення;

3.11. видає друковані органи регіонального відділення УЛТ;

3.12. здійснює інші повноваження, покладені на неї, згідно з рішеннями конференцій регіонального відділення УЛТ.

4. У випадку невиконання Радою регіонального відділення УЛТ вимог цього Закону, Статуту УЛТ та Статуту регіонального відділення УЛТ вона може бути переобрана Конференцією регіонального відділення УЛТ.

5. Рада регіонального відділення УЛТ підзвітна та підконтрольна Конференції регіонального відділення УЛТ і Раді УЛТ.

Стаття 57. Контрольна комісія регіонального відділення Українського Лікарського Товариства

1. Для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю обирається контрольна комісія регіонального відділення УЛТ.

2. До складу контрольної комісії регіонального відділення УЛТ входять голова, заступник голови і її члени. Склад Контрольної комісії регіонального відділення УЛТ обирається Конференцією регіонального відділення УЛТ строком на два роки.

3. Повноваження, порядок формування, кількість членів та організація роботи комісії визначається у Положенні про Контрольну комісію регіонального відділення УЛТ.

4. Контрольна комісія регіонального відділення УЛТ підзвітна і підконтрольна Конференції регіонального відділення УЛТ і Раді УЛТ

Стаття 58. Комісія з лікарської етики регіонального відділення Українського Лікарського Товариства

1. Для розгляду і вирішення лікарської етики та справ про професійну відповідальність лікарів при порушенні ними Етичного кодексу лікаря України та Клятви лікаря Конференцією регіонального відділення УЛТ обирається Комісія з лікарської етики регіонального відділення УЛТ.

2. До складу Комісії з лікарської етики регіонального відділення УЛТ входять голова і члени комісії. Склад Комісії з лікарської етики регіонального відділення УЛТ обирається Конференцією регіонального відділення УЛТ строком на два роки.

3. Повноваження, порядок формування, кількість членів та організація роботи комісії визначається у Положенні про Комісію з лікарської етики регіонального відділення УЛТ.

4. Комісія з лікарської етики регіонального відділення УЛТ підзвітна і підконтрольна Конференції регіонального відділення УЛТ і Раді УЛТ.

Стаття 59. Комісія з належної лікарської практики регіонального відділення Українського Лікарського Товариства

1. Для розгляду і вирішення належної лікарської практики та справ про професійну відповідальність лікарів за порушення законодавства про медичну діяльність та Правил належної лікарської практики, під час виконання лікарем своїх професійних обов’язків, а також інших нормативних документів, які регламентують професійну лікарську практику в Україні, Конференцією регіонального відділення УЛТ обирається комісія з належної лікарської практики регіонального відділення УЛТ.

2. До складу Комісії з належної лікарської практики регіонального відділення УЛТ входять голова і члени комісії. Склад Комісії з належної лікарської практики регіонального відділення УЛТ обирається Конференцією регіонального відділення УЛТ строком на два роки.

3. Повноваження, порядок формування, кількість членів та організація роботи комісії визначається у Положенні про Комісію з лікарської практики регіонального відділення УЛТ.

4. Комісія з лікарської практики підзвітна і підконтрольна Конференції регіонального відділення УЛТ і Раді УЛТ.

Стаття 60. Умови обрання до керівних органів регіонального відділення Українського Лікарського Товариства

1. До складу Ради регіонального відділення УЛТ, Контрольної комісії регіонального відділення УЛТ, Комісії з лікарської етики регіонального відділення УЛТ і Комісії з належної лікарської практики регіонального відділення УЛТ не можуть бути обрані особи, які перебувають на державній службі чи службі в органах місцевого самоврядування, а також особи, засуджені за вчинення злочинів, судимість за які не знята і не погашена в установленому законом порядку.

2. Одна і та ж особа може бути членом тільки одного виборного органу регіонального відділення УЛТ.

3. Лікар, обраний до керівних органів регіонального відділення УЛТ, який здійснює свої повноваження на постійній основі, може, у вільний від виконання своїх обов’язків час, займатись викладацькою, науковою та творчою діяльністю, а також лікарською практикою, та не може обіймати посади керівника закладу охорони здоров’я.

Стаття 61. Особливості діяльності військового відділення Українського Лікарського Товариства

Порядок формування та діяльності Військового відділення УЛТ визначається окремим Положенням, яке затверджується З’їздом УЛТ і визначає регламент проведення конференції Відділення, формування його Ради, Комісії з питань лікарської етики і Комісії з належної лікарської практики, інших органів Відділення на принципах і засадах аналогічних до таких, які встановлені для регіональних відділень УЛТ.

Стаття 62. Майно, кошти і фінансова діяльність Українського Лікарського Товариства

1. До майна УЛТ може належати рухома і нерухома власність.

2. Кошти УЛТ складаються з:

2.1. членських внесків;

2.2. благодійних внесків, добровільних пожертвувань, коштів, переданих у дарунок, дотацій, ґрантів;

2.3. коштів, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги;

2.4. плати за послуги;

2.5. бюджетних коштів;

2.6. пасивних доходів;

2.7. інших не заборонених законом надходжень.

2. Майном УЛТ та майном регіонального відділення УЛТ розпоряджаються Рада УЛТ і Рада регіонального відділення УЛТ відповідно.

3. Кошти та майно УЛТ використовуються відповідно до затвердженого З’їздом УЛТ бюджету УЛТ. Кошти та майно регіонального відділення УЛТ використовуються відповідно до затвердженого Конференцією регіонального відділення УЛТ бюджету.

4. УЛТ можуть бути виділені з державного бюджету кошти для покриття витрат на діяльність, визначену цим Законом.

5. УЛТ та регіональні відділення УЛТ провадять фінансово-господарську діяльність самостійно та не несуть відповідальності в зобов’язаннях один за одного.

6. Контроль за діяльністю УЛТ та регіональні відділення УЛТ у фінансово-господарській діяльності несе Вища контрольна комісія УЛТ та контрольна комісія регіонального відділення УЛТ.

7. Рада УЛТ звітує про свою діяльність і про виконання бюджету УЛТ на черговому З’їзді УЛТ. Щорічні звіти про діяльність і про виконання бюджету Ради УЛТ публікуються на офіційному сайті УЛТ.

8. Рада регіонального відділення УЛТ звітує про свою діяльність і про виконання бюджету регіонального відділення УЛТ на черговій конференції регіонального відділення УЛТ. Щорічні звіти про діяльність і про виконання бюджету Ради регіонального відділення УЛТ публікуються на офіційному сайті УЛТ.

Розділ ІX

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) до Кодексу законів про працю України (ВВР, 1971, додаток до № 50, ст. 375):

а) у статті 118 після слова «державних» додати слово «самоврядних».

б) статтю 119 доповнити абзацом другим такого змісту:

«У разі поєднання трудових обов’язків з обов’язками у виборних органах самоврядної організації, за працівником зберігається місце роботи (посада) та середньомісячний заробіток. Керівник не має права звільнити працівника за його діяльність у виборних органах самоврядної організації».

2) до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 4, ст.19)

а) частину першу статті 15 доповнити абзацом третім такого змісту «Українське Лікарське Товариство».

б) назву розділу Х викласти у такій редакції «Медична практика і фармацевтична діяльність».

в) частину першу статті 74 доповнити положенням «Лікарською практикою можуть займатись особи, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам, а також отримали свідоцтво про право на здійснення лікарської практики».

г) частину другу статті 74 доповнити таким положенням «До участі в установленні єдиних кваліфікаційних вимог до осіб, які займаються лікарською практикою, та здійсненні контролю за їх дотриманням залучається Українське Лікарське Товариство».

д) частину третю статті 74 доповнити таким положенням «До участі до здійснення допуску осіб, які пройшли медичну підготовку в навчальних закладах іноземних держав, до лікарської практики на території України залучається Українське Лікарське Товариство».

е) частину другу статті 75 після слів «у сфері охорони здоров’я» доповнити «та з Українським Лікарським Товариством».

є) частину першу статті 77 доповнити п. «п» у такій редакції «участь у лікарському самоврядуванні».

з) статтю 77 доповнити частиною п’ятою у такій редакції «На лікарів поширюються права, гарантії та пільги, передбачені Законом України «Про лікарське самоврядування»«.

и) частину третю статті 79 перед словами «заклади охорони здоров’я» доповнити «Українське Лікарське Товариство».

3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Розділ X

ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Починаючи з дня набрання чинності цим Законом не пізніше п’ятнадцяти днів створюється національний і регіональні організаційні комітети установчого з’їзду УЛТ, не пізніше дев’яноста днів проводяться вибори делегатів на регіональні виборчі конференції лікарів і загальнонаціональну конференцію військових лікарів, не пізніше ста п’ятидесяти днів проводяться регіональні та загальнонаціональна конференція військових лікарів і не пізніше ста восьмидесяти днів проводиться національний установчий з’їзд УЛТ.

2. Обов’язок щодо організаційно-технічного забезпечення проведення виборчих конференцій та Установчого з’їзду лікарів покладається на національний та регіональні організаційні комітети, які формуються правлінням Всеукраїнського лікарського товариства та його представництвами в регіонах з врахуванням пропозицій Національної Лікарської Ради України.

3. Участь у виборах делегатів на виборчі конференції та Установчий з’їзд УЛТ беруть лікарі і лікарі-стажисти, які працюють у відповідному регіоні або в силових міністерствах, відомствах та службах України.

Структурні підрозділи з питань охорони здоров’я АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, силових міністерств, відомств та служб України і представництва Всеукраїнського лікарського товариства в регіонах складають списки лікарів та повідомлять лікарів про проведення зборів у відповідному окрузі та виборчих конференцій.

4. Для підготовки та проведення виборчих конференцій формуються виборчі округи з чисельністю від 100 до 120 лікарів, які створюються у межах та з врахуванням адміністративно-територіального устрою, визначеного законодавством України, а також у силових міністерствах, відомствах та службах України.

5. Збори в округах та виборчі конференції вважаються чинними, якщо в них взяло участь не менше 25% лікарів, занесених до списків даного округу чи регіону. Збори в окрузі обирають делегата на виборчу конференцію. У разі, якщо збори не є чинними, проводяться повторні вибори у строк, не пізніше 30 днів дня проведення таких зборів. Організацію і проведення зборів в округах контролюють регіональні організаційні комітети та загальнонаціональний оргкомітет силових міністерств, відомств та служб України, які направляють для цього своїх представників у виборчі округи.

6. Регіональний оргкомітет за допомогою відповідних органів в сфері охорони здоров’я повідомляє лікарів даної території про проведення зборів в окрузі та виборчої конференції, публікує оголошення про проведення зборів в окрузі та виборчої конференції у друкованому засобі масової інформації, в якому офіційно оприлюднюються рішення відповідного органу Автономної Республіки Крим, обласної ради, Київської та Севастопольської міських рад не пізніше двадцяти днів до дня проведення зборів в окрузі та виборчої конференції. В оголошенні в обов’язковому порядку зазначаються час, дата і місце проведення зборів в окрузі та виборчої конференції. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я і структурні підрозділи з питань охорони здоров’я АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, Всеукраїнське лікарське товариство забезпечують розміщення оголошення про проведення кожних зборів в окрузі та виборчої конференції на своїх офіційних веб-сайтах.

7. Представник регіонального оргкомітету фіксує кількість учасників зборів в окрузі і, у випадку їх правочинності, оголошує про їх відкриття. Ведення таких зборів доручається президії, обраній з числа їх учасників, у складі головуючого та секретаря, які забезпечують порядок їх ведення і складення протоколу. Протокол зборів із списком делегатів виборчої конференції лікарів регіону протягом п’яти днів надається оргкомітету виборчої конференції.

8. Виборча конференція лікарів регіону обирає президію у складі головуючого, його заступника та секретаря, які забезпечують порядок її ведення та складення протоколу, а також голову та членів лічильної комісії, які забезпечують голосування та підрахунок результатів голосування.

9. Виборча конференція лікарів регіону обирає делегатів на установчий з’їзд лікарів України за квотою один делегат від чотирьохсот лікарів; формує перелік кандидатів на участь у виборах центральних органів УЛТ. Рішення виборчої конференції лікарів регіону ухвалюються більшістю голосів учасників конференції.

Про проведення виборчої конференції лікарів регіону складається протокол, який підписується головуючим та секретарем конференції. Витяг з протоколу виборчої конференції лікарів регіону стосовно обрання делегатів на Установчий з’їзд лікарів України та формування переліку кандидатів на участь у виборах центральних органів УЛТ підписується головуючим і секретарем конференції та не пізніше трьох днів з дня проведення конференції направляється до національного організаційного комітету.

10. Вибори делегатів до виборчої конференції військових лікарів проводяться на зібраннях лікарів відповідних силових міністерств, відомств та служб України. Норми представництва та організація виборів делегатів до виборчої конференції військових лікарів є аналогічними до регіональних конференцій.

11. При обранні делегатів виборчих конференцій і Установчого з’їзду УЛТ застосовується рейтингове голосування з врахуванням розподілу за спеціальностями, не менше 30% лікарі, що надають первинну медичну допомогу, а саме лікарі загальної практики-сімейні лікарі, лікарі-педіатри дільничні, лікарі-терапевти дільничні і не більше 10% лікарі, що обіймають адміністративно-управлінські посади, а саме директори закладів охорони здоров’я, головні лікарі та їх заступники.

12. Не пізніше ста восьмидесяти днів з дня набрання чинності цього Закону проводиться Установчий з’їзд лікарів України, в якому беруть участь делегати, обрані регіональними виборчими конференціями та виборчою конференцією силових міністерств, відомств та служб України.

13. Обов’язок щодо організаційно-технічного забезпечення проведення Установчого з’їзду лікарів України покладається на його організаційний комітет, який формується зі складу представників Всеукраїнського лікарського товариства та Національної Лікарської Ради України.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я і Всеукраїнське лікарське товариство повідомляють делегатів Установчого з’їзду лікарів України поштою (електронною поштою), кур’єром або факсом, забезпечують публікацію оголошення про проведення Установчого з’їзду лікарів України та розміщують на офіційних веб-сайтах центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я і Всеукраїнського лікарського товариства не пізніше двадцяти днів до дня проведення З’їзду. У повідомленні і оголошенні в обов’язковому порядку зазначаються час, дата і місце проведення Установчого з’їзду лікарів України.

14. Установчий з’їзд лікарів України відкриває найстарший за віком лікар з числа делегатів З’їзду. Всеукраїнське лікарське товариство надає такому лікарю відомості про кількість делегатів з’їзду, що беруть участь у його роботі. Установчий з’їзд лікарів України обирає зі свого складу президію в складі головуючого, трьох членів президії та секретаря, які забезпечують порядок його ведення, складення протоколу, а також голову та членів лічильної комісії, які забезпечують голосування та підрахунок результатів голосування.

15. Установчий з’їзд лікарів України: обирає Президента та Віце-президентів, Головного секретаря та УЛТ; визначає кількість та обирає голову Вищої комісії з лікарської етики УЛТ; визначає кількість та обирає голову та членів Вищої контрольної комісії УЛТ; визначає кількість та обирає голову та членів Вищої комісії з належної лікарської практики УЛТ; затверджує Статут УЛТ; затверджує положення про Палату представників, її склад і структуру, затверджує Вищу комісію з лікарської етики УЛТ; затверджує положення про Вищу контрольну комісію УЛТ; затверджує положення про Вищу комісію з належної лікарської практики УЛТ. Установчий з’їзд лікарів України може ухвалити рішення з інших питань, віднесених цим Законом до повноважень з’їзду лікарів України.

16. Рішення Установчого з’їзду лікарів України ухвалюються більшістю голосів делегатів з’їзду. Про проведення Установчого з’їзду лікарів України складається протокол, який підписується головуючим та секретарем з’їзду і передається Президенту УЛТ, обраному відповідно до вимог цього Закону.

17. Рада УЛТ, Вища комісія з лікарської етики УЛТ, Вища контрольна комісія УЛТ, Вища комісія з належної лікарської практики УЛТ, сформовані відповідно до цього Закону, проводять свої перші засідання не пізніше, ніж через п’ятнадцять днів з дня формування їх складу.

18. Після прийняття Статуту УЛТ, Установчий з’їзд лікарів України приймає рішення про термін та порядок проведення регіональних конференцій лікарів та конференції лікарів силових міністерств, відомств та служб України, і затверджує типові положення для них.

19. Центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, органам місцевого самоврядування та їх структурним підрозділам з питань охорони здоров’я за відповідним місцезнаходженням центральних та регіональних органів управління УЛТ пропонується протягом одного місяця з моменту набрання чинності цього Закону вирішити питання про надання (передачу) органам УЛТ службових приміщень для забезпечення їх діяльності.

20. Реєстрація УЛТ, регіональних відділень УЛТ, військового відділення УЛТ та інших відокремлених підрозділів УЛТ здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців».

Голова Верховної Ради України

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проекту Закону України «Про лікарське самоврядування«