Научные публикации Неонатология и педиатрия Статьи

Наталія Подунай: Ускладнення з боку плода і новонародженого при багатоплодовій вагітності. Частина 2

Продовжуємо розкривати тему ускладнень з боку плода і новонародженого при багатоплодовій вагітності.

  • Вроджені вади розвитку.

Спостерігаються в 2-3 рази частіше ніж при вагітності одним плодом. Частота коливається в межах від 2 до 10%. У монохоріальних аномалії зазвичай множинні або летальні і трапляються вдвічі частіше, ніж у біхоріальних.

При БВ набагато частіше виникають хромосомні аномалії та гідроцефалії плодів. За даними експериментів, що проводилися в університеті Д. Хопкінса (Америка), підтверджено збільшення кількості вроджених вад розвитку плода у 2 рази у випадку двійні і в 4 рази у випадку трійні.

Ускладнення з боку плода і новонародженого при багатоплодовій вагітності. Частина 1  

Лікар неонатолог,
Подунай Наталія

СФФТ.

СФФТ характерний тільки для монохоріальної двійні. Частота виникнення до 15%, відзначається значна перинатальна смертність (15-17% від всіх випадків перинатальної смертності при БВ), яка зазвичай обумовлена ​​великою кількістю передчасних пологів через багатоводдя. 

Понад 90% вагітностей з синдромом фето-фетальної трансфузії закінчується самовільним викиднем або передчасними пологами.

Розвиток СФФТ обумовлений наявністю судинних анастомозів, що призводять до патологічного шунтуванню крові від одного плода до іншого. У такому випадку один плід стає донором, а інший — реципієнтом.

 

 

Судинні анастомози при монохоріальній вагітності бувають двох типів:
а) поверхневі, розташовані на хоріальній платівці, котрі можуть бути артеріо-артеріальні, вено-венозні і артеріо-венозні. Вони з’єднують дві системи гемоциркуляції безпосередньо і функціонують в двох напрямках;
б) глибокі, коли в котиледони надходить артеріальна кров від одного плода, а венозний дренаж здійснюється в систему циркуляції іншого плода.

При монохоріальній вагітності завжди існує циркуляція крові між плодами, але усі анастомози функціонують у двох напрямках, і судинна мережа збалансована.

 Коли виникає СФФТ та які процеси відбуваються в цей період? 

СФФТ виникає в результаті порушення судинного балансу між системами кровообігу близнюків.
Поверхневі анастомози причетні до наслідків, що виникають при внутрішньоутробній загибелі одного з плодів.
При падінні кров’яного тиску в руслі вмираючого плода за рахунок градієнта тиску відбувається скидання крові від живого плода до вмираючого через поверхневі артеріальні і венозні анастомози.
У разі внутрішньоутробної загибелі одного плода при СФФТ в 25% випадків існує ризик розвитку некротичних пошкоджень близнюка. В даний час вважається, що це обумовлено гострою гіпотензією та ішемією внаслідок скидання крові, що виникає під час загибелі одного плода.
Зазвичай уражається біла речовина головного мозку, іноді — нирки або інші органи. Перинатальна смертність плода-реципієнта після смерті плода-донора становить близько 50% на терміні вагітності до 34 тижнів і 19% — після 34 тижнів.

Порушення стану плода-донора обумовлено гіповолемією через недостатнє надходження крові і гіпоксією внаслідок плацентарної недостатності. У нього формуються затримка розвитку, маловоддя, артеріальна гіпотонія і часто — анемія (концентрація гемоглобіну може бути 80 г/л і менше).

У плода-реципієнта внаслідок перевантаження об’ємом крові мають місце:
гіперволемія і гіперосмолярність, що призводять до серцевої недостатності;
поліурії;
багатоводдя і водянка (загальний набряк, асцит, перикардіальний або плевральний випіт);
артеріальна гіпертонія;
гіпертрофія серця;
обструкція вихідного тракту правого шлуночка (різна ступінь тяжкості стенозу легеневої артерії);
гіперволемія, відзначається високе гематокритне число і схильність до тромбозів.

Причинами ранньої неонатальної смертності у реципієнтів є легенева гіпертензія (у перші 1-2 г життя), РДС, обструкція вихідного тракту правого шлуночка і ниркова недостатність, у донорів — ускладнення, пов’язані з важкою формою ЗВУР.

Поєднана двійня є наслідком неповного розділення ембріонів, яке відбувається після 14 дня від запліднення або пізніше. У цей час вже пройшла диференціація амніона та хоріона, отже поєднана двійня спостерігається лише у випадку, якщо вона монохоріальна моноамніотична. Поєднані близнюки трапляються рідко, приблизно 1 на 50000-100000 пологів.

Даний феномен спостерігається переважно у плодів жіночої статі (відношення дівчаток до хлопчиків складає 3:1), причина його невідома.

Класифікація таких близнюків заснована на ділянках тіла, якими вони з’єднані між собою:

  • торакопаги – зрощені в області грудної клітини (40%);
  • омфалопаги – зрощені в області передньої черевної стінки (35%);
  • пігопаги – зрощені в області крижів (18%);
  • ішиопаги – зрощені в області промежини (6%);
  • краніопаги — зрощені в області голови (2%).

Труднощі адаптації новонародженого від багатоплодової вагітності.

Віддалена захворюваність частіше зустрічається у двієн і трієн, ніж у разі розвитку одного плода. Це пов’язано з багатьма чинниками, включаючи високий ризик недоношеності і низької маси тіла при народженні в разі багатоплодової вагітності, і вищий ризик ураження мозку у двієн з монохоріальною плацентацією, а також при СФФТ. Найбільш вірогідна причина смерті новонароджених до одного року – перинатальні стани (недоношеність, ЗВУР, ВВР та ін.)

 

Чекайте на продовження…

Список літератури знаходиться в редакції.

 

Лікар неонатолог,

Подунай Наталія

 

Комментировать

Нажмите для комментария

Здравствуйте,
Выйти

Мы на Facebook