Досліджувалися діти, які знаходилися на стаціонарному лікуванні у відділенні інтенсивного виходжування глибоко недоношених дітей та у відділенні інтенсивного виходжування та реабілітації новонароджених з перинатальною патологією НДСЛ ОХМАТДИТ.
Клінічні дослідження були проведені у дітей від багатоплодових вагітностей. Критерій включення в дослідження – всі діти від багатоплодової вагітностей. Всі діти були розділені на дві групи: перша група – діти з монохоріальною плацентацією, в дану групу ввійши 50 дітей, з них 2 трійні; друга група – діти з дихоріальною плацентацією, групу склали 106 дітей, з них 2 трійні.
В обох групах оцінювалися наступні показники: гестаційний вік, шкала Апгар, антропометричні показники при народженні, синдроми порушення адаптації, ВВР.
Подунай Наталія
В роботі були використані наступні методи дослідження: клініко-лабораторні, вивчення історії розвитку новонароджених, інструментальні, імунологічні, бактеріологічні, вірусологічні.
Результати дослідження
Аналіз та оцінка отриманих результатів клінічного обстеження новонароджених від багатоплодової вагітності в залежності від типу хоріальності.
Була встановлена різниця в гестаційному віці дітей обох досліджуваних груп: діти з монохоріальною плацентацією народилися в терміні 32,4 ± 0,3 (р < 0,05) тижні, діти з дихоріальною плацентацією – 33,4 ± 0,2 тижні (р < 0,05).
Отримані дані дозволии зробити висновок про залежність між типом хоріальності та гестаційним віком дітей. Монохоріальні близнюки народжуються у більш ранньому терміні.
Оцінки за шкалою Апгар на 1-й і 5-й хвилинах життя у близнюків з монохоріальною плацентацією виявилася нижчою, ніж у близнюків з дихоріальною плацентацією (р < 0,05).
Усередині досліджуваних груп двієнь стан 1-ої, 2-ої та 3-ої дитини при народженні істотно не відрізнявся.
Середня оцінка за шкалою Апгар дітей обох груп представлена у таблиці 1.
Табл. 1. Середня оцінка за шкалою Апгар досліджуваних дітей (в балах).
| Шкала Апгар | Монохоріальна плацентація ( n = 50) | Дихоріальна плацентація ( n = 106) | ||||||
| I | II | III | Сумарна оцінка | I | II | III | Сумарна оцінка | |
| 1 хвилина | 5,5 ± 0,19 | 5,42 ± 0,2 | 6,5 ± 0,36 | 5,5 ± 0,14* | 6,02 ± 0,1 | 5,85 ± 0,1 | 7 | 5,95 ± 0,06* |
| 5 хвилина | 6,37 ± 0,16 | 6,33 ± 0,19 | 6,5 ± 0,36 | 6,36 ± 0,13* | 6,79 ± 0,1 | 6,6 ± 0,1 | 7,5 ± 0,4 | 6,7 ± 0,06* |
| Антропометричні показники при народженні у 1-ої, 2-ої та 3-ої дитини були достовірно вище в групі дихоріальних близнюків в порівнянні з монохоріальними (р < 0,05).
| ||||||||
| Середня маса дихоріальних близнюків виявилася вище маси монохоріальних (відповідно 1851,2 ± 37 і 1650,5 ± 51,3 г; р < 0,05). Серед монохоріальних близнюків виявилося 2 дітей з масою тіла <1000, що склало 4% від усіх дітей даної групи.
| ||||||||
* – різниця достовірна при р < 0,05
Дискордантний розвиток плодов (відмінність у масі тіла більше 15%) виявився у 69,6% монохоріальних близнюків та у 54,9% дихоріальних близнюків. Зріст дітей при народженні, окружність голови і грудей виявилися достовірно вищі в групі дітей з дихоріальною плацентацією (р < 0,05). Дані антропометричних показників дітей обох групп представлені у таблиці 2.
Табл. 2. Антропометричні показники досліджуваних дітей.
| Показники | Монохоріальна плацентація ( n = 50) | Дихоріальна плацентація ( n = 106) | ||||||
| I | II | III | Сумарна оцінка | I | II | III | Сумарна оцінка | |
| Вага | 1701,5 ± 74,9 | 1572,5 ± 72,2 | 1975 ± 202 | 1650,5 ± 51,3* | 1861,6 ± 54,9 | 1833,4 ± 52 | 2045 ± 74,5 | 1851,2 ± 37* |
| Зріст | 41,3 ± 0,6 | 40,3 ± 0,7 | 43 ± 2,8 | 40,9 ± 0,5* | 42,7 ± 0,5 | 42,8 ± 0,4 | 46,5 ± 1,1 | 42,8 ± 0,3* |
| Окружність голови | 29,7 ± 0,3 | 29,5 ± 0,3 | 28 ± 0,7 | 29,7 ± 0,2* | 30,3 ± 0,3 | 29,9 ± 0,3 | 31 ± 0,7 | 30,2 ± 0,2* |
| Окружність грудей | 26,9 ± 0,4 | 26,3 ± 0,4 | 32,5 ± 0,4 | 26,7 ± 0,3* | 27,8 ± 0,3 | 27,6 ± 0,2 | 29 | 27,7 ± 0,2* |
* – різниця достовірна при р < 0,05
Затримка внутрішньоутробного розвитку зустрічалась у дітей обох групп. Симетричний і асиметричний варіанти ЗВУР зустрічались в обох группах з однаковою частотою. Виявилося, що у монохоріальних близнят ЗВУР зустрічалася у 34% дітей, а у дихоріальних у 16,9% (р < 0,05). Отримані дані дозволии зробити висновок про залежність між типом хоріальності та внуртішньоутробний розвиток плодов. Монохоріальна плацентація достовірно гірше впливає на близнюків. Дані представлені у таблиці 3 та на малюнку 2.
Таб. 3. Показники ЗВУР в залежності від типу хоріальності (у відсотках).
|
ЗВУР | Монохоріальна плацентація ( n = 50) | Дихоріальна плацентація ( n = 106) | ||||||
| I | II | III | Сумарна оцінка | I | II | III | Сумарна оцінка | |
| 29,2 | 41,7 | — | 34* | 19,2 | 15,4 | — | 16,9* | |
* – різниця достовірна при р < 0,05
Чекайте на продовження…
Список літератури знаходиться в редакції.
Лікар неонатолог,
Подунай Наталія
Комментировать