Основні положення
• Алкогольна або наркозалежність часто призводить до проблем зі
здоров’ям, що змушує особу звертатись по медичну допомогу,
однак незважаючи на це пацієнти часто не можуть або не хочуть
говорити про свою залежність. Тим не менш, розпізнати залежність і
розпочати лікування, можливо, навіть на ранній стадії, цілком
реально [настанова 00891 |Коротка бесіда про ризик…] .
• Найкращий спосіб з’ясувати, чи вживає пацієнт алкогольні чи
наркотичні речовини — запитати його про це. В якості допоміжних
засобів можуть бути використані опитувальники на зразок AUDIT
[доказ 05211 |A] .
• Спостереження за клінічними проявами і обговорення отриманих
результатів із пацієнтом дозволяє краще оцінити ситуацію.
Пряме виявлення вживання алкоголю або
наркотиків
• Вживання алкоголю виявляється через наявність його запаху з рота,
за допомогою використання дихального аналізатора або
вимірювання концентрації алкоголю в крові.
• Вживання наркотиків визначається шляхом аналізу зразка сечі за
допомогою якісної скринінгової панелі. В залежності від
законодавчої бази проведення цього тесту може потребувати
дозволу пацієнта (інформованої згоди). При підозрі на наркотичну
інтоксикацію або зловживання наркотичними речовинами потрібні
більш обширні дослідження, а зразок аналізу сечі надсилається до
спеціалізованої лабораторії.
• Щодо перевірки на наркотичну інтоксикацію на робочому місці і
клінічного використання тестів на наркотики можуть існувати
регулювальні постанови, специфічні для країни.
• Див. також “Коротка бесіда про ризики вживання алкоголю”
[настанова 00891 |Коротка бесіда про ризик…] .
Симптоми, спричинені алкогольною та
наркотичною залежністю
• Зміна рівня свідомості і настрою, галюцинації
◦ При диференційній діагностиці — зосередитись на
неврологічних та психічних розладах.
• Звернути увагу на можливі супутні розлади, такі як ушкодження
голови, діабет чи інфекційні захворювання.
• Про алкогольну або наркозалежність можуть свідчити різні
неспецифічні ознаки.
◦ Відсутність на роботі чи в школі або відмова виконувати свої
обов’язки
◦ Зниження працездатності, неможливість сконцентруватися
◦ Поведінкові розлади у дітей і підлітків
◦ Ознаки ін’єкційного введення наркотичних речовин або сліди
введення у місцях ін’єкцій
◦ Інтоксикація, підвищена схильність до нещасних випадків
◦ Безсоння і депресія
◦ Невиразні скарги з боку ШКТ та біль, що не можна пояснити
◦ Проблеми у стосунках з людьми в приватному житті і на
роботі
◦ Фінансові або побутові проблеми
◦ Претензійна і маніпулятивна поведінка пацієнта у кабінеті
лікаря
◦ Підвищений артеріальний тиск, аритмії
Структура розмови при підозрі на вживання
алкоголю
• AUDIT (Тест для визначення розладів вживання алкоголю) найкраще
підходить для визначення надмірного вживання алкоголю [доказ
05211 |A] (див. програму [програма 00004 |AUDIT] ). Його чутливість становить близько
90%. Верхньою межею ризикованого вживання є 8 балів для
чоловіків і 6 балів для жінок.
• У позаробочий час може бути використовуватись третє питання з
AUDIT (верхня межа 2 бали) або версія AUDIT-C, яка включає лише
перші три запитання (верхня межа 6 балів для чоловіків і 5 балів для
жінок).
• Толерантність організму до алкоголю з віком знижується. Згідно
Фінських досліджень, середня порогова кількість спожитого
алкоголю для осіб похилого віку становить 8 стандартних одиниць
алкоголю на тиждень або 3 одиниці одноразово. Одна стандартна
одиниця алкоголю становить 12 г чистого спирту. Варто зазначити,
що межі, які використовуються в AUDIT, розраховані для осіб
працездатного віку.
• Можна порадити пацієнту скористатися онлайн-тестами для оцінки
наявності проблем з алкоголем: це може полегшити обговорення
проблеми з пацієнтом. Актуальні матеріали також можЛабораторні тести та інші методи визначення
порогового та надмірного вживання алкоголю
Дихальний аналізатор
• Вимірювання концентрації алкоголю у видихуваному повітрі за
допомогою дихального аналізатора, виконуване у співпраці із
пацієнтом, є ефективним методом оцінки як порогового, так і
надмірного вживання алкоголю, а також алкогольної залежності.
Варто брати до уваги кожен випадок окремо і враховувати всі
обставини (наприклад, кризовий період у житті)
◦ Отриманий під час призначеного візиту результат у менш ніж
1 проміле алкоголю в крові все ще припускає його порогове
вживання.
◦ Алкогольна залежність припускається у випадку, коли
отриманий результат перевищує 1 проміле.
◦ Якщо результат перевищує 1,5 проміле і не супроводжується
ознаками інтоксикації, або він більший за 3 проміле, то
можна із впевненістю стверджувати про наявність
алкогольної залежності.
Лабораторні тести
• Лабораторні тести, що опосередковано виявляють порогове або
надмірне вживання алкоголю, можуть бути використані на додачу
до опитування з метою визначення концентрації алкоголю в крові.
Їхня чутливість є низькою (30–40%), особливо у початковий період
надмірного вживання алкоголю.
Сироваткова глутамілтрансфераза (ГГТ)
• Її концентрація збільшена у 70–90% алкозалежних
• Чутливість у розпізнаванні вживання алкоголю важкого ступеню,
особливо серед осіб молодого віку, становить лише 10–30%.
• Тест підходить для спостереження за відмовою від вживання
алкоголю. Показники повертаються до норми протягом 2–3 тижнів
утримання від алкоголю. Одноразове вживання не спричиняє їх
зростання.
• Після припинення вживання алкоголю показники нормалізуються
повільно (наполовину приблизно за 26 днів). на знайти у
формах для оцінки психічного здоров’я.
• Доступні й декілька інших тестів, більшість яких складені на основі
Мічиганського скринінгового тесту на алкоголь (MAST) [
доказ 03095 |C] . Його скорочена версія має назву Ветеранського скринінгового тесту
(VAST).
• Під час оцінки загальної кількості спожитого алкоголю
рекомендовано питати про кожен алкогольний напій окремо (пиво,
сидр, вино, міцні алкогольні напої). Пацієнту легше відповідати на
запитання, до складу яких входять слова “бляшанка”, “пляшка” чи
“келих” замість терміну “одиниця алкоголю”.
Підвищені концентрації можуть також бути пов’язані із, наприклад,
захворюваннями гепато-біліарної системи, діабетом або ожирінням.
• Ліки, такі як амітриптилін, барбітурати, феназон, фенітоїн та
варфарин можуть збільшувати концентрацію ГГТ.
Інші ферменти печінки
• Див. [настанова 00213 |Оцінка стану пацієнта (-…] .
MCV — cередній об’єм еритроцитів)
• Показник зростає у 48–90% алкозалежних
• Показник MCV у 100 фл і більше без анемії, особливо у чоловіків, як
правило, спричинений зловживанням алкоголем.
• Нормалізується повільно, через декілька місяців утримання від
алкоголю (наполовину — за 120 днів).
• Не підходить для моніторингу абстиненції.
• При виникненні помилки див. [ настанова
00310 |Макроцитоз (збільшення M…] (збільшення MCV).
Вуглевод-дефіцитний трансферин (СДТ, сироватковий десіалотрансферин)
• Сироваткова концентрація зростає у випадку, коли щоденне
вживання алкоголю перевищує 5 доз на день (50–80 г) протягом
кількох тижнів.
• Період напіввиведення становить 15 днів. Це зручно
використовувати для моніторингу зменшення вживання або
утримання від алкоголю, особливо у чоловіків.
• Тест чутливий до розпізнавання алкогольної залежності (чутливість
більш ніж 90%), але для раннього розпізнавання важкого пияцтва
його чутливість є нижчою, ніж у ГГТ (гама-глутамілтрансфераза)
(близько 30%).
• СДТ може допомогти у визначенні вживання великої кількості
алкоголю у випадках, коли клінічних даних, результатів MCV та ГГТ
недостатньо для впевненості.
• Верхня межа норми складає 20 Од/л у чоловіків і 26 Од/л у жінок.
Навіть незначне відхилення від показників норми є вагомим.
Десіалотрансферин (ДСТ) є складовою частиною вуглеводдефіцитного трансферину (CДT). Цей показник визначається у
відсотках від загального трансферину.
◦ Показники норми: для чоловіків < 1,8%, для жінок < 1,6%
◦ Метод визначення ДСT є більш специфічним, ніж CДT.
• Патологічні показники можуть визначатися при розсіяному склерозі,
первинному біліарному цирозі, хронічному активному гепатиті і у
випадку рідкісного синдрому вуглеводної недостатності
глікопротеїну.
Проведення структурованої розмови для
визначення наркозалежності
• Систематичні розмови із запитаннями про специфічні речовини і
групи речовин
◦ Вік першого вживання, прояви проблемного або затятого
вживання, спроби зупинитися чи вирішити проблему, успішні
спроби відмови від вживання тощо.
• Використання більш розгорнутих опитувальників, таких як EuropASI
(European Addiction Severity Use, Європейський індекс важкості
залежності), потребує попереднього навчання і тренінгів з їх
використання.
◦ EuropASI підходить для більш комплексної оцінки потреби
пацієнта у лікуванні та реабілітації, наприклад, у відділеннях,
де оцінюється потреба пацієнта у замісній терапії при
опіоїдній залежності.
• Менш обширними тестами, якими пацієнт може скористатись
самостійно, є, наприклад, DAST (Drug Abuse Screening Test,
Скринінговий тест на наркозалежність) та SDS (Severity of
Dependence Scale, Шкала важкості залежності, детальніше у таблиці
[табл.|T1] ). Чим вищий показник, тим важча залежність.
◦ Обидва тести зручні для застосування на первинній ланці,
оскільки пацієнт може заповнити опитувальники всього за
декілька хвилин.
◦ Також вони можуть бути використані для оцінки важкості
залежності від фармацевтичних засобів.
◦ Також тести підходять для моніторингу відповіді на
довготривале лікування; у такому випадку сумарний
показник матиме тенденцію до зниження.
Настанови
• Настанова 00891. Коротка бесіда про ризики вживання алкоголю.
• Настанова 00213. Оцінка стану пацієнта (-ки) з аномальними
результатами печінкових проб.
• Настанова 00310. Макроцитоз (збільшення MCV).
Авторські права на оригінальні тексти належать Duodecim Medical Publications, Ltd.
Авторські права на додані коментарі експертів належать МОЗ України.
Published by arrangement with Duodecim Medical Publications Ltd., an imprint of Duodecim Medical
Publications Ltd., Kaivokatu 10A, 00100 Helsinki, Finland.
Автор: Kaarlo Simojoki
Редактор оригінального тексту: Heidi Alenius
Дата останнього оновлення: 2017-09-08
Комментировать