Накази МОЗ

Наказ від 13.04.2006 № 224 Про доповнення до наказу МОЗ України від 29.12.03 № 620 «Про організацію надання стаціонарної…

Статус: Чинний
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАКАЗ
13.04.2006N 224
м.Київ
Про доповнення до наказу МОЗ України від 29.12.03 № 620 «Про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні»

Відповідно до Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого Указом Президента України від 24.07.2000 № 918, з метою удосконалення організації акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні, поліпшення репродуктивного здоров’я населення та зниження рівня материнської та перинатальної смертності

НАКАЗУЮ:

1. Доповнити наказ МОЗ України від 29.12.03№ 620 «Про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні» пунктом 1.31. такого змісту:

«1.31. Примірне положення про головного спеціаліста з акушерства та гінекології/головного позаштатного спеціаліста з акушерства та гінекології Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров’я обласних, Севастопольської та Головного управління охорони здоров’я Київської міських державних адміністрацій (додається)».

2. Міністру охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, начальникам Головних управлінь охорони здоров’я Дніпропетровської, Львівської та Черкаської, управління охорони здоров’я та медицини катастроф, управління охорони здоров’я та курортів Вінницької та управлінь охорони здоров’я обласних державних адміністрацій, Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської та управління охорони здоров’я Севастопольської міських державних адміністрацій на підставі затвердженого цим наказом Примірного положення протягом ІІ кварталу 2006 року розробити та затвердити відповідні положення, посадові інструкції головних спеціалістів з акушерства та гінекології/головних позаштатних спеціалістів з акушерства та гінекології органу охорони здоров’я та забезпечити їх дотримання.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на Директора Департаменту організації та розвитку медичної допомоги населенню Моісеєнко Р. О.

В.о. МіністраВ. Весельський

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
від 29.12.03 № 620
(в редакції наказу МОЗ України
від 13.04.2006 № 224)

 

 

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ
про головного спеціаліста з акушерства та гінекології/головного
позаштатного спеціаліста з акушерства і гінекології
Міністерства охорони здоров’я Автономної республіки Крим,
управлінь охорони здоров’я обласних, Севастопольської та Головного
управління охорони здоров’я Київської міських державних адміністрацій
(код КП 1229.3, код ОКПДТР 20632)

1. Головним спеціалістом з акушерства та гінекології/головним позаштатним спеціалістом з акушерства та гінекології Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров’я обласних, Севастопольської та Головного управління охорони здоров’я Київської міських державних адміністрацій (далі — головний спеціаліст) призначається кваліфікований спеціаліст, який має вищу кваліфікаційну категорію за спеціальністю «Акушерство і гінекологія» та не нижче першої кваліфікаційної категорії з організації і управління охороною здоров’я.

У регіонах, де чисельність населення більше одного мільйону, посаду головного спеціаліста з акушерства та гінекології рекомендується включати до штатного розпису Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров’я обласних, Севастопольської та Головного управління охорони здоров’я Київської міських державних адміністрацій.

2. Призначення і звільнення головного спеціаліста з акушерства та гінекології або увільнення від виконання обов’язків головного позаштатного спеціаліста з акушерства та гінекології здійснюється керівником відповідного органу охорони здоров’я за погодженням з начальником Відділу охорони матерів та дітей Департаменту організації та розвитку медичної допомоги населенню і Головним позаштатними спеціалістом з акушерства та гінекології МОЗ України.

3. Головний спеціаліст у своїй роботі керується чинним законодавством України, Указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, наказами МОЗ України, положенням про головного спеціаліста, посадовою інструкцією, розпорядчими документами органу охорони здоров’я.

4. Головний спеціаліст:
— є заступником голови Ради з питань охорони материнства і дитинства у регіоні;
— забезпечує організаційно-методичне керівництво діяльністю закладів охорони здоров’я акушерсько-гінекологічного профілю в регіоні;
— вивчає стан здоров’я жіночого населення та проводить аналіз якості надання медичної допомоги вагітним і гінекологічним хворим, аналізує діяльність закладів охорони здоров’я, вносить відповідні пропозиції щодо удосконалення їх роботи;
— розробляє заходи щодо зменшення показників материнської і перинатальної смертності, попередження абортів, зниження рівня захворюваності на інфекції, що передаються статевим шляхом, онкогінекологічної захворюваності;
— координує роботу міських, районних головних спеціалістів з акушерства і гінекології у регіоні;
— бере участь у розробці комплексних планів з розвитку та удосконалення акушерсько-гінекологічної служби, заходів щодо виконання нормативних документів, що стосуються охорони здоров’я жінок, складає звіти про їх виконання;
— здійснює організаційні заходи з впровадження у практику галузевих нормативних документів, нормативів надання амбулаторної і стаціонарної акушерсько-гінекологічної, неонатологічної допомоги, клінічних протоколів;
— координує роботу виїзної акушерсько-гінекологічної консультативної бригади екстреної медичної допомоги та інтенсивної терапії;
— вивчає, узагальнює та впроваджує в практику лікувально-профілактичних закладів акушерсько-гінекологічного профілю сучасні перинатальні технології, методики з профілактики, лікування акушерської і гінекологічної патології, реабілітації хворих;
— розробляє заходи щодо підвищення кваліфікації лікарів-акушерів-гінекологів, є членом атестаційної комісії органу охорони здоров’я.

5. Відповідно до основних завдань головний спеціаліст забезпечує:
— аналіз усіх випадків материнської і перинатальної смерті, вибірковий аналіз (із залученням кваліфікованих фахівців) первинної медичної документації, що відноситься до випадків найбільш тяжкої акушерської патології (розриви матки, розриви промежини ІІІ ступеня, еклампсія, сепсис тощо), а також випадків післяопераційної смертності при гінекологічних захворюваннях, летальності від онкогінекологічної патології;
— проведення планових перевірок роботи закладів охорони здоров’я (відділень) акушерсько-гінекологічного та онкогінекологічного профілю;
— здійснення оперативного контролю діяльності закладів охорони здоров’я акушерсько-гінекологічного профілю;
— складання регіонального плану впровадження в практику лікувально-профілактичних закладів акушерсько-гінекологічного профілю нормативів та клінічних протоколів, а також контроль за його виконанням, вивчення ефективності та узагальнення результатів його реалізації;
— вивчення потреб закладів охорони здоров’я регіону щодо рівня оснащення та забезпечення медикаментами; проведення заходів щодо розвитку матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я акушерсько-гінекологічного профілю;
— надання організаційно-методичної та консультативної допомоги закладам охорони здоров’я регіону;
— аналіз гінекологічної захворюваності і розробку заходів щодо її подальшого зниження;
— організацію і проведення у встановленому порядку обласних, міжрайонних конференцій, семінарів, декадників з питань охорони здоров’я жіночого населення;
— організацію підвищення кваліфікації лікарів-акушерів-гінекологів регіону;
— аналіз та контроль проведення профілактики вертикальної трансмісії ВІЛ від матері до дитини;
— розробку та впровадження заходів з профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах, контроль дотримання санітарно-протиепідемічного режиму в закладах охорони здоров’я акушерсько-гінекологічного профілю;
— організаційно-методичне керівництво за здійсненням моніторингу за жінками з тяжкою екстрагенітальною патологією, при якій виношування вагітності може загрожувати життю, забезпечення їх адекватними засобами контрацепції;
— організацію санітарно-просвітницької, інформаційної роботи серед населення з питань збереження репродуктивного здоров’я, профілактики ускладнень вагітності та пологів, профілактики захворювань, що передаються статевим шляхом, ВІЛ/СНІДу; планування сім’ї, преконцепційної профілактики вродженої патології, профілактики онкогінекологічних захворювань тощо;
— організацію діяльності закладів охорони здоров’я з питань профілактики вертикальної трансмісії ВІЛ;
— підготовку матеріалів з питань роботи акушерсько-гінекологічної, онкогінекологічної служб для розгляду їх на колегіях, апаратних та селекторних нарадах органу охорони здоров’я.

6. Головний спеціаліст несе відповідальність за:
— координацію надання медичної допомоги вагітним, роділлям, породіллям, хворим на гінекологічну патологію у регіоні;
— своєчасне надання інформації та медичної документації щодо випадків смерті жінок, пов’язаних з вагітністю, проведення ретельного розгляду цих випадків;
— проведення комісійного розгляду випадків смерті жінок від гінекологічного захворювання;
— організацію науково-практичних конференцій, забезпечення інформацією з актуальних питань акушерства і гінекології лікарів у регіоні.

7. Головний спеціаліст має право:
— давати вказівки міським, районним головним спеціалістам з акушерства і гінекології у регіоні;
— вносити пропозиції до органів охорони здоров’я щодо заохочення лікарів акушерів-гінекологів і онкогінекологів та накладання дисциплінарних стягнень у разі виявлення порушень;
— брати участь у проведенні атестації лікарів-акушерів-гінекологів;
— залучати до вирішення питань щодо діяльності акушерсько-гінекологічної служби регіону фахівців вищих медичних навчальних закладів, науково-дослідних інститутів, лікарських асоціацій, наукових товариств, інших громадських організацій.
— брати участь у розробці методичних і нормативних документів з питань надання акушерсько-гінекологічної допомоги.

8. Головний спеціаліст працює за планом, затвердженим керівником органу охорони здоров’я.

9. Головний спеціаліст систематично удосконалює свої знання, форми та методи своєї роботи, підвищує свою фахову кваліфікацію.

 

Начальник відділу охорони здоров’я
матерів та дітей Департаменту організації
та розвитку медичної допомогу населенню
Н.Я.Жилка

 

Комментировать

Нажмите для комментария