Наказ МОЗ про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров’я

Цим наказом свого часу було затверджено нормативи, та типові штати. Проте, ще рік тому цей наказ було відмінено та він втратив чинність. Його виконання не є ефективним

Завдяки його відміні, лікарні змогли самостійно вирішувати, який штат їм потрібен, хто, скільки, та як має приймати пацієнта. Проте, по країні залишись медичні установи, які продовжують його виконання.

То як же виглядав наказ номер 33 від 23.02.2000 року, який втратив чинність?

1. Затвердити штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров’я:

• республіканської (АР Крим), обласних лікарень (додаток 1);
• центральних міських і міських лікарень, (медико-санітарних частин), розташованих у містах з населенням понад 25 тис. чоловік (додаток 2);
• центральних районних і районних лікарень сільських районів, центральних районних поліклінік сільських районів, міських лікарень і поліклінік (амбулаторій) міст та селищ міського типу з чисельністю населення до 25 тис. чоловік (додаток 3);
• дитячих обласних, міських лікарень (додаток 4);
• дільничних лікарень (додаток 5);
• госпіталів для інвалідів та ветеранів війни (додаток 6);
• інфекційних лікарень, дитячих інфекційних лікарень (додаток 7);
• туберкульозних лікарень, дитячих туберкульозних лікарень (додаток 8);
• бюро судово-медичної експертизи (додаток 9);
• психіатричних лікарень (відділень, палат), у тому числі дитячих (додаток 10);
• патологоанатомічних бюро (додаток 11);
• станцій переливання крові (додаток 12);
• міських лікарень швидкої медичної допомоги (додаток 13);
• лікарень відновного лікування (додаток 14);
• лікарень на водному транспорті та лікарень на залізничному транспорті (додаток 15);
• спеціалізованих диспансерів радіаційного захисту населення (додаток 16);
• психоневрологічних диспансерів (додаток 17);
• протитуберкульозних диспансерів, відділень і кабінетів (додаток 18);
• лепрозоріїв (додаток 19);
• лікарсько-фізкультурних диспансерів, розташованих у містах з населенням понад 100 тис. чоловік (додаток 20);
• кардіологічних диспансерів (додаток 21);
• наркологічних лікарень та диспансерів (додаток 22);
• ендокринологічних диспансерів (додаток 23);
• онкологічних диспансерів, відділень, кабінетів (додаток 24);
• шкірно-венерологічних диспансерів, відділень і кабінетів (додаток 25);
• структурних підрозділів лікувально-профілактичних закладів, діагностичних центрів, центрів медичної статистики (додаток 26);
• центрів здоров’я (додаток 27);
• поліклінік (амбулаторій) міст і селищ міського типу (робітничих, курортних і міських) з чисельністю населення до 25 тис. чол., центральних районних поліклінік сільських районів, поліклінік на водному та залізничному транспорті (додаток 28);
• поліклінік, розташованих у містах з населенням понад 25 тис. чол. (додаток 29);
• дитячих міських поліклінік (поліклінічних відділень) у містах з населенням понад 25 тис. чол. (додаток 30);
• станцій (відділень) швидкої медичної допомоги та територіальних центрів екстреної медичної допомоги (додаток 31);
• будинків дитини (додаток 32);
• пологових будинків (акушерських відділень (палат) і відділень (палат) для новонароджених) (додаток 33);
• офтальмологічних лікарень (додаток 34);
• дитячих спеціалізованих санаторіїв (крім туберкульозних) (додаток 35);
• дитячих туберкульозних санаторіїв (додаток 36);
• санаторіїв для дорослих (додаток 37);
• санітарно-епідеміологічних станцій (додатки 38 — 44);
• централізованих бухгалтерій при бюджетних закладах охорони здоров’я (додаток 45);
• адміністративно-управлінського та господарсько-обслуговувального персоналу закладів охорони здоров’я (крім аптечних) (додаток 46);
• працівників кухонь та їдалень лікувально-профілактичних закладів (додаток 47);
• отоларингологічних лікарень (додаток 48);
• медико-соціальних експертних комісій (додаток 49);
• лікарень «Хоспіс» (додаток 50);
• медичного, педагогічного, адміністративно-управлінського та господарсько-обслуговувального персоналу Центрів медико-соціальної реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи (додаток 51);
• медичного персоналу центрів (відділень) з профілактики та боротьби зі СНІДом (додаток 52).

2. Надати право керівникам закладів охорони здоров’я у разі виробничої необхідності змінювати штати окремих структурних підрозділів або вводити посади, не передбачені штатними нормативами для даного закладу, за рахунок посад інших структурних підрозділів в межах фонду оплати праці, доведеного лімітними довідками на відповідний період. Заміна посад працівників може здійснюватись лише в межах однієї категорії медичного (лікарі, середній медичний персонал, молодший медичний персонал), фармацевтичного персоналу, адміністративно-управлінського, крім заступників керівників, та господарсько-обслуговуючого персоналу.

(абзац перший пункту 2 із змінами, внесеними згідно з наказом

Міністерства охорони здоров’я України від 12.03.2008 р. N 122)

При цьому не допускати введення посад таких найменувань, що не передбачені чинними штатними нормативами лікувально-профілактичних закладів, а для лікарського персоналу, крім того, діючою номенклатурою лікарських посад. Не допускати також використання не за призначенням посад, які вводяться в залежності від обсягу робіт.

3. У разі організації закладів (структурних підрозділів), для яких не передбачені штатні нормативи цим наказом, штати для них затверджувати з дозволу Міністерства охорони здоров’я України.
4. Увести в дію штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров’я, затверджені цим наказом, з 1 липня 2001 року.
5. Установити, що:

5.1. Штатна чисельність працівників закладів охорони здоров’я, визначена згідно з цими штатними нормативами і типовими штатами, є граничною.

5.2 Штатна чисельність працівників, яка підлягає затвердженню за штатним розписом, повинна бути приведена у відповідність з визначеним фондом оплати праці, доведеним у бюджетних призначеннях на оплату праці, у порядку встановленому пунктом 28 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 N 228 із змінами.

(підпункт 5.2 пункту 5 у редакції наказу

Міністерства охорони здоров’я України від 12.03.2008 р. N 122)

5.3. Вищестоящі організації на підставі штатних нормативів, затверджених цим наказом, затверджують штати підвідомчих закладів охорони здоров’я в межах штатної чисельності працівників, що склалась на початок планового року на відповідній території (сільська рада, місто, район, область). При цьому при проведенні оптимізації їх мережі з метою раціонального використання кадрового потенціалу надавати пріоритетність первинній медико-профілактичній допомозі, особливо у сільській місцевості, службі екстреної та швидкої медичної допомоги, у тому числі мешканцям сільських населених пунктів, медичній допомозі дітям і матерям, туберкульозній, психіатричній, онкологічній, серцево-судинній, судинно-мозковій службам та боротьбі з ВІЛ-інфекцією/СНІДом.

(підпункт 5.3 пункту 5 у редакції наказу

Міністерства охорони здоров’я України від 12.03.2008 р. N 122)

6. Керівникам закладів та установ охорони здоров’я, що безпосередньо підпорядковані Міністерству охорони здоров’я України:

6.1. Формувати штати працівників закладів на підставі штатних нормативів і типових штатів в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату та з дотриманням вимог п. 5 цього наказу.

6.2. Подавати щорічно на затвердження до Міністерства штатні розписи у встановлений чинним законодавством термін після доведення лімітів асигнувань на поточний рік.

7. Міністру охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій:

7.1. Довести цей наказ до відома керівників підпорядкованих закладів.

7.2. Затверджувати штати закладів охорони здоров’я на підставі штатних нормативів та типових штатів у межах виділених лімітів бюджетних асигнувань на заробітну плату та з дотриманням вимог п. 5 цього наказу.

7.3. Забезпечувати щорічно затвердження штатних розписів закладів охорони здоров’я у встановлений чинним законодавством термін після доведення лімітів асигнувань на поточний рік.

8. Вважати такими, що втратили чинність, накази МОЗ України від 24.06.98 N 172 «Про тимчасові штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров’я» та від 16.08.96 N 266 «Про внесення змін до наказів МОЗ України, які сприяють зростанню штатної чисельності працівників».
9. Покласти персональну відповідальність за своєчасне і неухильне виконання цього наказу на першого заступника Міністра охорони здоров’я України, Міністра охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, начальників управлінь охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.