У відомстві продовжують роз’яснювати новий принцип існування для всіх медичних закладів вторинної ланки. Звідки лікарня може взяти гроші на існування та матеріально-технічне забезпечення?
Сприяти наповненню бюджету можна через оптимізацію як доходів, так і витрат.
Через доходи:
- Нема потреби розвивати всі можливі напрями надання медпослуг. Нарощувати обсяги варто за тими напрямами, для яких є кількість пацієнтів, кваліфіковані лікарі, необхідне обладнання і потреба в послугах на території роботи закладу. Немає сенсу облаштовувати пологовий центр, якщо мешканці населеного пункту переважно похилого віку. Натомість варто відкривати відділення тривалого догляду.
- Використання сучасних стандартів лікування дозволить економити на днях госпіталізації пацієнта. Плата за пролікований випадок однакова незалежно від його тривалості. Можна зробити апендицит лапароскопічно за один день, а можна зробити традиційну апендектомію і тримати пацієнта сім днів у лікарні. Оплата в обох цих випадках однакова, витрати в другому варіанті суттєво вищі.
- Заклади можуть самі формувати розцінки на платні послуги, зазначені в постанові Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 № 1138 (повноваження на це повинен надати власник закладу).
- Додатковим джерелом прибутку може бути покращення умов перебування: палати додаткового комфорту, покращене харчування тощо.
Через витрати:
- Значно заощаджує кошти оптимізація господарської частини: замінити завгоспа на господарського менеджера з ширшим колом обов’язків, перевірити автопарк, харчоблок, пральню, проаналізувати опалювальну площу.
- Варто віддати максимум немедичних послуг (прибирання, харчування, прання) підрядникам, якщо це економічно вигідно.
- Корисно переглянути штатний розпис: тоді стає зрозуміло, які позиції варто скоротити, а які — підсилити додатковими штатними одиницями. «Як працюватимуть заклади охорони здоров’я у 2020 році за договором з НСЗУ» — продовження-2 4 Медичні заклади регіону мають обговорити план розвитку ефективної мережі, щоб не дублювати послуги; координувати цю роботу мають місцеві департаменти охорони здоров’я. Заклади повинні інтегруватися й заробляти більше на великих обсягах якісних послуг, а не на фрагментації (відповідно — нижчій якості) послуг у різних відділеннях. Наприкінці 2019 року, після прийняття Закону про Державний бюджет на 2020 рік, медичні заклади всіх рівнів допомоги — первинної, спеціалізованої амбулаторної та стаціонарної — вже укладатимуть прямі договори з НСЗУ.
Що відбувається у МОЗ та чи виганяє нова команда «попередників»?
Деякі заклади фінансуватимуться за окремими програмами, їх не потрібно автономізувати:
- бюро судово-медичної експертизи;
- патологоанатомічні центри;
- центри медико-соціальної експертизи. Ще одна група закладів може фінансуватися тільки через місцеві бюджети:
- лікарсько-фізкультурні диспансери;
- косметологічна допомога;
- автопідприємства;
- інформаційно-аналітичні центри;
- спецмедпостачання;
- центри матеріально-технічного забезпечення.
Державні установи, які реорганізуються в казенні підприємства і відповідатимуть вимогам, також зможуть укласти договори з НСЗУ.
Ключові умови, які потрібно виконати медзакладам до початку процесу укладення договорів з Національною службою здоров’я України:
- автономізація закладу (перетворення на комунальне некомерційне / казенне підприємство;
- комп’ютеризація закладу: для забезпечення можливості фіксувати інформацію про надані медичні послуги та для обміну інформацією з НСЗУ в закладі має бути достатня кількість комп’ютерів;
- підключення закладу до електронної системи охорони здоров’я;
- наявність у закладу чинної ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, а також інших ліцензій та дозволів, необхідних для надання відповідних медичних послуг;
- наявність медичного персоналу і необхідного обладнання згідно з табелем оснащення та умовами закупівель НСЗУ.
Субвенції з 2020 року не передбачено, тільки плата за надані послуги від НСЗУ відповідно до укладеного договору. Ті заклади, які не встигнуть до кінця 2019 року укласти договір з НСЗУ, перейдуть на фінансування з місцевого бюджету, доки не виконають усіх умов для укладення договору. Саме так відбувалось у 2019 році з закладами первинної меддопомоги.
Тому керівникам лікарень варто якомога тісніше співпрацювати з місцевою владою, щоб підготувати заклад до укладення договору з НСЗУ. Саме від медичної спільноти залежить, щоб громади усвідомили важливість трансформації системи охорони здоров’я.
Все написано ніби правильно,ніби… Та є але.Якщо в якомусь місті(райцентрі) закривати пологові будинки,тому,що в районі родять менше 400 жінок в рік? А хтось подумав,де будуть родити,ті,що залишилися? В інших районах чи в обласних центрах? Та до них ще треба доїхати, а в них ще повинні бути додаткові місця(відділеннЯ повинні значно розширятися) для жителів тих районів,де закриті пологові відділення.Питання про це,хоч ставилося? Чи може ,нехай самі родять на дому чи в полі,як в часи середньовіччя? І чим це закінчиться? Величезною материнською і немовлячою смертністю.Як у середньовіччі .
Одна розумна людина канцлер Німеччини Отто фон Бісмарк (19століття) говорив:,,Хто закриває школи,змушений відкривати тюрми».
А,що змушений відкривати,той хто закриває лікарні? Нові кладовища?