26-27 листопада 2015 р. в м. Ірпінь Київської обл. пройшов національний круглий стіл «Визначення концепції та головних стратегічних напрямків Національної програми боротьби із туберкульозом на 2017 – 2021 рр. на основі «Стратегії ВООЗ із ліквідації туберкульозу: бачення, мета, завдання».
Україна потрапила у перелік 27 країн світу із високим рівнем розповсюдженості туберкульозу множинної резистентності до лікарських засобів. В 2014 році про Україну вперше згадали у першій п’ятірці країн світу, що потерпають від цієї хвороби. Епідемія туберкульозу в Україні характеризується розповсюдженням туберкульозу як множинної, так і широкої резистентності до лікарських засобів, відносно високим рівнем смертності внаслідок того, що туберкульоз або не лікували, або лікували невідповідним чином. Ще одна притаманна риса епідемії туберкульозу в Україні – зростання темпів ко-інфекції ТБ/ВІЛ.
Протягом двох днів за координації Департаменту громадського здоров’я МОЗ України представники територіальних органів охорони здоров’я, головні обласні позаштатні фтизіатри, провідні фахівці протитуберкульозної служби, фахівці МВД, Державної служби України із виконання покарань Державної пенітенціарної служби України, ДЗ «Український центр контролю за соціально небезпечними хворобами МОЗ України», донори, науковці, міжнародні партнерські та громадські організації обговорювали концепцію національної програми боротьби із туберкульозом на 2017-2021 рр. Концепція базуватиметься на рекомендаціях ВООЗ, викладених в Плані дій по ТБ для Європейського регіону ВООЗ на 2016-2020 рр.; міститиме перегляд і оцінку теперішньої стратегії із актуалізацією існуючого інструментарію для поліпшення ситуації; загальну мету, завдання, очікувані результати та огляд труднощів, які мусить подолати нова Національна програма боротьби із туберкульозом; порівняльний аналіз теперішніх та нових підходів виконання поставлених завдань; ефективність затрат, призначених на здійснення масштабних втручань; наявність фінансування для кадрового забезпечення, закупівлі лікарських засобів, обладнання і витратних матеріалів; а також – час, відведений на реалізацію програми.
Відповідь України на епідемію туберкульозу сьогодні як ніколи залежить від зовнішнього фінансування. Теперішня Національна програма боротьби із туберкульозом майже на 40% фінансується Глобальним фондом боротьби із ВІЛ/СНІДом, туберкульозом і малярією. Планується, що наступного року фонд ще надасть усю необхідну підтримку, у 2017 р. буде здійснено перехід до зменшення сприяння, а у 2018 р. Глобальний фонд припинить надавати допомогу Україні для боротьби із туберкульозом
Комментировать