Таке рішення ухвалили учасники засідання розширеної колегії Державної санітарно-епідеміологічної служби України. Під час заходу члени колегії підсумували стан виконання рішень попередніх колегій у 2015 році.
«Доки новостворені у результаті реформи органи та установи не розпочнуть повноцінне функціонування моніторингові програми Держсанепідслужби мають діяти», — зазначив Святослав Протас, керівник служби.
Тому у своєму рішенні члени колегії схвалили відпрацювання найважливіших напрямів. Зокрема, Управлінню соціально-гігієнічного моніторингу та аналізу ризиків спільно з ДП «Центр реєстрів Державної санітарно-епідеміологічної служби України» необхідно продовжити розробку уніфікованої форми Програми моніторингу циркуляції збудників інфекційних хвороб на території України. Керівники територіальних органів та установ Держсанепідслужби України мають продовжувати забезпечувати розробку відповідних регіональних Програм моніторингу та аналізу результатів досліджень, методик у державних установах.
Департаменту реформування та державного санітарно-гігієнічного нагляду, керівникам територіальних органів та установ Держсанепідслужби України до кінця року слід визначити підходи щодо Методики визначення (розрахунку) вартості платних послуг, які можуть надаватися установами, що входять до сфери управління Держсанепідслужби України і реорганізуються шляхом приєднання до Державної установи «Центр громадського здоров’я МОЗ України» у визначеному на колегії напрямку.
Незалежно від терміну початку повноцінного функціонування новостворених у результаті реформи органів та установ не повинне перериватися впровадження уніфікованої форми-плану моніторингу базових показників стану навколишнього середовища та здоров’я дітей у навчальних закладах із урахуванням рекомендацій ВООЗ та санітарного законодавства.
Так само варто продовжувати удосконалення існуючої інформаційної бази даних соціально-гігієнічного моніторингу та забезпечувати її постійне наповнення з використанням геоінформаційної системи.
Комментировать