На заметку Новости

Мінімальні вимоги до надання гарантованих медичних послуг за програмою медгарантій за напрямом «Амбулаторно-поліклінічна допомога»

Національна служба здоров’я України планує встановити певні мінімальні вимоги для медзакладів, які будуть надавати медичні послуги за програмою медгарантій!

ПРОЕКТ

Мінімальні вимоги до надання гарантованих медичних послуг за програмою медичних гарантій за напрямом «Амбулаторно-поліклінічна допомога»

Гістероскопія (діагностична, гістероскопія із взяттям біопсії та гістологічним дослідженням, гістероскопія із лікувальною маніпуляцією та гістологічним дослідженням)

I. Загальна характеристика

 

Гістероскопія — огляд стінок порожнини матки за допомогою ендоскопа з метою як діагностики, так і проведення лікувальних хірургічних втручань при різних видах внутрішньоматкової патології. Виділяють діагностичну та оперативну гістероскопію, які проводять як планово, так і при невідкладних станах з використанням діагностичного та операційного гістероскопа.

Гістероскопія діагностична — візуальний огляд стінок порожнини матки без проведення ендоскопічних маніпуляцій.

Гістероскопія із взяттям біопсії та гістологічним дослідженням — візуальний огляд стінок порожнини матки під місцевою анестезією із взяттям матеріалу для проведення гістологічного дослідження.

Гістероскопія із лікувальною маніпуляцією — візуальний огляд стінок порожнини матки під місцевою або загальною анестезією із ендоскопічною операцією (мінінвазивним ендоскопічним втручанням) та, за необхідності, взяттям матеріалу для проведення гістологічного дослідження

 

II. Показання та протипоказання

 

Враховуючи інвазивність ендоскопічного втручання, можливість виникнення ускладнень, воно має бути проведено за визначеними показаннями і за направленням лікаря, в якому вказується мета втручання та відмітка про відсутність протипоказань до його виконання, та оцінка стану за ASA. Лікар-ендоскопіст має право скасовувати ендоскопічні втручання, виходячи з показань і стану пацієнта, призначати альтернативні обстеження чи консультації інших спеціалістів.

Показання та протипоказання визначаються галузевими стандартами охорони здоров’я.

 

ІІІ. Вимоги до місця проведення та обладнання

 

Вибір місця проведення гістероскопії в амбулаторних умовах керується необхідністю розширення цервікального каналу, знеболення, передбачуваним об’ємом втручання та соматичним станом хворої. Операції з високим рівнем складності або високим ризиком ускладнень повинні виконуватися у стаціонарних умовах.

Тип обладнання, вимоги до обладнання:

●         гістероскоп із діагностичним та операційним корпусами:

діагностичний — мініатюрний гістероскоп (2,7 мм з футляром: 3-3,5 мм) слід використовувати для зменшення дискомфорту. 0° або передньо-косі оптичні лінзи (тобто 12°, 25° або 30° відхилені лінзи) для звичайної амбулаторної гістероскопії.

оперативний — більше 5 мм в діаметрі (зазвичай 8-10 мм) вимагають розширення цервікального каналу, найчастіше використовуються в операційній з внутрішньовенною або загальною анестезією.

●         оптичні операційні інструменти (ножиці, щипці-резектор);

●         гнучкі та напівгнучкі допоміжні інструменти – ножиці, біопсійні щипці;

●         резектоскоп з набором електродів: петльовий електрод, скальпель, роликова кулька або еліпсоїд електроди для вапоризації, морцеллятор;

●         ендомат;

●         відеомонітор.

ІV. Вимоги до кваліфікації виконавця

 

Наявність діючого сертифіката лікаря-спеціаліста за фахом «Акушерство і гінекологія». Тематичне удосконалення з ендоскопічної гінекології.

 

V. Методика проведення та підготовка пацієнта

 

Обов’язковою умовою є отримання інформованої згоди в письмовому вигляді.

Анестезіологічне забезпечення гістероскопій:

·                без знеболення (при виконанні діагностичної гістероскопії)

·                парацервікальна анестезія.

·                внутрішньовенний наркоз

·                ендотрахеальний наркоз

·                спінальна (епідуральна) анестезія.

Вибір гістероскопа повинен залишатися на розсуд оператора. Гнучкі гістероскопи пов’язані з меншими болями під час амбулаторної гістероскопії порівняно з жорсткими гістероскопами. Тим не менш, жорсткі гістероскопи можуть забезпечувати кращі зображення, менше невдалих процедур, більш швидкий час обстеження і зниження вартості..

Рідинне середовище

Для рутинної амбулаторної гістероскопії вибір розріджувального середовища між двоокисом вуглецю і нормальним фізіологічним розчином слід залишати на розсуд оператора, оскільки він не перевершує зниження болю, хоча розширення матки звичайним фізіологічним розчином знижує частоту виникнення вазовагальних реакцій.

Розтягнення матки нормальним фізіологічним розчином дозволяє підвищити якість зображення і дозволить швидше виконати амбулаторну діагностичну гістероскопію порівняно з вуглекислим газом.

Оперативна амбулаторна гістероскопія, використовуючи біполярну електрохірургію, вимагає використання нормального фізіологічного розчину, щоб діяти як розтягуюче, так і провідне середовище.

Монополярна хірургія проводиться з використанням неелектролітної рідини, які не проводять електричний струм (5% розчин глюкози, 1,5% розчин гліцину, поліглюкін).

По ходу гістероскопії виконується фотодокументація всього дослідження (не менше 2 знімків, що зберігаються в електронній історії хвороби) та/або повна відеофіксація. Архів фото/відео зберігається протягом 5 років.

 

VI. Вимоги до висновку та його структура

 

Протокол містить наступні складові звіту про виконане ендоскопічне втручання (дослідження, маніпуляцію або операцію):

●         Дата проведеного втручання

●         Дані про пацієнта (П.І.Б., дата народження)

●         Дані про ендоскопіста (-ів).

●         Дані про асистента (-ів).

●         Назва ендоскопічного втручання.

●         Тривалість втручання

●         Показання.

●         Тип ендоскопічного обладнання, що використовується.

●       Детальний опис анатомїї порожнини матки, відповідність стану ендометрію до фази менструального циклу, у якій виконується втручання.

●         Режим дезінфекції

●         При призначенні анестезії повна її характеристика.

●         Обмеження огляду (якщо були)

●         Взяття матеріалу для дослідження.

●         Результати (знахідки).

●         Висновок.

●         Результати маніпуляцій та операцій.

●         Ускладнення (якщо були).

●         Рекомендації щодо подальшого перебування пацієнта.

●         Рекомендації щодо подальшого лікування (ведення) пацієнта.

 

 

 

Езофагогастродуоденоскопія (діагностична / із взяттям біопсії та гістологічним дослідженням / із лікувальною маніпуляцією та гістологічним дослідженням)

 

I. Загальна характеристика

 

Відеоезофагогастродуоденоскопія (ВЕГДС) — ендоскопічне дослідження стравоходу, шлунку та дванадцятипалої кишки крізь ротову порожнину за допомогою відеоендоскопу З метою діагностики, лікувальних маніпуляцій та хірургічних втручань при різних видах патології

Езофагогастродуоденоскопія діагностична — візуальний огляд стравоходу, шлунку та дванадцятипалої кишки без проведення ендоскопічних маніпуляцій.

Езофагогастродуоденоскопія із взяттям біопсії та гістологічним дослідженням — візуальний огляд стравоходу, шлунку та дванадцятипалої кишки під місцевою анестезією із взяттям матеріалу для проведення гістологічного дослідження.

Езофагогастродуоденоскопія із лікувальною маніпуляцією — візуальний огляд стравоходу, шлунку та дванадцятипалої кишки під місцевою анестезією із ендоскопічною операцією (мініінвазивним ендоскопічним втручанням) та, за необхідності, взяттям матеріалу для проведення гістологічного дослідження.

 

II. Показання та протипоказання

 

Враховуючи інвазивність ендоскопічного втручання, можливість виникнення ускладнень, воно має бути проведено за визначеними показаннями і за направленням лікаря, в якому вказується мета втручання та відмітка про відсутність протипоказань до його виконання, та оцінка стану за ASA. Лікар-ендоскопіст має право скасовувати ендоскопічні втручання, виходячи з показань і стану пацієнта, призначати альтернативні обстеження чи консультації інших спеціалістів.

Показання та протипоказання визначаються галузевими стандартами охорони здоров’я.

 

ІІІ. Вимоги до місця проведення та обладнання

 

Діагностичні дослідження та ендоскопічні маніпуляції (взяття матеріалу на патоморфологічне дослідження, хромоскопія, проведення уреазного тесту тощо) виконуються пацієнтам класу ризику I-II за шкалою ASA в умовах амбулаторного прийому в ендоскопічному кабінеті. Операції з високрим рівнем складності або високим ризиком ускладнень повинні виконуватися у стаціонарних умовах.

Вимоги до обладнання: відеогастроскоп, відеопроцесор, монітор, ендоскопічний електрохірургічний блок.

 

ІV. Вимоги до кваліфікації виконавця

 

Наявність діючого сертифіката лікаря-спеціаліста за фахом “Ендоскопія».

 

V. Методика проведення та підготовка пацієнта

 

Перед проведенням ВЕГДС необхідно отримати інформовану згоду, у т.ч. обговорити можливий ризик, пов’язаний з втручанням.

Проводиться повне обстеження стравоходу, шлунку і дванадцятипалої кишки, у т.ч. огляд шлунку в інверсії.

Обов’язковим є фото- (відео-) архівація наступних анатомічних орієнтирів:

Зображення 1. На рівні 20 см від різців для загальної візуалізації стравоходу.

Зображення 2. На 2 cм вище Z лінії. Є важливим для підтвердження ретельного вивчення цієї області, особливо в разі CLE (циліндрична метаплазія дистальної частини стравоходу), кили або езофагіту, з точним описанням змін.

Зображення 3. Кардія в інверсії. Огляд з інверсією дозволяє оглянути кардію та склепіння.

Зображення 4. Верхня частина малої кривизни. Це зображення забезпечує повну візуалізацію верхньої частини шлунку після інсуфляції.

Зображення 5. Кут шлунку з невеликою інверсією. Розташовуючи так апарат, підтверджується виконання повного огляду антрума, кута і склепіння, видимих при інверсії.

Зображення 6. Антрум. При цьому візуалізується весь антрум, та додатково оглядається кут шлунку.

Зображення 7. Цибулина дванадцятипалої кишки. Зображення повинно бути отримано з ендоскопа, що розташовується в цибулині і рухається в напрямку воротаря, для повної візуалізації всієї цибулини.

Зображення 8. Друга частина дванадцятипалої кишки (низхідний відділ) при розташуванні дистальної частини ендоскопа близько до великого дуоденального соска. Це зображення підтверджує виконання повного огляду дванадцятипалої кишки.

Додатково додаються зображення виявлених локальних змін слизової оболонки та всіх утворень (поліпів, виразок, пухлин тощо).

Для діагностики передракових змін слизової оболонки шлунку виконується поліпозиційна біопсія за OLGA: в антральному відділі по малій і великій кривизнам, куті шлунку, у тілі шлунку по великій і малій кривизнам.

При виявленні вистеленого циліндричним епітелієм стравоходу (CLE) він вимірюється згідно з Празькою класифікацією «C&M». Біопсія (квадрантна, кожні 1-2см довжини ділянок метаплазії, у окремі марковані контейнери) проводиться в усіх випадках CLE для визначення наявності спеціалізованого кишкового епітелію після одномісячного курсу лікування стандартними дозами інгібіторів протонної помпи.

При виявленні виразки шлунку або ДПК необхідно проводити тестування на наявність Helicobacter pylori (Нр).

Тип ураження, що є джерелом ШКК, описується та документується з визначенням локалізації та ендоскопічних ознак кровотечі (стигмат).

За відсутності протипоказань виконується ендоскопічна зупинка активної кровотечі та проводиться профілактика рецидиву кровотечі при тромбованих судинах і фіксованих згустках.

У випадках спроби проведення ендоскопічного гемостазу при ШКК має бути чітко зазначено, чи його досягнуто.

Якщо застосовують ін’єкції адреналіну для зупинки ШКК, необхідно додатково застосовувати другий метод ендоскопічного гемостазу (наприклад, коагуляція або кліпування).

Для ендоскопічної ерадікації вариксів стравоходу, у більшості випадків, перевага надається лігуванню.

По ходу ВЕГДС виконується фотодокументація всього дослідження (не менше 8 знімків, що зберігаються в електронній історії хвороби) та/або повна відеофіксація. Архів фото/відео зберігається протягом 5 років.

 

VI. Вимоги до висновку та його структура

 

Протокол містить наступні складові звіту про виконане ендоскопічне втручання (дослідження, маніпуляцію або операцію):

●         Дата проведеного втручання

●         Дані про пацієнта (П.І.Б., дата народження)

●         Дані про ендоскопіста (-ів).

●         Дані про асистента (-ів).

●         Назва ендоскопічного втручання.

●         Тривалість втручання

●         Показання.

●         Тип ендоскопічного обладнання, що використовується.

●         Режим дезінфекції

●         При призначенні анестезії повна її характеристика.

●         Найдальша точка огляду.

●         Обмеження огляду, у т.ч. неадекватна підготовка.

●       Опис дослідження згідно із вказаними орієнтирами.

●         Взяття матеріалу для дослідження.

●         Результати (знахідки).

●         Висновок.

●         Результати маніпуляцій та операцій.

●         Ускладнення (якщо були).

●         Рекомендації щодо подальшого перебування пацієнта.

●         Рекомендації щодо подальшого лікування (ведення) пацієнта.

 

 

Колоноскопія (діагностична / із взяттям біопсії та гістологічним дослідженням / із лікувальною маніпуляцією та гістологічним дослідженням)

 

I. Загальна характеристика

 

Відеоілєоколоноскопія (ВІКС) — ендоскопічне дослідження, яке дозволяє виконувати візуальний огляд анального каналу, товстої кишки і термінального відділу тонкої кишки за допомогою відеоендоскопу з метою діагностики, лікувальних маніпуляцій та хірургічних втручань при різних видах патології.

Колоноскопія діагностична — візуальний огляд анального каналу, товстої кишки і термінального відділу тонкої кишки без проведення ендоскопічних маніпуляцій.

Колоноскопія із взяттям біопсії та гістологічним дослідженням — візуальний огляд анального каналу, товстої кишки і термінального відділу тонкої кишки під місцевою анестезією із взяттям матеріалу для проведення гістологічного дослідження.

Колоноскопія із лікувальною маніпуляцією — візуальний огляд анального каналу, товстої кишки і термінального відділу тонкої кишки під місцевою анестезією із ендоскопічною операцією (мініінвазивним ендоскопічним втручанням) та, за необхідності, взяттям матеріалу для проведення гістологічного дослідження.

 

II. Показання та протипоказання

 

Враховуючи інвазивність ендоскопічного втручання, можливість виникнення ускладнень, воно має бути проведено за визначеними показаннями і за направленням лікаря, в якому вказується мета втручання та відмітка про відсутність протипоказань до його виконання, та оцінка стану за ASA. Лікар-ендоскопіст має право скасовувати ендоскопічні втручання, виходячи з показань і стану пацієнта, призначати альтернативні обстеження чи консультації інших спеціалістів.

Показання та протипоказання визначаються галузевими стандартами охорони здоров’я.

 

ІІІ. Вимоги до місця проведення та обладнання

 

Діагностичні дослідження та ендоскопічні маніпуляції (взяття матеріалу на патоморфологічне дослідження, хромоскопія, проведення уреазного тесту тощо) виконуються пацієнтам класу ризику I-II за шкалою ASA в умовах амбулаторного прийому в ендоскопічному кабінеті.

Операції з високим рівнем складності або високим ризиком ускладнень повинні виконуватися у стаціонарних умовах.

Вимоги до обладнання: відеоколоноскоп, відеопроцесор, монітор, ендоскопічний хірургічний комплекс.

 

ІV. Вимоги до кваліфікації виконавця

 

Наявність діючого сертифіката лікаря-спеціаліста за фахом “Ендоскопія
V. Методика проведення та підготовка пацієнта

 

Перед проведенням колоноскопії необхідно отримати інформовану згоду, у т.ч. обговорити можливий ризик, пов’язаний з втручанням і можливим видаленням утворень.

Інтубація сліпої кишки і, бажано, термінального відділу здухвинної кишки: візуалізація з відображенням анатомічних орієнтирів має бути задокументована при кожному втручанні.

У кожному протоколі ендоскопії (колоноскопії) повинна вказуватись якість підготовки, використовуючи шкали Harefield чи Вoston.

Обов’язковим є фото- (відео-) архівація наступних анатомічних орієнтирів:

Зображення 1. Нижня частина rectum на 2 cм вище від анального кільця.

Зображення 2. Середня частина сигмоподібної кишки. Це зображення ілюструє найбільш часті захворювання, особливо дивертикульоз.

Зображення 3. Низхідна ободова кишка нижче селезінкового вигину. Це – відносно чіткий орієнтир, що дозволяє оцінити завершеність огляду низхідної ободової кишки.

Зображення 4. Поперечно-ободова кишка після селезінкової вигину. Видно ліву сторону поперечно-ободової кишки.

Зображення 5. Поперечно-ободова кишка перед печінковим вигином. Це інша контрольна точка, яка зазвичай легко визначається, підтверджуючи закінченість Зображення 6. Висхідна ободова кишка нижче печінкового вигину. Це зображення відображає висхідну ободову кишку в перспективі.

Зображення 7. Ілеоцекальний клапан. Це – контрольна точка, що точно визначається.

Зображення 8. Сліпа кишка, з візуалізацією отвору червоподібного відростка. Це зображення підтверджує, що дослідження повне і що була оглянута частина кишки, що розташована нижче ілеоцекального клапана.

Зображення 9. Огляд ректосигмоїдного вигину в інверсії (при технічній можливості).

Зображення 10. Огляд нижньоампулярного відділу прямої кишки в інверсії (при технічній можливості.

Додатково додаються зображення виявлених локальних змін слизової оболонки та всіх утворень (поліпів, виразок, пухлин тощо)

Виконання хромоколоноскопії (розчином індигокарміну, оцтової кислоти тощо). Хромоколоноскопія є найбільш ефективною у порівнянні зі звичайною колоноскопією (незважаючи на використання електронної хромоколоноскопії: NBI, FICE, i-SCAN) для діагностики неопластичних колоректальних утворів, тому вона має застосовуватися за умов якісної підготовки товстої кишки (ступінь А за шкалою Harefield).

Визначається частота виявлення колоректальних аденом при скринінгу.

Тривалість виведення колоноскопа: середній час виведення повинен перевищувати 10 хв. при колоноскопії у пацієнтів з незміненою кишкою.

У пацієнтів з хронічною діареєю повинна виконуватися біопсія слизової оболонки товстої кишки.

Для надійного діагнозу хвороби Крона і виразкового коліту необхідно отримувати декілька біопсій з шести сегментів (клубової кишки, висхідної, поперечної, низхідної, сигмоподібної і прямої кишки). Декілька біопсій – це мінімум два біоптата з кожного сегмента, включаючи макроскопічно незмінені сегменти.

Пацієнти з аденомами на ніжці або на широкій основі < 20 мм не повинні направлятися на хірургічну резекцію без спроби їх ендоскопічного видалення або документального засвідчення неможливості цього. Пласкі утворення повинні бути видалені без попередньої біопсії, але з фото/відеофіксацією утворень.

По ходу ВІКС виконується фотодокументація всього дослідження (не менше 10 знімків, що зберігаються в електронній історії хвороби) та/або повна відеофіксація. Архів фото/відео зберігається протягом 5 років.

 

VI. Вимоги до висновку та його структура

 

Протокол містить наступні складові звіту про виконане ендоскопічне втручання (дослідження, маніпуляцію або операцію):

●         Дата проведеного втручання

●         Дані про пацієнта (П.І.Б., дата народження)

●         Дані про ендоскопіста (-ів).

●         Дані про асистента (-ів).

●         Назва ендоскопічного втручання.

●       Тривалість втручання, особливо час виведення колоноскопа із купола сліпої кишки.

●         Показання.

●         Тип ендоскопічного обладнання, що використовується.

●         Режим дезінфекції, назва препаратів

●         При призначенні анестезії повна її характеристика.

●         Найдальша точка огляду.

●         Обмеження огляду, у т.ч. неадекватна підготовка.

●         Взяття матеріалу для дослідження.

●         Результати (знахідки).

●         Висновок.

●         Результати маніпуляцій та операцій.

●         Ускладнення (якщо були).

●         Рекомендації щодо подальшого перебування пацієнта.

●         Рекомендації щодо подальшого лікування (ведення) пацієнта.

 

 

 

Цистоскопія (діагностична / із взяттям біопсії та гістологічним дослідженням / із лікувальною маніпуляцією та гістологічним дослідженням)

 

I. Загальна характеристика

 

Цистоскопія — ендоскопічне дослідження, яке дозволяє виконувати візуальний огляд стінок уретри, сечового міхура і виходів сечоводів за допомогою цистоскопа з метою діагностики, прицільної біопсії, введення медичних препаратів.

Цистоскопія діагностична (код KA2 02 01) — візуальний огляд стінок уретри, сечового міхура і виходів сечоводів сечоводів під місцевою анестезією без проведення ендоскопічних маніпуляцій.

Цистоскопія із взяттям біопсії та гістологічним дослідженням (код KA2 02 02 03) — візуальний огляд стінок уретри, сечового міхура і виходів сечоводів під місцевою анестезією із взяттям матеріалу для проведення гістологічного дослідження.

Цистоскопія із лікувальною маніпуляцією (код KA2 02 04) — візуальний огляд стінок уретри, сечового міхура і виходів сечоводів під місцевою анестезією із ендоскопічною операцією (мініінвазивним ендоскопічним втручанням) та, за необхідності, взяттям матеріалу для проведення гістологічного дослідження.

 

II. Показання та протипоказання

 

Враховуючи інвазивність ендоскопічного втручання, можливість виникнення ускладнень, воно має бути проведено за визначеними показаннями і за направленням лікаря, в якому вказується мета втручання та відмітка про відсутність протипоказань до його виконання, та оцінка стану за ASA. Лікаруролог має право скасовувати ендоскопічні втручання, виходячи з показань і стану пацієнта, призначати альтернативні обстеження чи консультації інших спеціалістів.

Показання та протипоказання визначаються галузевими стандартами охорони здоров’я

 

ІІІ. Вимоги до місця проведення та обладнання

 

Діагностичні дослідження та ендоскопічні маніпуляції виконуються пацієнтам класу ризику I-II за шкалою ASA в умовах амбулаторного прийому в цистоскопічному кабінеті або малій операційній.

Операції з високим рівнем складності або високим ризиком ускладнень повинні виконуватися у стаціонарних умовах.

Вимоги до обладнання: гнучкий цистоскоп, іригаційна система, джерело світла і система відео/фото (для волоконно-оптичних ендоскопів лікар може помістити око на окуляр і відмовитися від системи відео / фото, але не у випадку з цифровим гнучким цистоскопом).

 

ІV. Вимоги до кваліфікації виконавця

 

Наявність діючого сертифіката лікаря-спеціаліста за фахом «Урологія». Тематичне удосконалення з ендоскопічних досліджень.

 

V. Методика проведення та підготовка пацієнта

 

Перед проведенням цистоскопії необхідно отримати інформовану згоду, у т.ч. обговорити можливий ризик, пов’язаний з втручанням.

Пацієнт повинен випорожнити сечовий міхур перед процедурою. Положення пацієнта на спині з підігнутими і розведеними ногами.

Найчастіше використовується місцеве знеболення шляхом нанесення знеболювального розчину або гелю. Якщо для знеболювання процедури рекомендується проведення спінальної, епідуральної анестезії або загального наркозу, то призначається консультація лікаря-анестезіолога.

Після введення цистоскопа і відповідної підготовки, огляд сечового міхура починається з верхівки, що умовно відповідає цифрі “12” на циферблаті годинника, при цьому отвори сечоводів розміщуються відповідно до цифр “5” і “7”. Повертаючи цистоскоп за годинниковою стрілкою, поступово оглядається вся слизова оболонка сечового міхура.

Під час огляду потрібно звернути увагу на:

— колір і стан слизової оболонки;

— особливість отворів сечоводів, їх симетричність;

— ділянки крововиливів і гіперемії;

— характер судинного малюнка;

— наявність патологічних утворень і конкрементів.

По ходу цистоскопії виконується фотодокументація всього дослідження (не менше 5 знімків, що зберігаються в електронній історії хвороби) та/або повна відеофіксація. Архів фото/відео зберігається протягом 5 років.

 

VI. Вимоги до висновку та його структура

 

Протокол містить наступні складові звіту про виконане ендоскопічне втручання (дослідження, маніпуляцію або операцію):

●         Дата проведеного втручання

●         Дані про пацієнта (П.І.Б., дата народження)

●         Дані про ендоскопіста (-ів).

●         Дані про асистента (-ів).

●         Назва ендоскопічного втручання.

●         Тривалість втручання

●         Показання.

●         Тип ендоскопічного обладнання, що використовується.

●         Режим дезінфекції

●         При призначенні анестезії повна її характеристика.

●         Обмеження огляду

●         Опис дослідження згідно із вказаними орієнтирами.

●         Взяття матеріалу для дослідження.

●         Результати (знахідки).

●         Висновок.

●         Результати маніпуляцій та операцій.

●         Ускладнення (якщо були).

●         Рекомендації щодо подальшого перебування пацієнта.

●         Рекомендації щодо подальшого лікування (ведення) пацієнта.

 

 

Бронхоскопія (діагностична / із взяттям біопсії та гістологічним дослідженням / із лікувальною маніпуляцією та гістологічним дослідженням)

 

I. Загальна характеристика

 

Гнучка відеобронхоскопія — ендоскопічне дослідження, яке дозволяє виконувати візуальний огляд дихальних шляхів, проведення ендоскопічних маніпуляцій і забору матеріалу для різних видів досліджень.

Бронхоскопія діагностична (код GA2 04 01) — візуальний огляд дихальних шляхів без проведення ендоскопічних маніпуляцій.

Бронхоскопія із взяттям біопсії та гістологічним дослідженням (код GA2 04 02 03) — візуальний огляд дихальних шляхів під місцевою анестезією із взяттям матеріалу для проведення гістологічного дослідження.

Бронхоскопія із лікувальною маніпуляцією (код GA2 04 04) — візуальний огляд дихальних шляхів під місцевою анестезією із ендоскопічною операцією (мініінвазивним ендоскопічним втручанням) та, за необхідності, взяттям матеріалу для проведення гістологічного дослідження.

 

II. Показання та протипоказання

 

Враховуючи інвазивність ендоскопічного втручання, можливість виникнення ускладнень, воно має бути проведено за визначеними показаннями і за направленням лікаря, в якому вказується мета втручання та відмітка про відсутність протипоказань до його виконання, та оцінка стану за ASA. Лікар-ендоскопіст має право скасовувати ендоскопічні втручання, виходячи з показань і стану пацієнта, призначати альтернативні обстеження чи консультації інших спеціалістів.

Показання та протипоказання визначаються галузевими стандартами охорони здоров’я.

 

ІІІ. Вимоги до місця проведення та обладнання

 

Діагностичні дослідження та ендоскопічні маніпуляції виконуються пацієнтам класу ризику I-II за шкалою ASA в умовах амбулаторного прийому в ендоскопічному кабінеті за умови наявності анестезіологічної служби та кисневого устаткування.

Вимоги до обладнання: відеоброхоскоп з відео та/або фотофіксацією обстеження.

 

ІV. Вимоги до кваліфікації виконавця

 

Наявність діючого сертифіката лікаря-спеціаліста за фахом “Ендоскопія».

 

V. Методика проведення та підготовка пацієнта

 

Перед проведенням бронхоскопії необхідно отримати інформовану згоду, у т.ч. обговорити можливий ризик, пов’язаний з втручанням.

Пацієнт має припинити вживати їжу та пити не менше ніж за чотири години до проведення бронхоскопії. Найчастіше використовується місцеве знеболення шляхом нанесення знеболювального розчину або гелю

За необхідністю можливе використання місцевого знеболення сублінгвально та у вигляді інгаляцій, спреїв.

При використанні антикоагулянтів проводять корекцію медикаментозного лікування з подальшим відновленням схеми прийому антикоагулянтів після проведення бронхоскопії.

Провести оцінку фізичного стану пацієнта за класифікацією ASA.

Умовою діагностичної бронхоскопії є рентгенологічне дослідження органів грудної порожнини для планування тактики та об’єму проведення маніпуляції, а також попередження фатальних ускладнень з при проведенні бронхоскопії .

Зібрати анамнестичні дані з приводу алергії на лідокаїн. В разі відсутності даних провести сублінгвальну пробу.

В разі відсутності алергії на лідокаїн проводиться місцева анестезія носових ходів, глотки та гортані для зменшення кашльового рефлексу. Анестезія проводиться 2% лідокаїном. Для анестезії гортані можливе використання 10% лідокаїну. Загальна кількість лідокаїну неповинна перевищувати 300 мг. Анестезія трахеї та бронхів проводиться під час бронхоскопії через канал бронхоскопу.

Орієнтири при проведенні бронхоскопії: язичок м’якого піднебіння; надгортанник; голосова щілина; каріна трахеі; міжчасткові шпори. При проведенні відеобронхоскопії слід оцінювати декілька факторів: структура гортані, трахеї та бронхів, вигляд слизової; вид і якість секрету; каркасність стінок трахеї і бронхів; характер судинного малюнку, кровоточивість слизової при інструментальній пальпації; вигляд і рухливість шпор і гирл сегментарних і субсегментарних бронхів; вигляд і характер складчастості слизової; дистонія трахеї і бронхів. Особлива увага звертається на наявність чи відсутність ендобронхіальних утворень, інфільтраційних змін слизової, порушення структури та пошкоджень трахеобронхіального дерева, сторонні тіла. В разі виявлення вказаних змін проводиться щипцева біопсія утворення, слизової на цитологічне та гістологічне дослідження. При запальних змінах проводиться взяття бронхіального змиву на бакпосів, цитологію, мікроскопію КСП.

По ходу бронхоскопії виконується фотодокументація всього дослідження (не менше 8 знімків, що зберігаються в електронній історії хвороби) та/або повна відеофіксація. Архів фото/відео зберігається протягом 5 років.

 

VI. Вимоги до висновку та його структура

 

Протокол містить наступні складові звіту про виконане ендоскопічне втручання (дослідження, маніпуляцію або операцію):

●         Дата проведеного втручання

●         Дані про пацієнта (П.І.Б., дата народження)

●         Дані про ендоскопіста (-ів).

●         Дані про асистента (-ів).

●         Назва ендоскопічного втручання.

●         Тривалість втручання

●         Показання.

●         Тип ендоскопічного обладнання, що використовується.

●         Режим дезінфекції

●         При призначенні анестезії повна її характеристика.

●         Найдальша точка огляду.

●         Обмеження огляду.

●         Взяття матеріалу для дослідження.

●         Результати (знахідки).

●         Висновок.

●         Результати маніпуляцій та операцій.

●         Ускладнення (якщо були).

●         Рекомендації щодо подальшого перебування пацієнта.

●         Рекомендації щодо подальшого лікування (ведення) пацієнта.

 

Комментировать

Нажмите для комментария

Здравствуйте,
Выйти

    Мы на Facebook