Мимовільний аборт (викидень, спонтанний аборт) — мимовільне переривання вагітності до 28 тижнів. Залежно від терміну переривання вагітності умовно розрізняють ранній (до 12 тижнів) і пізній (з 12 до 28 тижнів) мимовільний аборт. Переривання вагітності після 28 тижнів зазвичай називають передчасними пологами. Мимовільний аборт, що повторюється при наступних вагітностях (понад 2 рази), називають звичним викиднем. Його причинами можуть бути дисфункція яєчників, кори надниркових залоз, запальні захворювання статевих органів, попередні штучні аборти, особливо при першій вагітності, та інші фактори.
Механізм мимовільного аборту може бути різним. У черзі випадків спочатку виникають скорочення матки, що викликають відшарування плодового яйця. В інших випадках скороченням матки передує загибель плодового яйця (при токсикозах вагітних, інфекційних захворюваннях вагітної тощо). Іноді відшарування і загибель плодового яйця та скорочення матки відбуваються одночасно.
Діагноз мимовільного аборту встановлюють на підставі клінічної картини, даних вагінального, піхвово-брюшностіночного і ультразвукового досліджень.
Стадії: загрозливий, той що розпочався, аборт у ходу, неповний і повний аборт
Розрізняють наступні стадії мимовільного аборту: загрозливий; той, що розпочався; аборт у ходу; неповний аборт; повний аборт.
- При загрозливому аборті відзначаються відчуття важкості або слабкі тягнучі болі внизу живота і в ділянці крижів. При аборті на пізньому терміні може виникати переймоподібний біль. Кров’янисті виділення незначні або відсутні. Шийка матки не вкорочена, зовнішній зів закритий, тонус матки підвищений. Розмір матки відповідає терміну вагітності.
- При аборті, що розпочався, переймоподібний біль і кров’янисті виділення більш виражені, ніж при загрозливому аборті. Плодове яйце відшаровується на невеликій ділянці, тому розмір матки відповідає терміну вагітності. Шийка матки збережена, канал закритий або частково відкритий.
- Аборт у ходу характеризується болем внизу живота, вираженою кровотечею. Плодове яйце знаходиться в каналі шийки матки, його нижній полюс може виступати в піхву. Аборт у ходу може завершитися неповним або повним абортом.
- При неповному аборті плодове яйце частково виганяється з порожнини матки, спостерігається переймоподібний біль внизу живота й кровотеча різної інтенсивності. Канал шийки матки розкритий, при вагінальному дослідженні вільно пропускає палець, матка м’якої консистенції, її розмір менший, ніж передбачувано терміном вагітності. У матці зазвичай затримуються плодові оболонки, плацента або її частина.
- При повному аборті, який частіше спостерігається на пізних термінах вагітності, плодове яйце виходить з порожнини матки. Матка скорочується, кровотеча припиняється.
На ранніх термінах вагітності можливий шиєчний аборт. У цьому випадку зовнішній матковий зів не розкривається, а плодове яйце, повністю відшаровуючись, в результаті скорочень матки опускається в канал шийки матки, стінки якого розтягуються, і шийка матки набуває діжкоподібної форми. Цей вид мимовільного аборту слід диференціювати з шиєчною вагітністю, коли плодове яйце прикріплюється до каналу шийки матки.
Ускладнення: кровотеча і анемія, інфікування тощо
Якщо скорочення матки, що виникають після загибелі плодового яйця, недостатні для його вигнання, відбувається повільне відшарування плодового яйця, яке може супроводжуватися тривалою незначною матковою кровотечею, що призводить до розвитку анемії.
При мимовільному аборті можливе проникнення мікрофлори з піхви до порожнини матки з подальшим розвитком запального процесу. Інфікований (гарячковий) аборт може стати причиною генералізованих септичних захворювань. При цьому відзначаються лихоманка, тахікардія, лейкоцитоз. Розмір матки може перевищувати норму, матка болісна при пальпації. З’являються гноєподібні виділення зі статевих шляхів. У разі поширення інфекції стан погіршується, з’являються болі, озноб, диспепсичні й дизуричні явища, зміни крові: високий лейкоцитоз, підвищена ШОЕ; розвиваються гнійний сальпінгіт, параметрит, пельвіоперитоніт, сепсис.
Найближчими ускладненнями при мимовільному аборті є:
- маткова кровотеча внаслідок затримки частин плодового яйця в порожнині матки або порушення згортання крові в разі тривалого вичікування при аборті, що не відбувся (у важких випадках може розвинутися ДВС-синдром);
- інфікування матки аж до розвитку сепсису й інфекційно-токсичного шоку;
- ускладнення, пов’язані з технічними похибками при вискоблюванні або розродженні — перфорація матки, розрив тіла або шийки матки.
Віддалені ускладнення:
- запальний процес в статевих органах (сальпінгоофорит, ендометрит);
- дисфункція яєчників;
- безплідність;
- хоріонепітеліома;
- загострення екстрагенітальних захворювань;
- розвиток резус-сенсибілізації при наступній вагітності тощо.
Профілактика та лікування
При загрозливому аборті в I триместрі вагітності лікування може проводитися в жіночій консультації шляхом організації «стаціонару вдома». Якщо симптоми загрози переривання вагітності зберігаються протягом 3-5 днів, вагітну необхідно перевести в стаціонар. Лікування загрозливого переривання вагітності комплексне, воно включає постільний режим, седативні, спазмолітичні засоби. В I триместрі рекомендована гормональна терапія, залежно від причин загрози переривання вагітності, гормональних показників крові та/або сечі, терміну вагітності.
При загрозливому аборті в II і III триместрах вагітності жінку слід госпіталізувати, адже необхідні постійний контроль за станом шийки матки та оцінка стану плода. Для лікування використовують токолітичні та спазмолітичні засоби.
При мимовільному аборті, що розпочався, рекомендована термінова госпіталізація на будь-якому терміні вагітності. Лікування здебільшого таке, як і в разі загрозливого викидня. Для припинення кров’янистих виділень при аборті, що розпочався, в I триместрі вагітності застосовують естрогенвмісні препарати. Після припинення кров’янистих виділень або одночасно з мікрофолліном призначають прогестерон або його синтетичний аналог туринал. При рясних кров’янистих виділеннях гормональна терапія аборту, що розпочався, не ефективна.
При аборті в ходу, неповному, повному і шеєчному аборті проводять інструментальне видалення залишків плодового яйця і згустків крові методами вискоблювання або вакуум-екскохлеаціі, що дозволяє зупинити кровотечу і запобігти інфікуванню.
При неускладненому інфікованому аборті видалення залишків плодового яйця проводиться одночасно з антибактеріальною терапією. Принцип лікування при ускладненому інфікованому і септичному аборті такий само, як і при післяпологовій септичній інфекції.
При викидні, що не відбувся, тривале вичікування не доцільне. У I триместрі вагітності загибле яйце видаляють інструментально. На більш пізніх термінах вагітності проводять стимуляцію пологів. Перед цим необхідно провести дослідження системи згортання крові. Після видалення плодового яйця призначають антибактеріальну терапію і засоби, що скорочують матку.
Прогноз збереження вагітності та репродуктивної функції
Прогноз збереження вагітності при мимовільному аборті залежить від стадії процесу. Збереження можливе при загрозливому викидні, рідше — при аборті, що розпочався.
Після мимовільного аборту жінка повинна перебувати під наглядом лікаря жіночої консультації до відновлення нормального ритму менструацій (за умови відсутності інфекційних ускладнень).
Через 3 місяці після аборту доцільно призначити обстеження стану репродуктивної системи подружньої пари для з’ясування причин мимовільного переривання вагітності і проведення необхідних реабілітаційних заходів для підготовки до наступної вагітності.
Джерело: Михаил Наумович Ланцман, Владимир Иосифович Бородулин; Справочник: Болезни. Синдромы. Симптомы; Оникс, Мир и Образование; М.; 2006; ISBN 5‑488‑00460‑2, 5‑94666‑295‑3
Переклад: Таїсія Ліліч
Комментировать