Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС в Україні постраждало більше 3 млн громадян, на забруднених територіях розташовано 2293 населених пунктів. Наслідки впливу чорнобильської катастрофи на здоров’я людей пов’язані як з прямим впливом іонізуючої радіації, так і з іншими негативними чинниками аварії.
У опублікованій Національним науковим центром радіаційної медицини НАМН України національній доповіді «Тридцять років Чорнобильської катастрофи: радіологічні та медичні наслідки» науковці зазначають, що сьогодні накопичено достовірні дані та існує консенсус про зв’язок з дією іонізуючої радіації, досліджено механізми розвитку, уточнено залежності «доза–ефект» та розроблено сучасні методи лікування гострої променевої хвороби, локальних ушкоджень шкіри та органу зору, раку щитоподібної залози у дітей, лейкемії в учасників ліквідації наслідків аварії, раку молочної залози у жінок учасників ліквідації наслідків аварії, повідомляється на офіційному сайті ДСЕС України.
Особливої уваги сьогодні потребують проблеми здоров’я дітей, підлітків, народжених від постраждалих осіб (учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, евакуйованих). Частка здорових серед даного контингенту протягом 30 років з часу аварії зменшується, збільшується кількість осіб із хронічними захворюваннями. В основному це хвороби органів травлення, нервової системи, органів кровообігу.
Міжнародні дослідження показали наявність у населення, постраждалого від аварії на Чорнобильській АЕС, довгострокових психічних розладів, у тому числі депресії, тривожності та посттравматичних стресових розладів. Ці ефекти було зареєстровано і раніше в дескриптивних міжнародних програмах АЙФІКА та Франко-Німецької ініціативи, однак зв’язку з дозою опромінення визначено не було. Зараз проводиться міжнародне дослідження порушень когнітивної функції та її молекулярного підґрунтя в учасників ЛНА, опромінених в дозах до 500 мЗв та у опромінених внутрішньоутробно.
За період після 25-х роковин Чорнобилю продовжується зростання числа раків щитоподібної залози у опромінених в дитячому та підлітковому віці, з опромінених у дорослому віці – в учасників ліквідації наслідків аварії (ЛНА) та евакуйованих з 30- кілометрової зони. Радіаційні ризики раку щитоподібної залози у дорослих на одиницю дози є предметом досліджень. Продовжується підвищення захворюваності на рак щитоподібної залози у опромінених в дитячому віці. У зв’язку з безпрецедентним збільшенням числа випадків раку щитоподібної залози у трьох постраждалих країнах налагоджено ефективну систему ранньої діагностики, лікування та реабілітації, що призвело до успішного лікування. Однак, незважаючи на ефективність ранніх результатів лікування, його довгострокові результати потребують подальшого вивчення, якість життя у післяопераційному періоді, як і раніше зменшується, хворі потребують довгострокової подальшої підтримки.
Чорнобильська катастрофа показала недостатність наукових даних щодо ефектів іонізуючої радіації. Наступні роки, на думку науковців, будуть ключовими для збереження життя постраждалих. Детальніше читайте у національній доповіді «Тридцять років Чорнобильської катастрофи: радіологічні та медичні наслідки».
Читайте також: ДСЕСУ: аварія на ЧАЕС зачепила інтереси багатьох країн світу
Комментировать