«Півставки» ніхто не платить. І виходить, що ми сьогодні задарма їздимо на чужу дільницю!..»
Про труднощі місцевої медицини і про те, чому найбільша надія – на молоде покоління медиків — розповідає Олена Раєць, заступник головного лікаря Малинського міськрайонного центру первинної медико-санітарної допомоги.
У містечко Малин Житомирської області журналісти Медпросвіти приїхали в рамках волонтерського проекту лікарів Інституту Серця. Вони завітали у місто, щоб обстежити кардіологічних хворих.
Під час поїздки нам вдалося поспілкуватися із заступником головного лікаря місцевої поліклініки.
Більше двох років первинна ланка медицини у Малині функціонує окремо від вторинної: сімейні лікарі працюють у поліклініці, вузькоспеціалізовані лікарі – у лікарні. В то же час ТМО тут функціонує та об’єднує як мережу закладів, так і стаціонар. Хоча відокремлення первинки і відбулося, а штати, як були в ТМО, так і лишилися.
Публікуємо основні тези пані Олени про те, з якими труднощами стикаються місцеві лікарі і про те, чим цей заклад відрізняється від інших.
Невідкладна допомога – у катастрофічному стані
У катастрофічному стані в Малині перебуває невідкладна допомога. Її робота, як і всюди в інших містах, має специфіку. В чому вона полягає? У нас хворі добре знають: коли захворіла особа, скажімо, пенсійного віку, то куди вона в такому разі телефонує? У «03». Але зараз їй у «03» відповідають: «викликайте сімейного лікаря». Ось такі зміни почалися близько двох років тому, із стартом впровадження медреформи. Людям поки що складно перелаштуватися, і сімейному лікарю також. Але до змін колись звикнуть.
Кожному лікарю на 1500 населення обіцяли по 2 медсестри: одна мала б працювати на дільниці, інша – з документами. Поки що цього немає.
Якщо ми впроваджуємо у закладі щось самі, то малинська адміністрація нас підтримує. Кажуть, які ми молодці. Але ситуація зовсім інша, коли мова йде про гроші. Кажуть, що коштів немає.
«Вторинка» від нас відмежувалася, у нас стало менше контакту»
У нас із певного періоду вторинна ланка медицини функціонує окремо від «первинки». Зараз бачимо, що «вторинка» від нас відмежувалася, у нас стало менше контакту. Хоча ми дуже зацікавлені дружити і вести діалог.
Лікаря викликають додому, а у нас немає жодної копійки на бензин, немає талонів! Колись я пішла у відпустку, то мій заступник на півставки мав би обслуговувати виклики. Але сьогодні ці «півставки» ніхто не платить. І виходить, що ми сьогодні задарма їздимо на чужу дільницю!.
Зараз я одночасно і заступник по тимчасовій експертизі, і заступник по лікувальній справі. Доки у зону АТО поїхав наш головний лікар, я його замінюю. Ніяких надбавок мені за це ніхто не дає. Навіть 10% «на чай» не дораховують.
Підготувала Катерина Гончарова
Комментировать