ЛІКАР-ТЕРАПЕВТ. ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ.

1. Загальні положення

1.1. Лікар-терапевт належить до професійної групи «Професіонали».

1.2. Призначення на посаду лікаря-терапевта та звільнення з неї здійснюється наказом __________________ за поданням ___________________________________ із дотриманням вимог чинного законодавства про працю.

1.3. Лікар-терапевт підпорядковується безпосередньо _____________________________________.

1.4. Указівки лікаря-терапевта є обов’язковими для середнього та молодшого медичного персоналу.

2. Завдання та обов’язки

Лікар-терапевт:

2.1. Керується чинним законодавством України про охорону здоров’я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров’я, організацію терапевтичної допомоги.

2.2. Застосовує сучасні методи профілактики, діагностики, лікування, реабілітації та диспансеризації хворих терапевтичного профілю.

2.3. Надає швидку та невідкладну медичну допомогу.

2.4. Здійснює нагляд за побічними реакціями/діями лікарських засобів.

2.5. Проводить консультації за направленнями лікарів інших спеціальностей.

2.6. Бере участь в проведенні протиепідемічних заходів у разі виникнення осередку інфекції.

2.7. Дотримується принципів медичної деонтології.

2.8. Планує роботу і проводить аналіз її результатів.

2.9. Керує роботою середнього медичного персоналу.

2.10. Веде лікарську документацію.

2 11. Бере активну участь у поширенні медичних знань серед населення.

2.12. Постійно удосконалює свій професійний рівень.

2.13. _____________________________________________________________________________.

3. Права

Лікар-терапевт має право:

3.1. Ознайомлюватися з проектами рішень керівництва, що стосуються його діяльності.

3.2. Вносити на розгляд керівництва пропозиції щодо покращення роботи, пов’язаної з обов’язками, що передбачені цією інструкцією.

3.3. В межах своєї компетенції повідомляти керівництву про всі недоліки, виявлені в процесі його діяльності, та вносити пропозиції щодо їх усунення.

3.4. Вимагати від керівництва сприяння у виконанні ним посадових обов’язків.

3.5. Визначати характер лікувально-діагностичних заходів.

3.6. У необхідних випадках залучати додаткових спеціалістів для проведения лікувально-діагностичних заходів.

3.7. Давати вказівки середньому та молодшому медичному персоналові в межах своєї компетенції.

3.8. Перевіряти правильність та своєчасність виконання призначень пацієнтам середнім та молодшим медичним персоналом.

3.9. Отримувати інформацію, необхідну для виконання своїх посадових обов’язків.

3.10. Самостійно приймати рішення в межах своєї компетенції.

3.11. Брати участь у нарадах, на яких розглядаються питання, що стосуються його компетенції.

3.12. Підвищувати свою професійну кваліфікацію на курсах удосконалення у встановленому порядку.

3.13. ______________________________________________________________________________.

4. Відповідальність

Лікар-терапевт несе відповідальність:

4.1. За неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов’язків, помилкові дії чи бездіяльність, неприйняття рішень, що входять у сферу його компетенції, а також за невикористання або неповне використання своїх функціональних прав, що передбачені цією посадовою інструкцією, а також правилами внутрішнього трудового розпорядку, — в межах, визначених чинним законодавством України про працю та кримінальним законодавством України.

4.2. За правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, — в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.

4.3. За завдання матеріальної шкоди — в межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України.

4.4. _______________________________________________________________________________.

5. Лікар-терапевт повинен знати:

5.1. Чинне законодавство про охорону здоров’я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров’я.

5.2. Основи права в медицині.

5.3. Професійну діяльність, права та обов’язки лікаря-терапевта.

5.4. Організацію терапевтичної допомоги.

5.5. Показники роботи лікувально-профілактичних установ, швидкої та невідкладної медичної допомоги дорослому населенню.

5.6. Організацію роботи лікарсько-консультативної та медико-соціальної експертної комісій.

5.7. Основи нормальної та патологічної анатомії, фізіології, кровотворення та гемостазу, водно-електролітного обміну, імунології та фармакології.

5.8. Клініку, сучасні методи профілактики, діагностики, лікування та реабілітації внутрішніх захворювань.

5.9. Суб’єктивні, об’єктивні та спеціальні методи обстеження, аналіз їх результатів.

5.10. Сучасну класифікацію хвороб внутрішніх органів.

5.11. Клініку й діагностику інфекційних захворювань та «гострого живота».

5.12. Правила оформлення медичної документації.

5.13. Сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення.

5.14. ______________________________________________________________________________.

6. Кваліфікаційні вимоги

6.1. Лікар-терапевт вищої кваліфікаційної категорії: повна вища (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Спеціалізація за фахом «Терапія» (інтернатура, курси спеціалізації). Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 10 років.

6.2. Лікар-терапевт I кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Спеціалізація за фахом «Терапія» (інтернатура, курси спеціалізації). Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 7 років.

6.3. Лікар-терапевт II кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Спеціалізація за фахом «Терапія» (інтернатура, курси спеціалізації). Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 5 років.

6.4. Лікар-терапевт: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Спеціалізація за фахом «Терапія» (інтернатура, курси спеціалізації). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста. Без вимог до стажу роботи.

6.5. _______________________________________________________________________________.