ЛІКАР-ІМУНОЛОГ. ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ.

1. Загальні положення

1.1. Лікар-імунолог належить до професійної групи «Професіонали».

1.2. Призначення на посаду лікаря-імунолога та звільнення з неї здійснюється наказом __________________ за поданням ____________________ із дотриманням вимог чинного законодавства про працю.

1.3. Лікар-імунолог підпорядковується безпосередньо ____________________________________.

1.4. Указівки лікаря-імунолога є обов’язковими для середнього та молодшого медичного персоналу.

1.5. _______________________________________________________________________________.

2. Завдання та обов’язки

Лікар-імунолог:

2.1. Керується чинним законодавством України про охорону здоров’я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров’я, організацію імунологічної та алергологічної допомоги.

2.2. Надає спеціалізовану медичну допомогу хворим з імунозалежного патологією, в тому числі швидку та невідкладну.

2.3. Застосовує сучасні методи профілактики, діагностики, лікування, реабілітації, організовує й проводить диспансеризацію відповідно до встановленого переліку нозологічних форм.

2.4. Здійснює нагляд за побічними реакціями/діями лікарських засобів.

2.5. Здійснює експертизу непрацездатності, бере участь у роботі лікарсько-консультативної та медико-соціальної експертної комісій.

2.6. Працює в тісному контакті з лікарями інших спеціальностей, організовує й проводить консультації хворих.

2.7. Бере участь у проведенні протиепідемічних заходів у разі виникнення осередку інфекції.

2.8. Керує роботою середнього медичного персоналу.

2.9. Дотримується принципів медичної деонтології.

2.10. Планує роботу і проводить аналіз її результатів.

2.11. Веде лікарську документацію.

2.12. Бере активну участь у поширенні медичних знань серед населення з профілактики імунозалежних захворювань.

2.13. Постійно удосконалює свій професійний рівень.

2.14. ______________________________________________________________________________.

3. Права

Лікар-імунолог має право:

3.1. Ознайомлюватися з проектами рішень керівництва, що стосуються його діяльності.

3.2. Вносити на розгляд керівництва пропозиції щодо покращення роботи, пов’язаної з обов’язками, що передбачені цією інструкцією.

3.3. В межах своєї компетенції повідомляти керівництву про всі недоліки, виявлені в процесі його діяльності, та вносити пропозиції щодо їх усунення.

3.4. Вимагати від керівництва сприяння у виконанні ним посадових обов’язків.

3.5. Визначати характер лікувально-діагностичних заходів.

3.6. У необхідних випадках залучати додаткових спеціалістів для проведення лікувально-діагностичних заходів.

3.7. Давати вказівки середньому та молодшому медичному персоналу в межах своєї компетенції.

3.8. Перевіряти правильність та своєчасність виконання призначень пацієнтам середнім та молодшим медичним персоналом.

3.9. Отримувати інформацію, необхідну для виконання своїх посадових обов’язків.

3.10. Самостійно приймати рішення в межах своєї компетенції.

3.11. Брати участь у нарадах, на яких розглядаються питання, що стосуються його компетенції.

3.12. Підвищувати свою професійну кваліфікацію на курсах удосконалення у встановленому порядку.

3.13. ______________________________________________________________________________.

4. Відповідальність

Лікар-імунолог несе відповідальність:

4.1. За неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов’язків, помилкові дії чи бездіяльність, неприйняття рішень, що входять у сферу його компетенції, а також за невикористання або неповне використання своїх функціональних прав, що передбачені цією посадовою інструкцією, а також правилами внутрішнього трудового розпорядку, — в межах, визначених чинним законодавством України про працю та кримінальним законодавством України.

4.2. За правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, — в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.

4.3. За завдання матеріальної шкоди — в межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України.

4.4. _______________________________________________________________________________.

5. Лікар-імунолог повинен знати:

5.1. Чинне законодавство про охорону здоров’я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров’я; основи права в медицині.

5.2. Організацію імунологічної та алергологічної допомоги.

5.3. Права, обов’язки та відповідальність лікаря-імунолога.

5.4. Показники діяльності імунологічної служби, швидкої й невідкладної допомоги хворим з імунологічного патологією.

5.5. Основи імуногенетики, інфекційної імунології, імуноонкології, нейроімунології, імуноендокринології, трансплантаційної імунології, імунобіотехнології, імуногематології, клінічної імунології та алергології.

5.6. Структуру і функції органів кровотворення, імунної системи, будову й функції окремих імунокомпетентних органів.

5.7. Антигени, їх властивості, різновиди.

5.8. Антитіла, класи і субкласи, їх значення в імунних процесах.

5.9. Вікові особливості функціонування імунної системи.

5.10. Етіологію, патогенез, клініку імунозалежних хвороб, в тому числі синдрому набутого імунодефіциту (СНІД).

5.11. Сучасну класифікацію, епідеміологію імунозалежних хвороб.

5.12. Дію на імунну систему несприятливих екологічних факторів, побічну дію лікувальних засобів.

5.13. Методи оцінки імунної системи за тестами I та II рівня.

5.14. Сучасні методи профілактики, специфічної й диференційної діагностики, імунотерапії, імуномодуляції, нетрадиційної терапії, реабілітації та диспансеризації при імунозалежних захворюваннях.

5.15. Методи діагностики й лікування, прогноз і запобігання імунним конфліктам при пересадках органів і тканин, патологічній вагітності, неплідності.

5.16. Методи дослідження, загальні й спеціальні.

5.17. Основи фармакотерапії, методи детоксикаційної терапії, фізіотерапії, кліматотерапії, лікувальної фізкультури, дієтотерапії, показання й протипоказання до санаторно-курортного лікування.

5.18. Організацію й проведення профілактичних щеплень.

5.19. Невідкладну допомогу при виникненні поствакцинальних ускладнень.

5.20. Методи визначення тимчасової й стійкої непрацездатності, роботу лікарсько-консультативної та медико-соціальної експертної комісій.

5.21. Правила оформлення медичної документації.

5.22. Сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення.

5.23. ______________________________________________________________________________.

6. Кваліфікаційні вимоги

6.1. Лікар-імунолог вищої кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Проходження інтернатури за спеціальністю «Терапія» із наступною спеціалізацією з «Імунології». Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 10 років.

6.2. Лікар-імунолог I кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Проходження інтернатури за спеціальністю «Терапія» із наступною спеціалізацією з «Імунології». Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 7 років.

6.3. Лікар-імунолог II кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Проходження інтернатури за спеціальністю «Терапія» із наступною спеціалізацією з «Імунології». Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 5 років.

6.4. Лікар-імунолог: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Проходження інтернатури за спеціальністю «Терапія» із наступною спеціалізацією з «Імунології». Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста. Без вимог до стажу роботи.