Лікар-геріатр. Посадова інструкція

1. Загальні положення

1.1. Лікар-геріатр належить до професійної групи «Професіонали».

1.2. Призначення на посаду лікаря-геріатра та звільнення з неї здійснюється наказом __________ за поданням _________________________ із дотриманням вимог чинного законодавства про працю.

1.3. Лікар-геріатр підпорядковується безпосередньо ______________________________________.

1.4. Указівки лікаря-геріатра є обов’язковими для середнього та молодшого медичного персоналу.

1.5. _______________________________________________________________________________.

2. Завдання та обов’язки

Лікар-геріатр:

2.1. Керується чинним законодавством України про охорону здоров’я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров’я, організацію геріатричної допомоги.

2.2. Надає висококваліфіковану лікувально-консультативну, реабілітаційну та профілактичну допомогу хворим і здоровим особам похилого віку.

2.3. Здійснює нагляд за побічними реакціями/діями лікарських засобів.

2.4. Працює в тісному контакті з лікарями інших спеціальностей — терапевтами, кардіологами, невропатологами, ортопедами. Організовує й проводить консультації хворих.

2.5. Керує роботою середнього медичного персоналу.

2.6. Планує роботу та проводить аналіз її результатів.

2.7. Дотримується принципів медичної деонтології.

2.8. Веде лікарську документацію.

2.9. Бере активну участь в пропаганді здорового способу життя, систематичних фізичних вправ, загартовування організму, раціонального харчування осіб літнього й старечого віку.

2.10. Проводить цілеспрямовану роботу серед населення щодо запобігання передчасному старінню.

2.11. Постійно удосконалює свій професійний рівень, впроваджує сучасні методи лікування.

2.12. ______________________________________________________________________________.

3. Права

Лікар-геріатр має право:

3.1. Ознайомлюватися з проектами рішень керівництва, що стосуються його діяльності.

3.2. Вносити на розгляд керівництва пропозиції щодо покращення роботи, пов’язаної з обов’язками, що передбачені цією інструкцією.

3.3. В межах своєї компетенції повідомляти керівництву про всі недоліки, виявлені в процесі його діяльності, та вносити пропозиції щодо їх усунення.

3.4. Вимагати від керівництва сприяння у виконанні ним посадових обов’язків.

3.5. Визначати характер лікувально-діагностичних заходів.

3.6. У необхідних випадках залучати додаткових спеціалістів для проведення лікувально-діагностичних заходів.

3.7. Давати вказівки середньому та молодшому медичному персоналу в межах своєї компетенції.

3.8. Перевіряти правильність та своєчасність виконання призначень пацієнтам середнім та молодшим медичним персоналом.

3.9. Отримувати інформацію, необхідну для виконання своїх посадових обов’язків.

3.10. Самостійно приймати рішення в межах своєї компетенції.

3.11. Брати участь у нарадах, на яких розглядаються питання, що стосуються його компетенції.

3.12. Підвищувати свою професійну кваліфікацію на курсах удосконалення у встановленому порядку.

3.13. ______________________________________________________________________________.

4. Відповідальність

Лікар-геріатр несе відповідальність:

4.1. За неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов’язків, помилкові дії чи бездіяльність, неприйняття рішень, що входять у сферу його компетенції, а також за невикористання або неповне використання своїх функціональних прав, що передбачені цією посадовою інструкцією, а також правилами внутрішнього трудового розпорядку, — в межах, визначених чинним законодавством України про працю та кримінальним законодавством України.

4.2. За правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, — в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.

4.3. За завдання матеріальної шкоди — в межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України.

4.4. _______________________________________________________________________________.

5. Лікар-геріатр повинен знати:

5.1. Чинне законодавство про охорону здоров’я та нормативні акти, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров’я, організацію геріатричної служби.

5.2. Основи права в медицині.

5.3. Права, обов’язки та відповідальність лікаря-геріатра.

5.4. Показники захворюваності, інвалідності, смертності осіб старших вікових груп і шляхи їх зниження.

5.5. Нормальну й патологічну анатомію та фізіологію органів і систем людини.

5.6. Основи водно-електролітного обміну, кислотно-основної рівноваги, гемостазу у віковому аспекті.

5.7. Сучасну класифікацію хвороб.

5.8. Клінічні прояви й патогенез захворювань серцево-судинної системи, порушень мозкового та коронарного кровообігу, опорно-рухового апарату.

5.9. Методи діагностики, диференційної діагностики, лікування, реабілітації та профілактики при різноманітній патології.

5.10. Загальні й спеціальні методи обстеження.

5.11. Основи фармакотерапії, методи фізіотерапії та лікувальної фізкультури.

5.12. Організацію роботи лікарсько-консультативної та медико-соціальної експертної комісій.

5.13. Показання та протипоказання до санаторно-курортного лікування.

5.14. Основи раціонального харчування, принципи дієтотерапії.

5.15. Сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення.

5.16. ______________________________________________________________________________.

6. Кваліфікаційні вимоги

6.1. Лікар-геріатр вищої кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Проходження інтернатури за спеціальністю «Терапія» із наступною спеціалізацією з «Геріатрії». Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 10 років.

6.2. Лікар-геріатр І кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Проходження інтернатури за спеціальністю «Терапія» із наступною спеціалізацією з «Геріатрії». Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) І кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 7 років.

6.3. Лікар-геріатр II кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Проходження інтернатури за спеціальністю «Терапія» із наступною спеціалізацією з «Геріатрії». Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 5 років.

6.4. Лікар-геріатр: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Проходження інтернатури за спеціальністю «Терапія» із наступною спеціалізацією з «Геріатрії». Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста. Без вимог до стажу роботи.