Лікар з функціональної діагностики. Посадова інструкція

Лікар з функціональної діагностики. Посадова інструкція

1. Загальні положення

1.1. Лікар з функціональної діагностики належить до професійної групи «Професіонали».

1.2. Призначення на посаду лікаря з функціональної діагностики та звільнення з неї здійснюється наказом __________________________ за поданням _____________________ з дотриманням вимог чинного законодавства про працю.

1.3. Лікар з функціональної діагностики підпорядковується безпосередньо ______________________________________________________________________.

1.4. Вказівки лікаря з функціональної діагностики є обов’язковими для середнього та молодшого медичного персоналу.

1.5. ____________________________________________________________.

2. Завдання та обов’язки

Лікар з функціональної діагностики:

2.1. Керується чинним законодавством України про охорону здоров’я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров’я, організацію роботи відділень і кабінетів функціональної діагностики лікувально-профілактичних закладів і центрів функціональної діагностики.

2.2. Здійснює функціональну діагностику серця і кровообігу, стану судин, системи зовнішнього дихання, мозку.

2.3. Застосовує сучасні методи дослідження і діагностики.

2.4. Дотримується принципів медичної деонтології.

2.5. Працює в тісному контакті з лікарями інших спеціальностей.

2.6. Керує роботою середнього медичного персоналу.

2.7. Планує роботу і проводить аналіз її результатів.

2.8. Веде лікарську документацію.

2.9. Бере активну участь в поширенні медичних знань серед населення.

2.10. Постійно удосконалює свій професійний рівень.

2.11. ___________________________________________________________.

3. Права

Лікар з функціональної діагностики має право:

3.1. Ознайомлюватися з проектами рішень керівництва, що стосуються його діяльності.

3.2. Вносити на розгляд керівництва пропозиції щодо покращення роботи, пов’язаної з обов’язками, що передбачені цією інструкцією.

3.3. В межах своєї компетенції повідомляти керівництву про всі недоліки, виявлені в процесі його діяльності, та вносити пропозиції щодо їх усунення.

3.4. Вимагати від керівництва сприяння у виконанні ним посадових обов’язків.

3.5. Давати вказівки середньому та молодшому медичному персоналові в межах своєї компетенції.

3.6. Отримувати інформацію, необхідну для виконання своїх посадових обов’язків.

3.7. Самостійно приймати рішення в межах своєї компетенції.

3.8. Брати участь у нарадах, на яких розглядаються питання, що стосуються його компетенції.

3.9. Підвищувати свою професійну кваліфікацію на курсах удосконалення у встановленому порядку.

3.10. ___________________________________________________________.

4. Відповідальність

Лікар з функціональної діагностики несе відповідальність:

4.1. За неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов’язків, помилкові дії чи бездіяльність, неприйняття рішень, що входять у сферу його компетенції, а також за невикористання або неповне використання своїх функціональних прав, що передбачені цією посадовою інструкцією, а також правилами внутрішнього трудового розпорядку, — в межах, визначених чинним законодавством України про працю та кримінальним законодавством України.

4.2. За правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, — в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.

4.3. За завдання матеріальної шкоди — в межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України.

4.4. ____________________________________________________________.

5. Лікар з функціональної діагностики повинен знати:

5.1. Чинне законодавство про охорону здоров’я та нормативні документи, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров’я.

5.2. Основи права в медицині.

5.3. Організацію терапевтичної, кардіологічної та неврологічної допомоги.

5.4. Права, обов’язки та відповідальність лікаря з функціональної діагностики.

5.5. Показники роботи відділень і кабінетів функціональної діагностики.

5.6. Основи норми і патології анатомії та фізіології органів і систем людини, водно-електролітного обміну, кислотно-основної рівноваги, гемостазу.

5.7. Клінічну фізіологію серцево-судинної системи, вегетативних функціональних систем, взаємодії підкоркових утворень та інтегральну діяльність мозку.

5.8. Виникнення, розвиток і перебіг основних захворювань.

5.9. Номенклатуру, методологічні характеристики; будову, принципи дії обладнання для функціональної діагностики, правила безпечного його використання

5.10. Об’єктивні методи обстеження хворого для визначення загальних і специфічних ознак захворювання та уточнення діагнозу.

5.11. Сучасні методи функціональної діагностики серця і кровообігу, стану судин, системи зовнішнього дихання, мозку.

5.12. Кваліфікаційну оцінку функціональних проб (у тому числі з фізичним навантаженням, ортостатичної тощо).

5.13. Складання обґрунтованого висновку.

5.14. Показання до проведення госпіталізації, оперативного втручання консультацій фахівців.

5.15. Суміжні дисципліни (терапію, фтизіатрію, онкологію тощо).

5.16. Правила оформлення медичної документації.

5.17. Сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення.

5.18. ___________________________________________________________.

6. Кваліфікаційні вимоги

6.1. Лікар з функціональної діагностики вищої кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Проходженню інтернатури за спеціальністю «Терапія» із наступною спеціалізацією з «Функціональної діагностики». Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 10 років.

6.2. Лікар з функціональної діагностики I кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Проходження інтернатури за спеціальністю «Терапія» із наступною спеціалізацією з «Функціональної діагностики». Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 7 років.

6.3. Лікар з функціональної діагностики II кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Проходження інтернатури за спеціальністю «Терапія» із наступною спеціалізацією з «Функціональної діагностики». Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 5 років.

6.4. Лікар з функціональної діагностики: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Проходження інтернатури за спеціальністю «Терапія» із наступною спеціалізацією з «Функціональної діагностики». Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста. Без вимог до стажу роботи.