Поки що, на перших кроках реформування галузі, мова йде лише про первинну ланку надання медичної допомоги. Але лікарі-сімейники також можуть отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Таким чином, лікар вже сьогодні може надавати послуги населенню не як штатний співробітник поліклініки, а, наприклад, як ФОП.
Чи не виникне складнощів у такому випадку? Чи не відмовиться заклад підписувати угоду з таким лікарем?
Відповідно до закону Про фінансові гарантії, договір про медичне обслуговування населення за ПМГ укладається між закладом охорони здоров’я незалежно від форми власності чи фізичною особою-підприємцем, яка в установленому законом порядку одержала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та Уповноваженим органом.
Договір укладається у письмовій (електронній) формі. Відмова або ухилення від укладення відповідного договору з суб’єктами, які подали заяву про укладення такого договору Уповноваженому органу та надають медичні послуги, передбачені ПМГ, забороняється.
Договір про медичне обслуговування населення є договором на користь третіх осіб — пацієнтів у частині надання їм медичних послуг та лікарських засобів надавачами медичних послуг. Істотними умовами договору про медичне обслуговування населення за ПМГ є:
- перелік та обсяг надання пацієнтам медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій;
- умови, порядок та термін оплати тарифу; фактична адреса надання медичних послуг;
- права та обов’язки сторін;
- термін дії договору;
- звітність надавачів медичних послуг;
- відповідальність сторін.
Договір про медичне обслуговування населення підлягає опублікуванню на офіційному веб-сайті Уповноваженого органу протягом п’яти днів з моменту його укладення. Типова форма договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, порядок його укладення, зміни та припинення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Комментировать