Есть мнение На заметку Статьи

Комплаєнс, або чому пацієнти не хочуть лікуватись?

Без хворого лікар не має ніякої цінності в принципі, а пацієнт – не матиме надійного шансу на одужання без допомоги кваліфікованого спеціаліста. Порушення комплаєнсу не тільки знецінює і робить безглуздим «добровільне партнерство», але й несе за собою серйозні економічні втрати

Взаємодія лікаря і пацієнта – невід’ємна частина практичної медицини. Ефективна взаємодія – запорука успішного лікування, а значить, покращення здоров’я кожної окремої людини і здоров’я нації в цілому.

Що таке комплаєнс? Простими словами, цей маленький термін говорить про партнерство двох невід’ємних ланок. Бо без хворого  лікар не має ніякої цінності в принципі, а пацієнт – не матиме надійного шансу на одужання без допомоги кваліфікованого спеціаліста.

Більш складним поясненням є: відношення фактичної терапії до стандартної (призначеної лікарем згідно протоколу чи професійних, практичних знань і навичок). Поняття комплаєнсу існує і для взаємодії «лікар-лікар», та «суб’єктивний підхід- загальновизнаний метод лікування». Всі ці поняття є надзвичайно важливими і актуальними, так як у процесі лікування, зазвичай, всі вони задіяні одночасно. Особливо при поєднаній, комбінованій патології.

Порушення комплаєнсу не тільки знецінює і робить безглуздим «добровільне партнерство» направлене на одужання хворого, але й несе за собою серйозні економічні втрати, як зі сторони пацієнтів (що купують препарати одразу після призначення, а потім не приймають, бо передумали), так і зі сторони держави (яка закуповує саме таку кількість лікарських засобів, які можуть бути затребувані).

Що ж таке комплаєнс на практиці?

Комплаєнс передбачує:

  • Прийом саме того препарату, що був призначений лікарем;
  • Препарат приймається саме в тому дозуванні, яке призначив лікар;
  • Час прийому і курс лікування має чітко співпадати з призначеними лікарем;
  • Хворий слідкує за дієтою і режимом навантажень, які можуть впливати на результат лікування;
  • Хворий не звинувачує лікаря в тому, що окрім захворювання, йому псує життя новий спосіб життя і відсутність алкоголю (як приклад).

Погодьтеся, існує море ліків, які не будуть адекватно працювати при порушенні режиму прийому або скороченні власне курсу прийому препарату. В першу чергу, це стосується антибіотиків. Окрім безглуздого навантаження на організм за відсутності кінцевого бажаного результату, отримуємо формування суперінфекціі в найближчому майбутньому… Але зараз не про це.

Аналізуючи багаторічний досвід лікарів, і результати досліджень, виходимо на дані 50%. Так-так – не більше 50-ти % пацієнтів дотримуються комплаєнсу. Зверніть увагу! Це стосується навіть пацієнтів з цукровим діабетом та артеріальною гіпертензією.

Про яку міцну націю і демографічну ситуацію може йти мова?

Фактори, які можуть заважати пацієнтам дотримуватись комплаєнсу:

  • «Популярна» сьогодні недовіра до лікарів (назустріч постає питання: хіба консультація у лікаря це не добровільний захід?);
  • Бажання вилікуватися народними методами, коли це неприпустимо;
  • Наявність психологічні проблеми, депресії;
  • Наявність когнітивних порушень, які заважають пацієнту зрозуміти сенс призначень, чи банально запам’ятати час і послідовність прийому ліків;
  • Відсутність необхідних пояснень зі сторони лікаря;
  • Мало виражені симптоми захворювання, які змушують пацієнта нехтувати лікуванням без додаткових пояснень;
  • Надто дороге лікування;
  • Наявність побічних ефектів;
  • Складна схема лікування та інші.

Як видно з перерахованого, відповідальність у формуванні міцного комплаєнсу залежить від обох «партнерів». Це важно розуміти, якщо є ціль внести зміни в це патологічне замкнене коло.

Що стосується співпраці «лікар-лікар». В умовах стаціонару, є таке поняття, як «hands of», воно говорить про втрачену інформацію при передачі зміни, в буквальному сенсі «із рук в руки». Тобто, в результаті обговорення подробиць, стосовно кожного пацієнта, губляться деталі, які можуть суттєво відобразитись на лікувальних заходах, у випадку, наприклад, погіршення стану хворого. Це реальна, суттєва проблема, якій не приділяється належна увага. Або відсутність об’єктивної оцінки іншого спеціаліста, котрий призначав лікування. Нехтування нюансами приводить до лікарської недбалості. Непорозуміння, які вартують здоров’я, або навіть життя – чи не завелика ціна за відсутність комплаєнсу?

Щіро ваша,
В. Скавінська

Комментировать

Нажмите для комментария

Здравствуйте,
Выйти

Мы на Facebook