В.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун заявила, що в міжнародній медичній практиці відсутній діагноз «вегето-судинна дистонія» (ВСД).
«Якщо коли-небудь вам або вашим близьким записали в медичну картку ці три загадкові літери – ВСД – забудьте про них. Це великий радянський міф, який народився через відсутність доступу до бази джерел доказової медицини. В той же час, зітхати з полегшення не кваптесь», — зазначає пані Супрун.
Вона пояснює, що в дійсності ВСД є синдромом, який використовують в комплексі різноманітних скарг і симптомів у пацієнта. «Під ним, як під парасолькою, приховується цілий комплекс симптомів».
Уляна Супрун наводить наступні приклади, коли лікар може поставити такий діагноз:
- пацієнт відчуває тривогу та неспокій, має проблеми зі сном, відчуття нестачі повітря та “клубку в горлі”, тремтять руки;
- скаржиться на прискорене серцебиття, коливання тиску, біль в області серця й при цьому має нормальну ЕКГ;
- має дискомфорт у животі, закреп, пронос, метеоризм або печію;
- має запаморочення, підвищену температуру, при цьому обстеження показують, що запальних процесів в організмі немає.
Таким чином, на думку пані Супрун, пацієнт повинен серйозно подумати про своє здоров’я та пройти низку ґрунтовних обстежень, які має призначити саме той лікар, який поставив такий діагноз. Якщо ж він призначає пропити комплекс вітамінів та заспокійливе – треба міняти лікаря.
«Перелік додаткових методів обстеження має включати загальний аналіз крові та сечі, біохімічний аналіз крові, ЕКГ, іноді — добовий моніторинг ЕКГ чи ЕхоКГ, за потреби УЗД органів черевної порожнини, рентгенографія грудної клітки, в деяких випадках МРТ головного мозку, консультації кардіолога, гастроентеролога, ендокринолога, невролога, а якщо об’єктивно немає підстав вважати пацієнта хворим, а він продовжує скаржитись — варто направити його на прийом до психолога або психіатра», — роз’яснює очільниця МОЗ.
Комментировать