Научные публикации Статьи Эндокринология

Когнитивні порушення у хворих на цукровий діабет 2-го типу

 

О.І. Кальбус

Цукровий діабет (ЦД) є однією з найбільш актуальних проблем медичної науки. За даними Міжнародної діабетичної асоціації, у 2010 році у світі налічувалося 285 млн хворих наЦД. У 2010 році ЦД став причиною смерті близько 3,9 млн осіб (6,8 % від загальної смертності у світі) [6, 7].

Партнер проекту Рада молодих вчених Дніпропетровської медичної академії
Партнер проекту Рада молодих вчених Дніпропетровської медичної академії

Загальні світові витрати, зумовлені ЦД, у 2007 році складали близько 232 млрд доларів [6]. Дана проблема є актуальною і для України. Так, за даними офіційної статистики з 1993 до 2007 року захворюваність на ЦД збільшилась вдвічі – з 115,6 випадку на 100 тис. населення у 1993 році, до 228,1 – на кінець 2006 року. Втім, реальні показники, на думку експертів, є більшими вдвічі-втричі за рахунок невиявлених осіб та прихованих форм ЦД [4].

Іншою масштабною проблемою є когнітивні порушення, поширеність яких в останні десятиліття невпинно зростає [1, 8].

ЦД є фактором ризику судинних катастроф, артеріальної гіпертензії, уражень периферичноїнервової системи [2, 4]. Крім того, для хворих на ЦД 2-го типу характерні когнітивні порушення різного ступеня [3, 5, 8].

У більшості випадків формування когнітивних порушень супроводжується якісними та кількісними змінами речовини головного мозку [3, 8].

На даний час залишаються маловивченими питання уражень центральної нервової системи при ЦД. До кінця не визначено структуру когнітивних порушень у хворих на ЦД 2-го типу, механізми їх розвитку та особливості формування.

Мета дослідження.

Вивчити структуру когнітивних порушень у хворих на ЦД 2-го типу та визначити чинники, що впливають на їх розвиток.

Матеріал і методи. Обстежено 112 хворих на ЦД віком від 35 до 65 років, з них 48 чоловіків та 64 жінки (основна група). Середній вік пацієнтів склав (55,2±4,8) років.Медіаною вікової групи пацієнтів був вік 54 роки (нижній квартиль – 51 рік, верхній квартиль – 59 років).

Тривалість ЦД знаходилась у межах від одного до 16 років. Середня тривалість захворювання становила (7,6±5,4) років, медіана тривалості діабету в обстеженій групі – 7,0 років (нижній квартиль – 3,5 року, верхній квартиль – 10,5 року).До контрольної групи увійшло 40 осіб відповідного віку, що не страждали на ЦД, з них 20 чоловіків та 20 жінок. В основній групі 77 хворих (68,8 %) на ЦД страждали також на артеріальну гіпертензію різної тривалості. У контрольній групі артеріальна гіпертензія відзначалася у 20 осіб (50 %).

Всім пацієнтам проводили нейропсихологічне обстеження, що складалося з тестування за шкалою Mini-Mental State Examination (MMSE), шкалою лобної дисфункції (Frontal Assessment Battery – FAB). Крім того, проводилося поглиблене вивчення окремих когнітивних доменів – вербальної пам’яті (короткочасної та довготривалої) за тестом «10 слів» за методом Лурія; зорової пам’яті – за тестом Рибакова; уваги та швидкості сенсомоторних реакцій – за таблицями Шульте.

Вивчення когнітивних функцій проводили в основній (хворі на ЦД) та контрольній (пацієнти без ЦД) групах. Крім того, групи розділено на підгрупи залежно від наявності супутньої артеріальної гіпертензії (підгрупа А) чи її відсутності  (підгрупа Б).

Враховуючи, що розподіл основних показників відрізнявся від нормального закону за критеріями Колмогорова-Смирнова та Лілієфорса, використовували непараметричні методи статистики. Достовірність різниці між показниками оцінювали за допомогою U-критерію Манна-Уїтні.

Для визначення зв’язку між явищами використовували рангову кореляцію Спірмена. Розрахунок показників проводили за допомогою комп’ютерної програми Biostat. Достовірною вважали різницю при p<0,05.

Результати дослідження та їх обговорення.

Результати тестування за шкалою MMSE наведено в таблиці 1. Як видно з табл. 1, загальне когнітивне зниження за показником скринінгової шкали MMSEв основній групі достовірно відрізняється від контрольної та досягає рівня помірного когнітивного зниження. У той же час, середні показники контрольної групи відповідають нормальному рівню когнітивних функцій.

Показники когнітивних функцій за шкалою MMSE залежно від наявності чи відсутності супутньої артеріальної гіпертензії наведено в таблиці 2.

Як видно з таблиці 2, у хворих на ЦД 2-го типу, що супроводжується артеріальною гіпертензією, показники когнітивних функцій достовірно нижче, ніж у пацієнтів з артеріальною гіпертензією без ЦД 2-го типу. Водночас у хворих на ЦД 2-го типу без супутньої артеріальної гіпертензії показники когнітивних функцій достовірно нижче, ніж у контрольній групі (особи без артеріальної гіпертензії).

nf,k 1_2

Таким чином, ЦД має значний вплив на формування когнітивних порушень та призводить до загального когнітивного зниження. При поєднанні ЦД та артеріальної гіпертензії відзначається посилення когнітивного зниження.

Як зазначалося вище, хворим проводилася також оцінка т.з. «лобних» когнітивних функцій. Результати наведено в таблиці 3. Як видно з таблиці 3, для хворих на ЦД когнітивні порушення лобного типу є нехарактерними. Незважаючи на те, що показники оцінки за шкалою FAB достовірно нижчі порівняно з групою контролю, вони не досягали клінічно значущого рівня зниження (в обох групах).

табл 3)4

 

Результати оцінки зорової пам’яті у хворих на ЦД 2-го типу (тест Рибакова) наведено в таблиці 4.

Як видно з таблиці 4, кількість знайдених фігур за тестом Рибакова в основній групі достовірно нижче, ніж у контрольній. Втім, показники як в основній, так і в контрольній групах не досягають клінічно значущого зниження, отже порушення зорової пам’яті є нехарактерним для ЦД 2-го типу.

Середні показники швидкості виконання завдань за таблицями Шульте в основній групі склали 48,21±10,68с (медіана – 45,6; нижній квартиль – 40,6; верхній квартиль – 54,9), у контрольній групі швидкість достовірно нижча –40,25±5,74 с (медіана – 38,4; нижній квартиль – 35,7; верхній квартиль – 45,35), p<0,001.

Отже, у хворих на ЦД 2-го типу відзначається достовірне зниження уваги та швидкості сенсомоторних реакцій.

табл5

Вплив артеріальної гіпертензії на порушення уваги та швидкості сенсомоторних реакцій у хворих на ЦД 2-го типу наведено в таблиці 5.

Як видно з таблиці 5, порушення уваги у хворих на ЦД 2-го типу в поєднанні з артеріальною гіпертензією є достовірно більш значним порівняно з відповідними показниками осіб, що страждають на артеріальну гіпертензію (без ЦД). Крім того, у хворих на ЦД 2-го типу, що не страждають на артеріальну гіпертензію, порушення уваги достовірно більш значні порівняно з групою контролю (без супутньої артеріальної гіпертензії). Це свідчить про значний вплив ЦД на формування порушень у когнітивному домені уваги та швидкості сенсомоторних реакцій.

Цікавими виявилися дані щодо оцінки короткочасної вербальної пам’яті. Так, середня кількість відтворених слів після першого прочитання в основній групі склала 4,29±0,92 (медіана – 4; нижній квартиль – 4; верхній квартиль – 5), що достовірно значно менше, ніж у контрольній групі – 7,38±0,67 (медіана – 7; нижній квартиль – 7; верхній квартиль – 8), p<0,001. Це означає, що у хворих на ЦД 2-го типу відбуваються значні порушення короткочасної вербальної пам’яті.

В основній групі (підгрупа А) середня кількість відтворених слів (за тестом Лурія) після першого прочитання склала 4,16±0,84 (медіана – 4; нижній квартиль – 4; верхній квартиль – 5), що  достовірно менше, ніж у контрольній групі (підгрупа А), де середня кількість відтворених слів становила 7,35±0,67 (медіана – 7; нижній квартиль – 7; верхній квартиль – 8), p=0,001. Крім того, в основній групі в підгрупі Б кількість відтворених слів достовірно більша, ніж у підгрупі А та становила 4,60±1,01 (медіана – 4; нижній квартиль – 4; верхній квартиль – 5), p=0,015. Кількість відтворених слів у контрольній групі (підгрупа Б) становила 7,40±0,68 (медіана – 7,5; нижній квартиль – 7; верхній квартиль – 8) та достовірно значно більша, ніж в основній групі (підгрупа Б), p<0,001.

nf,k 6

Вказані дані є свідченням того, що головний вплив на формування порушення короткочасної вербальної пам’яті відіграє ЦД, а артеріальна гіпертензія має деякий модифікуючий вплив, дещо підсилюючи зниження відповідного показника.

Дані оцінки вербальної довготривалої пам’яті у хворих на ЦД 2-го типу представлено в таблиці 6. Як видно з таблиці 6, у хворих на ЦД 2-го типу відзначається достовірне зниження довготривалої вербальної пам’яті, втім воно не досягає клінічно значущого рівня. Це означає, що порушення довготривалої вербальної пам’яті є нехарактерним для хворих на ЦД 2-го типу.

Висновки

1.У структурі когнітивних порушень у хворих на цукровий діабет 2-го типу значною мірою домінують порушення короткочасної вербальної пам’яті, а також відзначаються порушення уваги та швидкості сенсомоторних реакцій.

2.Для хворих на цукровий діабет 2-го типу є нехарактерними когнітивні порушення «лобного» типу, порушення зорової та довготривалоївербальної пам’яті.

3.Артеріальна гіпертензія у хворих на цукровий діабет 2-го типу підсилює когнітивні порушення.

4.Скринінгова шкала MMSE має недостатню чутливість до виявлення когнітивних порушень у хворих на цукровий діабет 2-го типу. Для їх виявлення доцільно додатково проводити вивчення стану короткочасної вербальної пам’яті та уваги. Перспективи подальших досліджень. Доцільно подальше вивчення механізмів формування когнітивних порушень у хворих на ЦД 2-го типу, чинників, що впливають на їх розвиток, із метою розробки системи ранньої діагностики цих порушень.

 

Всі статті А. Кальбус

Література

  1. Кушнир Г.М. Неврологические аспекты деменции (современные подходы к диагностике и лечению) / Г.М. Кушнир, Е.А. Савчук, В.В. Самохвалова. – Симферополь: КГМУ, 2010. – 66 с.
  2. Маньковский Б.Н. Современные подходы к профилактике острых нарушений мозгового кровообращения у больных сахарным диабетом / Б.Н. Маньковский. – 2007. – № 1. – С. 5-8.
  3. Мельник Т.М. Взаимосвязь когнитивных нарушений и клинико-лабораторных показателей у больных сахарным диабетом 2-го типа / Т.М. Мельник // Укр. неврол. ж. – 2009. – № 3. –С. 32-35.
  4. Мищенко Т.С. Сахарный диабет и хронические нарушения мозгового кровообращения / Т.С. Мищенко, Т.Г. Перцева // Укр. неврол. ж. – 2008. – № 3. – С. 4-11.
  5. Пашковська Н.В. Особливості когнітивних функцій у хворих на діабетичну енцефалопатію залежно від стадії та типу основного захворювання / Н.В. Пашковська // Мед. перспективи. – 2007. – № 3. – С. 8-12.
  6. Ariza M.A. The economic consequences of diabetes and cardiovascular disease in the United States / M.A. Ariza, V.G. Vimalananda, J.L. Rosenzweig // Rev. Endocr. Metab. Disord. – 2010. – № 11. – P. 1-10.
  7. Leonard E. Egede. Diabetes and depression: Global perspectives / Egede E. Leonard, CharlesEllis // Diabetes research and clinical practice. – 2010. – Vol. 87, № 1. – P. 302-312
  8. .Uncontrolled diabetes increases the risk of Alzheimer’s disease: a population-based cohort study / W.L. Xu, E. von Strauss, C.X. Qiu [et al.] // Diabetologia. – 2009. – № 52. – P. 1031-1039.

Комментировать

Нажмите для комментария

Здравствуйте,
Выйти

Мы на Facebook