Якщо у дитини є діарея, слід запитати, як довго вона триває та чи є домішки крові у випорожненнях.
1.4.1. Класифікація стану дітей з діареєю
Класифікація зневоднення
Всіх дітей з діареєю необхідно оцінити для того, щоб визначити тривалість діареї, чи є кров у випорожненнях, а також чи є зневоднення. Для того, щоб визначити ступінь зневоднення використовується кілька клінічних ознак:
* Загальний стан дитини. Залежно від ступеня зневоднення дитина з діареєю може бути летаргічною або без свідомості (це також є загальною ознакою небезпеки) або виглядати неспокійною/роздратованою. Тільки ті діти, яких ніяк не можна заспокоїти, повинні бути визнані неспокійними або хворобливо роздратованими.
* Запалі очі. Очі дитини із зневодненням можуть виглядати запалими. У дитини з тяжким порушенням харчування і видимим виснаженням (тобто, у дитини з аліментарним маразмом) очі можуть постійно виглядати запалими, навіть, якщо у дитини немає зневоднення. Незважаючи на те, що ознака «запалі очі» є менш надійною у дитини з видимим виснаженням, вона все одно може бути використана для класифікації ступеня зневоднення дитини.
* Реакція дитини, коли їй пропонують пити. Дитина не може пити, якщо вона не може набирати рідину в рот і ковтати її. Наприклад, дитина не може пити, оскільки вона летаргічна або без свідомості. Дитина п’є погано, якщо вона ослаблена і не може пити без сторонньої допомоги. Дитина може ковтати рідину тільки, якщо її внести дитині в рот. У дитини є ознака «п’є з жадібністю, спрага», якщо дитина явно хоче пити. Подивіться, чи тягнеться дитина до чашки або ложки, коли їй пропонують воду. Коли воду прибирають, чи виглядає дитина засмученою тому, що ще хоче пити. Якщо дитина п’є тільки, якщо їй активно пропонують воду і більше не хоче пити, значить у такої дитини немає ознаки «п’є з жадібністю, спрага».
* Еластичність шкіри. Перевірте еластичність шкіри за допомогою тесту шкірної складки. Після відпускання шкірна складка розправляється або дуже повільно (більше 2 секунд), або повільно (складка залишається на коротку мить) або негайно. У дитини з аліментарним маразмом (тяжке порушення харчування) шкірна складка може розправлятися повільно навіть, якщо у дитини немає зневоднення. У дитини із зайвою вагою або з набряком шкірна складка може розправлятися негайно навіть, якщо дитина зневоднена.
Після того, як дитина була оцінена за рівнем зневоднення, у особи, що доглядає за дитиною, необхідно запитати як довго у дитини триває діарея і чи є кров у випорожненнях. Це дозволить виявити дітей з затяжною діареєю та дизентерією.
Ґрунтуючись на поєднанні наведених вище клінічних ознак, діти з діареєю класифікуються за трьома наступними критеріями:
* Діти з тяжким зневодненням, які потребують негайного проведення внутрішньовенної інфузії, назогастрального або перорального відновлення рідини відповідно до рекомендацій ВООЗ, описаними в Плані В. Дитину з тяжким зневодненням необхідно терміново направити до стаціонару, по дорозі продовжувати проводити лікувальні заходи згідно з Планом В. Якщо мати дитини годує її грудним молоком, слід порадити продовжувати грудне вигодовувавння.
У хворих є тяжке зневоднення, якщо в організмі є дефіцит рідини, що перевищує 10 відсотків загальної ваги тіла. У дитини тяжке зневоднення, якщо у неї є поєднання наступних двох ознак:
- дитина летаргічна або непритомна
- не може пити чи п’є погано
- запалі очі
- шкірна складка розправляється дуже повільно.
* Діти з помірним зневодненням, які потребують активного перорального лікування за допомогою розчину ОРС відповідно до клінічних рекомендацій ВООЗ, описаних в Плані Б.
До цієї групи входять діти з поєднанням наступних двох ознак:
- неспокійна/роздратована
- запалі очі
- п’є з жадібністю/спрага
- шкірна складка розправляється повільно.
У дітей з помірним зневодненням дефіцит рідини в організмі становить від 5 до 10 % від загальної ваги тіла. Така класифікація включає як «легке», так і «середнє» зневоднення, тобто терміни, використовувані в більшості посібників з педіатрії.
* Діти з діареєю, у яких немає зневоднення
У хворих з діареєю, але без ознак зневоднення, зазвичай є дефіцит рідини в організмі, однак, цей дефіцит не перевищує 5 відсотків загальної ваги тіла. Незважаючи на те, що у таких дітей відсутні характерні ознаки зневоднення, їм необхідно давати більше рідини, ніж зазвичай, відповідно до розробленого ВООЗ Плану Лікування А з метою профілактики зневоднення.
Класифікація затяжної діареї
Затяжна діарея — це епізод діареї, з кров’ю у випорожненнях або без неї, який почався як гостре захворювання і триває протягом принаймні 14-ти днів. Затяжна діарея зазвичай супроводжується втратою ваги і часто тяжкими некишковими інфекціями. Багато дітей з затяжною діареєю страждають від порушення харчування. Затяжна діарея майже ніколи не зустрічається у немовлят, що знаходяться на виключно грудному вигодовуванні.
Всіх дітей, у яких діарея триває впродовж 14-ти днів або більше, необхідно класифікувати, ґрунтуючись на наявності або відсутності зневоднення.
* Діти з тяжкою затяжною діареєю, у яких також є будь-який ступінь зневоднення, потребують проведення спеціального лікування і повинні бути спрямовані до стаціонару.
Направлення до стаціонару є необхідністю. Як правило, перед госпіталізацією насамперед необхідно почати лікування зневоднення, за винятком тих випадків, коли у дитини є ще інша тяжка класифікація.
* Діти з затяжною діареєю, у яких немає ознак зневоднення, яких можна безпечно вести амбулаторно принаймні на початковому етапі.
Правильне годування є найбільш важливим аспектом лікування більшості дітей з затяжною діареєю. Завданнями лікувального харчування є: тимчасово знизити в раціоні харчування обсяг молока тварин (або лактози); забезпечити організм достатнім обсягом енергії, білка, вітамінів і мінеральних речовин для того, щоб сприяти процесу відновлення в пошкодженій слизовій оболонці кишки, а також поліпшити статус харчування; уникнути використання продуктів харчування і напоїв, які можуть підсилити діарею; а також забезпечити під час періоду одужання прийом адекватного обсягу їжі для корекції будь-якого порушення харчування.
Рутинне лікування затяжної діареї за допомогою протимікробних засобів не є ефективним. Однак, деякі діти страждають від некишкових (або кишкових) інфекцій, що вимагають проведення спеціального протимікробного лікування. Затяжна діарея у таких дітей не припиниться до тих пір, поки такі інфекції не будуть правильно діагностовані і не буде проведене відповідне лікування.
Класифікація діареї з наявністю крові у випорожненнях
Матір або особу, яка доглядає за дитиною з діареєю, необхідно запитати чи є у дитини кров у випорожненнях.
* Захворювання дитини класифікується як дизентерія, якщо мати чи особа, яка доглядає за дитиною, підтверджують наявність крові в калі дитини.
Діарея з кров’ю у дітей зазвичай є ознакою інвазивної кишкової інфекції, яка представляє підвищений ризик захворюваності та смертності. Дизентерія становить близько 10% усіх епізодів діареї у дітей у віці ˂ 5-ти років, однак, дизентерія викликає до 15% усіх смертельних випадків при діареї.
Комментировать