1.8.1. Класифікація за станом харчування дитини та анемії
Клінічна оцінка стану харчування
Всіх дітей необхідно оцінити за показниками маси тіла до росту або маси тіла до довжини відповідно до графіків розвитку дитини (ВООЗ). Якщо ці показники знаходяться нижче «−» 3-го медіанного відхилення, слід перевірити наявність будь-яких ускладнень та/або проблем грудного вигодовування.
* Ускладнене тяжке порушення годування. Цей стан визначається за умови наявності поєднання зниження показників фізичного розвитку дитини нижче «−» 3-го медіанного відхилення та будь-яких ускладнень та/або проблем грудного вигодовування. Таку дитину слід терміново направити до стаціонару, перед госпіталізацією ввести першу дозу антибактеріального препарату та провести профілактику гіпоглікемії.
* Неускладнене тяжке порушення годування або надзвичайно мала маса тіла. За умови відсутності ускладнень та проблем грудного вигодовування дитина зі співвідношенням маси тіла до росту/довжини тіла нижче «−» 3-го медіанного відхилення та більше «−» 2-го медіанного відхилення може лікуватися амбулаторно. Слід провести оцінку харчування та скерувати дитину на обстеження на туберкульоз та ВІЛ-інфекцію.
Класифікація анемії
У всіх дітей слід подивитись та оцінити наявність блідості долоней (виражена чи помірна). Незважаючи на те, що ця клінічна ознака менш специфічна, ніж багато інших клінічних ознак, включених до настанови ІВХДВ, вона дозволяє лікарям виявити хворих дітей з тяжкою анемією. Специфічність діагнозу анемії може бути значно збільшена за допомогою лабораторного тесту дослідження на гемоглобін.
Використовуючи наведені вище прості клінічні ознаки, медичний працівник може класифікувати дітей до однієї з наступних категорій:
* Діти з тяжкою анемією (з вираженою блідістю долонь) схильні до підвищеного ризику смертельного наслідку внаслідок різних тяжких захворювань і потребують термінового направлення до стаціонару, де можна уважно стежити за їх лікуванням (спеціальне годування, антибактеріальне лікування або переливання крові та ін.).
* Діти з анемією (помірна блідість долоней) також схильні до підвищеного ризику розвитку тяжкого захворювання і повинні бути оцінені з проблем годування. Така оцінка повинна виявити важливі поширені проблеми годування, які можуть бути скореговані, якщо забезпечити догляд за дитиною, ефективну консультацію і дотримання рекомендацій щодо годування, враховуючи вік дитини.
Дітей, захворювання яких класифікується як анемія, необхідно лікувати за допомогою пероральних препаратів заліза. Під час лікування дитину необхідно оглядати кожні два тижні (подальше спостереження) і в цей час призначати додатково (по 14 днів) лікування за допомогою препаратів заліза. Якщо через два місяці лікування блідість не зникає, дитину необхідно направити до стаціонару для подальшої оцінки. Препарати заліза не слід давати дітям з тяжким порушенням харчування, яких необхідно направити до стаціонару. У районах, де анкілостома, волосоголовець і аскариди є основними доведеними причинами анемії і порушення харчування, рекомендується проводити кожні чотири-шість місяців регулярну дегельмінтизацію за допомогою мебендазолу. Мебендазол — це недорогий лікарський засіб, що є безпечним для дітей.
* Стан дітей, у яких немає низької (або дуже низької) ваги для даного віку і немає інших ознак порушення харчування, класифікується як немає анемії і не дуже низька вага. Оскільки діти віком до 2-х років схильні до підвищеного ризику розвитку проблем годування і порушення харчування порівняно з дітьми більш старшого віку, необхідно оцінити їх годування. Якщо в процесі оцінки були виявлені проблеми, матір необхідно консультувати з питань годування дитини відповідно до рекомендацій клінічної настанови ІВХДВ (дивіться наведений нижче розділ).
Комментировать