Класифікація стану дітей з кашлем чи утрудненим диханням

Ведення кашлю чи утрудненого дихання у дітей віком від 2-х місяців до 5-ти років

У дітей з кашлем і утрудненим диханням спочатку необхідно оцінити за загальними ознаками небезпеки. У такої дитини може бути пневмонія або інша тяжка респіраторна інфекція. Після перевірки стану на наявність ознак небезпеки, необхідно розпитати особу, яка доглядає за дитиною, за даним основним симптомом. Якщо у дитини є кашель чи утруднене дихання, необхідно спитати, як довго.

 1.3.1. Класифікація стану дітей з кашлем чи утрудненим диханням

З метою оцінки хворої дитини з кашлем та утрудненим диханням використовуються наступні клінічні ознаки:

• Частота дихання, що дозволяє відрізнити дітей з пневмонією від дітей, у яких пневмонії немає;
• Втягнення нижньої частини грудної клітки, що вказує на тяжку пневмонію;
• Стридор у стані спокою, що дозволяє виявити хворих з тяжкою пневмонією або дуже тяжким захворюванням, які потребують направлення на стаціонарне лікування;
• Астмоїдне дихання.

Жодна клінічна ознака не має кращого поєднання чутливості та специфічності щодо виявлення пневмонії у дітей віком менше 5-ти років, ніж частота дихання (а саме, прискорене дихання). Навіть аускультація, менш ефективна, ніж визначення однієї цієї ознаки.

Порогові значення для визначення прискореного дихання (значення, починаючи з якого, часте дихання розцінюється як прискорене) залежать від віку дитини. Підрахунок частоти дихання проводиться за 1 повну хвилину в стані спокою. Прискорене дихання у дітей віком від 2-х до 12-ти місяців визначається 50 дихальних рухів у хвилину або більше, а у дітей віком від 12-ти місяців до 5-ти років — 40 дихальних рухів у хвилину або більше.

При астмоїдному диханні дитині слід дати щвидкодіючий аерозольний бронхолітик до 3-х разів через 15 – 20 хвилин та знову підрахувати частоту дихання та оцінити наявність втягнення грудної клітки. Потім стан дитини необхідно знову класифікувати.

Примітка:

Специфічність ознаки частоти дихання щодо виявлення пневмонії залежить від домінуючого положення бактеріальної пневмонії серед місцевого населення. У районах з високим рівнем поширення вірусної пневмонії, частота дихання має відносно низьку специфічність. Тим не менш, навіть, якщо використання частоти дихання в деяких випадках призводить до надмірного лікування, це не має істотного значення порівняно з рутинним використанням антибактеріальних засобів для лікування усіх дітей з гострими респіраторними захворюваннями, як це відбувається в багатьох медичних закладах.

Термін «втягнення нижньої частини грудної клітки» означає рух всередину кісткової структури стінки грудної клітки під час вдиху і є важливою ознакою тяжкої пневмонії або дуже тяжкого захворювання. Ця ознака більш специфічна, ніж «міжреберні втягнення», що включають лише втягнення м’яких тканин між ребрами без участі кісткової структури стінки грудної клітки. У дитини є втягнення грудної клітки лише тоді, коли ця ознака постійно спостерігається у спокої. Збуджений стан, закладений ніс або смоктання грудного молока може викликати тимчасове втягнення грудної клітки.

Клафикація дітей з кашлем

Грунтуючись на поєднанні перерахованих вище ознак, дітей з кашлем або утрудненим диханням синдромально стан дітей можна класифікувати за трьома наступними категоріями:

1. Діти, стан яких може бути класифікований як «ТЯЖКА ПНЕВМОНІЯ АБО ДУЖЕ ТЯЖКЕ ЗАХВОРЮВАННЯ». Ця група включає дітей з будь-якою загальною ознакою небезпеки, або втягненням нижньої частини грудної клітки, або стридором у спокої. Діти з тяжкою пневмонією або дуже тяжким захворюванням, наймовірніше, інфіковані інвазивними бактеріальними організмами і страждають на захворювання, що можуть становити небезпеку для життя.
2. Діти, стан яких може бути класифікований як «ІМОВІРНО ПНЕВМОНІЯ», потребують амбулаторного лікування антибактеріальними препаратами у зв’язку з високою вірогідністю наявності у них бактеріальної пневмонії. Ця група включає всіх дітей з прискореним для свого віку диханням. Ознака прискореного дихання, як вважає ВООЗ, дозволяє виявити близько 80% дітей з пневмонією, які потребують лікування за допомогою антибактеріальних препаратів. Було доведено, що лікування, засноване на даній класифікації, знижує смертність [1].
3. Діти, стан яких може бути класифікований як «КАШЕЛЬ АБО гостре респіраторне захворювання», не потребують лікування за допомогою антибактеріальних препаратів.

Дивіться також: Лікування дітей з астмоїдним диханням|Лікування дітей з пневмонією від 2-х місяців до 5-ти років