04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«05» вересня 2016 р. Справа№ 910/3570/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів: Кропивної Л.В.
Сітайло Л.Г.
Від позивача — Хасін І.Б. (довір. від 04.01.2016);
Від відповідача 1- Літвінова О.А. ( довір. №7 від 21.01.16);
Черних Я.С. (довір. №29 від 01.07.16);
Від відповідача 2 — Марусиченко В.В. (довір. від 16.02.2016);
розглянувши апеляційну скаргу Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця
на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2016
у справі №910/3570/16 (суддя Лиськов М.О.)
за позовом Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця
до 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву
2. Приватного підприємства «Приватна фірма «Петро Великий»
про визнання недійсним правочину та усунення перешкод у користуванні майном
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2016р. у справі №910/3570/16 у задоволенні позову Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця до Регіонального відділення Фонду державного майна по м. Києву та Приватного підприємства «Приватна фірма «Петро Великий» про визнання недійсним правочину та усунення перешкод у користуванні майном — відмовлено в повному обсязі.
Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що відсутні правові підстави щодо визнання правочину, а саме договору про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №6297/02 від 31.12.2015 року, недійсним, а отже, відповідач-2 користується нежитловим приміщенням правомірно.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2016р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що орендодавцем щодо приміщення площею 10 кв.м., яке перебуває у оренді ПФ «Петро Великий», відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» є не відповідач 1 та не МОЗ України, а установа, у якої перебуває на праві господарського відання — -НМУ ім. О.О.Богомольця, а тому відповідач 1 не мав права укладати договір, як орендодавець.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.
Між відповідачем-1 та відповідачем-2 укладено договір оренди №6297 нерухомого майна, що належить до державної власності від 08.11.2012, згідно якого Відповідачеві-2 передано в тимчасове користування частину нежитлового приміщення площею 10кв.м. розташованого за адресою: м. Київ, вул, Мечникова, 5. Дія договору оренди, згідно п. 1 Договору про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №6297/02 від 31.12.2015 року продовжено та встановлюється з 08 жовтня 2015 року до 08 вересня 2018 року включно.
У зв’язку з тим, що відповідачами було неправомірно, як вважає позивач, вчинено правочин, яким продовжено строк дії договору оренди державного нерухомого майна від 08.11.2012 №6297 до 08.09.2018., позивач — Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна по м. Києву (відповідач-1) Приватного підприємства «Приватна фірма «Петро Великий» (відповідач-2) про визнання недійсним правочину та усунення перешкод у користуванні майном.
В апеляційній інстанції представником позивача було надано додаткові пояснення до апеляційної скарги та разом з ними, копію договору від 31.12.15р. №6297/02 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №6297 від 08.11.12р. В зазначених поясненнях, представник позивача зазначив про те, що з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи надає на вимогу суду копію договору від 31.12.15р. №6297/02, оскільки в матеріалах справи він відсутній. Оскільки позивач не є стороною договору від 31.12.15р. №6297/02 позивач отримав цю копію пізніше, при ознайомленні з матеріалами іншої справи між тими ж сторонами щодо іншого предмету спору.
Так, судовою колегією встановлено, що термін дії договору оренди №6297 нерухомого майна, що належить до державної власності від 08.11.2012, згідно п.10.1 договору встановлений з 08.11.2012 до 08.10.2015, відтак в разі продовження строку дії договору, таке продовження має відбуватись протягом одного міцсяця, в іншому випадку йдеться про укладення нового договору.
Згідно ч.4 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендодавець відмовляє в укладенні договору оренди в разі, якщо, зокрема, орган, уповноважений управляти майном, не дає згоди на укладення договору оренди.
В п.2.4 постанови пленуму ВГСУ від 29 травня 2013р. №12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» вирішуючи спори, пов’язані з укладенням договору оренди державного майна, господарські суди повинні з’ясовувати, чи додержано визначений статтею 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» порядок укладення відповідного договору, в тому числі щодо погодження з органом, уповноваженим управляти майном, та органом Антимонопольного комітету України питання про передачу майна в оренду.
До позовної заяви додано лист МОЗ України, який, як орган управління майном, не надав згоди на продовження строку дії договору оренди, а саме листом від 14.09.2015р. №09-06/999/25259 МОЗ України повідомило РВ ФДМУ та ПФ «Петро Великий» про не продовження зазначеного договору оренди після закінчення його терміну дії на підставі наміру балансоутримувача провести капітальний ремонт будівлі по вул. Мечникова, 5, з метою переобладнання її під розміщення навчальних кімнат та лабораторій.
В Листі від 02.09.15р. № 30-06/8862, копія якого додана до позову, РВ ФДМУ по м. Києву зазначило, що «враховуючи лист МОЗ України, вимоги ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», РВ ФДМУ по м Києву повідомляє ПФ «Петро Великий» про неможливість продовження договору оренди № 6297 від 08.11.2012р. після його закінчення на наступний строк». Далі, в цьому ж листі РВ ФДМУ зазначає: «У встановлений законом термін, відповідно до ст. 777 ЦК України, ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та п. 10.4. договору ореади, орендарю буде направлена заява про припинення дії договору оренди в зв’язку закінченням строку його дії».
Листом від 16.10.15р. № 30-06/10404 «Заява про припинення чинності договору оренди 6297 від 08.11.2012р. у зв’язку із закінченням строку його дії», який і є саме тією заявою, на яку РВ ФДМУ послалось в листі від 02.09.16р., РВ ФДМУ по м. Києву в особі начальника, повідомило ПФ «Петро Великий» та НМУ ім. ОО. Богомольця про те, що воно відмовляє у продовженні строку дії договору оренди та вважає цей договір припиненим. Також в цьому листі міститься вимога до орендаря про повернення приміщення за актом.
Строк дії договору оренди сплив 08.10.15р., відтак, заява РВ ФДМУ по м. Києву від 16.10.15р. є саме заявою, передбаченою ч 2 ст. 17 Закону, отже, договір оренди припинився у зв’язку із закінченням строку на який він був укладений, а його пролонгація не залежить від належного виконання орендарем своїх обов’язків.
Ненадання органом управління майном згоди на продовження строку дії договору оренди виключає можливість такого продовження.
Відтак, договір оренди № 6297 від 08.11.2012р. є припиненим з 09 жовтня 2015р.
Дослідивши всі ці обставини місцевий господарський суд не застосував приписи ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», згідно яких, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Отже, місцевий господарський суд визнав продовженим строк дії договору, який припинено в силу закону, однак судова колегія зазначає про те, що не можливо поновити договір оренди на новий строк після його припинення та у випадку його не поновлення протягом одного місяця після його закінчення.
Крім того, судова колегія зазначає про те, що майно, передане в оренду, перебуває в господарському віданні позивача відповідно до ч. 2 ст. 70 Закону України «Про вищу освіту», який набрав чинності 06.09.2014р. Згідно цієї статті Закону майно закріплюється за державним або комунальним вищим навчальним закладом на праві господарського відання і не може бути предметом застави, а також не підлягає вилученню або передачі у власність юридичним і фізичним особам без згоди засновників вищого навчального закладу та вищого колегіального органу самоврядування вищого навчального закладу, крім випадків, передбачених законодавством.
Передача в оренду державними і комунальними вищими навчальними закладами закріплених за ними на праві господарського відання об’єктів власності здійснюється без права їх викупу відповідно до законодавства.
За позивачем, відповідно до ст. 70 Закону України «Про вищу освіту», закріплено на праві господарського відання державне майно, зокрема, нежитлова будівля, розташована в м. Києві по вул. Мечникова, 5.
Як зазначає позивач, в цій будівлі розташовано навчальний корпус позивача, зокрема 3 кафедри, на яких постійно навчаються понад 700 студентів, включаючи іноземців.
Ні ст. 70 Закону України «Про вищу освіту», а ні будь-яка інша норма не передбачають, що майно, яке було раніше передано державному вищому навчальному закладу, після набрання чинності новою редакцією Закону України «Про вищу освіту» може перебувати у нього в іншому правовому статусі або має передаватись в господарське відання заново, відтак, все державне майно, яке закріплене за державним вищим навчальним закладом перебуває у нього на праві господарського відання (крім майна, переданого у власність).
Згідно ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб’єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб’єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», яку не застосовано судом першої інстанції, підприємства, установи та організації є орендодавцями щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна. Тобто орендодавцем щодо приміщення площею 10кв.м, яке перебуває у оренді ПФ «Петро Великий», відповідно до Закону є не РВ ФДМУ та не МОЗ України, а установа, у якої це майно перебуває па праві господарського відання — НМУ ім. О.О.Богомольця.
Як роз’яснив Пленум ВГСУ в п. 2.2. постанови від 29 травня 2013 року № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» підприємства державної форми власності мають право бути орендодавцями, як правило, тільки щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна площею до 200кв.м., а для того, щоб підприємство мало право передати в оренду структурний підрозділ (філію, цех, дільницю) або нерухоме майно (будівлю, споруду, приміщення) площею понад 200кв.м., воно (підприємство) повинно одержати дозвіл Фонду державного майна України, його регіонального відділення, представництва. Якщо майно перебуває у власності Автономної Республіки Крим або у комунальній власності, то такий дозвіл може бути наданий органом, зазначеним в абзаці третьому статті 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Згідно ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За приписом ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Нормами ст. 236 Цивільного кодексу України передбачено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Отже, укладений договір від 31.12.15р. №6297/02 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №6297 від 08.11.2012р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та ПФ «Петро Великий», що належить до державної власності не відповідає законодавству, а саме вимогам Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Закону України «Про вищу освіту»,ст.ст.203,215 Цивільного кодексу України що свідчить про наявність підстав для визнання вказаного договору недійсним.
Враховуючи, що договір оренди від 31.12.15р. №6297/02 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №6297 від 08.11.2012р. визнаний недійсним, договір оренди нерухомого майна №6297 від 08.11.2012р. припинив свою дію, правових підстав для користування приміщенням відповідачем ПФ «Петро Великий» відсутні, а тому відповідно до вимог законодавства ст.785 Цивільного кодексу України та Закону України «Про оренду державного та комунального майна» відповідач повинен звільнити приміщення.
Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2016р. підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця задовольнити.
2.Рішення рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2016р. у справі №910/3570/16 скасувати.
3. Позовні вимоги задовольнити. Визнати недійсним правочин, яким продовжено до 08.09.2018р. дію договору оренди державного нерухомого майна від 08.11.2012р. №6297 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Приватним підприємством «Приватна фірма «Петро Великий».
4. Виселити Приватне підприємство «Приватна фірма «Петро Великий» з частини нежитлового приміщення, площею 10 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Мечникова,5.
5. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (01601, м.Київ, бульв. Т.Шевченка, 50-Г) 1378 грн. судового збору за розгляд позовної заяви та з Приватного підприємства «Приватна фірма «Петро Великий» (03022, м.Київ, пров.Коломиївський,20; код ЄДРПОУ 21577714) 1378 грн. судового збору за розгляд позовної заяви на користь Національного медичного університету ім.. О.О.Богомольця (01601, м.Київ, бульвар Т.Шевченка,13; код ЄДРПОУ 02010787).
6. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (01601, м.Київ, бульв. Т.Шевченка, 50-Г) 1515,80 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги та з Приватного підприємства «Приватна фірма «Петро Великий» (03022, м.Київ, пров.Коломиївський,20; код ЄДРПОУ 21577714) 1515,80 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги на користь Національного медичного університету ім.. О.О.Богомольця (01601, м.Київ, бульвар Т.Шевченка,13; код ЄДРПОУ 02010787).
7. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.
8. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3570/16.
Головуючий суддя С.А. Пашкіна
Судді Л.В. Кропивна
Л.Г. Сітайло
Комментировать