«У кожної людини можуть бути різні погляди на життя незважаючи на релігійне спрямування. Також кожен пацієнт завжди краще знає, ніж будь-хто, в чому суть його проблеми, і разом з психологом може сам знайти її рішення.»- Карл Роджерс
8 січня 1902 року в Оук-Парку (штат Іллінойс) в релігійній та багатодітній сім’ї народився Карл Роджерс — американський психолог та педагог.
Карл Роджерс поклав початок гуманістичної педагогіки. Також придбав славу самого впливового американського психолога і був висунутий на Нобелівську премію.
Він вважав, що кожна людина в праві розраховувати на повагу, доброзичливість і безумовне прийняття. Це стало основною ідеєю запропонованого ним клієнтоцентрованного підходу в психології і поклало початок гуманістичної педагогіки.
Роджерс зростав в працьовитій сім’ї яка займалася сільським господарством. Саме через це він вирішив вступити до сільськогосподарського коледжу. Через невиликий проміжок часу він зрозумів, що це не його призначення, тому перекваліфікувався в історики.
На старших курсах історичного факультету відбувається подія, яка відіграла важливу роль в житті майбутнього психолога. У числі інших студентів він відправляється на міжнародну конференцію в Китай. 1922 рік, з моменту закінчення Першої Світової війни пройшло всього декілька років.
Серед учасників конференції були студенти з різних країн. Карл Роджерс прискіпливо спостерігав за поведінкою цих людей та побачив, як люто вони ненавиділи один одного, хоча ззовні намагалися бути дуже чемними. Він зрозумів що у кожної людини можуть бути різні погляди на життя незважаючи на релігійне спрямування.
Рождерс зростав в дуже релігійній сім’ї, але зробивши таке спостереження він не в змозі більше дотримуватися суворої релігійності, про що і повідомляє своїх батьків. Цей факт повністю не звільняє Роджерса від тиску сім’ї і він вступає до Теологічної семінарії, де він провчиться два роки, але по релігійному напрямку так і не піде.
Саме в той час він розуміє головну мету свого життя — допомогу людям, і розуміє, що мета ця може бути досягнута і поза церквою. Таким чином він вибирає напрямок психології та педагогіки. В першу чергу Роджерса зацікавили проблеми дитячої психології, згодом він понурився в вивчення психотерапії та впровадження підходу, відомого як «недирективне консультування».
Роджерс був впевнений, що «клієнт» завжди краще знає, ніж будь-хто, в чому суть його проблеми, і разом з консультантом може сам знайти її рішення.
Основою його техніки було «віддзеркалення почуттів». Коли клієнт щось розповідав, консультант своєю реакцією мав повідомляти клієнту, як він розуміє його думку чи почуття.
За допомогою такого психологічного відображення своїх думок, клієнт краще розумів власні проблеми. З боку консультанта не повинно було бути ніяких проявів схвалення чи засудження чи пропонування власних ідей. Пацієнта треба було лише направляти, щоб він самостійно вирішив свою проблему, бо саме він краще знає її суть.
4 лютого 1987 року Карл Роджерс, пішов з життя. За кілька днів до його смерті сім’я Роджерса отримала повідомлення, що він висунутий на здобуття Нобелівської премії. Нажаль сам психолог про цю звістку вже не дізнався.
Комментировать