4 квітня 1932 року вчений із Америки — Чарльз Глен Кінг став першим, кому вдалося виділити вітамін C.
На протязі п’яти років Кінг проводив кропіткі дослідження в результаті яких, виділив з лимонного соку незвичайну речовину, яка згодом отримала назву вітамін C.
А от першим вченим, хто досліджував значення вітаміну С для імунної системи був дворазовий Нобелівський лауреат доктор Лайнус Полінг. Який ще в 1970 році ввів припущення про те, що регулярне вживання вітаміну С у великих дозах (значно перевищували рекомендовані добові дози), може запобігати і скорочувати тривалість простудних захворювань.
Дана теорія не була офіційно визнана, але згодом було одержано її експериментальне підтвердження, так як безліч людей почали прислухатися до рекомендацій доктора Полінга. Тільки через багато років почалося проведення медичних досліджень, щодо дієвості вітаміну С, які підтвердили, що високі дози вітаміну C не тільки помітно полегшують перебіг гострих респіраторних вірусних захворювань, але і ефективно запобігають виникненню вторинних вірусних або бактеріальних ускладнень.
Слід зазначити, що переважна більшість організмів синтезує вітамін С з глюкози, але людина не може проводити даний синтез у своєму організмі в зв’язку з чим повинна отримувати його з їжею або в вигляді синтетичних вітамінів.
Комментировать