Новини Статті

Інтерв’ю Наталії Гусак про стабілізацію НСЗУ та зарплати медпрацівників

Наталія Гусак про стабілізацію та зарплати

Після представлення нової голови служби Наталії Гусак, міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко окреслив три її головні завдання на 2022 рік — стабілізація Програми медичних гарантій (ПМГ), стабілізація самої інституції та підвищення зарплат медперсоналу.

Яких змін нам — пацієнтам, лікарям, лікарням та їхнім засновникам — варто очікувати найближчим часом? 

Редакція порталу опублікувала головні питання обговорення з головою НСЗУ Наталією Гусак. Повне інтерв’ю ви можете прочитати за посиланням, яке ми залишимо в кінці допису.

Про стабілізацію та підвищення зарплат

— Наталіє Борисівно, наприкінці грудня минулого року ви зазначали в інтерв’ю, що основне завдання січня — укласти всі договори з надавачами медпослуг. 80% із них — до 15 січня. А далі мали піти перші виплати. У січні ж Національна служба здоров’я України повинна була оплатити пріоритетні послуги за грудень.

Наскільки я розумію, цей план провалено. У січні договорів не було. Коли заплатите лікарням?

— Я не говорила б, що контрактування провалено. Це необ’єктивно. Постанову з Порядком реалізації Програми медичних гарантій (ПМГ) на 2022 рік було опубліковано 12 січня. Відповідно до неї 13 січня НСЗУ вивісила оголошення щодо контрактування до 26 січня.

Перед контрактуванням-2022, наприкінці 2021 року, ми тестили новий механізм. Надавачі могли подавати свої пропозиції. А ми, ще до прийняття постанови, — перевірити їхню відповідність вимогам. Коли постанова набула чинності, ми за скороченою формою почали приймати пропозиції і розглядати надавачів медичних послуг на контрактування-2022.

Хочу наголосити, в два попередні роки контрактування відбувалося з 1 квітня. 2022-го НСЗУ вперше контрактує надавачів на повний рік. Тобто вони зможуть використовувати нову ПМГ уже з січня, а не з квітня, як раніше. З новими тарифами. Це дає можливість збільшувати їхні бюджети.

Ми укладаємо контракти з більш як трьома тисячами надавачів послуг. І на 26 січня уже мали не просто укладені контракти з надавачами первинної і спеціалізованої медичної допомоги. З 21 січня за новими договорами пішли перші оплати. У січні було укладено близько 50% договорів. На 9 лютого — вже майже 90% договорів, підписаних обома сторонами. Враховуючи спеціалізовану допомогу. Залишилося близько 10% надавачів спеціалізованої меддопомоги, яким ми підготували договори, але з їхньої сторони вимоги виконано не до кінця. Як тільки наші вимоги будуть підтверджені, ми готові одразу відправляти договори.

По оплатах. Цього року ми вперше повністю оплатили первинній медичній допомозі у місяць укладання договору. Більшу частину первинної медичної допомоги оплачено вже за лютий. Звіти екстренки — за січень і лютий. Спеціалізовану медичну допомогу на січень-лютий ми охопили вже на п’ять мільярдів гривень.

Я оцінюю завдання як виконане. Якби постанову було ухвалено в перших числах січня, то 90% договорів у нас було б не на початку лютого, а наприкінці січня. Впродовж місяця служба працювала без вихідних. І в суботу, і в неділю ми офіційно виходили на роботу, аби безперебійно видавати договори надавачам меддопомоги, формувати звіти й оплачувати їх відповідно до чинних договорів.

— Але у січні, коли договорів не було і, відповідно, за спеціалізовану медичну допомогу за пріоритетними пакетами за січень ще не заплатили, логічно, що лікарні брали гроші у пацієнтів. Бо від НСЗУ їх не було. Згодом лікарні ці гроші отримають. Але хто їх поверне пацієнтам? Що, наприклад, робити з тими пацієнтами, у яких грошей не було? Чи берете на себе відповідальність за інвалідизацію або навіть смерть? Такі випадки, коли пацієнти були змушені відмовитися від платної допомоги і наслідки були сумними, на жаль, теж є. Відзначу, що таке трапилося вперше.

— Давайте зійдемося на тому, що це окремі випадки. Ми про них знаємо, зокрема й зі скарг від пацієнтів. Але я не узагальнювала б, тому що в останніх числах грудня (це можна перевірити за дашбордами) всі наші надавачі отримали повний розрахунок з підвищуючим коефіцієнтом за грудень. Уперше ми фактично проплатили медичним закладам найбільшу суму за весь 2021 рік, розуміючи, що зазвичай початок січня є напруженим. У січні всім надавачам, законтрактованим на пріоритетні послуги у 2021 році, проплатили за грудень. Тобто вони мали кошти. І це давало можливість не тільки забезпечити необхідний пул лікарських засобів, а й безперебійно авансувати зарплату працівникам у січні.

Крім того, всі надавачі знали (це прописано постановою): всі розрахунки, які братимуться в січні на проплати, розпочинаються від даних, внесених до Електронної системи охорони здоров’я із 1 січня 2022 року.

Здебільшого одержувачі бюджетних коштів починають їх отримувати в другій половині січня. І це чиста маніпуляція — брати оплату з пацієнтів, на 100% знаючи, що за договорами послуги буде проплачено.

Окремі ситуації, про які ви кажете, пов’язані з тим, що керівники деяких закладів за весь цей час так і не навчилися управляти фінансовими ресурсами, і їм легше перекладати відповідальність на якусь третю сторону.

НСЗУ такі випадки аналізує. До нас надходять скарги. Цього року переорієнтовуємо роботу з ними, створюємо нові алгоритми. Щоб забезпечити права пацієнтів на безкоштовне лікування і щоб надавачі послуг розуміли: договір, який ми укладаємо, має бути на користь пацієнту.

— Однією з важливих стратегічних цілей ви називали запуск усіх технічних процесів НСЗУ, зокрема щодо розробки внутрішніх інформаційних систем. Не секрет, що Національна служба сильно недоукомплектована. І це проблема. Якщо в світі подібні інституції мають фінансування 1–3% від суми бюджету, розпорядниками якого є, то НСЗУ — менш як 0,3%.

Між тим це унікальна структура, в якій усе зав’язано на діджиталізації. Айтішники, аналітики, розробники — фахівці дорогі. Вже сьогодні видно проблеми несвоєчасного укладання договорів, виставлення рахунків, помилки у рахунках, збої в роботі електронної системи. Це говорить про те, що або людей не вистачає, або вони мають низькі професійні якості. Як збираєтеся вирішувати це питання?

— Щодо несвоєчасності укладання договорів. Ми діємо відповідно до поставленого і доведеного до нас плану Міністерства охорони здоров’я. Наразі в рамках відповідальності саме НСЗУ свої зобов’язання в частині укладання договорів ми виконуємо. Є друга сторона — надавач медичних послуг. І якщо він з тих чи інших причин не догледів, не має відповідних компетенцій, щось пішло не так у частині прийняття своєчасних рішень — ще не підписав з нами договору, то це точно не залежить від скоординованості дій і процесів НСЗУ.

Тепер щодо процесів. Так, ви добре обізнані у тому, що подібні до НСЗУ організації в світі мають значно більше фінансування, відповідно до тих фінансових ресурсів, якими розпоряджаються. У приватних розмовах ми з вами можемо говорити про те, що НСЗУ має якусь свою унікальність. Але в рамках чинного нормативно-правового поля вона є органом виконавчої державної влади. І вся її діяльність, як і будь-яких інших органів держвлади, регламентується згідно з чинним законодавством, у тому числі фінансування. Немає винятків, які говорили б про те, що той чи інший орган може фінансуватися у відсотках до коштів, якими розпоряджається.

Так, справді, НСЗУ, як і в попередні роки, укомплектована на 30%. Безумовно, за два місяці, які працюю, я бачу, що це позначається на певних показниках роботи і на ефективності здійснення тих чи інших процесів. Я поставила собі за мету за перший квартал цього року добрати людей. Зараз проговорюємо це з кожним департаментом окремо. Вийшли на цифру +110 людей. Більшу частину з них набиратимуть у департаменти, які мають стосунок саме до інформатизації процесів, підтримки електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ). Частина людей добиратимуться на процес моніторингу. Налагодження ефективної системи моніторингу — один із наших пріоритетів 2022 року.

Щодо низької професійної якості співробітників, то люди працюють відповідно до тих процесів, які є в їхніх посадових інструкціях. І на сьогодні я не бачу, щоб вони мали низькі професійні здатності. Але так само треба зізнатися, що у зв’язку з добором людей фонд оплати праці, доведений нам паспортом бюджетної програми, розподілятиметься на більшу кількість співробітників. Тож у цій частині маємо ризик.

За січень мною створено робочу групу з різних структурних підрозділів, яка вже напрацювала нове положення про встановлення надбавок і преміювання. Ми по-іншому будемо розглядати всі процеси і мотивувати кадрові ресурси в НСЗУ, аби мати можливість добрати згадану кількість людей і разом із тим у жодному процесі не втрачати якість через можливе зменшення тієї оплати праці, що існувала впродовж останніх двох років.

Впевнена, що служба із цим викликом впорається. Хоча це справді буде викликом. Адже збільшення кількості людей — це не лише про мотивацію і зарплату. Це і про те, щоб ці люди швидко рухалися з нами на одній хвилі, зрозуміли процеси і досягнули необхідного службі рівня знань і навичок. Часу на розкачку немає. Мета — за перший квартал добрати людей, за другий — дуже швидко їх навчити всіх процесів через внутрішній інститут наставництва.

Джерела фінансування для нових людей

— Я правильно розумію, що додаткових джерел фінансування для нових людей немає? Грубо кажучи, ви просто заберете у тих, хто добре працює, і віддасте частину новим працівникам?

— Додаткових ресурсів немає. Згідно з паспортом бюджетної програми щодо оплати праці НСЗУ, фінансового ресурсу більш ніж достатньо. Проаналізуйте відкриті джерела. Ми всі держслужбовці і декларуємо свої доходи, отримані в НСЗУ.

З тих чи інших об’єктивних або суб’єктивних причин люди не добиралися. Наприклад, торік такі намагання були, але ковідна хвиля і не дуже формалізована процедура під час пандемії плюс необхідність скласти екзамен на знання української мови це пригальмували. Але намагання були завжди. І фінансового ресурсу, який є на фонд оплати праці, достатньо. Навіть після додаткового набору люди отримуватимуть зарплати більші, ніж в інших службах.

Однак маю відзначити: не всі цінні кадри мотивуються виключно оплатою праці. Я працюю два місяці і бачу, що люди, дуже непогано вмотивовані зарплатою, йдуть. Або за сімейними обставинами, або тому, що отримали кращі пропозиції, або просто через якесь внутрішнє вигорання, коли потрібно змінити рід діяльності. Тож коли маніпулятивно кажуть, що люди вмотивовані лише зарплатою, і якщо не буде її відповідного рівня, то вони підуть зі служби, це не завжди так. Для зміни роботи є різні причини.

Водночас є велика кількість людей, які працюють із першого дня створення НСЗУ. У них достатньо нематеріальної мотивації, і іноді вона переважає матеріальну. Це мене радує найбільше.

За два місяці роботи мене вже не раз запитували про зарплати. Чомусь я не чую таких запитань по інших службах. Мені здається, на загал складається враження, що ми тут вмотивовані виключно доходами. Повірте, для більшої частини із 300 працівників це не так.

— Звичайно, зарплата не єдина мотивація. Але ви говорили про розвиток моніторингу. Це напрям із високими корупційними ризиками. Які є запобіжники, щоб нівелювати ці ризики, і які зарплати плануєте платити людям, щоб це не призвело, скажімо так, до створення ще однієї «податкової»?

— Коли мене запитують про корупційні ризики в держслужбі і чомусь виділяють унікальність НСЗУ, у мене спрацьовує принцип колегіальності. Я працювала в облдержадміністрації, бачила, як працюють департаменти охорони здоров’я, маю багато знайомих, що працюють в інших службах. Хтось із них отримує нижчу зарплату і має корупційні ризики. Але я знаю цих людей і навіть подумати не можу, що вони при цьому отримують якісь інші, корупційні, доходи. Тому я не хотіла б виділяти в цій частині НСЗУ і казати, що на тлі інших служб ми чимось унікальні.

Для зміцнення системи моніторингу прийде близько 75 людей. Причому вони будуть розташовуватися не в центральному офісі. Ми хочемо, щоб система моніторингу була розгалуженою і щоб люди знаходилися в територіальних підрозділах, ближче до надавачів послуг. Це дасть можливість більш оперативно реагувати на скарги пацієнтів, на визначені в рамках діяльності служби пріоритети щодо моніторингу. Їхня зарплата як держслужбовців буде абсолютно ринковою. Це по-перше.

По-друге. Насправді з погляду наявності корупційних ризиків можна розглядати будь-яку перевірку або моніторинг. Якщо за результатами моніторингу нараховуєш фінансову санкцію у 20 мільйонів гривень, то який відсоток від цих грошей маєш отримати у зарплату, щоб це утримало тебе від корупційних ризиків? Я говорила б тут не про оплату праці, а про те, що людина, яка має виконувати цю роботу, повинна бути захищена, насамперед юридично, в частині формалізації всіх процесів.

Тому моє завдання (і зараз ми це опрацьовуємо) — нарешті описати і юридично закріпити всі процеси так, щоб захистити кожну свою людину від можливого корупційного ризику і від можливих претензій, чому вона діяла так чи інакше при здійсненні моніторингу. Щоб можливості суб’єктивно виписувати висновки не було. Лише виключно відповідно до процесів.

Зарплати медперсоналу

— Постанова Кабміну про мінімальні зарплати медперсоналу має купу процедурних порушень. По-перше, президент не може давати доручення уряду. Хоча це вічна практика.

По-друге, договір НСЗУ — це договір двох суб’єктів господарювання, які у своїй діяльності керуються Господарським, а не Бюджетним кодексом. З НСЗУ погоджувалося те, що у договорі з’явилося визначення мінімальних зарплат?

Як ви плануєте впливати на заклади в разі невиплати ними цих зарплат? Штрафних санкцій немає. НСЗУ закуповує послуги. І це все одно, що сказати: я не куплятиму в магазині канцтоварів ручок і паперу, якщо він не виплачує продавцям мінімальної зарплати в 15 тисяч гривень. Які для цього є механізми?

— Ви правильно зауважили, що НСЗУ закуповує послуги у суб’єктів господарювання. Але ви сказали, що це взаємовідносини між двома суб’єктами господарювання. Насправді ні. НСЗУ не є суб’єктом господарювання в чистому вигляді. Ми є органом державної виконавчої влади, який реалізовує політику в сфері державних фінансових гарантій; виконує нормативно-правові акти, визначені Кабміном; законодавчі акти, прийняті парламентом. Ми закуповуємо медичну послугу і говоримо про те, що якісна медпослуга складається не тільки з наявності медвиробів, а й із вмотивованого медичного персоналу. Я пам’ятаю комунікацію МОЗ і НСЗУ, де успіхи трансформації вимірювалися в тому числі й у виплачених за результатами укладених договорів зарплатах медперсоналу.

Так збіглося, що послуги спеціалізованої медичної допомоги ми стали закуповувати тоді, коли в країні почався COVID-19. З об’єктивних чи суб’єктивних причин — ковід, кількаразова зміна умов щодо доконтрактування закладів на різні пакети — трансформація в частині формування спроможної мережі й оцінювання результатів не була здійснена.

Що від зміни умов фінансування закладів мав би отримати не лише пацієнт, а й медперсонал? Фрагментарні результати від розуміння надавачем медпослуг того, що собою являє фінансування від НСЗУ, ми можемо оцінювати не тільки в якихось успіхах (197 закладів, не чекаючи жодних указів, суттєво підняли зарплати медперсоналу), а й у негативних наслідках, про які чуємо зі ЗМІ щодо використання закладами виплачених НСЗУ коштів. Наприклад, нещодавно Служба безпеки України викрила у Черкаській області надавача меддопомоги, який через незрозумілих надавачів вивів із медзакладу (фактично вкрав) грандіозну суму. Рахункова палата каже: ви закуповуєте медпослугу, а насправді ці кошти використовуються для збільшення в рази фонду оплати праці керівників закладів. І при цьому мало хто звертає увагу на те, що оплата праці звичайної медсестри — це також формування собівартості цієї послуги та її якості. Є й випадки, коли кошти з НСЗУ йдуть не на користь пацієнтів і лікарів, а на користь мільярдних банківських депозитів, які не використовуються закладами. Я можу назвати безліч негативних прикладів використання договірних зобов’язань. Якщо надавач сам не розуміє, що собою являє медична послуга і що в її собівартість входять не лише ліки, а й мотивація оплати праці, то держава має право формувати політику і спрямовувати надавачів, особливо коли закупівля послуги здійснюється за кошти платників податків.

— Усе це залишається філософією, поки відсутні конкретні механізми впливу НСЗУ на керівників закладів, щоб вони виплачували зарплати медперсоналу. Які конкретні механізми у вас є?

— Це не філософія, а реальність, якої дехто не хоче сприймати. Є кілька інструментів впливу на це. Коли ми оцінюємо реалізацію ПМГ, то хочемо бачити позитив. Але варто оцінювати й негатив і робити певні висновки. У більшості закладів кошти ПМГ використовуються так, як я вже сказала. Мене це не влаштовує. Тому в нас є додаткові інструменти — визначити базову зарплату, від якої має відштовхуватися керівництво медзакладу. Щоб ці кошти йшли на мотивацію медперсоналу надавати якісні послуги, а не зберігалися на розрахункових рахунках, розкрадались або вкладалися бездумно в якісь не першочергові, суб’єктивні речі. Відповідно, надавач розуміє, в яких рамках, в якому інституційному полі він має формувати свою діяльність.

Ми здійснюємо моніторинг за виконанням договірних зобов’язань. На сьогодні НСЗУ не має фінансових санкцій стосовно невиплати базових зарплат. Але в нас є інший механізм впливу. Наприклад, є вимоги щодо того, який кадровий потенціал потрібний для надання тієї чи іншої якісної медичної послуги. Зменшення кількості персоналу, необхідного для надання тієї чи іншої законтрактованої медичної послуги, можна побачити в режимі реального часу. Якщо бачитимемо, що керівник закладу маніпулює, переводячи персонал на 0,25–0,5 ставки, наш моніторинг діятиме жорстко.

З іншого боку, в нас також є інші органи державної виконавчої влади, які перевірятимуть виконання цієї норми. Це і Державна служба України з питань праці, з якою МОЗ проводить консультації щодо того, як здійснюватиметься перевірка. Це і засновники, з якими ми комунікуємо щодо затвердження їхніх фінансових планів. Думаю, що в рамках цієї вимоги засновник має передивитися, як затверджувалися фінансові плани надавачів, куди надходили кошти від НСЗУ — чи на фонд оплати праці, чи на закупівлю ліків, чи на закупівлю службового транспорту для керівника закладу з ковідного пакета.

Інструментів більш ніж достатньо. НСЗУ разом із МОЗ і надалі стоятиме на позиції, що якісна медична послуга — це насамперед вмотивований медперсонал, безкоштовні ліки і діагностика. Водночас ми так само розуміємо, що, як ви казали, НСЗУ закуповує послуги і не втручається в господарську діяльність.

— Заради справедливості, чи можна говорити про те, що грошей на підвищення зарплат вистачає, і вимагати від головних лікарів брати на себе зобов’язання щодо їхніх виплат, якщо в січні вони гадки не мали, на яку суму протягом року зможуть розраховувати, бо договорів не було? Це, до речі, стосується й місцевих бюджетів, з яких мають дофінансовуватися медзаклади. Бюджети вже були затверджені. А от суми договорів медзакладам стали відомі лише наприкінці січня — на початку лютого.

— Не знали, на які суми можна розраховувати, окремі керівники. Ми вже про це говорили. З грудня ми проводимо дуже тісну комунікацію з надавачами, зокрема через наші регіональні департаменти. Восени НСЗУ наводила всі тарифи на наступний рік, і вони не змінилися. Ми надавали калькуляцію, щоб медзаклади могли порахувати свої доходи, які вони отримають 2022 року відповідно до показників у постанові №1440.

Я була уже в трьох регіонах — Черкаській, Харківській, Хмельницькій областях. Зустрічалася з представниками органів місцевого самоврядування, з надавачами. Коли мені говорили, що керівникам не були відомі суми, я просила підняти руку тих, кому це було невідомо. Жодна людина руки не підняла. Тому це маніпуляції.

Так, сума договору обчислюється в рамках підписаного договору. Але приблизні суми надавачі знали ще з кінця грудня, коли подавали нам попередні пропозиції.

Є й інша сторона, про яку потрібно відверто говорити. Головні лікарі окремих надавачів, які абсолютно спокійно вже виконують постанову Кабміну щодо базового рівня оплати праці, зазначають, що це дає їм можливість переглянути, що кожен працівник і в якому обсязі робив для закладу, для надання цієї послуги, наскільки він працює з пацієнтом, тобто оцінити реальне навантаження на працівника в частині спільної роботи надавача.

Постановою визначено базовий рівень зарплат. І торік деякі заклади виплачували медперсоналу значно більші середні зарплати — і по 35 тисяч гривень. Це означає, що керівником попередньо було проведено роботу стосовно оптимальної структури закладу, штатного розпису, визначення повноважень і обов’язків відповідно до тієї чи іншої посади. Це суб’єкт господарювання. Він має право дивитися, як йому краще в цій частині формувати людський ресурс.

— Чи не будуть медзаклади спрямовувати гроші на зарплати замість закупівлі ліків для пацієнтів? Які є запобіжники? Бачила такі заяви, що зарплати у структурі грошового фонду лікарень мають становити 75%. Чи це, на вашу думку, нормальний розподіл?

— А скільки з коштів НСЗУ йшло на закупівлю медвиробів, медпрепаратів тощо за попередні два роки? Яка сума коштів йшла на якісь інші речі, що взагалі не стосуються того, що ми вкладаємо в зобов’язання надавача виконувати за кошти НСЗУ? Ми збираємо звіти про доходи та витрати надавачів щоквартально і можемо говорити, що замість закупівлі безкоштовних препаратів, медвиробів для пацієнтів великий обсяг коштів керівництво закладів необґрунтовано витрачало на те, що Бюджетним кодексом визначено як зобов’язання засновників закладів — капітальні видатки, енергоносії.

Ми бачили надавачів, у яких у структурі витрат за кошти НСЗУ закупівля медвиробів і препаратів становила лише кілька відсотків. Тому це варто обговорювати. Це болісне питання. Є різні міркування. Хтось вважає, що важливішою за мотивацію лікарів є безкоштовні ліки для пацієнта. Але на моїй попередній роботі в розпал ковіду бувало, що я без попередження приїжджала в нічний час у реанімацію інфекційного відділення. І бачила, як медсестрички за п’ять тисяч гривень усю ніч тягали між поверхами концентратори, міряли сатурацію. Мені важко уявити, що у такому пеклі можна думати, що важливіше, — аби кошти НСЗУ передусім пішли на медвироби, а не на мотивацію медперсоналу.

Пацієнт може обирати, куди йти — туди, де хороший лікар, або туди, де він отримає повністю безкоштовну медичну допомогу, буде забезпечений ліками і медвиробами.

— Я не робила б таких порівнянь. Важливо і те, і те.

— Але в публічному просторі дискусія зараз іде про те, що медвироби і препарати важливіші. А я кажу: обсягу ПМГ при хорошому управлінні достатньо для того, щоб і пацієнт був із безкоштовними ліками, і щоб нарешті подивитися на мотивацію медперсоналу під іншим кутом зору. Дуже мало лікарень в Україні, де керівництво взагалі обговорює з колективом, як розподіляти кошти, отримані за договірними зобов’язаннями з НСЗУ. І дуже мало де медичні колективи беруть участь у цьому розподілі. Вважаю, що такі дискусії в закладах мають розпочатися. Сподіваюся, ця постанова дасть їм старт.

Оплата медзакладам при лікуванні пацієнтів з ковідом 

— Цього року НСЗУ оплачуватиме медзакладам лікування пацієнтів із коронавірусною хворобою за двома пакетами: готовність до надання медичної допомоги в умовах поширення інфекційних захворювань, епідемій та в інших надзвичайних ситуаціях; і стаціонарна допомога пацієнтам із COVID-19.

Чи передбачені (і якщо так, то в яких пакетах) 300-відсоткові доплати лікарям? І якою в цьому разі має бути зарплата лікаря, що працює з ковідом? 80 тисяч гривень? Чи є на це кошти?

— ПМГ-2022 має найбільший обсяг коштів із початку її існування. Боротьба з ковідом залишається в пріоритеті.

Ми розуміємо, що певних фінансових труднощів населення зазнає саме при отриманні лікування від ковіду. І надалі фінансуємо заклади в межах стаціонарної допомоги. Цьогоріч контрактуємо всі заклади, які виконують вимоги, незалежно від того, чи внесені вони до розпорядження керівника.

Механізм фінансування дещо змінено. Ми перейшли до фінансування по глобальному бюджету. Плюс за пролікований випадок. Це більш стале фінансування навіть тих місяців 2022 року, коли хвиля спаде.

Одночасно з тим є інший пакет — підготовка до можливого реагування. Ми дали можливість ДОЗам визначити на 200 тисяч населення один заклад, сформувати мережу і подати до НСЗУ. Якщо вони виконують вимоги, ми будемо проплачувати.

У вимогах до жодного пакета не визначено доплат у 300 відсотків. Але я знаю, що в рамках колективних договорів надавачі знаходять фінансовий ресурс у межах проплачених за цими двома пакетами коштів і далі виплачують до 300% доплат медперсоналу, що працює з COVID-19. У кожного з них різні механізми. Ми цього не регулюємо. Хтось додає до базової оплати праці, хтось відштовхується від тарифної сітки. Але це на рівні регулювання колективних договорів, а не вимог НСЗУ.

— В останні місяці Україна живе з постійним відчуттям загрози посилення агресії з боку РФ. Чи є плани, як у такому разі повинна діяти НСЗУ?

— Ця інформація не для розповсюдження. Ви маєте це розуміти. Але, безумовно, на такий випадок є план. Це те, що я можу вам сказати.

 Головне, щоб він був.

 

Дякуємо за матеріал Аллі Котляр — редактор порталу DT.UA

Посилання на повне інтерв’ю.

Читайте рубрику: Новини МедПросвита| Територія пацієнта

Комментировать

Нажмите для комментария