Ми розпочинаємо цикл публікацій, присвячених темі імуномодуляторів, їх позитивних та негативних власивостей, застосування, класифікацї тощо.
Імуномодулятори (ІМ) — це лікарські засоби, здатні впливати на імунну систему.
ІМ в терапевтичних дозах використовують для стимуляції і відновлення імунної системи з метою профілактики
і лікування захворювань вірусної, грибкової або бактеріальної природи, а так само для лікування онкозахворювань.
До імуномодуляторів відносять препарати не тільки такі, що стимулюють імунітет, але і пригнічують його — це
імуносупресори або імунодепресанти. Такі препарати необхідні при лікуванні алергій або аутоімунних захворювань (пурпура, системного вовчака, неспецифічний виразковий коліт, ревматоїдний артрит та ін.)
Клінічне застосування ІМ
Застосування імуномодуляторів найбільш виправдано при вторинних імунодефіцитах, які проявляються рецидивуючими, затяжними або такими, що важко піддаються лікуванню інфекційно запальними захворюваннями. Не завжди дослідження параметрів імунної системи можуть виявити зміни, що лежать в основі відсутності відповіді організму на лікування захворювання. Тому, при наявності хронічного інфекційно-запального процесу, імуномодулюючі препарати можна призначати навіть в тому випадку, якщо дослідження не виявить суттєвих відхилень в імунному статусі.
При лікуванні хронічних і гострих інфекційних захворювань призначаються протимікробні, антивірусні та інші хіміотерапевтичні препарати, поряд з якими, доцільно призначення імуномодуляторів. У деяких випадках застосовується монотерапія ІМ (наприклад, якщо є медичні протипоказання до застосування антибіотиків або інших препаратів). Розумно застосування ІМ для корекції імунної системи, якщо при лабораторних дослідженнях спостерігаються відхилення. Так само ефективно їх застосування для профілактики ГРВІ.
Але варто пам’ятати, що механізм і сила впливу на організм у ІМ різних груп дуже різні, тому ті препарати, що підходять для лікування хронічних або гострих вірусних інфекцій (наприклад, інтерферони), неможливо рекомендувати для профілактики.
У той же час «м’які» імуностимулятори (наприклад, препарати ехінацеї) виявляться малоефективними при лікуванні важких вірусних інфекцій. Хоча є дослідження, що ехінацея здатна впоратись з грипом на рівні противірусних препаратів.
Необхідно враховувати, що деякі сильнодіючі ІМ можуть викликати побічні реакції, такі як грипоподібні стани, синдром втоми, зміни у формулі крові. Тому рішення на користь застосування того чи іншого ІМ має прийматися дуже виважено.
Одночасно з ІМ рекомендується призначати препарати, що містять вітаміни і мінерали, антиоксиданти. Гарним доповненням до терапії так само буде зниження ендогенної інтоксикації за допомогою сорбційної терапії.
Комментировать