Радник президента та голова комітету ВРУ Михайло Радуцький заявляє, що страхова медицина буде впроваджуватись поступово, з урахуванням можливостей населення.
«За 49 статтею Конституції ми хочемо, щоб кожна людина мала доступ до якісної, доступної, високотехнологічної медичної допомоги.
Загальнообов’язкове медичне страхування – це не про медицину, а про фінансовий інструмент.
Ми вважаємо, що система виплати коштів, прототипом чого є закон «Про державні фінансові гарантії», це повністю скопійована система Великої Британії.
Ми розуміємо, що в нас є дві біди:
1) Багато зарплати в тіні;
2) Більше 60% людей живуть за межею бідності
Це головні речі, через які ми не можемо взяти і сказати: «Все, ми запроваджуємо загальнообов’язкове медичне страхування».
Дуже зважено до цього відносимось. І оці 62 президентських закони, які зараз голосуються, там 5-6 законів вплинуть на те, що ми швидко введено загальнообов’язкове медичне страхування.
Наприклад, закон про ФОП. Сьогодні деякі ФОПи використовуються для обналу, щоб потім у конверті заплатити.
Коли говоримо про страхування, то мова зараз не йде про підняття податків.
Держбюджет на медицину – з загальних податків збираються кошти і частина ділиться на армію, на інше. Чим більше грошей в тіні – тим менший ми маємо бюджет. Там ще є криміналізація, декриміналізація деяких речей, боротьба з контрабандою… Тому ці законопроекти дозволять швидко наповнити державний бюджет.
Ми кажемо, що бідна країна, а як побачиш… все гаразд в деяких.
Без грошей запровадити загальнообов’язкове медичне страхування неможливо. Це фікція.
Про перший закон з цього приводу я чув ще в 1999 чи 2000 році. 4 законопроекти вже були по страхуванню. Але, слава Богу, що їх немає. Бо вони не спрацювали б.
Тому сьогодні НСЗУ – прототип тієї державної страховки, і тут ми з Супрун кажемо на одній мові. Так, мені більше подобається система Бісмарка, їй – Беверіджа.
Мені деякі джерела закидають, що я хочу ринок приватних страхових. Я нічого поганого в будь-якому ринку не бачу.
Якщо людина має можливість докупити собі до державної страховки приватну, то що в тому поганого?
В Ізраїлі так є. Але є державна страхова, яка має застрахувати кожного громадянина країни. Але якщо наша платня дозволяє докупити привілеї, наприклад, академік Фомін точно кращий, ніж хірург в районній лікарні… Вони ж мають по різному коштувати?
Чи 4-місна палата чи 1-місна?
Якщо я хочу щось зверху до того, за що мені оплатила держава, купую ще й приватну страховку», — пояснює Радуцький в інтерв’ю Українській Правді.
Міністр охорони здоров’я розповіла коли зміняться зарплати медпрацівників у лікарнях
Комментировать