2 березня 1862 року в Німеччині народився Фелікс Мендель – лікар за професією та покликанням, який зробив вагомий внесок в розвиток лікування туберкульозу.
Свої перші наукові експерименти проводив в Бонні, потім в Фрайбурзі, Берліні та Марбурзі. Згодом захистив докторську дисертацію в Лейпцігу в 1884 році, а в 1885 році почав працювати лікарем загальної практики в Ессені.
Серед основних досягнень Фелікса було зрозуміння суті та опис туберкулінової реакції у 1908 році, яка згодом була помилково названа реакцією Манту. Лікар не зупинився на досягнутому. Вже через 2 роки разом з Шарльом Манту (лікар з Франції) запровадили внутрішньошкірний метод введення туберкуліну. Цей метод під час діагностики виявився більш чутливий ніж нашкірній.
Треба зазначити, що нашкірний метод проби з туберкуліном для виявлення людей, інфікованих мікобактерією туберкульозу, вперше запропонував у 1907 році педіатр з Австрії — Клеменс Пірке саме він вів поняття алергії.
Тільки у 1919 році мікробіологу Альберу Кальметті разом з ветеринарним лікарем Каміль Гереном вдалося винайти штам мікобактерії туберкульозу для вакцинації людей, який отримав назву «бацила Кальметта — Герена».
Після цих подій все відбувалося набагато швидше:
- 1944 рік — виявлено стрептоміцин, перші діючі ліки від туберкульозу.
- 1952 рік — синтезований INH — ізоніозід, специфічні ліки від туберкульозу.
- 1993 рік — ВООЗ робить заяву про те, що туберкульоз став вагомою проблемою світового значення.
- 2000 рік — ВООЗ запроваджує план «Зупинити епідемію туберкульозу і започаткувати тенденції до скорочення захворюваності до 2015 року».
- З 2000 року захворюваність на туберкульоз зменшується приблизно на 1,5% на рік. На даний момент зменшився на 18% в порівнянні з рівнем 2000 року.
Смертність від туберкульозу зменшилася на 47% в 2015 році в порівнянні з рівнем 1990 року.
Завдяки відкриттям вчених минулих років та вдосконаленню тих знань спеціалістами сучасності — діагностика та лікування туберкульозу вийшла на новій рівень, що врятувало майже 43 мільйони людських життів.
У 2015 році ВООЗ впроваджує нову програму, основною метою якої стає — покінчити з епідемією туберкульозу до 2030 року.
Але на сьогоднішній день залишаються відкритими важливі питання по вирішенню проблеми з виникненням туберкульозу, який нечутливий до ліків. Війни в різних країнах порушують та роблять неможливим проведення профілактики та лікування туберкульозу. Також на цю ситуацію впливає міграція народів, яка дуже поширилася в останні роки. Все це ускладнює боротьбу з туберкульозом.
Комментировать