На базі КЛ «Феофанія» ДУС вперше в Україні відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Діагностика та лікування тромбогеморагічних ускладнень в клініці внутрішніх хвороб, хірургічній, акушерсько-гінекологічній практиці» під керівництвом головного позаштатного спеціаліста МОЗ України зі спеціальності «Терапія», член-кореспондента НАМН України, д.мед.н., професора Нетяженка В.З.
У роботі конференції взяли участь головні позаштатні спеціалісти МОЗ України та провідні фахівці в галузі внутрішньої медицини, хірургії, акушерства та гінекології: академік НАМН та НАН України, д.мед.н., професор Фомін П.Д., член-кор. НАМН України, д.мед.н., професор Пархоменко О.М., член-кор. НАМН України, д.мед.н., професор Медведь В.І., член-кор. НАН України, д.мед.н., професор Руденко А.В., член-кор. НАМН України, д.мед.н., професор Тодуров Б.М., д.мед.н., професор Степанов Ю.М., д.мед.н., професор Голубовська О.А., д.мед.н., професор Ткаченко Р.О., д.мед.н., професор Фадеєнко Г.М., д.мед.н., професор Сичов О.С., д.мед.н., професор Жарінов О.Й., д.мед.н., професор Целуйко В.Й. та ін. Всього кількість учасників склала 163 особи та 47 головних обласних спеціалістів.
Протягом І-го пленарного засідання була визначена роль лабораторної діагностики змін системи гемостазу та механізми впливу антитромботичних засобів. Доповідачі наголосили на необхідності стандартизації визначення та оцінки показників гемокоагуляції (в деяких лабораторіях України замість міжнародного нормалізаційного відношення досі визначається протромбіновий індекс, який є малоінформативним, а в деяких випадках може призвести до хибної оцінки; існують також різні підходи до визначення вмісту фібриногену, що затруднює уніфікацію алгоритмів діагностики). На сьогоднішній день в умовах широкого призначення нових пероральних антикоагулянтів необхідним є визначення активності X-фактору згортання крові.
Було зазначено, що в хірургічній практиці з метою профілактики тромбоемболічних ускладнень широко використовуються низькомолекулярні гепарини, але до цього часу їх дозування є не персоналізованим та не враховує індивідуальні властивості організму хворих. Це саме стосується лікування пацієнтів з гострим коронарним синдромом, де досить часто використовуються низькомолекулярні гепарини, які не мають доведеної клінічної ефективності.
В нашій державі основна увага при лікуванні хворих з інфарктом міокарда та тромбоемболією легеневої артерії зосереджена на проведенні антитромбоцитарної терапії та тромболізису, при цьому навіть у протоколах надання медичної допомоги вказується, що ефективність лікування залежить більшою мірою від проведення відповідних заходів, ніж від вибору фібринолітичного засобу. Хоча, підтверджено, що фібринспецифічні засоби мають свої переваги, що потребує подальшого уточнення та внесення відповідних змін.
У ході пленарних засідань було детально обговорено застосування подвійної та потрійної (у певної категорії хворих) антитромбоцитарної та антикоагулянтної терапії. Вказувалось на те, що особливих переваг при застосуванні різних антитромбоцитарних препаратів остаточно не доведено. Так само як і більш тривале призначення терапії, яка залежить від групи ризику пацієнтів.
Особлива увага приділялась обговоренню питання щодо лікування хворих з гострим ішемічним інсультом, де була продемонстрована висока ефективність своєчасної тромболітичної терапії та вказано на можливість впровадження нових шляхів лікування з використанням методу стентування артерій. При цьому вибір антитромбоцитарних засобів у таких пацієнтів багато в чому відрізняється від хворих кардіологічного профілю. Також потрібно враховувати резистентність до ацетилсаліцилової кислоти та тієнопіридинів (клопідогрелю, тікагрелору), яка має місце у 20-40% пацієнтів, яким надавалась стандартизована терапія.
Окреслено перспективи в лікуванні серцево-судинних захворювань з урахуванням генетичних аспектів. Зокрема, шляхом визначення активності генів, які відповідають за процеси згортання крові та реакцію на антитромбоцитарну та антикоагулянтну терапію.
В доповідях протягом конференції велика увага приділялась коморбідним станам, зокрема, визначенню факторів ризику тромбозів у хворих зі збільшеною масою тіла та супутніми захворюваннями: інфекційними хворобами, гепатитами, гепатозами та цирозами печінки. Ці питання потребують персоналізованого вибору антитромбоцитарної та антикоагулянтної терапії.
Особлива увага була приділена діагностиці та лікуванню ТЕЛА. Вказувалось на виділення певних груп пацієнтів з високим ризиком, як в терапевтичній, так і в хірургічній та акушерсько–гінекологічній практиці. Також увага приділялась профілактичному застосуванню різних форм низькомолекулярних гепаринів та ранній активізації пацієнтів.
Співробітники клінічної лікарні «Феофанія» ДУС, на базі якої була проведена Всеукраїнська конференція, представили ряд доповідей щодо клінічних випадків: «Роль ліпопротеїдів в патогенезі атеросклерозу. Сучасні можливості корекції гіперліпопротеїдів», «Клінічні випадки тромбозів у онкологічних пацієнтів у Всеукраїнському центрі радіохірургії», «Сцинтіграфія міокарда в діагностиці тромбогеморагічних порушень», «Профілактика тромбогеморагічних ускладнень при стенозуючих ураженнях судин голови» та клінічний випадок «Ризики та небезпека для пацієнта під час проведення антикогуляційної терапії», які відповідали сучасним міжнародним стандартам.
Було вказано на те, що в Державному експертному центрі розпочала функціонувати робоча група з розробки медичних стандартів діагностики та лікування ТЕЛА, яка в найближчий час надасть на обговорення уніфікований клінічний протокол. Вже підготовлені та впровадженні настанови та протоколи: «Гострий коронарний синдром з елевацією ST», «Надання допомоги хворим з ішемічним інсультом». Завершена робота над підготовкою протоколів надання медичної допомоги хворим з інфарктом міокарда без елевації сегмента ST, фібриляцією передсердь та серцевою недостатністю. Працює робоча група над розробкою медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги за темою «Внутрішньовенна інфузійна терапія», які будуть оприлюднені найближчим часом.
Матеріали конференції будуть розташовані на сайті ВГО «Асоціації лікарів-інтерністів» та на сторінці у фейсбуці
Комментировать