Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко зустрівся з комісаркою ЄС з питань цивільного захисту та рівності, гуманітарної допомоги, готовності до кризових ситуацій та управління ними Аджею Лябіб і її командою. Єврокомісарка повідомила про виділення Україні нового пакета гуманітарної допомоги ЄС на суму 148 мільйонів євро. Фінансування буде спрямовано на екстрену допомогу, включаючи їжу, житло, чисту воду, медичне обслуговування та захист взимку. Основними пріоритетами є підтримка вразливих верств населення в східних та південних регіонах Україні, які значно постраждали від війни.
“Україна глибоко вдячна за всебічну підтримку, яку Європейський Союз надає нашій країні у цей надзвичайно складний період. Наша медична система продовжує працювати, попри всі виклики повномасштабної війни. За цей час ворог пошкодив 1971 обʼєкт медзакладів та ще 300 з них зруйнував повністю без можливості подальшого відновлення. Отримати вичерпну інформацію щодо ступеня руйнування медзакладів на тимчасово окупованих територіях наразі неможливо. Руйнування логістичної інфраструктури є ще одним фактором, що ускладнює доступ українців до необхідної медичної допомоги. Тому підтримка ЄС дуже важлива для нас: це і гуманітарна допомога, і програма медичної евакуації, завдяки якій українці мають змогу безоплатно лікуватися в європейських клініках, і проєкти з посилення енергетичної незалежності та модернізації медзакладів, і відпрацювання механізмів реагування на потенційні хімічні та ядерні загрози, і євроінтеграційні процеси, і партнерство в межах формування стратегічних запасів ліків тощо. Це все важливий сигнал солідарності, який дуже цінують українці.” — Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я України.
Сторони обговорили, зокрема, подальшу підтримку програми медичної евакуації постраждалих від війни українців для лікування за кордоном, а також медичну допомогу нашим громадянам, які були змушені покинути Україну через війну.
Нагадаємо, від початку повномасштабного вторгнення МОЗ разом з директоратами Європейської комісії ECHO та SANTE створили механізм медичної евакуації громадян України, які постраждали та потребують спеціалізованого лікування, до європейських країн. Відтоді до медичних закладів більш як 20 європейських країн були евакуйовані понад 5000 пацієнтів, зокрема, майже 4000 пацієнтів за сприяння Координаційного центру з надзвичайних ситуацій (ERCC). Більшість з них — це військовослужбовці, які постраждали під час ведення бойових дій. 2800 евакуйованих пацієнтів вже повернулись в Україну. Війна триває, тому подальша робота програми є дуже важливою.
“ЄС визнає критичну потребу в підтримці та продовжує свої гуманітарні зусилля в Україні. Нещодавно ми перетнули позначку у 4000 українських пацієнтів, евакуйованих до європейських медичних закладів. Учора я зустрічалася зі сміливими лікарями в Чернігівській області, яким ми допомагаємо надавати медичну допомогу жінкам у найвіддаленіших районах. Це лише декілька прикладів того, як ЄС підтримує систему охорони здоров’я України, — і ця відданість залишатиметься непохитною.” — єврокомісарка Аджа Лябіб.
Попри виклики, які сьогодні існують в Україні, МОЗ займається активним впровадженням стратегії запобігання та реагування на гендерно зумовлене насильство. Ще з 2019 року в Україні для лікарів існує чіткий порядок документування випадків домашнього насильства та надання медичної допомоги постраждалим. Наразі цей документ переглядається з урахуванням міжнародних стандартів та Директиви ЄС 2024/1385 від 14 травня 2024 року про боротьбу з насильством щодо жінок і домашнім насильством. Також здійснюється постійне навчання лікарів з моніторингу і веденню випадків сексуального та домашнього насилля, а також наданню першої психологічної допомоги постраждалим — відповідний курс доступний на сайті Академії НСЗУ.
Окремим питанням є сексуальне насильство, пов’язане з війною, що є новим для України викликом. На рівні держави уже прийнято відповідний закон, що регламентує порядок визнання статусу постраждалої особи від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, надання їй репарацій та соціального захисту. МОЗ в межах своєї компетенції теж працює над покращенням механізмів надання медичної та психологічної допомоги постраждалим.
У фокусі уваги також питання сексуального та репродуктивного здоров’я. Завдяки підтримці Європейської комісії, DG ЕСНО, у межах заходів гуманітарного реагування UNFPA в Україні функціонують мобільні гінекологічні бригади, які надають якісну медичну допомогу з питань сексуального та репродуктивного здоровʼя мешканкам віддалених куточків України.
Через війну, що триває, наскрізним викликом для України сьогодні є питання ментального здоров’я. У рамках реалізації Всеукраїнської програми ментального здоровʼя «Ти як ?», ініційованої першою леді Оленою Зеленською, психологічні послуги стають значно доступнішими кожному. З 2025 року послуги з ментального здоровʼя інтегровані та включені до пакета медичних послуг «Первинна медична допомога», що є комплексним державним рішенням, яке вперше реалізується в Україні і є стратегічною відповіддю держави на збільшення відповідних потреб серед українців. Завдяки йому нині пацієнти можуть звернутися по психологічну підтримку до свого сімейного лікаря. У 2024 році рекордна кількість українців скористалися такою можливістю. Йдеться про понад 500 тисяч пацієнтів, що вчетверо більше ніж у 2023.
Крім цього, під час зустрічі обговорили співпрацю у фармацевтичній сфері. Зокрема, залучення України як стратегічного партнера в гарантуванні стабільних ланцюгів постачання лікарських засобів Наразі тривають консультації щодо технічних процедур підписання угоди про спільні закупівлі.
“Вже зараз можу сказати, що пишаюся тим прогресом, який нам вдалося досягти у сфері реабілітації. Наразі пропускна спроможність реабілітаційної системи складає понад 12000 терапевтичних сеансів на день, що в чотири рази більше, порівняно з 2022 роком. Це означає, що мінімум 126 тисяч пацієнтів на рік отримують необхідну допомогу. Цей той досвід, який ми вже передаємо іноземним колегам. Ще один критично важливий напрям — функціонування служб крові. За весь період війни Україна не імпортувала жодної дози крові. Нам вдалося повністю забезпечити Сили безпеки й оборони країни, пацієнтів та цивільних необхідною кількістю крові самостійно, хоча потреба в ній стабільно висока. Один з прикладів — лікарня на Дніпропетровщині, де підрахували, що за час війни перелили 9 тонн крові.”
Присутні обговорили подальші кроки для посилення ефективності спільної роботи та адаптації підтримки, що надається, до актуальних потреб української медичної системи, аби українські громадяни мали доступ до всіх необхідних медичних послуг.
Комментировать