Акушерство и гинекология

Ефективність утеротонічної терапії післяпологових гіпотонічних кровотеч

Утеротонічна терапія гіпотонічних кровотеч

Гіпотонічні кровотечі з помірною крововтратою та хвилеподібним перебігом як основний вид кровотеч в акушерській практиці. Ефективність та безпечність прийому утеротонічних препаратів як складових лікування гіпотонічних кровотеч у післяпологовому періоді, а саме – карбетоцину.

Голяновський О.В., Глушко О.І.

Кафедра акушерства та гінекології №1 НМАПО ім. П.Л.Шупика

Кафедра акушерства, гінекології та репродуктології НМАПО ім.П.Л.Шупика

Вступ. В акушерській практиці кровотечі продов-жують залишатись найбільш серйозною проблемою, так як серед причин материнської смертності впев-нено утримують другу позицію і складають в серед-ньому 20% [4]. Частота пологів, ускладнених матко-вою кровотечею в Україні становить від 8% до 10% [5]. В 2-5% випадків, кровотечі пов’язані з гіпо- та атонічними станами матки, а кожній 2-3 такій жінці видаляється матка [1,2,6,7,]. На сьогоднішній день переважають випадки гіпотонічної кровотечі з помі-рною крововтратою та хвилеподібним перебігом [3,6].

Для гіпотонічних та атонічних кровотеч притаманні масивність та раптовість виникнення. Більшість ви-падків післяпологових кровотеч можна попередити шляхом звичайного застосування кваліфікованим персоналом активного ведення ІІІ періоду пологів. Цей підхід передбачає вживання низки заходів, які включають застосування профілактичних препара-тів, що стимулюють скорочення матки під час або одразу після народження дитини, раннє затискання пуповини і її пересічення та контрольовану тракцію задля народження плаценти [11,12].

Однією із складових лікування гіпотонічних та ато-нічних кровотеч є введення утеротонічних препара-тів. Всім відомий окситоцин в терапевтичних дозах викликає короткочасні, ритмічні скорочення тіла і дна матки, не виявляє суттєвого впливу на тонус нижнього сегмента матки і швидко руйнується окси-тоциназою. Поряд із вже існуючими утеротонічними препаратами, в клінічній практиці з’явився новий, нещодавно синтезований препарат – агоніст окси-тоцину (карбетоцин). Карбетоцин (Пабал) зв’язується з рецепторами окситоцину в міометрії, що призводить до ритмічних скорочень міометрію, збільшує частоту скорочень та підвищує тонус мат-ки [10]. Існують дослідження, що стосуються ви-вчення ефективності профілактичного використання карбетоцину під час операції кесарів розтин з епі-дуральною або спінальною анестезією для запобі-гання атонії матки [9].

Добрі результати отримані в ході вивчення ефек-тивності профілактичного використання карбето-цину в жінок з групи високого ризику розвитку гіпо-, атонічної кровотеч в разі вагінальних пологів [8].

Метою нашої роботи стало дослідження ефекти-вності та безпечності застосування нового утеро-тонічного препарату тривалої дії, карбетоцину, для лікування гіпотонічних кровотеч у післяпологовому періоді.

Матеріали та методи дослідження

У дослідження було включено 50 пацієнток з гіпо-тонічною кровотечею в ранньому післяпологовому періоді. До основної групи входило 25 породіль, яким до складу терапії гіпотонічної терапіі в ран-ньому післяпологовому періоді в якості утеротоні-чного засобу було включено агоніст окситоцину – карбетоцин (пабал). Препарат вводили внутріш-ньовенно в дозі 100 мкг.

У контрольній групі було 25 породіль, які отриму-вали загальноприйняту терапію гіпотонічної крово-течі. З утеротонічною метою внутрішньовенно, крапельно вводили окситоцин в дозі 10 ОД в 250 мл фізіологічного розчину.

Обидві групи були репрезентативними за віком, соматичним та гінекологічним анамнезами. Аналі-зували тільки групи жінок з пологами через приро-дні пологові шляхи з активним веденням ІІІ періоду пологів, в яких крововтрата склала більше 0,5 % маси тіла.

За проведеними клінічними дослідженнями визна-чали час припинення кровотечі, об’єм крововтра-ти, необхідність хірургічного гемостазу. Порівню-вали безпечність та ефективність кожної з мето-дик, здатність підтримувати тонус матки та запобі-гати розвитку масивної акушерської кровотечі. Об’єм крововтрати визначали кількісно шляхом збирання втраченої крові в спеціальну мірну посу-дину, а також за клінічними даними.

На ІІІ добу післяпологового періоду проводили ультразвукове дослідження органів малого таза з метою визначення інволюції матки. Трансабдомі-нальне сканування проводили на апараті SSA-660A («Toshiba Xario» — 2008p.). конвексним датчи-ком частотою 2-5 мГц.

Отримані цифрові дані оброблені методом варіа-ційної статистики за допомогою програми «Microsoft Excel» із застосуванням парного критерію Ст’юден-та (t).

Результати дослідження та їх обговорення

У всіх жінок досліджуваних груп вагітність закінчи-лась терміновими пологами з середнім терміном ге-стації 39,5 тижнів. Вік жінок в обох групах дослі-дження достовірно не відрізнявся і коливався від 18 до 39 років. Більшість пацієнток з основної та конт-рольної груп — першороділлі: відповідно 68,0% проти 74,0% в контрольній групі (р > 0,05).

Ускладнений перебіг вагітності спостерігався у 92% обстежених основної групи. Так, у 14 (56%) пацієн-ток перебіг вагітності був ускладнений загрозою пе-реривання вагітності в різні терміни, у 16 (64%) – анемією легкого або середнього ступеню, у 5 (20%) – плацентарною дисфункцією, у 4 (16%) – преекла-мпсією легкого або середнього ступеню, у 2 (8%) – безсимптомною бактеріурією.

Перебіг вагітності був без ускладнень тільки у 4 (16%) жінок контрольної групи. У 11 (44%) вагітних спостерігалась загроза переривання вагітності в рі-зні терміни, у 12 (48%) – анемією, у 3 (12%) – пієло-нефритом, у 4 (16%) – прееклампсією, у 3 (12%) – плацентарною дисфункцією.

При внутрішньовенному введенні 100 мкг карбето-цину відновлення тонусу матки та зупинення крово-течі наступало через 2-2,5 хвилини (150 ± 12 сек.), а при застосуванні окситоцину тривалість кровотечі складала 5 і більше хвилин (300 ± 18 сек. – р < 0,05).

Також було встановлено, що в основній групі серед-ня крововтрата становила 655,0 ± 17 мл на відміну від 815,0 ± 20 мл в контрольній групі. Таким чином, в разі застосування карбетоцину середня крововт-рата була на 160,0 мл меншою, ніж при введенні ок-ситоцину.

Рис.1. Середня крововтрата в пологах в дослі-джуваних групах.

4

З метою спинення кровотечі у 1 породіллі контро-льної групи з об’ємом крововтрати, що становив більше 1% від маси тіла було здійснено пе-рев’язування магістральних судин (маткові, яєчни-кові судини) та перев’язування крижово-маткових зв’язок. Необхідність виконання екстирпації матки у 1 пацієнтки контрольної групи виникла внаслідок масивної кровотечі в ранньому післяпологовому періоді з розвитком геморагічного шоку, синдрому ДВЗ, що потребувало використання рекомбінант-ного активованого фактору VII (rFVIIа), транекса-мової кислоти, препаратів крові з проведенням ін-тенсивної ІТТ.

Таблиця 2. Клінічні ускладнення в групах дослідження

5

 

У всіх породіль основної і контрольної групи була зі-брана інформація відносно небажаних ефектів, що могли бути пов’язані з прийомом препаратів. Побічні реакції на введення препаратів в обох групах були схожими, кількість цих ускладнень достовірно не ві-дрізнялась (р>0,05). Найбільш частою скаргою жі-нок була незначна, короткотривала нудота, що не потребувала додаткового лікування. В групі засто-сування карбетоцину 10 породіль (40,0%) пред’явили скаргу на незначний біль спастичного характеру внизу живота, що минав самовільно. Да-ний факт можна пояснити більш вираженою утеро-тонічною дією карбетоцину в порівнянні з окситоци-ном, в групі застосування якого даний симптом від-сутній.

Спостереження за пацієнтками в післяпологовому періоді дали змогу зробити висновки, що випадки субінволюції матки рідше зафіксовані в основній групі (4% проти 16% в контрольній групі – р < 0,05).

Висновки

Проведене нами дослідження свідчить про високу клінічну ефективність, безпечність застосування пре-парату карбетоцин для лікування гіпотонічних після-пологових кровотеч. Використання даного засобу з вираженою, довготривалою утеротонічною дією до-зволяє досягти швидкого відновлення тонусу матки та спинення кровотечі, зменшити об’єм крововтрати, знизити частоту оперативних втручань та необхід-ність переливання препаратів крові в післяпологово-му періоді і тим самим поліпшити прогноз та зберегти репродуктивну функцію для породіль. Результати проведеного дослідження дають змогу рекомендува-ти даний препарат не тільки з метою профілактики кровотечі в післяпологовому періоді, але й для ліку-вання гіпотонічних та атонічних акушерських крово-теч.

Резюме. В статті представлено результати вивчен-ня ефективності та безпечності застосування утеро-тонічного препарату пролонгованої дії – карбетоци-ну для зупинки гіпотонічної кровотечі в ранньому післяпологовому періоді. Доведено, що новий тера-певтичний підхід дозволяє досягти швидкого спи-нення кровотечі, зменшити об’єм крововтрати, зни-зити частоту хірургічного гемостазу та необхідність використання препаратів крові.

Ключові слова: акушерські кровотечі, тонус матки, карбетоцин, окситоцин.

Література.

1. Айламазян Э. К. Акушерство: учебник для мед. вузов / Э. К. Айламазян. – 5-е изд., доп. – СПб.: СпецЛит, 2005. – 527 с.

2.Бакшеєв М.С. Маткові кровотечі в акушерстві. – Масивні акушерські кровотечі : ефективність органозберігаючих методів хірургічного гемостазу. – К.: «Здоров’я», 1966. – 342 с.

3. Барковский Д. Е. Послеродовое гипотоническое кровотечение: рекомендации ВОЗ по оказанию медицинской помощи / Д. Е. Барковский // Патологія. – 2005. – № 3. – С. 8–11.

4. Камінський В.В., Голяновський О.В. Масивні акушерські кровотечі: диференційований підхід до хірургічного гемостазу / В.В. Камінський, О.В. Голяновський // Здоровье женщины. – 2009. – №3 – С.27-30.

5. Морозова И.А. Кровотечения во второй половине беременности

(дородовые) // Новости медицины и фармации. – 2008. – №253. – С.70-74.

6. Пути снижения матеpинской смеpтности, обусловленной акушеpскими кpовотечениями / В. И. Кулаков, В. Н. Сеpов, А. М. Абубакиpова [и др.] // Акушерство и гинекология. – 2001. – № 1. – С. 3–5.

7. Bakshi S. Indications for and outcomes of emergency peripartum hysterectomy. A five-year review / S. Bakshi, B. A. Meyer // J. Reprod. Med. – 2000. – Vol. 45, N 9. – P. 733–737.

8. Boucher M., Nimrod C.A., Tawagi G.F., Meeker T.A., Rennicks White R.E., Varin J. Comparison of carbetocin and oxytocin for the prevention of postpartum hemorrhage following vaginal delivery: a double-blind randomized trial // Obstet. Gynaecol. Can. – 2004.; 26(5). – P. 481 – 488.

9. Dansereau J., Joshi A.K., Helewa M.E., Doran T.A. et al. Double-blind comparison of carbetocin versus oxytocin in prevention of uterine atony after caesarean section // Am. J. Obstet. Gynecol. – 1999.; 180(3 Pt 1). – P. 670 – 6.

10. Hunter D.J., Shulz P., Wassenaar W. Effects of carbetocin, a long acting oxytocin analog on the postpartum uterus. Clin. Pharm. Therapy. – 1992; 52. – p. 60-7.

11. Prendiville W.S. et al. Active versus expectant management in the third Stage of labor // Cochrane Revie, March, 9, 2000. In: The Cochrane Library, Issue 4,2001.

12. Prevention and Treatment of Post-partum Haemorrhage: New Advances for Low Resource Settings Joint Statement International Confederation of Midwives (ICM) International Federation of Gynaecology and Obstetrics (FIGO). November, 2006.

 

Комментировать

Нажмите для комментария

Здравствуйте,
Выйти

Мы на Facebook

Самое популярное