Напередодні дня Незалежності ми замислились над питанням: що змінилося в Україні за часів незалежності і де ми зараз. Думками з цього приводу з Медпросвітою поділилась Радміла Гревцова (адвокат, кандидат юридичних наук, доцент, Голова Комітету з медичного і фармацевтичного права Асоціації адвокатів України).
Сучасну Україну нерідко називають країною волонтерів. Дійсно, важко переоцінити роль добровольців і волонтерів у збереженні Незалежності нашої Держави. І серед цих достойників чимало медичних працівників.
Але наразі кожен медик, освітянин чи інший працівник бюджетної сфери у нас майже волонтер.
Адже у порівнянні з рівнем його кваліфікації і відповідальності заробітна плата є символічною (звісно, є винятки, але ми зараз не про них). І за цих умов відданість людям і своїй професії – це внесок кожного у розвиток нашої Держави.
Сподіваюся, що медичні заклади зможуть правильно скористатися тими можливостями, які надає «автономізація», і медики отримуватимуть достойну винагороду за свою працю, а заклади функціонуватимуть на більш цивілізованих фінансових і управлінських засадах.
Згідно з рейтингом Світового Банку, Україна знаходиться на 76-му місці з-поміж 190 за легкістю ведення бізнесу Doing Bussiness-2018. Але, попри всі труднощі, у нас розвивається медичний бізнес. А це – нові робочі місця, інноваційні технології, високий рівень обслуговування.
Тож хочеться вірити, що відтік українських медиків за кордон в пошуках кращої «професійної долі» поступово припиниться, і кожен зможе реалізувати свої здібності та втілити мрії тут, на своїй землі. Але вірити зараз замало – треба діяти.
Для мене важливим показником є стан справ у царині права та управління.
За індексом верховенства права, що вимірюється Всесвітнім проектом правосуддя, Україна посідає 77-му із 113 позицій. Це місце високим не назвеш. А верховенство права – це передбачуваність законодавства і заборона свавільного втручання влади у здійснення прав людини, це доступ до правосуддя і рівність перед законом і судом… .
Але позитивні зрушення є. І в тому числі у сфері охорони здоров’я.
Сьогодні все більше лікарів, керівників закладів і департаментів охорони здоров’я усвідомлюють важливість правової складової медичної діяльності. Адже без права немає прав – ані у лікаря, ані у пацієнта. І не просто усвідомлюють, а знаходять вірний шлях у регуляторно-юридичному морі . А ми, юристи, і надалі готові допомагати у складанні лоцманських карт.
І щодо управління. Нашій державі потрібна оновлена і оздоровлена державна служба.
Час для системного бачення (хоча це завжди було на часі!), професіоналізму і креативності.
Мабуть, усі пам’ятають відомий вислів Михайла Грушевського про тих, хто керував Україною.
Хочеться, щоби на всіх щаблях влади і управління в Україні були ті, кому Україна потрібна, хто живе і працює серед людей, і хто не відірветься від них, щойно опиниться на представницькій або чиновницькій сходинці.
Але багато в чому це залежить від нас — тих, хто має право обирати і право бути обраним.
Хто готовий до невдячної, копіткої праці і готовий брати на себе відповідальність. А ви, медики, щодня берете на себе відповідальність за чиєсь здоров’я і життя.
І ще одне. Сьогодні нерідко штучно протиставляються волонтери і фахівці, молодь і люди досвідчені, медики і пацієнти… . Тож маємо завжди пам’ятати про спільний знаменник, в якому — людяність, патріотизм і професіоналізм.
З Днем Незалежності, Україно! З Днем Незалежності, шановні медичні працівники!
Ясного, безхмарного неба і розквіту нашій Українській Державі!
Здоров’я вам, дорогі медики, родинного тепла, добробуту, енергії та наснаги! Нехай ваша праця приносить задоволення і шанується суспільством!
З глибокою повагою,
Радмила Гревцова, адвокат, к.ю.н., доцент, директор Навчально-наукового центру медичного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Комментировать