У разі смерті хворого, який знаходився на лікуванні в лікарняному закладі, головний лікар має 15 діб, щоб з’ясувати причину смерті та визначити, чи небуло порушень в лікувальному процесі, для чого він повинен призначити засідання лікарсько-контрольної комісії.
Робота лікарсько-контрольної комісії дає змогу виявити недоліки у лікувально-діагностичній роботі лікувального закладу. На її засіданнях учасники аналізують конкретні випадки, що призвели до смерті пацієнта. Про них начальник патологоанатомічного бюро чи завідувач патологоанатомічного відділення повідомляє головному лікарю, який і призначає лікарсько-контрольну комісію, щоб з’ясувати обставини.
Лікар-патологоанатом доповідає про патологоанатомічний діагноз та епікриз, порівнює клінічний та патологоанатомічний діагнози за всіма рубриками. Він подає відомості про виявлені недоліки у наданні медичної допомоги та їхні причини. Лікар-патологоанатом зазначає результати аутопсії в акті патологоанатомічного розтину трупа.
Патологоанатомічний розтин тіл померлих дає можливість визначити:
- чи правильно пацієнту поставили діагноз;
- патофізіологічні особливості перебігу захворювання;
- наскільки ефективним було призначене лікарем лікування;
- чи були у пацієнта супутні захворювання, які не врахували під час діагностики та які могли ускладнювати перебіг основного захворювання;
- ознаки патоморфозу, що змінюють класичний перебіг захворювання, а відповідно — і його клінічні прояви.
Комментировать