Вибір редакції Є думка Інтерв'ю спеціаліста

Covid-19 і пандемія тривожних розладів

Пандемія Covid-19 триває і поступово торкається  всіх напрямків медицини. Вже зрозуміло, що у цього вірусу багато органів-мішеней: він діє внутрішньоклітинно і поліорганно, а в легенях — полісегментарно,  проявляє особливу тропність до дихальної, нервової та судинної системи, має  гострий і віддалений період дії.

Редакція звернулася з питаннями про особливу дію вірусу на нервову тканину до невролога, головного лікаря клініки «Time +» Олексія Юрійовича Пилипейченка.

  • Як ви бачите у своїй клінічній практиці, лікарі вже напрацювали принципи етіотропного, патогенетичного і симптоматичного лікування Covid-19?

Етіотропного лікування цього вірусу не існує, як і більшості вірусів. Всі в очікуванні вакцини. Що до патогенетичного і симптоматичного лікування – вже є напрацювання і затверджені схеми, клінічні настанови та протоколи, що постійно доповнюються й удосконалюються відповідно до клінічної ефективності. А клінічну ефективність, як ви знаєте, лікарі напрацьовують на передовій.

  • Питання, що цікавить лікарів і пацієнтів: наскільки  доцільно використання кортикостероїдів і антибіотиків при Covid-19?

Якщо говорити про застосування кортикостероїдів і антибіотиків – обидва препарати присутні в протоколах лікування ускладненої форми Covid-19. Кортикостероїди застосовуються в гострій стадії ковіду для запобігання виникнення цитокінового шторму. Якщо є маркери бактеріального запалення в крові — приєднуються антибіотики. Але, підкреслюю, що лікування не починається з цих груп препаратів і для призначення має бути чітке клінічне підґрунтя.

  • Чим за вашими спостереженнями відрізняється клінічна картина перебігу коронавірусу і грипу?

За моїми спостереженнями коронавірус призводить до значно більшого наповнення госпітальних ліжок і обумовлює вищу летальність, в тому числі й через загострення хронічних хвороб.

  • Чи існує таке поняття як колективний імунітет при ковід-пандемії? Чи маєте Ви прогноз епідемічної ситуації?

Прогнозів я робити не можу, це більше питання епідеміологів. Виходячи із клінічної картини, наступні хвилі можна спрогнозувати весною і наступною зимою. Зараз вже циркулює п’ять штамів, і вони будуть продовжувати мутації. Ми будемо спостерігати, чи існує перехресний імунітет між штамами та сподіваємося на дію вакцини

  • Наскільки доцільними для зупинки процесу є карантин, локдаун і соціальні обмеження?

Що ж, це не зовсім медичне, а економічне питання. Зрозуміло, що в країні з нашим рівнем економіки, складно говорити про повний локдаун. Для чого робляться обмежувальні заходи? Для того, щоб в очікуванні вакцини, не захворіло багато людей і вони не перевантажили медичну систему. Що ж до колективного імунітету – то треба його створювати, щоб не ризикувати людьми літнього віку, бо рівень летальності при інфікуванні ковідом  людей за 70 років досить високий

  • Як впливає зменшення соціальної активності на психологічне здоров’я людей?

Зараз — пандемія тривожних і психосоматичних розладів у світі. Люди перестали відвідувати культурні заходи, концерти, виставки, а це – культурна їжа для мозку і нервової системи. Що робити, спитаєте ви? Читати книжки, слухати музику, гуляти в парку, їздити на велосипеді, займатися вдома і спілкуватися з близькими людьми

  • Які існують грізні ускладнення Covid-19 в неврології?

Найчастіше неврологічне порушення при ковідному ураженні – мозковий ішемічний інсульт, його особливість полягає в тому, що часто він виникає до того, як діагностується Covid або при так званому легкому перебігу. Інсульт розвивається внаслідок порушення формули згортання крові та тромбозу. Друге ускладнення – це полінейропатія або мононейропатія, запалення периферичних нервів, які ідуть від спинного мозку до кінцівок, ці нерви мають мієлінову оболонку, яка страждає при дії вірусної інфекції.

Наступна проблема — нейропсихологічна – порушення і відсутність повноцінного сну. Головна причина – це інформаційний ковідний стрес, зміни в режимі дня і звичному розкладі, головний біль, кашель і загальне погане самопочуття. Існує так званий «ковідний хвіст» — порушення сну пацієнта впродовж півтора-двох місяців після перенесеного ковіду. Реактивно-депресивні розлади — це реактивна реакція на стрес, з яким стикаються люди в соціальних мережах, в суспільстві, а особливо в стаціонарах хворих на ковід.

Найчастіше неврологічні ускладнення трапляються у віці після 65 років, в рівній мірі у чоловіків і жінок, з супутньою кардіологічною патологією

  • Яка профілактика захворюваності на ковід?

 

Є первинна і вторинна профілактика. Первинна – це соціальна дистанція, маски й антисептики.

Вторинна профілактика – своєчасне звернення за допомогою та обмірковане призначення гормонів і антибіотиків. Важливо не призначати нічого зайвого, щоб не навантажувати організм. В ранні терміни після одужання не варто виходити на роботу, щоб не отримувати зайвий емоційний і фізичний стрес в ослабленому стані, бо цей стрес організм може не витримати та запуститься новий каскад хвороби. Важливо налагодити сон і відпочинок, бо не буває дня без ночі, і навіть після одужання від вірусу на тлі перевтоми можна отримати бактеріальну пневмонію.

Рекомендації для лікарів, що працюють з ковідними пацієнтами: регулювати свою присутність в місцях великого вірусного навантаження, повноцінно харчуватися і достатньо спати. Лікарям після 65 років, особливо з цукровим діабетом або гіпертонією, краще усунутися від лікування хворих із Covid-19.

  • Які дії на Вашу думку зараз оптимальні для виходу суспільства зі складної соціальної й медичної ситуації?

Не можна, на мій погляд, вдаватися до крайніх заходів. Дозволити собі все і жити як жили раніше – це великий ризик в плані перевантаження відділень інтенсивної терапії й високої смертності серед людей старше 65 років. Повний локдаун з іншого боку – це катастрофа для нашої економіки, яка призведе до того, що люди з цукровим діабетом, ішемічною хворобою серця, неврологічними хворобами, не отримають лікування і ліків, що провокує появу нових проблем.

Я — за врівноважені тверезі рішення.

 

Матеріал підготували:

 Ольга Компанієць, лікар, медичний журналіст

Ольга Калюжна, лікар, медичний журналіст

Комментировать

Нажмите для комментария

    Ми на Facebook