Вибір редакції Думки вголос Інтерв'ю спеціаліста

П. Ковтонюк: Чому лікарям затримують зарплати? Як на це впливає МОЗ?

Павло Ковтонюк_медреформа_медпросвіта

На запитання читачів Медпросвіти відповідає замміністра П. Ковтонюк

Виплати чи невиплати зарплати в 90% випадків  є проблемою місцевих бюджетів. Тому що вони, як то кажуть, «бачили очі, що купували». Нагадаємо, що запит на фінансування ми отримуємо заздалегідь від кожної області, району, закладу тощо. І коли кошти розподіляються між всіма, керівники вже на початку року бачать, який в них дефіцит. Коли керівники нам доводять свої потреби, ми їм виділяємо гроші. І вже 1 січня вони знають, на що їм вистачає, а де грошей немає.

І потім вони цей річний бюджет вже можуть спланувати.

Якщо в серпні місяці нам хтось каже: «О боже, у нас нема грошей на зарплату… на комунальні видатки», це означає тільки одне – «товариш» не порахував свої видатки в січні. Звісно, що ми починаємо шукати шляхи як їм допомогти. Але, вибачаюсь, чия то проблема? Але вони починають робити з того публічне шоу: вони сюди самі приїжджають, депутатів з собою підтягують, пресу, громадськість… Самі приходять, прошення пишуть… Ми, звичайно, щось десь «нашкребемо», але то незаплановані видатки. І нам самим потрібно десь ті кошти знайти.

Володимир Пляцек: Лікарям потрібні гідні умови…

Про що каже несвоєчасна виплата зарплатні? Про поганий менеджмент.

Або можливий другий варіант — у них роздуті лікарні. Ми беремо наприклад дві області, однакові. У одних на душу населення лікарів 9, у других — 14. Одна і та ж сама структура захворюваності, демографічна характеристика населення.

І якщо в одного не вистачає на зарплати лікарям, то виникає питання: а чого в тебе так багато лікарів? Для тих же людей, тих же хвороб. Він просто боїться звільнити зайвих, бо то вже непопулярне рішення.

Чому ми так хочемо ці послуги порахувати? Саме тому, щоб назавжди закрити балачки про те, хто і кому не платить зарплату. Ми за послугу вам заплатили? А якими лікарями, ліжками, будинками, як ви їх надаєте – це ваше повноваження. Ми даємо гроші за послуги. Все.

А, ви тих послуг не надали! То вже вибачайте…

Ми ідемо на такі кроки, коли лікарні самостійно зможуть залучати все більше і більше грошей. Наприклад, підтримуємо максимальну автономізацію закладу. Це умови, коли  заклад має можливість бути підприємством. Так, не прибутковим. Тобто вони не можуть заробляти на медицині, отримувати прибуток. Але вони можуть залучати більше коштів, вкладати їх в розвиток, в навчання, залучати більше пацієнтів і, знов таки, отримувати більше коштів. Заклади можуть надавати платні послуги, щось здавати в оренду, вони можуть отримувати якісь кошти з програм, за участь в міжнародних проектах.

А не сидіти склавши рученята з бюджетом. Бюджетний заклад по закону може отримати кошти тільки з бюджету. А головне — вони зможуть розпоряджатися усіма залученими грошима самостійно. Можуть перерозподіли зарплати, наприклад.

В закладі, коли він є неприбутковим підприємством, керівництво самостійно встановлює сітку. Тобто керівник може сказати: у мене такі-то спеціалісти стільки отримують, такі — стільки. Це відповідальність, але це і набагато більше можливостей мотивувати своїх лікарів.

Платити їм зарплати диференційовано. Коли хірург отримує не 3200 грн, по тарифній сітці, як інші бюджетні працівники, а , наприклад, буде отримувати 20 000, а сторож буде отримувати 3 200. А по сітці в тебе і сторож 3 200, і хірург 4 000.

Тому ми роз’яснюємо всім, що реформа надає можливості.

 

Комментировать

Нажмите для комментария

    Ми на Facebook