Час звільнятись: Лінчевський називає марнотратством лікування онкохворих

Заступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський заявляє, що лікувати онкохворих недоцільно, адже вони «все одно всі помруть».

Він пропонує витрачати кошти, які йдуть з держбюджету на лікування онкохворих за кордоном, на інші сфери медицини, наприклад кардіологію, мотивуючи це тим, що термін життя пацієнтів з хворобами серця після проведення успішної операцій довший, аніж у онкохворих.

«Щодо ефективності. Щодо нерезультативності і неекономного використання грошей. У сухому залишку — 25 відсотків пацієнтів, власне, вмирають. Тобто, кожен четвертий лікується за кордоном неефективно. Друзі, колеги! Це рак. Вони всі помруть. Вони всі помруть без варіантів. І ефективність цієї програми нуль відсотків!», — прямо говорить Лінчевський.

Варто нагадати, що онкологічні захворювання займають друге місце в структурі смертності в Україні. Додамо до цього, що ще наприкінці 2016 року МОЗ під керівництвом в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун скасувало програму дорослої онкології і тільки наприкінці 2017 року схвалило закуповування ключових хіміопрепаратів для лікування онкологічних захворювань.

Наказ МОЗ України від 11.04.2018 № 647 «Про Розподіл лікарського засобу «КСЕЛОДА®» (Капецитабін) для лікування онкологічних хворих, закупленого за кошти Державного бюджету України на 2017 рік»

«Ці проблеми, тобто, ці онкологічні захворювання, які, власне, вимагають трансплантації кісткового мозку, вони закінчуються смертю. Рано чи пізно. Трансплантація нирки, трансплантація серця, вона не продовжує життя невизначено довго», — переконує заступник міністра охорони здоров’я.

Тим не менш, наприклад, у США (ідеали яких так активно впроваджує нова команда МОЗ) до хвороби ставляться зовсім інакше: вважають онкологію державною проблемою і пишаються тим, що зараз на території штатів проживає 14 млн онкохворих, у яких рак було виявлено ще 5-20 років тому (за даними American Cancer Society).

Зважаючи на те, що трансплантація може подовшити життя людини на декілька років, скільки людино-років ми втратимо, якщо відмовимося від неї? І якщо говорити про те, що хворі на рак все одно помруть, то хіба не всі ми смертні? Як знати, скільки ще років хто проживе. Коли так, то хрест можна ставити на водіях, бо вони мають ризик загинути протягом найближчих 5 років, чи на пішоходах, що мають шанс потрапити під колеса.

Як мені виявляти онкологію? По зіркам?

Між тим, першорядне завдання МОЗ та його керівництва — створювати умови для якісного лікування та подовшення життя громадян. Тому такі вислови про програму, яка дарує надію людям та сотні людино-років державі, просто недоречні й навіть цинічні.

Від людини, яка вважає недоцільним витрачати кошти на лікування громадян, важко очікувати реформи, спрямованої на інтереси людей. Звісно, МОЗ має рахувати гроші та думати про їх ефективне використання. Але мають же бути якісь межи. Людське життя – це більше, ніж ресурс для поповнення державного бюджету за рахунок податків чи голос на майбутніх виборах.

До речі, за Лінчевського МОЗ вибачився: «Заступник міністра Олександр Лінчевський приносить вибачення за емоційні вислови, неприпустимо невдало використані під час його доповіді для опису проблеми, що зачіпає надто чутливі питання для пацієнтів, їхніх близьких та небайдужих громадян», — передає прес-служба відомства. Тобто, вибачився він за «емоційні вислови», а за свою позицію.

То, можливо, Лінчевський висловив ставлення всього МОЗ? Здається, ні, адже програму лікування за кордоном у МОЗі, все ж вважають успішною.

«МОЗ вважає кінцеві результати програми “Лікування громадян України за кордоном” в цілому успішними за час роботи команди. За останні два роки відправлено на лікування в півтора рази більше пацієнтів, ніж за попередні 6 років сукупно. Перебування пацієнтів у черзі скоротилось з року до місяців, іноді тижнів. Формується мережа перевірених і надійних світових клінік-партнерів, з якими йде системна співпраця. Шанс на подовження життя отримують більше 75% пацієнтів», — говорять у МОЗ.

І як корелюється ставлення Лінчевського до проблеми лікування онкохворих з програмою лікування за кордоном від МОЗ?

МОЗ придбає додаткові ліки для лікування онкології на зекономлені на закупівлях кошти

Навіть якщо лікування від онкології дозволить пацієнту прожити лише 5 років, як виміряти цінність людського життя для держави? Історія знає приклади. З раком боролися, приміром, Стів Джоббс, який подарував людям унікальні гаджети від компанії Apple, та всесвітньо відомий мультиплікатор Уолт Дісней. Чого були варті додаткові 5 років їхнього життя?

Питання до в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, яка захопилась міфами про протяги й воду, і до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана – чому представник уряду та заступник міністра охорони здоров’я з таким баченням проблеми досі на посаді? Як людина, яка не поважає бажання громадян жити та боротися з раком, може змінювати медичну галузь на краще?