Препарати, що діють як інгібітори фактора некрозу пухлини альфа, широко використовуються в лікуванні ревматоїдного артриту. Проте третина таких пацієнтів не відповідає на терапію.
Альтернативою інгібіторів ФНП-альфа можна вважати рітуксімаб (моноклональних антитіл до CD20 антигену В-лімфоцитів), абатацепт (модулятор ключового ко-стимулюючого сигналу, необхідного для активації Т-лімфоцитів) і тоцілізумаб (антитіло до людського рецептора інтерлейкіну-6). Всі ці протиревматичні препарати продемонстрували ефективність в порівнянні з плацебо, але ніколи не рівнялися межу собою в рандомізованих клінічних дослідженнях.
Дослідники з Франції порівняли ефективність і безпеку вищевказаних препаратів в лікуванні ревматоїдного артриту .
Дизайн дослідження
У популяційному проспективному дослідженні брали участь 53 університетських і 54 неуніверситетських клінічних центрів у Франції. Пацієнтам була розпочата терапія ритуксимабом, абатацептом або тоцілізумаб.
Як первинної кінцеві точки розглядали невдачну терапію через 24 місяці (смерть від усіх причин, відмова від призначеної терапії, ініціація іншого біологічного препарату або додаткове призначення традиційних хвороба-модифікуючих противоревматичних препаратів, підвищення дози кортикостероїду на більш, ніж 10 мг / день, по порівняно з початковою дозою).
Результати
Середній період виживання без невдачі в терапії склав 19,8 місяців для ритуксимабу, 15,6 місяців для абатацепта і 19,1 місяць для тоцілізумабу. Різниця між групами склала 4,1 місяць (95% ДІ 3,1-5,2) між ритуксимабом і абатацептом і 3,5 (95% ДІ 2,1-5,0) між тоцілізумабом і абатацептом. Відмінності між ритуксимабом і тоцілізумабом були значущими (-0,7, 95% ДІ -1,9 -0,5).
Згідно виконаному аналізу, не знайдено достовірних відмінностей між групами за частотою розвитку онкологічних захворювань або серйозних інфекцій, а також небажаних серцево-судинних побічних ефектів.
Висновок
У дорослих пацієнтів з рефрактерним ревматоїдним артритом призначення ритуксимабу і тоцілізумабу асоційоване з кращими наслідками терапії через 2 роки, в порівнянні з абатацептом.
Джерело : Jacques-Eric Gottenberg, Jacques Morel, Elodie Perrodeau, et al. BMJ 2019; 364: l67.
Читайте рубрику: Новини МедПросвита| Територія пацієнта
Комментировать