Останнім часом досить поширеними стали скарги пацієнтів на працівників закладів охорони здоров’я (далі — ЗОЗ) стосовно ненадання безоплатної медичної допомоги особам, які її потребують, якщо такі особи звернулись до медичного закладу не за місцем прописки. Більше того, працівники ЗОЗ змушують пацієнтів сплачувати так звані “благодійні внески”.
Відповідно до статті 49 Конституції України кожен має право на охорону здоров’я та медичну допомогу. Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно.
Конституція є законом прямої дії, виконання її положень обов’язкове для кожного громадянина України.
Законом України „Основи законодавства України про охорону здоров’я” (далі — Закон) передбачено право кожного громадянина України на кваліфіковану медико-санітарну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря і закладу охорони здоров’я (пункт д) статті 6.
Крім того, відповідно до статті 38 Закону кожний пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути прийнятим в будь-якому державному лікувально-профілактичному закладі за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування.
Сплата будь-яких пожертвувань та благодійних внесків може бути виключно добровільною ініціативою самого пацієнта, а така вимога з боку персоналу медичної установи є протиправною та може бути розцінена як вимагання, за яке настає кримінальна відповідальність (стаття 189 Кримінального кодексу України).
Крім того, статтею 139 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником.
На запитання читачів відповідають юристи Юридичного бюро Олени Бабич
Комментировать