Володимир Хильчук: “Якщо ми хочемо ефективну охорону здоров’я, впровадження інформаційних технологій — неминуче”
Все частіше в інформаційному просторі звучить термін «цифрова медицина». І навіть ті, хто не знайомий із цим явищем детально, все одно асоціюють його визначення з інноваціями, технологіями та з рядом факторів, які роблять сферу зручнішою і сучаснішою. Щоб дізнатися про цифрову медицину детальніше, ми звернулися до Володимира Хильчука.
За освітою він — лікар-рентгенолог. Досліджує технології, соціальні медіа та лідерство в охороні здоров’я. Ще на четвертому курсі медичної академії започаткував медичний блог та просував в Україні використання онлайн-інструментів в медицині — те, що тоді називали Medicine 2.0.
Після закінчення навчання працював за спеціальністю у державній лікарні. Саме там на практиці зрозумів, наскільки люди потребують сучасних технологій в охороні здоров’я. З початку 2016 року відповідає за напрям цифрової медицини в компанії Into-Sana. Прагне зробити сучасні технології доступними для українських пацієнтів. Особистим мотивом перейти від клінічної практики до створення інновацій, називає роботу над проектами, які будуть першими в Україні, а можливо і в Європі.
Володимире, як би ви пояснили термін “цифрова медицина” тим, хто про нього раніше не чув?
Цифрова медицина (англ. digital health) — об’єднує інформаційні технології для вирішення проблем пацієнтів: такі як mHealth — використання смартфонів в охороні здоров’я, eHealth — електронних систем на рівні лікарень та держави, телемедицини для для віддаленого моніторингу та консультацій. Додайте сюди персоналізовану медицину і всюдисущі соціальні медіа. Ці технології створювались, аби допомогти людині. І поодинці вони виконували цю роботу. Об’єднати їх всі в одну систему, яка буде зручною для кінцевого користувача — це був новий виклик. Його і прийняла «цифрова медицина».
Розкажіть про mHealth. Як це працює?
Коли мобільні технології застосовують у медицині чи охороні здоров’я — це і є mHealth. Насправді його давно й активно використовують в Україні. Якщо лікар зателефонує пацієнту (або напише у Viber, що навіть зручніше), аби дізнатись, чи краще йому після призначеного лікування, то це теж mHealth.
Головне — не технологія, а користь, яку вона приносить. Смартфони мають потужності, які дозволяють її максимізувати. Наприклад, відстежувати зміну кров’яного тиску, чи нагадувати про прийом ліків, чи давати поради при депресії. Часто вони працюють у парі з носимими пристроями і отримують від них дані про пульс, рухову активність та інші показники.
Мобільних застосунків медичного призначення дуже багато. За даними торішнього дослідження, більше 165 000 на платформах Android i iOS. 90% — безкоштовні. Але при таких обсягах надзвичайно складно перевірити, наскільки всі вони якісні. В такій ситуації роль лікарів та клінік у виборі певних програм для пацієнтів буде тільки зростати.
Недавно досліджував програми для надання першої медичної допомоги. Застосунок від Червоного Хреста України має менше 1000 встановлень на пристроях з Android, тоді як для його сусідів по категорії — більше 10 000. Хоча він кращий, і в ньому зібрана достовірніша інформація.
Чи з’явився в Україні останнім часом попит на медичні носимі пристрої?
На мою думку, не варто виділяти окремо попит на медичні носимі пристрої чи технології. Якщо буде попит на здоровий спосіб життя, на якісну діагностику та вчасне звернення до лікаря, то технології які пропонуватимуть економію часу та коштів для цього, і будуть користуватись попитом.
У своєму блозі ви писали, що цифрова медицина — це не просто тренд, а життєва необхідність для виживання медицини як галузі. Чому без неї сучасна медицина неможлива?
Сучасна медицина має відповідати викликам часу. А вони такі, що тривалість життя зростає, а разом з ним — і кількість хронічних хвороб. Тобто випадків, коли людина раптово захворіла і звернулась за допомогою — меншість. Переважно люди знають про своє захворювання й намагаються прожити з ним якнайдовше. Ми ж не можемо стверджувати, що найкращий спосіб провести решту життя — щомісяця відвідувати лікаря?! Якщо технології вирішують цю проблему, то ніхто не витрачатиме час, аби побачити лікаря. У більшості випадків він скаже «Так тримати!» або призначить додаткові тести, щоб порівняти прогрес лікування.
Яка зараз ситуація із цифровою медициною в Україні загалом? Чи є спроби її впровадити комплексно, по всій країні? Чи справді це впровадження неминуче з часом?
В Україні не те що проблеми з цифровою медициною. В Україні — проблеми з медициною. Але якщо ми хочемо ефективну охорону здоров’я, впровадження інформаційних технологій неминуче. Подивіться на приватні клініки — в усіх них використовують електронні системи для зберігання медичних даних. Бо вони приносять користь, яка переважає витрати на їх впровадження та підтримку.
Про комплексне впровадження по всій країні зараз складно розмірковувати. Є проект Міністерства охорони здоров’я та Світового банку, направлений на впровадження eHealth. Якщо все зроблять правильно, це дасть поштовх появі багатьох цифрових сервісів для пацієнтів. Безумовно, не можна допустити, що цей шанс був змарнований.
Які б ви назвали приклади ефективного впровадження цифрової медицини за кордоном?
Уряд США у особі FDA займається сертифікацією цифрових рішень, щоб гарантувати безпеку людям при їх використанні. Наприклад, чи медична програма для смартфону не зашкодить людині через неправильні поради у дозуванні інсуліну. А ініціативу по впровадженню персоналізованої медицини підтримує Білий Дім. Її мета — враховувати особливості кожної людини для кращої профілактики та лікування.
Активні кроки у напрямку цифрової медицини роблять у Великій Британії. Шість мільярдів доларів планує витратити їхня Національна служба охорони здоров’я (NHS) на розвиток цифрових рішень. До 2020 планується 25% відсотків пацієнтів зі такими захворюваннями як діабет, гіпертензія, відслідковувати віддалено.
Активно просуває телемедицину Норвегія. І там працюють не тільки над поширенням онлайн консультації з лікарем, але і над такими речами, як створення браузерних освітніх ігор для підлітків з метою зменшення захворювань, що переважно передаються статевим шляхом.
Але не все впроваджувалося так легко і просто.
Звісно, бувають і провали. Наприклад, спроба NHS у Великій Британії створити реєстр якісних медичних програм. Як виявилось, до цього списку потрапляли застосунки з ознаками вірусів. Ініціативу довелось згорнути. Але це не означає, що в Україні не потрібно працювати в цьому напрямі. Навпаки — це дозволяє вчитись на чужих помилках і не допускати їх повторення.
Зараз у світі активно розвивається телемедицина, що в свою чергу потроху знижує потребу у відвідуванні лікарень і клінік. Яка ситуація з цим в Україні?
Не вистачає власне цієї самої телемедицини, щоб пацієнти і лікарі на власні очі побачили її. Розірвали замкнене коло, в якому ніхто цього не пробував, але всі бояться. Наприклад, є наказ МОЗ №681, який дозволяє розгорнути телемедичний кабінет на базі лікувальної установи. Проводити консультації онлайн — добре, але мати окремий паперовий «журнал консультацій» — трохи архаїчно.
Сам факт онлайн-консультації не є чимось фантастичним. Але потрібен зручний як для лікарів, так і для пацієнтів сервіс, яким легко користуватись. В Україні є компанії, які працюють у цьому напрямку. Тому, можливо, скоро почуємо про конкретні успіхи. На мою думку, майбутня ознака того, що телемедицина успішно діє — це коли ми перестанемо називати її телемедициною. Для нас вона стане просто медициною.
Як IT-спеціалісти зараз можуть співпрацювати з медиками?
Побудова співпраці між ІТ та медициною — це моє головне завдання в Into-Sana. Ми завжди готові поділитись експертизою у лікуванні, медичному страхуванні, послугах швидкої допомоги. І довести, що створювати інноваційні проекти в Україні набагато легше ніж, скажімо, в США. Якщо говорити про ситуацію загалом, то створюючи медичний продукт, розробники шукають спеціаліста, який їх консультує по певній темі. Іноді лікарі можуть виступати співзасновниками компанії. Це дає чудове осягання проблеми, особливо якщо медики будуть користувачами системи.
На жаль, медицина і інформаційні технології у нас досі надзвичайно віддалені. В Україні не вистачає подій, де можуть зустрічатись люди з різним досвідом. Також не секрет, що багато лікарів — консервативні, їх складно залучати до новинок. Саме тому я запросив найбільш крутих розробників на подію DigitalMed. Хочу показати медичній аудиторії можливості сучасних технологій.
Цифрова медицина не можлива без спільної роботи. І як кожна нова галузь, вона стоїть на перетині різних дисциплін — громадського здоров’я, біології, епідеміології, поведінкової психології, економіки, програмування, дизайну. Кожен з цих напрямів дозволяє покращити здоров’я людей.
Підготувала К. Гончарова
Комментировать