День в истории

27 лютого: Вчений, що відкрив інсулін

27 лютого 1899 року в США народився Чарльз Герберт Бест – видатний лікар та фізіолог свого часу. Він присвятив своє життя дослідженню питань обміну речовин і фізіології гормонів та став першою людиною, якій вдалося виділити інсулін.

Одразу після народження Чарльза його родина переїхала до Канади, де і залишилась назавжди. Медичні знання майбутній лікар здобував в університеті Торонто, який успішно закінчив у 1921 році. Цього ж року він захистив ступінь бакалавра, ще через рік — магістра, а 1925 року – здобув звання доктора медицини.

Ще зі студентських років Чарльз проводив майже весь вільний час на кафедрі фізіології в своєму університеті, демонструючи невдаваний інтерес до своєї роботи. У 1929 році обійняв посаду завідувача цієї кафедри, а згодом отримав звання професора Торонтського університету. Але знають його не за це.

Відкриття інсуліну

Чарльз Бест та Фредерік Бантінг

У 1921 році, ще в статусі аспіранта, Чарльз Герберт Бест під керівництвом Фредеріка Гранта Бантінга виділив чистий гормон інсуліну з підшлункової залози собаки. Незважаючи на те, що розробка теоретичної бази повністю належить Бантінгу, а матеріальна база для проведення дослідів була надана професором Дж. Маклеодом, практичні дослідження проводив саме Чарльз Бест.

Бантінг завжди підкреслював його неоціненний внесок у відкриття інсуліну і навіть на знак подяки віддав йому половину своєї частки Нобелевської премії, яку отримав сумісно з професором Джоном Джеймсом Рікардом Маклеодом. Але про це потім.

Вже через рік після відкриття гормону Бантінгу і Бесту, за допомогою біохіміка Джеймса Бертрама Колліпа, вдалося отримати чистий інсулін, придатний для лікування людей із цукровим діабетом. Екстракт, синтезований Бестом та ретельно очищений Колліпом, було введено першому піддослідному. Ним став 14-річний хлопчик Леонард Томпсон, що страждав на важку форму цукрового діабету.

Хоча перша спроба і виявилась невдачною (у хворого розвинулась алергія), вже друга ін’єкція дала бажаний результат. Завдяки більш ретельному очищенню інсулін тваринного походження не викликав алергії та призвів до регресу захворювання і полегшення стану піддослідного.

Подальші експерименти довели, що інсулін дає стабільний позитивний ефект, коли потрапляє в організм хворих на цукровий діабет.

Винагорода не змусила довго на себе чекати. Коли в 1923 році Джон Маклеод та Фредерік Бантінг отримали Нобелевську премію з фізіології та медицини, останній був настільки обурений тим, що його асистента Чарльза Беста не представили до нагороди, що навіть відмовився від грошей. Але потім змінив свою думку та торжествено розділив свою частку винагороди з Бестом.

Маклеод, у свою чергу, віддав половину своєї винагороди Колліпу, визнаючи і його внесок у розробку ліків від діабету.

Інші досягнення

Окрім робіт над виділенням інсуліну, Бест також відомий тим, що став одним з перших лікарів, хто почав застосовувати антикоагулянти для боротьби з тромбами.

В 1923 році Бантінг та Бест заснували інститут при Торонтському университеті, який отримав назву на честь обох вчених. Саме там з 1923 по 1941 рік Бест обіймав посаду доцента кафедри медичних досліджень, а з 1941 по 1978 рік — посаду директора відділку медичних досліджень.

Під час Другої Світової війни він очолював Відділ медичних досліджень канадського флоту та хірургічну службу добровольчого морського резерву.

За свої численні досягнення Чарльз:

  • отримав золоту медаль Старра — Канадської медичної асоціації, медаль Бейлі — Королівського медичного коледжу в Лондоні, медаль Флавеля;
  • став Компаньоном Ордена Канади, Компаньоном Ордена Кавалерів Честі, Командором Ордена Британської імперії;
  • був введений в Канадський зал медичної слави, Національний зал слави винахідників США тощо.

31 березня 1978 року Чарльз Герберт Бест пішов з життя, але назавжди залишився в історії, як вчений якому вдалося зробити неоціненний внесок в розвиток фізіологічних основ медицини.

Комментировать

Нажмите для комментария

Здравствуйте,
Выйти

Мы на Facebook