Новости медицины

№ 201 від 09.07.97 м.Київ Затверджено: наказом Міністерства охорони здоров’я України від 9 липня 1997 р. № 201 Погоджено: Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 березня 1996 р. № 11-4-279 Державним комітетом України по гідрометеорології від 12 грудня 1995 р. N К-2-822 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами)

1. Загальні положення

1.1. Державні санітарні правила містять основні вимоги до охорони атмосферного повітря населених місць і місць масового відпочинку та оздоровлення населення, виконання яких повинно забезпечити запобігання несприятливому впливу забруднення повітряного середовища на здоров’я населення та санітарно-побутові умови його життя.

1.2. Державні санітарні правила призначені для проектних, науково-дослідних і проектно-конструкторських організацій і установ, промислових підприємств, будівельних організацій незалежно від форм власності та підпорядкування і громадян, які займаються розміщенням, проектуванням нових, реконструкцією чи технічним переозброєнням і експлуатацією існуючих підприємств, споруд та інших об’єктів*, що є джерелами забруднення атмосферного повітря, а також для фахівців державної санітарно-епідеміологічної служби і інших спеціально уповноважених органів і служб, які здійснюють державний нагляд в галузі охорони атмосферного повітря.

____________

* Далі — об’єктів.

1.3. Державні санітарні правила розроблені у відповідності з Основами законодавства про охорону здоров’я, Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Законом України «Про охорону атмосферного повітря».

1.4. Вимоги по охороні атмосферного повітря, які вводяться в Державні стандарти та відомчі нормативні документи, повинні відповідати положенням цих правил, а передбачені ними нормативи якості атмосферного повітря повинні відповідати встановленим значенням гігієнічних нормативів.

1.5. Ці правила є загальнодержавним нормативним документом і додержання їх — обов’язкове для міністерств і відомств, підприємств, установ, організацій всіх форм власності, посадових осіб і громадян.

Порушення державних санітарних правил тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

1.6. Зазначені державні санітарні правила визначають вимоги щодо попередження несприятливого впливу (на здоров’я людей та санітарно-побутові умови їх проживання) хімічних і біологічних речовин, які розповсюджуються в атмосферному повітрі від джерел їх надходження. Вимоги по охороні атмосферного повітря від впливу фізичних факторів передбачені в самостійних нормативних документах.

1.7. Державний нагляд за додержанням цих правил здійснюється органами і установами санітарно-епідеміологічної служби у відповідності з діючим законодавством України.

1.8. Дані правила вводяться в дію з 01.01.98 року замість «Санитарных правил по охране атмосферного воздуха населенных мест» № 4946-89 (Москва, 1989).

2. Санітарні вимоги до охорони атмосферного повітря населених місць при розробці містобудівної документації

2.1. Містобудівна документація загальнодержавного (національного) рівня (державні містобудівні програми і проекти, схеми розміщення окремих галузей народного господарства), регіонального рівня (схеми планування територій областей, прикордонні міждержавні містобудівні програми і проекти і т.п.), а також місцевого рівня (генеральні плани населених пунктів, проекти планування функціональних територій житлових, промислових районів, курортних зон і т.п., схеми розвитку і розміщення галузей міського господарства) повинна розроблятися з додержанням Державних санітарних правил планування та забудови населених місць (затверджених наказом МОЗ України від 19 червня 1996 року № 173.

В розділі «Охорона навколишнього середовища» вказаної документації подаються дані про стан забруднення атмосферного повітря, а також заходи щодо запобігання, зниження чи ліквідації цього забруднення.

2.2. Характеристика існуючого (за станом на період складання містобудівної документації) забруднення атмосферного повітря повинна включати дані про рівні вмісту забруднюючих речовин, одержані в системі державного моніторингу навколишнього природного середовища у розрізі прийнятих для даного виду документації базових одиниць територіального поділу (для загальнодержавного рівня — область чи адміністративний район, для регіонального рівня — адміністративний район, населений пункт чи окремі найважливіші господарські об’єкти, для місцевого рівня — території в зоні діяння викидів існуючих і запропонованих до розміщення нових об’єктів. При відсутності фактичних даних про рівні забруднення атмосферного повітря на окремих територіях допускається одержання їх шляхом розрахунків (за методиками, затвердженими у встановленому порядку) або за методом аналогії з відомими джерелами забруднення повітряного середовища.

2.3. Заходи щодо запобігання, зниження або ліквідації забруднення атмосферного повітря повинні передбачати впровадження сучасних рішень планувального характеру, а також враховувати можливість здійснення ефективних рішень технологічного, санітарно-технічного та організаційного характеру, позитивний вітчизняний та зарубіжний досвід їх використання, включаючи застосування маловідхідної та безвідхідної технології, комплексного використання природних ресурсів, споруд та пристроїв для ефективного вловлювання, знешкодження та утилізації шкідливих речовин і приладів для контролю вмісту їх у викидах та атмосферному повітрі.

Передбачені заходи повинні забезпечувати додержання гігієнічних нормативів допустимого вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць (гранично допустимих концентрацій — ГДК, орієнтовних безпечних рівнів діяння — ОБРД, гранично допустимого забруднення — ГДЗ у повітрі житлової забудови та 0,8 ГДК, 0,8 ОБРД, 0,8 ГДЗ — у повітрі місць масового відпочинку і оздоровлення населеннях, згідно з вимогами, викладеними у розділі 8 цих правил. Додержання ГДК, ОБРД чи 0,8 ГДК, 0,8 ОБРД, 0,8 ГДЗ оцінюється з врахуванням трансформації речовин в атмосфері і фонового забруднення за рахунок діючих, тих, що будуються, та намічених для будівництва об’єктів.

У випадках, коли природоохоронні нормативи допустимого вмісту забруднюючих речовин мають менші значення у порівнянні з гігієнічними, повинні прийматися природоохоронні нормативи.

2.4. Рішення, які відносяться до планувальних заходів, повинні включати:

диференціювання територій (у розрізі прийнятих для даного виду документації базових одиниць територіального поділу згідно з п.2.2 цих правил) у відповідності з гігієнічними нормативами допустимого вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць;

визначення пріоритетних територій для проведення заходів щодо оздоровлення атмосферного повітря з врахуванням особливостей існуючої та перспективної системи розселення населення, ландшафту і природно-кліматичних умов;

визначення системи обмежень на певні види використання територій у межах земель, віднесених до відповідного рівня містобудівної документації (загальнодержавного, регіонального, місцевого) з врахуванням існуючого і перспективного рівня забруднення атмосферного повітря.

2.5. Забороняється розміщення нових об’єктів, що є джерелами забруднення атмосфери, на територіях з рівнями забруднення, що перевищують встановлені гігієнічні нормативи. Реконструкція, розширення, технічне переозброєння або перепрофілювання діючих об’єктів на таких територіях визначаються реальною можливістю скорочення на них надходжень в атмосферу в обсягах, що забезпечують додержання нормативів гранично допустимих викидів (ГДВ) з врахуванням перспективи розвитку.

2.6. Передпроектні і проектні матеріали, в яких обгрунтовується можливість розміщення нових, реконструкція, розширення і технічне переозброєння або перепрофілювання діючих об’єктів (техніко-економічні обгрунтування (ТЕО) та техніко-економічні розрахунки (ТЕР) розміщення, будівництва чи розвитку об’єкта, генеральні плани груп промислових підприємств з загальними об’єктами (промвузли і т. п.) повинні містити матеріали і дані у відповідності з вимогами пп. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5 цих правил.

Примітка: до місць масового відпочинку та оздоровлення населення слід відносити території, виділені у затвердженій містобудівній документації (генеральних планах міст, схемах районного планування і розвитку приміських зон і ін.), або рішеннях органів місцевого самоуправління для пансіонатів, баз відпочинку, туризму, дачних ділянок, організованого відпочинку населення (міські пляжі, парки, спортивні бази і споруди на відкритому повітрі).

3. Санітарні вимоги щодо охорони атмосферного повітря населених місць на стадії вибору земельної ділянки для будівництва

3.1. Майданчики для будівництва нових та розширення існуючих підприємств і інших об’єктів, експлуатація яких супроводжуватиметься викидами шкідливих речовин в атмосферу, повинні вибиратися у промислових зонах міст і інших населених пунктів у суворій відповідності до затверджених у встановленому порядку генеральних планів їх розвитку чи проектів планування і забудови з додержанням Державних санітарних правил планування та забудови населених місць.

3.2. При виборі майданчика для будівництва (або розширення) промислових і інших об’єктів повинні враховуватись: аерокліматична характеристика, рельєф місцевості, умови природного провітрювання, туманоутворення, а також регіональні закономірності розповсюдження промислових викидів в атмосферу.

3.2.1. Забороняється розміщення підприємств, що відносяться згідно з санітарною класифікацією до I та II класів на майданчиках з незадовільними аерокліматичними умовами (3 та 4 зони, районовані за метеорологічним потенціалом забруднення), які характеризуються умовами застою атмосфери (штилі, температурні інверсії, стійкі тумани) протягом понад 3-х днів підряд.

Примітка: згідно з ДБН 360-92 («Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»), п.10.9 територія України має 4 зони залежно від метеорологічних умов; 1 — низького потенціалу забруднення: характеризується приземними інверсіями до 35%, швидкістю вітру 0-1 м/сек, рідкими туманами, (менше 10%), 2 — помірного потенціалу забруднення: повторюваність приземних інверсій до 40%, швидкість вітру 10-20 м/сек., тумани до 10% або тумани 10-20% при швидкості вітру до 10 м/сек.; 3 — підвищеного потенціалу забруднення: характеризується повторюваністю слабких вітрів і туманів до 10-20%, приземних інверсій до 40%; 4 — високого потенціалу забруднення: повторюваність слабких вітрів і туманів більше 20%, приземних інверсій до 60% на рік.

3.2.2. У виключних випадках питання про можливість вибору майданчиків для розміщення нових або розширення існуючих об’єктів, розташованих на територіях з незадовільними аерокліматичними умовами, вирішуються в кожному конкретному випадку Головним державним санітарним лікарем України з врахуванням висновків Держкомгідромету України та Мінекобезпеки України.

3.3. Майданчики для розміщення промислових підприємств, окремих виробництв і інших об’єктів повинні вибиратись з врахуванням можливості створення санітарно-захисних зон (СЗЗ), розміри яких визначаються класами виробництв у відповідності з Державними санітарними правилами планування та забудови населених місць. Межі зони повинні встановлюватись від крайнього джерела викидів на території проммайданчика до межі найближчої існуючої чи перспективної житлові забудови. Достатність розмірів санітарно-захисних зон перевіряється за даними прогнозних розрахунків очікуваного забруднення атмосферного повітря, виконаних за діючими методиками розрахунків розсіювання в атмосфері шкідливих речовин, що містяться у промислових викидах, а також за результатами лабораторних досліджень забруднення атмосферного повітря в районах розміщення аналогічних діючих об’єктів. Рівень вмісту шкідливих домішок в атмосферному повітрі за межами санітарно-захисної, зони не повинен перевищувати гігієнічних нормативів (ГДК, ОБРД, ГДЗ), встановлених для атмосферного повітря населених місць. Концентрації забруднюючих речовин на території промоб’єкта та території його санітарно-захисної зони можуть бути більшими ніж вказані нормативи, але не повинні перевищувати значень, які дорівнюють 30% від величини ГДК (ОБРД) для повітря робочої зони. Вказані концентрації також не повинні негативно впливати на устаткування, матеріали, готову продукцію інших виробництв, розміщених на цій території, та на сільськогосподарське виробництво (у випадках використання території санітарно-захисної зони з цією метою).

3.3.1. У випадках, коли розрахункові або фактичні концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі перевищують ГДК, ОБРД, ГДЗ за межами нормативної санітарно-захисної зони, необхідно переглянути проектні рішення з метою забезпечення нормативного рівня забруднення повітряного середовища за її межами. Якщо і після додаткової проробки не виявлені технічні можливості забезпечення допустимого рівня забруднення атмосфери за межами нормативної санітарно-захисної зони, то її розміри приймаються у відповідності з результатами розрахунку чи фактичних досліджень забруднення атмосфери навколо аналогічних об’єктів.

3.3.2. Можливість розміщення нових виробництв або розширення існуючих на площадках діючих підприємств, коли виникає необхідність переселення населення із території санітарно-захисної зони, повинна бути підтверджена розрахунками очікуваного забруднення атмосферного повітря, а також гарантійним листом за підписом керівника відповідного міністерства (відомства), власника чи юридичної особи (для підприємств інших форм власності) про забезпечення створення санітарно-захисної зони нормативних розмірів і переселення людей з її території до моменту закінчення будівництва.

3.4. До числа обов’язкових матеріалів, які обгрунтовують можливість забезпечення належної охорони атмосферного повітря на стадії вибору земельної ділянки, повинні відноситись:

матеріали обгрунтування вибору району, пункту, майданчика (траси) для будівництва, які включають особливості фізико-географічних і аерокліматичних умов, рельєфу місцевості, а також погоджених з органами державного санітарного нагляду даних про фонове забруднення атмосферного повітря;

перелік забруднюючих речовин, які викидатимуться в атмосферу (з врахуванням можливих продуктів їх трансформації), зазначенням величин їх ГДК чи ОБРД та класів небезпечності; забороняється виключати з переліку речовини, які не мають встановлених значень ГДК, ОБРД; у цьому випадку потрібно вжити необхідних заходів для їх встановлення у порядку, визначеному Головним державним санітарним лікарем України, та додати до матеріалів копії документів, що стверджують вирішення цього питання до закінчення проектування об’єкта;

якісні та кількісні характеристики викидів забруднюючих речовин в атмосферу з порівняльними даними фактичних викидів на найбільш досконалих аналогічних вітчизняних та закордонних промислових об’єктах (виробництвах), підтверджених практикою експлуатації;

основні принципові рішення, які передбачаються для запобігання забрудненню повітряного басейну та використання відходів виробництва;

відомості про можливі аварійні та залпові викиди в атмосферне повітря;

обгрунтування розмірів та організації санітарно-захисної зони;

розрахунки очікуваного (прогнозного) забруднення атмосферного повітря з врахуванням фонових концентрацій шкідливих домішок від діючих об’єктів та тих, що будуються, і намічених до будівництва, що підтверджують можливість додержання гігієнічних нормативів у відповідності з вимогами п. 2.3 цих правил;

розрахунки економічного збитку, який буде наноситись внаслідок забруднення атмосферного повітря, та економічної ефективності передбачених повітроохоронних заходів;

графічні матеріали: ситуаційний план (або схема) в радіусі до 50 висот найбільш високого з джерел викидів, що розташовуються на проммайданчику (але не менше 2 км) з зазначенням діючих об’єктів, тих, що будуються, та намічених до будівництва, існуючих і перспективних районів житлово-громадського будівництва, зон масового відпочинку та оздоровлення населення, меж санітарно-захисних та інших охоронних зон (межі санітарної охорони курортів і ін.), рельєфу місцевості, середньорічної та сезонної «рози вітрів», масштабу, експлікації;

генеральний план майданчика об’єкта, що розміщується, з зазначенням джерел організованих і неорганізованих викидів в атмосферу, основних та допоміжних будівель і споруд, масштабу, експлікації;

масштабна схема ситуаційного плану з нанесенням координатної сітки, розмір кроку якої повинен прийматись у залежності від класу підприємства (1, 2 клас — 250 м, 3 клас — 100 м, 4 клас — 60 м, 5 клас — 25 м), і даних про існуючий та розрахунковий (прогнозний) рівень забруднення атмосферного повітря.

3.5. За результатами розгляду вказаної документації та огляду земельної ділянки в натурі, органами державного санітарного нагляду видається висновок у встановлені строки та по формі, затвердженій Головним санітарно-епідеміологічним управлінням Міністерства охорони здоров’я України; позитивний висновок є підставою для підписання представником відповідного органу державного санітарного нагляду акта державної комісії по вибору ділянки під будівництво.

3.6. У випадках, коли позитивні висновки органів державного санітарного нагляду видані за умов необхідності доопрацювання деяких питань з метою забезпечення належної охорони атмосферного повітря, останні є обов’язковими для включення у завдання на проектування об’єкта.

4. Санітарні вимоги щодо запобігання забрудненню атмосферного повітря населених місць при проектуванні будівництва, реконструкції, розширення, технічного переозброєння чи перепрофілювання промислових і інших об’єктів

4.1. Погодженню з органами державного санітарного нагляду підлягають всі проекти будівництва, реконструкції, розширення, технічного переозброєння чи перепрофілювання промислових і інших об’єктів.

4.2. У проектній документації з метою запобігання забрудненню атмосферного повітря повинні передбачатись:

безвідхідні та маловідхідні технологічні процеси з обов’язковими обгрунтуваннями досяжності технологічних рішень, які приймаються;

— комплексна переробка природних ресурсів;

— раціональне взаєморозташування основних виробничих і допоміжних будівель і споруд на проммайданчику з метою запобігання або ефективного зниження забруднення атмосферного повітря сельбищної території;

— виробниче і санітарно-технічне устаткування, що забезпечує максимальне уловлювання, утилізацію чи знешкодження викидів забруднюючих речовин в атмосферу;

— централізація викидів забруднюючих речовин шляхом максимального скорочення кількості труб, вентиляційних шахт, дефлекторов, аераційних ліхтарів і ін.;

— організаційні заходи (створення служб експлуатації газоочисних і пилоуловлюючих споруд; створення лабораторій для контролю за викидами в атмосферу та вмістом хімічних і біологічних факторів у повітрі в зоні впливу об’єкта; заходи щодо зниження обсягів викидів у період несприятливих метеорологічних умов та при аварійних ситуаціях на виробництві і ін.);

— ефективність передбачених заходів повинна забезпечувати додержання вимог, викладених в пп. 2.3, 3.3 цих правил.

4.3. Проектна документація з рішеннями, які стосуються організації, благоустрою та озеленення санітарно-захисної зони, повинна бути невід’ємною складовою частиною проекту.

4.4. Проектно-кошторисна документація в складі розділів: «Загальна пояснювальна записка», «Генеральний план і транспорт», «Архітектурно-будівельна частина», «Технологічна частина», «Санітарно-технічна частина», «Охорона навколишнього середовища», «Загальний кошторисно-фінансовий розрахунок», (у необхідних випадках інші розділи за вимогою відповідного органу державного санітарного нагляду), яка подається на узгодження, повинна містити такі матеріали:

характеристику фізико-географічних і кліматичних умов району і майданчику будівництва з поясненнями, яким чином вони враховані при проектуванні заходів по охороні повітряного басейну; обгрунтування прийнятих проектних рішень по технології виробництва стосовно зменшення утворення та виділення забруднюючих речовин і порівняння їх з кращими вітчизняними та зарубіжними аналогами;

обгрунтування планувальних рішень щодо раціонального, з точки зору охорони повітряного басейну, взаєморозташування будівель і споруд основного та допоміжного виробничого призначення;

обгрунтування вибору устаткування та апаратури для очистки чи знешкодження викидів в атмосферу і порівняння їх з передовими технічними рішеннями вітчизняної та зарубіжної практики;

заходи запобігання аварійних і залпових викидів забруднюючих речовин;

обгрунтування та перелік заходів щодо зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферу в періоди несприятливих метеорологічних умов;

якісні і кількісні характеристики, викидів забруднюючих речовин в атмосферу від конкретних джерел з зазначенням їх агрегатного стану (тверді та рідкі аерозолі, газоподібні речовини) в розрізі цехів, виробництв, споруд основного і допоміжного виробничого призначення та обгрунтування їх кількісних значень;

характеристика існуючого рівня забруднення атмосферного повітря в зоні впливу запроектованого об’єкта (за даними фонових концентрацій забруднюючих речовин на основі натурних спостережень або розрахунків від існуючих об’єктів, визначених за діючою методикою);

матеріали розрахунків очікуваного (прогнозного) забруднення атмосферного повітря в районі розміщення підприємства з врахуванням існуючого фонового забруднення та прогнозного фону від об’єктів, які будуються в даному районі або намічаються до будівництва, аналіз результатів розрахунків очікуваних концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі (з врахуванням продуктів трансформації) та оцінка прогнозного рівня забруднення повітряного середовища в зоні впливу запроектованого об’єкта на основі діючих гігієнічних нормативів допустимого вмісту забруднюючих; речовин (ГДК, ОБРД, ГДЗ);

пропозиції щодо встановлення нормативів ГДВ та технічні рішення щодо їх додержання;

проектні рішення у вигляді окремого розділу щодо організації, благоустрою та озеленення санітарно-захисної зони;

у випадках, коли виникає необхідність переселення населення з території санітарно-захисної зони, у проекті повинні бути передбачені кошти для цієї мети та обгрунтування щодо реального здійснення необхідних заходів (списки жителів, що підлягають переселенню, документ органу місцевої влади про їх згоду на переселення, результати інвентаризації їх житла та рішення про його знесення чи використання у майбутньому для інших потреб, короткий опис місця та санітарно-гігієнічних умов, куди намічено переселення, обгрунтування термінів переселення, кошторис затрат і ін.).

Примітка: самостійний проект організації, благоустрою та озеленення санітарно-захисної зони може розроблятися у випадках, не пов’язаних з реконструкцією, розширенням, технічним переозброєнням чи перепрофілюванням підприємства, при забезпеченні виконання вищевказаних вимог;

обгрунтування способів контролю за якісним і кількісним складом викидів забруднюючих речовин та додержанням нормативів ГДВ, а також фактичними рівнями забруднення-атмосферного повітря; організація та матеріально-технічне забезпечення системи контролю;

результати розрахунків економічної ефективності здійснення повітроохоронних заходів (за затвердженими у встановленому порядку методиками) і оцінка економічних збитків, які можуть наноситися народному господарству забрудненням атмосферного повітря;

перелік і характеристика науково-дослідних, експериментальних або дослідних робіт, які потрібно виконати для здійснення прийнятих рішень щодо запобігання забрудненню атмосферного повітря та строки їх виконання (в тому числі робіт щодо обгрунтування значень ГДК, ОБРД речовин, на які відсутні гігієнічні нормативи допустимого вмісту в атмосферному повітрі населених місць), науково-дослідні роботи, які стосуються розробки ГДК замість ОБРД у випадках, встановлених нормативним документом в і строком використання або дозволом МОЗ України, повинні бути виконані до закінчення розробки проектно-кошторисної документації; виконання науково-дослідних робіт щодо обгрунтування ГДК чи ОБРД забруднюючих речовин повинно підтверджуватись договірними документами з реальними виконавцями цих робіт;

матеріали, у яких відображено виконання повітроохоронних заходів в розрізі прийнятої черговості будівництва та пускових комплексів;

графічні матеріали: ситуаційний план району розміщення підприємства в радіусі до 50 висот найбільш високого джерела викидів, що розташовується на проммайданчику (але не менше 2 км) з зазначенням діючих об’єктів, тих, що будуються, та намічених до будівництва, існуючих і перспективних районів житлово-громадського будівництва, зон відпочинку, санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, меж санітарно-захисних зон діючих, тих, що будуються, та намічених до будівництва підприємств, а також меж інших санітарно-охоронних зон (межі округів санітарної охорони курортів, поясів санітарної охорони водопроводів і ін.), відміток рельєфу місцевості, середньорічної та сезонної «рози вітрів», масштабу, експлікації;

генеральний план майданчика об’єкта, що будуватиметься, з нанесенням джерел організованих і неорганізованих викидів в атмосферу, основних і допоміжних будівель і споруд, масштабу, експлікації;

масштабна схема ситуаційного плану з нанесенням координатної сітки, крок якої повинен прийматись в залежності від класу підприємства (1, 2 клас — 250 м, 3 клас — 100 м, 4 клас — 50 м, 5 клас — 25 м) і дані про існуючий та розрахунковий (прогнозний) рівень забруднення атмосферного повітря;

графічних матеріалів щодо організації, благоустрою та озеленення санітарно-захисної зони;

матеріали попередніх узгоджень: висновок відповідного органу державного санітарного нагляду щодо вибору земельної ділянки; акт вибору земельної ділянки; висновок територіального управління цивільної авіації (у випадках будівництва високих труб) і ін. Рішення відповідного органу державної влади про будівництво об’єкта.

4.5. За результатами розгляду вказаної проектної документації органами державного санітарного нагляду видається висновок в установлені строки та за формою, затвердженою Головним санітарно-епідеміологічним управлінням Міністерства охорони здоров’я України; погодження проектно-кошторисної документації за умов наступного внесення змін чи доповнень у проектні матеріали не допускається.

5. Санітарні вимоги щодо запобігання забрудненню атмосферного повітря населених місць на стадії будівництва і введення об’єктів в експлуатацію

5.1. Замовник (забудовник) об’єкта, який має будуватись, зобов’язаний за один місяць до початку фінансування будівництва повідомити відповідну санепідстанцію про передбачене будівництво і за вимогою її повноважних посадових осіб подати необхідні частини проекту (робочого проекту) для тимчасового використання при контролі за повнотою та своєчасністю реалізації заходів щодо запобігання забрудненню атмосферного повітря в ході будівництва.

5.2. Внесення змін і доповнень до проектної документації стосовно заходів по охороні атмосферного повітря в ході будівництва не допускається без необхідних обгрунтувань та без попереднього погодження з органом державного санітарного нагляду, який видавав висновок по проекту.

5.3. Будівництво об’єктів з порушеннями діючих санітарних правил та відхиленнями від затвердженої у встановленому порядку проектно-кошторисної документації по охороні атмосферного повітря забороняється. Відповідальність за допущені порушення та відхилення від проектної документації і несвоєчасність вжиття заходів для їх усунення несе замовник і відповідна будівельна та проектна організації.

5.4. До складу робочих та державних приймальних комісій з прийняття до експлуатації об’єктів в обов’язковому порядку повинні включатись представники органів державного санітарного нагляду.

5.5. Забороняється прийняття до експлуатації об’єктів та пускових комплексів з недоробками, які заважають їх нормальній експлуатації та додержанню гігієнічних нормативів якості атмосферного повітря, з відхиленнями від затвердженого проекту або складу пускового комплексу, а також без випробувань, досліджень та перевірки роботи всього встановленого устаткування і механізмів, передбачених для запобігання забрудненню атмосферного повітря.

5.6. Під час здійснення комплексних випробувань устаткування замовник повинен забезпечити проведення лабораторних та інструментальних досліджень а метою визначення якісних і кількісних характеристик викидів і відповідності їх значенням нормативів ГДВ, встановленим проектом. При виявленні перевищення нормативів ГДВ замовник повинен вжити заходів для виявлення причин невідповідності величин викидів забруднюючих речовин проектним показникам і їх усунення.

5.7. За наслідками перевірки повноти виконання всіх передбачених проектом повітроохоронних заходів і їх відповідності проектній ефективності представником органу державного санітарного нагляду — членом робочої комісії — підписується акт робочої комісії про можливість пред’явлення закінченого будівництвом об’єкта до прийняття державною комісією. У випадках виявлення недоробок або відхилень від погоджених проектних рішень щодо запобігання забрудненню атмосферного повітря, представником органу державного санітарного нагляду видається висновок про неможливість введення даного об’єкта в експлуатацію. У цьому випадку замовник повинен вжити заходів для усунення недоробок та пред’явити об’єкт до прийняття робочою комісією повторно.

5.8. Прийняття об’єкта до експлуатації державною приймальною комісією не допускається без підпису акта представником органу державного санітарного нагляду.

6. Санітарні вимоги щодо охорони атмосферного повітря населених місць при експлуатації об’єктів, що є джерелами забруднення атмосфери

6.1. Загальні вимоги:

6.1.1. Керівник (власники) об’єктів, експлуатація яких пов’язана з викидами забруднюючих речовин в атмосферу, зобов’язані:

здійснювати у встановленому порядку постійний облік і контроль за якісним і кількісним складом забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря, та додержанням нормативів гранично допустимих викидів (ГДВ), визначених проектною документацією.

забезпечувати проведення власними силами (силами відомства) контролю за станом забруднення атмосферного повітря сельбищних територій в зоні впливу викидів об’єкта згідно з діючими стандартами та керівними документами; перелік забруднюючих речовин, періодичність та точки відбору проб повітря повинні узгоджуватися з місцевими органами державного санітарного нагляду; проведення лабораторних досліджень силами лабораторій, не атестованих органами Держстандарту України та МЗ України у встановленому порядку, забороняється;

систематично передавати відомості про характер і обсяги викидів в атмосферу та виявлених концентраціях забруднюючих речовин в зоні впливу об’єкта до відповідних органів у порядку, встановленому в єдиній системі державного моніторингу навколишнього природного середовища;

щорічно розробляти та узгоджувати з органами державного санітарного нагляду плани організаційно-технічних і інших заходів, спрямованих на подальше зниження викидів у повітря забруднюючих речовин, забезпечення безперебійної ефективної роботи і підтримання в справному стані споруд, устаткування і апаратури для очистки викидів, вловлювання або знешкодження забруднюючих речовин та контролю за їх роботою;

вживати заходів, щодо забезпечення якості атмосферного повітря населених пунктів в зоні впливу об’єкта, при якій не перевищуються гігієнічні нормативи (ГДК, ОБРД, ГДЗ або 0,8 ГДК, ОБРД, ГДЗ);

організовувати перехід роботи об’єкта на режим, що забезпечує зниження викидів у періоди несприятливих метеорологічних умов, згідно з технічними рішеннями, передбаченими затвердженими проектами нормативів ГДВ;

узгоджувати з органами державного санітарного нагляду документацію (плани капітальних чи поточних ремонтів, заміни і модернізації устаткування, проекти технічного переозброєння окремих виробничих ділянок, робочі креслення і ін.), якою передбачається внесення змін в технологічні процеси чи устаткування з метою збільшення виробничої потужності, інтенсифікації процесів і інших відхилень від затвердженого проекту;

на об’єктах, які не мають санітарно-захисних зон, забезпечувати проведення робіт по проектуванню та здійсненню заходів щодо їх організації, благоустрою та озеленення;

інформувати органи державного санітарного нагляду про всі випадки залпових викидів або інших аварійних ситуацій, які можуть призвести до небезпечного для здоров’я людей забруднення атмосферного повітря в сельбищній зоні, мати заздалегідь розроблений комплекс заходів по запобіганню подібним ситуаціям у майбутньому, а також проводити оперативні роботи для ліквідації причин та наслідків забруднення атмосфери;

припиняти експлуатацію або тимчасово знижувати виробничу потужність окремих виробничих ділянок, цехів або об’єкта в цілому за постановою відповідного органу державного санітарного нагляду з метою припинення або зменшення шкідливого впливу забруднення атмосферного повітря на здоров’я людей;

проводити комплекс заходів, передбачених законодавством та цими правилами, щодо відвернення і зменшення забруднення атмосферного повітря автотранспортними та іншими пересувними засобами і установками, що використовуються на об’єкті;

сплачувати у відповідності з діючим порядком платежі за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за встановленими нормативами.

6.1.2. Забороняється збільшення продуктивності технологічних агрегатів, яке супроводжуватиметься збільшенням обсягів відхідних газів або концентрацій в них речовин, без одночасного збільшення потужності газопилоуловлюючих систем чи установок.

6.1.3. Не допускається спалювання виробничих відходів, побутового сміття та інших відходів на території об’єктів і населених пунктів; у випадках технологічної необхідності здійснення спалювання відходів у спеціальних установках та з забезпеченням відповідних повітроохоронних заходів, можливість їх розміщення та будівництва на проммайданчику допускається лише за погодженням з відповідним органом державного санітарного нагляду.

6.1.4. Забороняється викид в атмосферне повітря населених місць шкідливих речовин, на які не встановлені ГДК чи ОБРД; у виключних випадках, коли на діючих об’єктах виявляються такі речовини, їх викид тимчасово може бути допущений з дозволу органів державного санітарного та природоохоронного нагляду при наявності офіційних документів, які підтверджують розробку нормативу у конкретні строки та вжиття заходів на об’єкті для його додержання.

6.2. Вимоги при встановленні нормативів ГДВ на діючих об’єктах.

6.2.1. Нормативи ГДВ повинні забезпечувати в зоні впливу підприємства такий рівень вмісту антропогенних домішок в атмосферному повітрі, який разом з існуючим фоновим забрудненням не перевищує значень гігієнічних нормативів.

6.2.2. У випадках, коли для додержання нормативів ГДВ потрібно впроваджувати необхідні повітроохоронні заходи, на період їх реалізації на об’єктах допускається встановлювати нормативи тимчасово погоджених викидів (ТПВ) та плану поетапного зниження їх до встановлених нормативів ГДВ за умови погодження планів з місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в частині строків здійснення; забороняється встановлювати ТПВ, який перевищує викид, погоджений у проекті або існуючий (якщо він менший від проектного).

Затвердженню органами державного санітарного нагляду підлягають проекти нормативів ТПВ при наявності попереднього погодження їх з місцевими органами державної влади та органами місцевого самоврядування в частині строків здійснення планів повітроохоронних заходів.

6.2.3. У випадках неможливості досягнення нормативів ГДВ сучасними засобами розробниками проектів повинні передбачатись заходи та конкретні строки скорочення або повного припинення, викидів в атмосферу шляхом змін технологічних процесів, зменшення потужності або перепрофілювання підприємства.

6.2.4. Проектування нормативів ГДВ здійснюється з обов’язковим врахуванням фонового забруднення атмосферного повітря, рівні якого визначаються спеціалізованими організаціями за діючою методикою та погоджуються з органами державного санітарного нагляду. Видача фонових концентрацій, не погоджених з органами державного санітарного нагляду, не дозволяється, а їх використання — забороняється.

6.2.5. Проектна документація з обгрунтуваннями значень нормативів ГДВ та планів заходів по їх досягненню оформляється у вигляді зведеного тому «Охорона атмосфери і гранично допустимі викиди» по кожному населеному пункту окремо та подається органам державного санітарного і природоохоронного нагляду на затвердження в установленому порядку.

6.2.6. Розроблені локальні томи нормативів ГДВ після уточнення параметрів викидів у складі зведеного тому «Охорона атмосфери і гранично допустимі викиди» подаються на затвердження органам державного санітарного нагляду у встановленому порядку.

6.2.7. Затвердження локальних томів нормативів ГДВ не допускається, якщо приведені в них параметри викидів не відповідають вимогам затвердженого зведеного тому «Охорона атмосфери і гранично допустимі викиди» по населеному пункту в цілому.

7. Санітарні вимоги щодо охорони атмосферного повітря населених місць від забруднення викидами транспортних засобів з двигунами внутрішнього згоряння

7.1. Обсяги та хімічний склад вихлопних газів автомобілів та інших транспортних засобів, у яких використовуються двигуни внутрішнього згоряння, повинні відповідати вимогам державних стандартів.

7.2. Підприємства, які виробляють або експлуатують автомобілі та інші транспортні засоби з двигунами внутрішнього згоряння зобов’язані:

а) забезпечувати виконання вимог державних стандартів та здійснення контролю за їх додержанням згідно з галузевими інструктивно-методичними документами, погодженими з органами державного санітарного нагляду;

б) розробляти та виконувати у відповідності з п. 6.1.1 цих правил комплекс заходів, спрямованих на подальші зниження токсичності викидів, переведення транспортних засобів на використання електроенергії, або менш токсичні види палива, вдосконалення технології транспортування і зберігання палива, забезпечення постійного контролю за його якістю, вдосконалення роботи контрольно-регулювальних та діагностичних пунктів по перевірці вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах і ін.

7.3. Передпроектна та проектна документація містобудівного спрямування (схеми районного планування, схеми промвузлів, генеральні плани розвитку міст, проекти планування та забудови населених пунктів і ін.), проекти будівництва підприємств та інших об’єктів, до складу яких входять самостійні автотранспортні цехи або автогосподарства, повинні мати в складі розділу «Охорона навколишнього середовища» окремі підрозділи з обгрунтуваннями заходів по запобіганню забрудненню атмосферного повітря вихлопними газами; в числі заходів мають бути опрацьовані такі:

7.3.1. будівництво об’їзних доріг для винесення потоків транзитного автотранспорту за межі житлової забудови;

7.3.2. будівництво доріг-дублерів та швидкісних автомагістралей з мінімальною кількістю перехресть;

7.3.3. спорудження підземних переходів, мостів, естакад, тунелів, розв’язок на перехрещеннях доріг з інтенсивним рухом для забезпечення мінімальної кількості зупинок;

7.3.4. впровадження автоматизованих систем регулювання дорожнього руху за допомогою світлофорів за принципом «зеленої хвилі»;

7.3.5. переведення вулиць з інтенсивним рухом автотранспорту на односторонній рух;

7.3.6. влаштування в промислово-складських районах, смугах, відведених для залізниць, у низинах санітарно-захисних зонах і інших нежилих територіях, спеціалізованих автомобільних доріг переважно для руху вантажних автомобілів;

7.3.7. виведення з території жилої зони автобаз, автозаправних станцій, авторемонтних майстерень, автопарків, станцій технічного обслуговування та інших автогосподарств;

7.3.8. розташування в плані населеного пункту швидкісних та спеціалізованих доріг для руху вантажного автотранспорту у відповідності а вимогами п. 2.3 цих правил та з урахуванням напрямків переважаючих вітрів;

7.3.9. заміна міських автобусних маршрутів на електротранспорт (тролейбус, трамвай);

7.3.10. розміщення об’єктів комунально-побутового призначення, пов’язаних із значними вантажними перевезеннями, у безпосередній близькості до магістральних вулиць для скорочення протяжності проїздів по території житлової забудови;

7.3.11. озеленення придорожніх територій (у відповідності з нормативними документами, які регламентують будівництво доріг у населених пунктах та санітарно-гігієнічні вимоги планування та забудови населених місць);

7.3.12. створення санітарно-захисних зон від автомагістралей та автодоріг з інтенсивним рухом (у відповідності з нормативними документами);

7.3.13. недопущення влаштування зупинок автобусів і інших автотранспортних засобів міських пасажирських перевезень біля дитячих, лікувальних і оздоровчих установ;

7.3.14. раціональна організація в’їздів і виїздів з території підприємств і інших об’єктів з метою запобігання їх розміщення поблизу жилих та громадських будинків; обмеження в’їзду у місця відпочинку та туризму;

7.3.15. забезпечення утримання в належному стані автомобільних шляхів та вуличних покриттів.

7.4. Ефективність заходів по запобіганню забрудненню атмосферного повітря вихлопними газами автомобілів та інших транспортних засобів з двигунами внутрішнього згоряння, повинна підтверджуватись у проектній документації розрахунками очікуваних приземних концентрацій забруднюючих речовин за затвердженими у встановленому порядку методиками.

8. Оцінка забруднення атмосферного повітря населених місць Загальні положення

8.1. Основою оцінки забруднення атмосферного повітря населених місць є гігієнічні нормативи допустимого вмісту в ньому хімічних, біологічних речовин (чи агентів) та допустимого впливу фізичних факторів.

8.2. Ці правила (згідно п. 1.6) стосуються оцінки забруднення атмосферного повітря лише хімічними та і біологічними речовинами (або агентами).

8.3. Для оцінки забруднення атмосферного повітря використовуються значення концентрацій забруднюючих речовин, одержаних при розрахунках очікуваного забруднення атмосферного повітря за діючою методикою, або значення концентрацій фактичного забруднення атмосферного повітря, одержані при лабораторних дослідженнях у відповідності з вимогами державного стандарту 17.2.3.01-86 «Охрана природы. Атмосфера. Правила контроля качества воздуха населенных пунктов» та «Руководство по контролю загрязнения атмосферы» (РД 52.04.186-89) на стаціонарних, маршрутних або підфакельних постах.

8.4. При оцінці забруднення атмосферного повітря населених місць допустимим та безпечним для здоров’я людей приймається рівень, при якому концентрації окремих забруднюючих речовин а також сумарні показники забруднення не перевищують встановлені гігієнічні нормативи допустимого вмісту (ГДК, ОБРД, ГДЗ).

8.5. Оцінка фактичних і прогнозних рівнів забруднення атмосферного повітря повинна проводитися у всіх видах передпроектної та проектної документації (в тому числі у локальних і зведених томах ГДВ) з метою обгрунтування заходів, які будуть забезпечувати додержання гігієнічних нормативів.

Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць

8.6. До гігієнічних нормативів допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць (далі забруднюючих речовин) відносяться: граничне допустимі концентрації (ГДК), орієнтовні безпечні рівні діяння (ОБРД), коефіцієнти комбінованої дії (Ккд) сумісно присутніх речовин та встановлені на їх основі. показники граничне допустимого забруднення (ГДЗ).

8.7. Гранично допустима концентрація (ГДК) забруднюючої речовини в атмосферному повітрі населених місць — це максимальна концентрація, при дії якої протягом усього життя людини не виникає прямого або опосередкованого несприятливого впливу на теперішнє і майбутнє покоління, не знижується працездатність людини, не погіршується її самопочуття та санітарно-побутові умови життя. ГДК встановлюється на основі тривалих досліджень за спеціальною методикою у підрозділах гігієнічного профілю, акредитованих Комітетом з питань гігієнічної регламентації МОЗ України, та затверджується головним державним санітарним лікарем України.

8.8. Орієнтовний безпечний рівень діяння (ОБРД — це максимальна концентрація забруднюючої речовини, яка визнається орієнтовно безпечною при діянні на людину та приймається як тимчасовий гігієнічний норматив допустимого вмісту речовини в атмосферному повітрі населених місць. ОБРД встановлюється на основі короткочасних досліджень за відповідною методикою та вводиться в дію після затвердження Головним державним санітарним лікарем України на обмежений термін.

8.9. Коефіцієнт комбінованої дії (Ккд) — відображає характер сумісної біологічної дії одночасно присутніх в атмосферному повітрі забруднюючих речовин (сумація, посилення, послаблення або незалежна дія). Його цифрове значення встановлюється експериментальним (або розрахунковим) шляхом та виражається в долях від індивідуальних ГДК забруднюючих речовин.

8.10. Показник гранично допустимого забруднення (ГДЗ) атмосферного повітря — відносний інтегральний критерій оцінки забруднення атмосферного повітря населених місць, який характеризує інтенсивність та характер сумісного діяння всієї сукупності присутніх у ньому шкідливих домішок. ГДЗ розраховується для кожного випадку на основі визначених експериментальне та затверджених у встановленому порядку коефіцієнтів комбінованої дії (Ккд) (їх значення приводяться в додатку № 1) за формулою (1):

              ГДЗ = Ккд х 100 %                 (1)

У випадках, коли значення Ккд відсутні, їх визначення проводиться за формулою (2):

                       __

            Ккд =     V n                       (2), де:

n — число речовин присутніх у повітряному середовищі, для яких офіційно не встановлено характер комбінованої дії.

У випадках, коли присутні в атмосферному повітрі забруднюючі речовини являють собою складну суміш з встановленими та не встановленими коефіцієнтами комбінованої дії, для розрахунку ГДЗ значення Ккд цієї суміші визначається за формулою (3):

           ______________________________________

          /n

Ккд сс =  V   E (Ккд21 + Ккд22 + … + Ккд№2) + n | + Кm,     (3)

Ккд сс — коефіцієнт комбінованої дії складної суміші;

E — знак суми;

Ккд — коефіцієнти комбінованої дії сумісно присутніх речовин, 1, 2, 3, … n (приведені в додатку № 1);

n — число речовин в суміші, значення Ккд яких відсутні в офіційних списках;

Кm — числове значення коефіцієнту для речовин з незалежним характером комбінованої дії (див. додаток № 1).

Примітка: в разі присутності у повітрі однієї домішки показник ГДЗ = 100 %.

Правила оцінки забруднення атмосферного повітря

8.11. Оцінка фактичного або прогнозного (розрахункового) рівня забруднення атмосферного повітря проводиться шляхом співставлення показника забруднення (ПЗ) однією речовиною або сумарного показника забруднення (E ПЗ) сумішшю речовин з показником гранично допустимого забруднення (ГДЗ). Допустимим визнається рівень, що не перевищує ГДЗ.

8.12. Показник фактичного або прогнозного забруднення атмосферного повітря однією речовиною розраховується за формулою (4):

                        C

               ПЗ = ——— х 100 %        (4), де:

                      ГДК

ПЗ — показник забруднення,

C — фактична або прогнозна концентрація конкретної речовини в мг/куб. м,

ГДК — значення гранично допустимої концентрації цієї речовини (в мг/куб. м).

Сумарний показник забруднення (E ПЗ) сумішшю речовин розраховується за формулою (5):

         C1        C2        C3           Cn

ПЗ = E ——- + ——- + ——- + … ——- х 100 %   (5), де

      ГДК1хК1   ГДК2хК2   ГДК3хК3       ГДКnхКn

E ПЗ — сумарний показник забруднення (у %),

E — знак суми,

C 1, C 2, C 3 … C n — значення фактичних або прогнозних концентрацій речовин, що входять до складу суміші (у мг/куб. м),

ГДК 1, ГДК 2, ГДК 3, … ГДК n — значення гранично допустимих концентрацій відповідних забруднюючих речовин, що входять до складу суміші (у мг/куб. м),

К 1, К 2, К 3 … К n — значення коефіцієнтів, які враховують клас небезпечності відповідної речовини: для речовин 1-го класу — 0,8; 2-го класу — 0,9; 3-го класу — 1,0; 4-го класу — 1,1.

Примітки: а) у випадку відсутності значень ГДК при прогнозуванні приземних концентрацій приймаються значення ОБРД без врахування значень коефіцієнтів К;

б) у відповідності з ГОСТ 17.2.3.01-86 «Охрана природы. Атмосфера. Правила контроля качества атмосферного воздуха» та «Руководства по контролю загрязнения атмосферы» (РД 52.04.186-89) для оцінки результатів досліджень на стаціонарних і маршрутних постах використовуються максимальні разові і середньодобові ГДК, на підфакельних — максимальні разові ГДК; для оцінки прогнозних (розрахункових) концентрацій використовуються значення максимальних разових ГДК;

в) у відповідності з ОНД-86 «Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий» для речовин, які мають встановлені лише середньодобові гранично допустимі концентрації використовується наближене співвідношення між максимальними значеннями разових і середньодобових концентрацій і вимагається, щоб 0,1с < = ГДК сд.

8.13. Для встановлення показника забруднення (ПЗ) атмосферного повітря використовуються значення фактичних концентрацій (C), виражені у мг/куб. м і одержані при їх статистичній обробці у відповідності з вимогами «Руководства по контролю загрязнения атмосферы» РД 52.04.186-89. При цьому для розрахунку ПЗ або E ПЗ значення C приймаються:

для характеристики забруднення атмосферного повітря в районі окремих стаціонарних постів — середньоарифметичне значення з числа разових або середньодобових концентрацій, виміряних протягом року (що відповідає qг за РД 52.04.186-89);

для характеристики забруднення атмосферного повітря в зоні впливу окремого об’єкта чи групи об’єктів — максимальне значення концентрації, визначене як статистично достовірна максимальна величина з числа разових концентрацій, виявлених в окремих точках населеного пункту (на стаціонарних, маршрутних чи підфакельних постах або в точках при експедиційних (епізодичних) обстеженнях (qm, qпнф.м., q х за РД 52.04.186-39).

8.14. Для характеристики забруднення атмосферного повітря на основі розрахункових даних використовуються максимальні разові концентрації, одержані для конкретної території населеного пункту при розрахунках розсіювання викидів.

8.15. У населених пунктах, де відсутні спостереження за рівнями вмісту шкідливих домішок, для орієнтовної оцінки забруднення атмосферного повітря можливо використовувати дані розрахунків на ЕОМ, виконаних у відповідності із затвердженими Мінекобезпеки України методикою і програмою.

8.16. Оцінка забруднення атмосферного повітря проводиться з урахуванням кратності перевищення показників забруднення (ПЗ) їх нормативного значення (ГДЗ) і включає визначення рівня забруднення (допустимий, недопустимий) та ступеню його небезпечності (безпечний слабко небезпечний, помірно небезпечний, небезпечний, дуже небезпечний) згідно з таблицею:

Таблиця

 

Рівень
забруднення
Ступінь
небезпечності
Кратність
перевищення
ГДЗ
Процент*
випадків
перевищення
ГДЗ
1234
=
ДопустимийБезпечний< 10
НедопустимийСлабко
небезпечний
> 1 — 2> 0 — 4
НедопустимийПомірно
небезпечний
> 2 — 4.4> 4 — 10
НедопустимийНебезпечний> 4.4 — 8> 10 — 25
НедопустимийДуже
небезпечний
> 8> 25

 

Примітки: а) приведена у таблиці шкала для оцінки рівня та ступеню небезпечності забруднення атмосферного повітря приймається тимчасово і буде коректуватися при накопиченні нових даних;

б) графа 4 таблиці використовується у випадках оцінки результатів лабораторних досліджень фактичного забруднення атмосферного повітря.

8.17. У випадках, коли при оцінці забруднення атмосферного повітря сумішшю речовин виявляється перевищення значення ГДЗ, повинні визначатись провідні компоненти; провідними вважаються ті речовини в суміші, індивідуальні значення ПЗ яких перевищують допустимі рівні (згідно з таблицею, гр. 3).

8.18. Для досягнення допустимого рівня вмісту шкідливих домішок в атмосферному повітрі (який не буде перевищувати значення ГДЗ даної суміші речовин) повинні пропонуватись та здійснюватися заходи, спрямовані на відповідне зниження їх концентрацій. Характер та строки реалізації заходів по охороні атмосферного повітря визначаються у залежності від ступеню небезпечності його забруднення (згідно з таблицею).

 

Додаток 1

Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць

       (Цей список вводиться замість списку, затвердженого

           Головним державним санітарним лікарем СРСР

        від 27.08.84 р. № 3086-84 і доповнень до нього:

                 № 1 від 08.05.85 р. № 3865-85,

                 № 2 від 13.02.87 р. № 4256-87,

                 № 3 від 24.09.89 р. № 5158-89,

                 № 4 від 10.11.91 р. № 6053,

                 № 5 від 20.11.91 р. № 6055-91

        з врахуванням значень ГДК речовин, затверджених

     Головним державним санітарним лікарем України протягом

                       1994 — 1996 рр.)

     А. Значення встановлених коефіцієнтів комбінованої дії

                     хімічних речовин (Ккд)

I. Перелік речовин, для яких при сумісній присутності в атмосферному повітрі встановлено ефект сумації біологічної дії з Ккд рівним 1,0 (при розрахунку за формулою):

        C1       C2            Cn

      —— + ——  + … ——-  <= 1,0):

       ПДК1     ПДК2           ПДКn

1. Ацетон, акролеїн, фталевий ангідрид;

2. Ацетон і фенол;

3. Ацетон і ацетофенон;

4. Ацетон, фурфурол, формальдегід і фенол;

5. Аерозолі п’ятиоксиду ванадію та оксидів марганцю;

6. Ацетальдегід і вінілацетат;

7. Аерозолі п’ятиоксиду ванадію і сірчистий ангідрид;

8. Аерозолі п’ятиоксиду ванадію і триоксиду хрому;

9. Азоту диоксид, гексен, сірчистий ангідрид, оксид вуглецю;

10. Акрилова і метакрилова кислоти;

11. Акрилова і метакрилова кислоти, бутилакрилат, бутилметакрилат, метилакрилат, метилметакрилат;

12. Ацетон, трикрезол, фенол;

13. Аміак, сірководень;

14. Аміак, сірководень, формальдегід;

15. Аміак, формальдегід;

16. Азоту диоксид і оксид, мазутна зола, сірки диоксид;

17. Бензол і ацетофенон;

18. Валеріанова, капронова і масляна кислоти;

19. Вольфрамовий і сірчистий ангідриди;

20. Гексахлоран і фазолон;

21. 2,3-Дихлор-1,4-нафтахінон і 1,4-нафтахінон;

22. 1,2-Дихлорпропан, 1,2,3-трихлорпропан, і тетрахлоретилен;

23. Ізопропілбензол і гідроперекис ізопропілбензолу;

24. Ізобутенілкарбінол і диметилвінілкарбінол;

25. Метилдигідропіран і метилентетрагідропіран;

26. Миш’яковистий ангідрид і свинцю ацетат;

27. Миш’яковистий ангідрид і германій;

28. Моно-, ди- і пропіламіни;

29. Озон, диоксид азоту, формальдегід;

30. Оксид вуглецю, диоксид азоту, формальдегід, гексан;

31. Оксид вуглецю і пил цементного виробництва;

32. Оцтова кислота і оцтовий ангідрид;

33. Пропіонова кислота і пропіоновий альдегід;

34. Свинцю оксид і сірки диоксид;

35. Сірководень і формальдегід;

36. Сірчистий ангідрид і аерозоль сірчаної кислоти;

37. Сірчистий ангідрид і нікель металевий;

38. Сірчистий ангідрид і сірководень;

39. Сірчистий ангідрид і диоксид азоту;

40. Сірчистий ангідрид, оксид вуглецю, фенол і пил конверторного виробництва;

41. Сірчистий ангідрид, оксид вуглецю, диоксид азоту і фенол;

42. Сірчистий ангідрид і фенол;

43. Сірчистий ангідрид і фтористий водень;

44. Сірчаний і сірчистий ангідриди, аміак і оксиди азоту;

45. Сірководень і дініл;

46. Сильні мінеральні кислоти (сірчана, соляна і азотна);

47. Сірчанокислі мідь, кобальт, нікель і сірчистий ангідрид;

48. Фенол і ацетофенон;

49. Фурфурол, метиловий і етиловий спирти;

50. Циклогексан і бензол;

51. Етилен, пропілен, бутилен і амілен.

II. Перелік речовин, для яких при сумісній присутності в атмосферному повітрі встановлено ефект неповної сумації біологічної дії

а) з Ккд рівним — 1,6 (при розрахунку за формулою):

        C1      C2           Cn

      —— + —— + … ——  <= 1,6):

       ПДК1    ПДК2         ПДКn

52. Вольфрамат натрію, парамолібдат амонію, свинцю ацетат;

б) з Ккд рівним 2,0 (при розрахунку за формулою):

        C1      C2             Cn

      —— + ——— + … ———  <= 2,0):

       ПДК1     ПДК2           ПДКn

53. Вольфрамат натрію, миш’яковистий ангідрид, парамолібдат амонію, свинцю ацетат;

в) з Ккд рівним 2,5 (при розрахунку за формулою):

      C1         C2              Cn

    ——— + ——— + … ——— <= 2,5):

     ПДК1        ПДК2           ПДКn

54. Вольфрамат натрію, германію диоксид, миш’яковистий ангідрид, парамолібдат амонію, свинцю ацетат.

III. Перелік речовин, для яких при сумісній присутності в атмосферному повітрі встановлено ефект посилення (потенціювання) біологічної дії з Ккд рівним 0,8 (при розрахунку за формулою):

      C1         C2              Cn

    ——— + ——— + … ——— <= 0,8):

     ПДК1       ПДК2            ПДКn

55. Бутилакрилат і метилакрилат;

56. Фтористий водень і фтористі солі.

IV. Перелік речовин, для яких при сумісній присутності в атмосферному повітрі встановлено ефект незалежної біологічної дії (зберігається ГДК кожної речовини):

57. Гексиловий, октиловий спирти (Ккд — 2);

58. Сірки диоксид, цинку оксид (Ккд — 2).

Б. Значення гранично допустимих концентрацій

 

N
п/п
РечовиниГранично допустимі концентрації в
мг/м3
максимальна
разова
середньо-
добова
клас
небезпе-
чності
12345
1.Азоту диоксид0,0850,042
2.Азоту оксид0,40,063
3.Азоту трифторид0,40,23
4.Акролеїн0,030,032
5.Акрилонітрил0,032
6.Алкілдиметиламіни C17 — C200,013
7.Алкілсульфат натрію0,014
8.Алліл хлористий0,070,012
9.Альдегід масляний0,0150,0153
10.Альдегід бензойний (бензальдегід)0,043
11.Альдегід валеріановий0,034
12.Альдегід каприловий0,022
13.Альдегід каприновий0,022
14.Альдегід капроновий0,022
15.Альдегід пелларгоновий0,022
16.Альдегід енантовий0,013
17.Алліловий ефір оцтової кислоти
(аллілацетат)
0,43
18.Альдегід ізомасляний (2-метилпропаналь)0,014
19.Альдегід кротоновий
(b-метилакролеїн, 2-бутеналь)
0,025
0,025

2
2
20.Альдегід пропіоновий (пропаналь)0,013
21.Алюмінієво-калієві квасці (сульфат
калію-алюмінію)
0,0064
22.Алюмінієво-амонієві квасці (сульфат
амонію-алюмінію)
0,0064
23.Алюмінію нітрат0,0064
24.Алюмінію оксид (в перерахунку на
алюміній)
0,012
25.Алюмінію сульфат0,0064
26.Алюмінію хлорид0,0064
27.Амбуш0,050,023
28.Амінтриацетонамін0,050,023
29.Амонію персульфат0,060,033
30.Амонію сульфат0,20,13
31.Альфа-3 (діюча речовина — дихлороцтовий
кальцій)
30,34
32.Аміл бромистий (1-бромпентан)0,030,012
33.н-Амілацетат0,10,14
34.Амілени (суміш ізомерів)1,51,54
35.Амонію нітрат (аміачна селітра)0,34
36.Аммофос (суміш моно- і діамоній фосфату
з домішкою сульфату амонію)
20,24
37.5/6 Аміно-(2-параамінофеніл)
бензімідазол
0,013
38.Аміни аліфатичні C15 — C200,0030,0032
39.2-Аміно-1,3,5, -триметилбензол
(мезидін)
0,0030,0032
40.Аміак0,20,044
41.Ангідрид вольфрамовий0,153
42.Ангідрид малеіновий (пара, аерозоль)0,20,052
43.Ангідрид оцтовий0,10,033
44.Ангідрид сірчистий0,50,053
45.Ангідрид фосфорний0,150,052
46.Ангідрид фталевий (пара, аерозоль)0,10,12
47.Анілін0,050,032
48.п-Ацетамінофенол (парацетамол)0,044
49.Арилокс-1000,50,154
50.Арилокс-2000,50,154
51.Ацетальдегід0,010,013
52.Ацетон0,350,354
53.Ацетофенон0,0030,0033
54.Барій вуглекислий (у перерахунку на
барій)
0,0041
55.Білок пилу білково-вітамінного
концентрату (БВК)
0,0012
56.Бенз(а)пірен0,1 мкг/
100 м3
1
57.Бензин (нафтовий, малосірчистий у
перерахунку на вуглець)
51,54
58.Бензин сланцевий (у перерахунку на
вуглець)
0,050,054
59.Бензинова фракція легкої смоли
високошвидкісного піролізу бурого
вугілля (у перерахунку на сумарний
органічний вуглець)
0,252
60.Бензилацетат0,014
61.Бензол1,50,12
62.Бензолсульфокислоти метиловий ефір0,014
63.Бензолхлорсульфаміду натрієва сіль
(хлорамін Б)
0,033
64.2-Бензотіазолілсульфенморфолід
(сульфенамід М)
0,10,023
65.Бензотрифторид0,34
66.Бактеріальний інсектицидний препарат
(БІП) (діюча основа спорово-кристалічний
комплекс бацилус, туренгієнзис, варіант
кауказикус)
1,5 х 105
мікробних
тіл/м3
(0,005 мг/м3)
2
67.Біоресметрин0,090,043
68.Бітоксибацилін (діюча основа див. п.
66)
4,5 х 104
мікробних
тіл/м3
(0,0015 мг/м3)
2
69.Борат кальцію0,023
70.Бром0,042
71.о-Броманізол14
72.Бромбензол0,032
73.о-Бромфенол0,130,032
74.п-Бромфенол0,130,032
75.Бутан2004
76.1,3-Бутадієн (дивініл)314
77.Бутил бромистий (1-бромбутан)0,030,012
78.Бутилацетат0,10,14
79.Бутилен334
80.Бутиловий ефір акрилової кислоти
(бутилакрилат)
0,00752
81.2-Бутилтіобензотіазол (бутилкаптакс)0,0153
82.Бутил хлористий0,071
83.1-Бромнафталін0,0042
84.м-Бромфенол0,080,033
85.Бутилметакрилат0,040,012
86.Ванадію п’ятиоксид0,0021
87.Вінілацетат0,150,153
88.Вісмуту оксид0,053
89.Водень бромистий10,13
90.Водень миш’яковистий0,0022
91.Водень фосфористий0,010,0012
92.Водень хлористий (соляна кислота) по
молекулі HCl
0,20,22
93.Водень ціанистий (синильна кислота)0,012
94.Вольфрамат натрію (у перерахунку на
вольфрам)
0,13
95.Вуглецю оксид534
96.Вуглець чотирьоххлористий40,72
97.* Вугільна зола теплоелектростанцій (з
вмістом оксиду кальцію 35 — 40 %,
дисперсністю до 3 мкм нижче не менше 97
%)
0,050,022
98.Вуглеводні насичені C12 — C19 (розчинник
РПК-26511 і ін.) у перерахунку на
сумарний органічний вуглець
14
99.Гаприн (по специфічному білку)0,0002
(алерген)
2
100.Гексаметилендіамін0,0010,0012
101.Гексаметилендиамінадіпінат (сіль АГ)0,070,073
102.Гексаметиленімін0,10,022
103.Гексаметиленімін м-нітробензоат
(інгібітор корозії 1 — 2)
0,023
104.Гексан604
105.Гексафторбензол0,80,12
106.1,2,3,4,7,7-Гексахлорбіцикло
(2,2,1)-гептен-2,5,6-біс(оксиметил)
сульфіт (тіодан)
0,0170,00172
107.Гексахлорциклогексан (гексахлоран)0,030,031
108.Гексен0,40,0853
109.Гексил бромистий (1-бромгексан)0,030,012
110.Гептен0,350,0653
111.Гептил бромистий (1-бромгептан)0,030,012
112.Германій диоксид (у перерахунку на
германій)
0,043
113.Гідроперекис ізопропілбензолу
(гідроперекис кумолу)
0,0070,0072
114.Гексиловий ефір оцтової кислоти
(гексилацетат)
0,14
115.Гексатіурам (50 % тіурам, 30 %
гексахлорбензол, 20 % наповнювач)
0,050,013
116.Гексахлоретан0,053
117.2-(2′-Гідрокси-5′-метилфеніл)
бенатриазол (беназол П, тінувін)
0,24
118.Данітол0,010,052
119.Дендробацилін3 х 104
мікробних
тіл/м3
2
120.Децил бромистий (1-бромдекан)0,030,012
121.Диалкіламінопропіонітрил (ИФХАНГАЗ)0,030,012
122.Диамід вугільної кислоти (карбамід,
мочевина)
0,24
123.4,4-Диамінодифенілсульфон0,053
124.Диангідрид піромелітової кислоти0,020,012
125.1,2-Дибормпропан0,040,013
126.1,2-Дибромпропанол0,0030,0012
127.2,4-Дибромтолуол0,40,12
128.n-Дибромбензол0,22
129.Дибенз(a, h)антрацен5 нг/м31
130.2,2-Дибензотіазолілдисульфід (альтакс)0,080,033
131.Дивінілбензол технічний (суміш
дивінілбензолу з етилстіролом) по
етилстіролу
0,014
132.b-Дигідрогептахлор (дилор)0,010,0052
133.1,1-Дигідроперфторгептиловий ефір
акрилової кислоти
0,53
134.Диметиламін0,0050,0052
135.Диметиланілін0,00550,00552
136.N,N-Диметилацетамід0,20,0062
137.0,0-Диметил-S-(1,2-біс-
карбетоксиетилдитіофосфат) (карбофос)
0,0152
138.Диметилвінілкарбінол13
139.4,4-Диметилдиоксан-1,30,010,0042
140.Диметилдисульфід0,74
141.0,0-Диметил-S-(N-метилкарбамідометил)
дитіофосфат (фосфамід, рогор)
0,0030,0032
142.0,0-Диметил-S-2(1-N-метилкарбо-
моілетилтіоетил-фосфат) (кільваль)
0,010,012
143.0,0-Диметил-S(N-метил-N-форміл
карбомоіл-метил) дитіофосфат (антіо)
0,010,013
144.Ди-п-ксилілен0,60,33
145.Диметиладіпінат0,14
146.Диметиламінобензоли (диметил-аніліни,
ксилідіни — суміш мета, — орто- і пара-
ізомерів)
0,040,022
147.3,3-Диметилбутан-2-он (пінаколін)0,024
148.2-(2,2-Диметилвініл)-3,3-
диметилциклопропанкарбонової кислоти
метиловий ефір (метиловий ефір
хризантемової кислоти)
0,073
149.Диметилглутарат0,14
150.0,0-Диметил-0-(2-диетиламіно-6-
метилпірилідін-4) тіофосфат (актеллік)
0,030,012
151.Диметилізофталат0,012
152.Диметилортофталат0,030,0072
153.Диметилсукцинат0,14
154.3,3-Диметил-1-(1,2,4-триазоліл-1-)-
1-(4-хлорфенокси) бутанол-2
(триадіменол)
0,070,013
155.Диметилформаль (метилаль)0,054
156.Диметилетаноламін0,250,064
157.Диморфоліндисульфід
(N,N’-дитіодиморфолін, сульфазан P)
0,042
158.0,0-Диметил-0-(4-нітрофеніл) тіофосфат
(метафос)
0,0081
159.0,0-Диметил-(1-окси-2,2,2-трихлоретил)
фосфонат (хлорофос)
0,040,022
160.Диметилсульфід0,084
161.Диметилформамід0,030,032
162.0,0-Диметил-S-етилмеркаптоетил-
дитіофосфат (N-81, екатин)
0,0010,0011
163.Диметиловий ефір терефталевої кислоти0,050,012
164.2,6-Диметилфенол (2,6-ксиленол)0,020,013
165.Дикетен0,0072
166.1,3-Ди(2,4-ксилімоно)-2-азопропан
(мітак)
0,10,013
167.Дініл (суміш 25 % дифенілу і 75 %
дифенілоксиду)
0,010,013
168.Дипропіламін0,350,23
169.Дитолілметан0,050,032
170.2,4-Дитретамілфеноксиоцтової кислоти
хлорангідрид
0,0353
171.Дифторхлорметан (фреон-22)100104
172.3,4-Дихлоранілін0,010,012
173.4,4-Дихлордифенілсульфон0,13
174.4,4-Дихлордифенілтрихлорметил-
карбінол (кельтан)
0,20,022
175.Дихлордифторметан (фреон-12)100104
176.2,3-Дихлор-1,4-нафтахінон (дихлон)0,050,052
177.1,2-Дихлорпропан0,183
178.2,3-Дихлорпропен0,20,063
179.1,3-Дихлорпропілен0,10,012
180.Дихлорфторметан (фреон-21)100104
181.Дихлоретан312
182.1,1-Дихлор-4-метилпентадієну-
1,3 (дієн-1,3)
0,050,032
183.Дициклогексиламіну малорозчинна сіль
(інгібітор корозії МСДА)
0,0082
184.Дициклогексиламіну нітрит (інгібітор
корозії НДА)
0,022
185.Диетиламін0,050,054
186.b-Диетиламіноетилмеркаптан0,60,62
187.N,N-Диетиланілін0,014
188.Диетилкетон0,50,33
189.Диетилхлортіофосфат0,0250,012
190.0,0-Диетил-0-(2-ізопропіл-4-метил-
6-піриміділ) тіофосфат (базудін)
0,010,012
191.Диетиловий ефір10,64
192.Диетилртуть (у перерахунку на ртуть)0,00031
193.0,0-Диетил-S-(6-хлорбензоксазонілін-
3-метил) дитіофосфат (фозалон)
0,010,012
194.N,N-Диетил-м-толуідін0,012
195.Диетилентриамін0,013
196.2,4,6,10-Додекатетраен0,0024
197.Додецилбензол (додецилбензен,
фенілдодекан)
3,51,54
198.Епіхлоргідрин0,20,22
199.Етил хлористий0,24
200.Етилацетат0,10,14
201.Етилбензол0,020,023
202.Етилен333
203.Етилену оксид0,30,033
204.Етиленімін0,0010,0011
205.Етиленсульфід0,51
206.0-Етил-0-4-(метилтіо)феніл-
пропілдитіофосфат (болстар)
0,013
207.N-Етиланілін0,014
208.Етил-0-толуідін0,013
209.Етиловий ефір валеріанової кислоти
(етилвалерат)
0,033
210.Етиловий ефір акрилової кислоти
(етилакрилат)
0,00073
211.2-Етилгексилакрилат0,013
212.N-Етил-м-толуідін0,012
213.Етоксистилакрилат0,0023
214.Заліза оксид (у перерахунку на
залізо)**
0,043
215.Заліза сульфат (у перерахунку на
залізо)**
0,0073
216.Заліза хлорид (у перерахунку на
залізо)**
0,0042
217.Зола сланцева0,30,11
218.Ізоаміл бромистий (1-бром-3-метилбутан)0,030,012
219.Ізобутенілкарбінол0,0754
220.Ізобутил бромистий
(1-бром-2-метилпропан)
0,030,012
221.Ізобутиронітрил0,020,012
222.Ізобутиловий ефір оцтової кислоти
(ізобутилацетат)
0,14
223.Ізопрену олігомери (димери)0,0032
224.Ізонікотинової кислоти гідразид
(ізоніамід)
0,050,023
225.Ізопропіл бромистий (2-бром-пропан)0,030,012
226.Ізопропілбензол (кумол)0,0140,0144
227.Ізопропіл-2-(1-метил-н-пропіл)-
4,6-динітрофенілкарбонат (акрекс)
0,020,0022
228.Інгібітор деревно-смоляної прямої гонки
(ІДСПГ)
0,0060,0063
контроль по фенолу
229.Індію нітрат (у перерахунку на індій)0,0052
230.Іод0,032
231.Кадмій азотнокислий (у перерахунку на
кадмій)
0,00031
232.Кадмій йодистий (у перерахунку на
кадмій)
0,00031
233.Кадмію оксид (у перерахунку на кадмій)0,00032
234.Кадмій сірчанокислий (у перерахунку на
кадмій)

0,0003
0,0003
1
1
235.Кадмій хлористий (у перерахунку на
кадмій)
0,00031
236.Калію карбонат (поташ)0,10,054
237.Калію ксантогенат бутиловий0,10,053
238.Калію ксантогенат ізобутиловий0,10,053
239.Калію ксантогенат ізопропіловий0,10,053
240.Калію ксантогенат етиловий0,050,012
241.Кальцію ацетат0,053
242.Кальцію гідроксид0,053
243.Кальцію карбонат0,053
244.Кальцію оксид0,053
245.Кальцію хлорид0,053
246.Капролактам (пара, аерозоль)0,060,063
247.Карбонат циклогексиламіну (КЦА)0,073
248.Кислота азотна по молекулі HNO30,40,152
249.Кислота акрилова0,10,043
250.Кислота ацетилсаліцилова (аспірин)0,044
251.Кислота а-броммасляна0,010,0032
252.Кислота борна0,023
253.Кислота валеріанова0,030,013
254.Кислота капронова0,010,0053
255.Кислота масляна0,0150,013
256.Кислота метакрилова0,030,013
257.Кислота метиленбутанбутандіонова
(метиленянтарна, ітаконова)
10,34
258.Кислота мурашина0,20,052
259.Кислота перфторвалеріанова0,13
260.Кислота пропіонова0,0153
261.Кислота себацинова0,150,083
262.Кислота сірчана по молекулі H2SO40,30,12
263.Кислота терефталева0,010,0011
264.Кислота оцтова0,20,063
265.Кислота ціанурова0,020,012
266.Кобальту ацетат (у перерахунку на
кобальт)
0,0012
267.Кобальт металічний0,0011
268.Кобальту оксид0,0012
269.Кобальт сірчанокислий (у перерахунку на
кобальт)
0,0010,00042
270.Композиція «Дон-52» (у перерахунку на
ізопропанол)
0,63
271.Ксилол0,20,23
272.Лепідоцид3 х 105
мікробних
тіл/м3
(0,003 мг/м3)
2
273.Магнію оксид0,40,053
274.Магнію хлорат0,34
275.Мазутна зола теплоелектростанцій (у
перерахунку на ванадій)
0,0022
276.Марганець і його сполуки (у перерахунку
на двоокис марганцю)
0,010,0012
277.Міді оксид (у перерахунку на мідь)0,0022
278.Мідь сірчиста (у перерахунку на мідь)0,0030,0012
279.Мідь сірчанокисла (у перерахунку на
мідь)
0,0030,0012
280.Мідь хлориста (у перерахунку на мідь)0,0022
281.Мідь хлорна (у перерахунку на мідь)0,0030,0012
282.Міді трихлорфенолят0,0060,0032
283.Меліорант0,50,054
284.2-Меркаптобензотіазол (каптакс)0,123
285.2-Меркаптоетанол (монотіоетилен-
гліколь)
0,070,073
286.Меприн бактеріальний0,012
287.Метальдегід (ацетальдегід тетрамер)0,0030,0032
288.Метилацетат0,070,074
289.Метил-1-(бутилкарбамоіл)-
2-бензімідазолкарбамат (узген)
0,350,053
290.Метилен бромистий0,10,044
291.Метилен йодистий0,44
292.Метилен хлористий8,84
293.4-Метил-5,6-дигідропіран1,22
294.4-Метилентетрагідропіран1,53
295.2-Метилбутадієн-1,3 (ізопрен)0,53
296.Метилізобутилкетон0,14
297.Метилізобутилкарбінол0,074
298.2-Метилпентеналь0,0071
299.Метилмеркаптан9 х 10-62
300.Метилнітрофос0,0053
301.a-Метилстірол0,040,043
302.Метиловий ефір акрилової кислоти
(метилакрилат)
0,010,014
303.Метиловий ефір валеріанової кислоти0,033
304.Метиловий ефір метакрилової кислоти
(метилметакрилат)
0,10,013
305.Метіонін0,63
306.2-Метокси-2-метилпропан (метил-
третинно-бутиловий ефір)
0,54
307.N-b-Метоксиетилхлорацетат-о-
толуідін (толуін)
0,033
308.Мільбекс (суміш 1,1-біс-4-хлор-
феніл-етанол і п-хлорфеніл-
2,4,5-трихлорфенілазосульфід)
0,20,13
309.Молібден його неорганічні сполуки
(молібдену триоксид, парамолібдат амонію
ін.)
(по молібдену)
0,023
310.Монобензилтолуол0,022
311.Моноізобутиловий ефір етиленгліколю
(бутилцеллозольв)
10,33
312.Моноізопропіловий ефір етиленгліколю
(пропілцеллозольв)
1,50,53
313.Монометиланілін0,040,043
314.Монометиламін0,0040,0012
315.Монопропіламін0,30,153
316.Монохлорпентафторбензол0,60,13
317.Моноетаноламін0,022
318.Моноетиламін0,010,013
319.Миш’як, неорганічні сполуки (у
перерахунку на миш’як)
0,0032
320.Натрієва сіль монохлороцтової кислоти
(натрію монохлорацетат)
0,030,0152
321.Натрію сульфат0,30,13
322.Натрію сульфіт0,30,13
323.Натрію сульфіт-сульфатні солі0,30,13
324.Нафталін0,0030,0034
325.a-Нафтахінон0,0050,0051
326.1-Нафтил-N-метилкарбамат (севін)0,0022
327.b-Нафтол0,0060,0032
328.Нікель металічний0,0012
329.Нікелю оксид (у перерахунку на нікель)0,0012
330.Нікель, розчинні солі (у перерахунку на
нікель)
0,0020,00021
331.Нікель сірчанокислий (у перерахунку на
нікель)
0,0020,0011
332.Нітробензол0,0080,0082
333.м- Нітробромбензол0,120,012
334.м-Нітрохлорбензол0,0040,0042
335.o-Нітрохлорбензол0,0040,0042
336.n-Нітрохлорбензол0,0040,0042
337.3-Нітро-4-хлорбензотрифторид0,0053
338.Нітрили карбонових кислот C17 — C200,043
339.Нітрили синтетичних жирних кислот
фракцій C10 — C16
0,0054
340.N-Нітрозодиметиламін
(диметилнітрозамін)
50 нг/м31
341.Озон0,160,031
342.2,2-Оксидиетанол (диетиленгліколь)0,24
343.Окситетрациклін0,012
344.Окситетрацикліну хлоргідрат0,012
345.Октафтортолуол1,34
346.Олова хлорид (у перерахунку на олово)0,50,053
347.Олова диоксид (у перерахунку на олово)0,023
348.Олова оксид (у перерахунку на олово)0,023
349.Олова сульфат (у перерахунку на олово)0,023
350.Олов’янокислий натрію гідрат (у
перерахунку на олово)
0,023
351.Парамолібдат амонію (у перерахунку на
молібден)
0,13
352.Парахлорфенол0,0030,00152
353.Пеніцилін0,050,00253
354.Пентадієн-1,3 (піперілен)0,53
355.Пентан100254
356.Пентафторбензол1,20,13
357.Пентафторфенол0,84
358.Перметрин0,070,023
359.Перметринової кислоти метиловий ефір0,084
360.Перфторгептан904
361.Перфтороктан904
362.Пивалоілпіровиноградної кислоти
метиловий ефір
0,13
363.Пивалоілоцтовий ефір0,23
364.Пірідін0,080,082
365.Поліхлорпінен (суміш хлорованих
біциклічних сполук)
0,0050,0052
366.Полі-2,5-диметил-1,4-феніленоксид
(поліфеніленоксид)
0,50,154
367.Пропіловий ефір оцтової кислоти
(пропілацетат)
0,14
368.Пропіловий ефір валеріанової кислоти
(пропілвалерат)
0,033
369.Пропіл бромистий (1,1-бромпропан)0,030,012
370.Пропілен333
371.Пропілену оксид0,081
372.Пил азбестовмісний (з вмістом
хризотилазбесту до 10 %) по азбесту
0,06
волокон
у мл повітря
1
373.Пил зерновий0,20,033
374.Пил каїніту0,50,13
375.Пил калімагнезії (калімаг-40)0,50,153
376.Пил бавовни0,20,053
377.Пил неорганічний, що містить двоокис
кремнію в %:
більше 70 (дінас і ін.)0,150,053
70 — 20 (шамот, цемент і ін.)0,30,13
нижче 20 (доломіт і ін.)0,50,153
378.Пил поліметалічний свинцево-цинкового
виробництва (з вмістом свинцю до 1 %)
0,00011
379.Пил цементного виробництва (з вмістом
оксиду кальцію більше 60 % і диоксиду
кремнію більше 20 %)
0,023
380.Розчинник ацетатно-шкіряний (АКР) (по
етанолу)
0,53
381.Розчинник бутилформіатний (БЕФ) (по сумі
ацетатів)
0,33
382.Розчинник деревно-спиртовий марки A
(ацетоноефірний)
0,120,124
(контроль по ацетону)
383.Розчинник деревно-спиртовий марки E
(ефірноацетоновий)
0,070,074
(контроль по ацетону
384.Розчинник меблевий (АМР-3)0,090,093
(контроль по толуолу)
385.Ртуть азотнокисла закисна водна (у
перерахунку на ртуть)
0,00031
386.Ртуть азотнокисла окисна водна (у
перерахунку на ртуть)
0,00031
387.Ртуть амідохлорна (у перерахунку на
ртуть)
0,00031
388.Ртуть двойодиста (у перерахунку на
ртуть)
0,00031
389.Ртуть металічна0,00031
390.Ртуті оксид червоний (у перерахунку на
ртуть)
0,00031
391.Ртуті оксид жовтий (у перерахунку на
ртуть)
0,00031
392.Ртуть оцтовокисла (у перерахунку на
ртуть)
0,00031
393.Ртуть хлориста (у перерахунку на ртуть)
(каломель)
0,00031
394.Ртуть хлорна (у перерахунку на ртуть,
сулема)
0,00031
395.Сажа0,150,053
396.Свинець і його неорганічні сполуки (у
перерахунку на свинець)
0,0010,00031
397.Свинець сірчистий (у перерахунку на
свинець)
0,00171
398.Селену диоксид (у перерахунку на селен)0,1 мкг/м30,05
мкг/м3
1
399.Сірководень0,0082
400.Сірковуглець0,030,0052
401.Синтетичні миючі засоби типу «Кристалл»
на основі алкілсульфату натрію
0,040,012
(контроль по алкілсульфату натрію)
402.Скипидар214
403.Смола легка високошвидкісного піролізу
бурого вугілля —
по сумарному органічному вуглецю0,22
по фенолам0,004
404.Спирт аміловий0,010,013
405.Спирт бензиловий0,164
406.Спирт бутиловий0,10,13
407.Спирт гексиловий0,80,23
408.Спирт 1,1-дигідроперфтораміловий0,33
409.Спирт 1,1-дигідроперфторгептиловий0,13
410.Спирт ізобутиловий0,10,14
411.Спирт ізооктиловий (2-етилгексанол)0,150,154
412.Спирт ізопропіловий0,60,63
413.Спирт метиловий10,53
414.Спирт октиловий0,60,23
415.Спирт пропіловий0,30,33
416.Спирт етиловий554
417.Спирт фурфуриловий0,10,053
418.Стірол0,040,0022
419.Сульфат амонію-алюмінію0,0054
420.Сульфат калію-алюмінію0,0064
421.Суміш постійного складу на основі
дибутилфенілфосфату — 93 % (НГК-4)
0,010,0052
422.Суміш транс-транс-трансциклодо-
декатетраєна-1,5,9 і транс-транс-
цисциклододекатетраєна-1,5,9
0,00354
423.Сурьма п’ятисірчиста (у перерахунку на
сурьму)
0,023
424.Сурьми триоксид (у перерахунку на
сурьму)
0,023
425.Талію карбонат (у перерахунку на талій)0,00041
426.Телура диоксид (у перерахунку на телур)0,5
мкг/м3
1
427.Термостійка прядильна емульсія (тепрем)0,0023
(контроль по сумі альдегідів, оксиду
етилену)
428.Тетрагідрофуран0,20,24
429.Тетраметилтіурамдисульфід (ТМТД, тіурам
Д)
0,050,023
430.2,2,6,6-Тетраметил-4-оксопіперідін
(триацетонамін)
0,060,033
431.2,2,6,6-Тетраметилпіперидінамід
2′,2′,6′,6′-тетраметилпіперидінової
кислоти (диацетам 5)
0,150,053
432.Тетрафторетилен60,54
433.3-Тетрафторетоксифенілмочевина (томілон,
тетрафлурон)
0,60,063
434.Тетрахлорпропен0,070,042
435.1,1,2,2-Тетрахлоретан0,064
436.Тетрахлоретилен (перхлоретилен)0,50,062
437.Тетрациклін0,010,0062
438.Тетраетилтіурамдисульфід (тіурам E)0,033
439.1,2,3-Тіадіазоніл-5-N’-фенілмочевина
(дропп)
0,50,24
440.Тіофен (тіофуран)0,64
441.Толуілендиізоціанат0,050,021
442.Толуол0,60,63
443.п-Толуілілової кислоти метиловий ефір0,0073
444.1,2,4-Триазол0,10,053
445.2,4,6,-Триаміно-симитриазін (меламін,
ціануртриамід)
0,020,012
446.Трибромметан (бромоформ)0,053
447.2,4,6-Трибромфенол0,042
448.1,1,3-Трибромпропан (пропілен
трибромід)
0,0150,0052
449.S,S,S- Трибутилтіофосфат (бутифос)0,010,012
450.1,1,5-Тригідрооктафторпентанол (TC — n =
2)
10,054
451.1,1,3-Тригідрооктафторпропанол (TC — n =
1)
10,054
452.Трикрезол (суміш ізомерів: орто,- мета,-
пара-)
0,0050,0052
453.Триметиламін0,154
454.1,2,4-Триметилбензол (псевдокумол)0,040,0152
455.Трипропіламін0,40,253
456.N-(3-Трифторметилфеніл)-N’,
N-диметилмочевина (которан)
0,053
457.Трихлорацетальдегід0,033
458.Трихлорметан (хлороформ)0,10,032
459.1,2,3-Трихлорпропан0,053
460.Трихлорфторметан (фреон-11)100104
461.1,1,1-Трихлоретан (метил-хлороформ)20,24
462.Трихлоретилен413
463.Триетиламін0,140,143
464.Фенол0,010,0032
465.Феноли сланцеві0,0073
466.Фенольна фракція легкої смоли
високошвидкісного піролізу бурого
вугілля
0,0082
467.3-Фенокси-a -ціанобензиловий ефір a
-ізопропіл-4-хлор-феноцтової кислоти
(суміцидін, фенвалерат)
0,020,013
468.м-Фенокситолуол0,014
469.Ферит барієвий (у перерахунку на барій)0,0043
470.Ферит магній-марганцевий (у перерахунку
на марганець)
0,0022
471.Ферит марганець-цинковий (у перерахунку
на марганець)
0,0022
472.Ферит нікель-мідний (у перерахунку на
нікель)
0,0042
473.Ферит нікель-цинковий (у перерахунку на
цинк)
0,0032
474.Фериціанід калію (червона кров’яна
сіль)
0,044
475.Фероціанід калію (жовта кров’яна сіль)0,044
476.Флотореагент ФЛОКР-3 (по хлору)0,10,032
477.Флюс каніфольний активований (ФКТ)0,30,34
(контроль по каніфолі)
478.Формальдегід0,0350,0032
479.Формамід0,033
480.Фтористі сполуки газоподібні (фтористий
водень, чотирифтористий кремній) у
перерахунку на фтор
0,020,0052
481.Фтористі сполуки добре розчинні
неорганічні (фторид натрію,
гексафторсилікат натрію) у перерахунку
на фтор
0,030,012
482.Фтористі сполуки погано розчинні
неорганічні (фторид алюмінію,
гексафторалюмінат натрію) у перерахунку
на фтор
0,20,032
483.Фурфурол0,050,053
484.Хлор0,10,032
485.м-Хлоранілін0,010,011
486.п-Хлоранілін0,040,012
487.а-Хлорацетофенон0,013
488.Хлорбензол0,10,13
489.п-Хлорбензотрифторид0,13
490.2-Хлорметилфосфонової кислоти
гексаметилен тетраамонова сіль
(геметрел)
0,10,053
491.Хлоропрен0,020,0022
492.Хлортетрациклін (кормовий)0,050,052
493.м-Хдорфенілізоціанат0,0050,0052
494.п-Хлорфенілізоціанат0,00150,00152
495.1-(4-Хлорфенокси)-3,3-диметил-
бутан-2-он(1-(4-хлорфенокси)-пінаколін)
0,034
496.1-(4-Хлорфенокси)-1-(1,2,4,-триазол-
1-іл-3,3-диметилбутан-2-он (азоцен)
0,050,023
497.2-Хлорциклогексилтіо-N-фтадамід (хлор
ЦТФ)
3,50,354
498.Хром шестивалентний (у перерахунку на
триоксид хрому)
0,00150,00151
499.в-Ціано-3-феноксибензил-3-
(2,2-дихлорвініл)-2,2-диметилцикло-
пропанкарбоксилат (ріпкорд)
0,040,013
500.Циклогексан1,41,44
501.Циклогексанол0,060,063
502.Циклогексанон0,043
503.Циклогексаноноксим0,13
504.N-Циклогексилтіо-фталамід (ЦТФ)0,34
505.N-Циклогексилбенатіазол-
сульфенамід-2 (сульфенамід Ц)
0,070,031
506.Цинку оксид (у перерахунку на цинк)0,053
507.Цинку сульфат0,0082
508.Цирконій і його неорганічні сполуки (у
перерахунку на цирконій)
0,020,013
509.Штам-продуцент кормового білка Candida
utilis Л-35
35 КУО***/м32

 

____________

* Характерна для вугілля Кансько-Ачинського родовища.

** При сумісній присутності в атмосферному повітрі контроль належить проводити по ГДК хлориду заліза.

*** КУО — колонієутворюючих одиниць.

Примітки: 1) у випадках визначення недиференційованого за складом пилу (аерозолю) допускається приймати значення ГДК його: максимальної разової — 0,5 мг/куб. м, середньодобової — 0,15 мг/куб. м, 3-й клас небезпечності; ці значення не стосуються аерозолів органічних і неорганічних сполук (металів, їх солей, пластмас, біологічних, лікарських препаратів і ін.), для яких встановлюються відповідні ГДК;

2) загальна запиленість, що створюється викидами підприємств і інших об’єктів з вмістом твердих аерозолів різних хімічних сполук, у повітряному середовищі навколишньої житлової забудови не повинна перевищувати ГДК, встановленої для недиференційованого за складом пилу (див. п. 1 приміток).

Комментировать

Нажмите для комментария

Здравствуйте,
Выйти

Мы на Facebook